Бактеріальні хвороби пшениці

На пшениці озимій частіше виявляються чорний плямистий і базальний бактеріози.

Під час вегетації бактерії поширюється механічно краплинами дощу, поливною водою в умовах зрошення культури, комахами, шматочками ураженої тканини вітром. Оптимальна температура для поширення бактерій — 25ºС, відносна вологість повітря — 100%.

Розвиток чорного плямистого бактеріозу залежить від ґрунтово-кліматичних умов, добрив, біологічних особливостей сорту, строків сівби та інших агротехнічних заходів. М’яка зима і часті дощі весною і влітку, надмірне зволоження ґрунту в умовах зрошення у фазі колосіння рослин сприяють інтенсивному розвитку темно-плямистого бактеріозу. Більш інтенсивно уражуються рослини по краях поля і на зріджених ділянках. На посівах пшениці озимої ранніх строків сівби хвороба розвивається повільно, за пізніх — більш інтенсивно. Сприяє розвитку захворювання надмірне внесення у ґрунт азотних добрив, які продовжують вегетаційний період рослин.

Основним джерелом інфекції є заражене зерно злакових культур і злакових бур’янів, у якому збудник може зберігатися до 3-х років, а також неперегнилі уражені рештки. Під час сівби зараженого насіння більшість проростків рослин гине ще до появи їх на поверхні ґрунту і зумовлює зрідження посівів, у іншої частини бактерії розносяться судинною системою, спричиняючи дифузне ураження рослин.

Базальний бактеріоз (Pseudomonas syringae pv. аtrofaciensYoung et al.) розповсюджений у південних та східних областях України. Уражуються листки, стебла, колос і зерно. На листкових пластинках і у піхвах листків утворюються спочатку водянисті, пізніше бурі або коричневі плями. Уражені листки передчасно відмирають. На стеблах загниває їх основа, рослини відстають у рості й розвитку. Колосові лусочки з внутрішнього боку починають буріти або чорніти біля основи. На зернівках чорніє зародок. Якщо хвороба інтенсивно розвивається, спостерігається карликовість рослин, суха гниль піхв листків, суцільне почорніння колосових лусочок. Уражені зернівки чорніють біля зародка, а інша її частина стає червоною.

Бактерії ростуть у широкому діапазоні температур: від 2ºС до 37ºС (оптимум 25–28ºС). Крім пшениці, бактерії уражують жито, ячмінь. Інфекція під час вегетації рослин поширюється механічним шляхом. Основне джерело інфекції — заражене насіння злакових культур і злакових бур’янів. Збудник зберігається у зараженому насінні до трьох років, додатково може зберігатися у неперегнилих рештках.

Розвитку хвороби сприяють м’яка зима і часті дощі весною і влітку, висока температура повітря по весні і понижена у фазі наливання зерна, висока вологість у фазі колосіння-молочної стиглості зерна. Більш інтенсивний розвиток базального бактеріозу спостерігається під час сівби пшениці після пшениці і гороху.

Шкідливість базального бактеріозу проявляється у зниженні схожості ураженого насіння, зрідженні посівів у результаті відмирання уражених рослин. У хворих рослин фаза кущіння суттєво уповільнюється, вони пізно виходять у трубку, спостерігається недорозвинення рослин і пустоколосість.

Враховуючи накопичений запас інфекції на неперегнилих рештках, інфікованих рослинах пшениці озимої та інших злаків, що перезимували, очікується повсюдний прояв хвороби, а за сприятливих оптимальних умов температури (25–28ºС), частих дощів із поривами вітру у фазі наливу зерна нинішнього року ймовірний прояв хвороби в Лісостепу від незначного до помірного.

Іван МАРКОВ, канд. біолог. наук, 
професор НУБіП України