×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

КАС «домашнього приготування»

КАС «домашнього приготування»

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 07 вересня 2018 12:03

Сьогодні можна приготувати карбамідно-аміачну суміш, яка містить необхідний набір макро- та мікроелементів практично під будь-яку культуру.

Вже четвертий рік поспіль у господарстві ПСП «Злагода» (Рівненська обл.) не завдають собі клопоту тим, аби дізнатися, де придбати КАС, як його привезти, і в чому зберігати, не кажучи вже про вартість цього виду рідких азотних добрив. Його керівник Олександр Яблонський чи не першим серед вітчизняних аграріїв зважився на якісно новий крок у галузі забезпечення живлення рослин. Сьогодні в «Злагоді» самостійно мають змогу виробляти 75 куб. м, або ж приблизно 100 т КАС-32, додаючи туди за потреби мікро- та макроелементні інгредієнти.

— Однією із причин того, що ми придбали спеціальну установку для виробництва рідких добрив, стало те, що нам потрібно було вносити азот разом із сіркою під низку культур. Однак не тільки це. Карбамідно-аміачна суміш — це такий вид продукції, якої коли потрібно, то або на всіх не вистачає, або ж за неї продавці правлять вочевидь завищену ціну. Купа проблем із купованим КАСом існує і під час транспортування, зберігання і внесення. Я вже не кажу про те, що якість цього виду добрив у деяких продавців є сумнівною, — стверджує Олександр Яблонський.

Установка, яка функціонує у ПСП «Злагода», стала першою серед агрегатів, розроблених фахівцями відомого вітчизняного дилера сільгосптехніки компанією «Агротерра». Одним із напрямів діяльності її є якраз акцентування уваги на правильному живленні рослин із внесенням рідких комплексних добрив на основі КАСів.

 

08 375 80 2

 

— Вже впродовж 6-7 років ми займаємося впровадженням технологій, що передбачають точне передпосівне та одночасне внесення різних видів добрив, передусім рідких за допомогою агрегатів для смугового обробітку ґрунту. Це техніка провідних американських виробників. Як відомо, використання добрив у рідкому вигляді там є дуже поширеним, поки що на відміну від українського аграрного сектору. Цей напрям нашої діяльності призвів до розуміння того, що ринок рідких добрив в Україні є досить обмеженим та непередбачуваним, а багатьох видів комплексних добрив взагалі немає, або ж вони пропонуються за шаленими цінами. Тому постало завдання створення установок для самостійного приготування РКД, які могли б успішно використовуватися у господарствах, — пояснює керівник проекту FreeFarm компанії «Агротерра» Валерій Білоконь.

Сьогодні в українських господарствах повноцінно працює вже сім таких установок. Ще декілька — на часі. Така конструкція монтується безпосередньо на території господарства, у найбільш зручному місці, а процес її встановлення займає не більше 60 днів. Для приготування карбамідно-аміачних сумішей можуть застосовуватися різні види палива: це і природний газ, і пічне паливо, а скажімо, у згадуваному нами ПСП «Злагода» використовуються деревні пелети. Зі слів Олександра Яблонського, це ще більше здешевлює процес виробництва рідких добрив.

— Звичайно, спочатку було непросто. Ми ж фактично першими почали працювати з цією установкою, а тому вдосконалювали конструкцію та технологію спільно із фахівцями «Агротерри». Зрозуміли, який краще підібрати метал, які насоси, автоматику тощо, і сьогодні практично вийшли на оптимальні показники. Одна «варка» нам дає 25 кубометрів, або ж 33,5 т готового продукту, а обслуговуванням агрегату займається лише двоє працівників, — розповідає Олександр Яблонський.

Як виглядає економічна віддача від застосування таких установок для самостійного приготування рідких добрив? Розпишемо її покроково.

В 1 т КАС міститься 20% води, понад 35% карбаміду та більш як 45% аміачної селітри. Їх вартість схильна до сезонних коливань, а тому, придбавши вихідну сировину в період найнижчої ціни, ви можете її перетворити в КАС, коли вимагає потреба. В середньому економія на 1 т отриманого розчину сягає від 500 до 1500 грн. Якщо ж ми говоримо про багатокомпонентні суміші, то різниця у їх вартості буде взагалі неймовірною.

Ви точно впевнені у якості власноруч виготовлених рідких азотних добрив і не маєте потреби закуповувати його, транспортувати та зберігати у великих кількостях. Все зручно: за певний час до початку внесення у господарстві запускається в роботу установка.

 

08 375 81

 

У ній можна виробляти унікальні за своїм складом та дією на рослини суміші, орієнтуючись на внесення під кожну конкретну культуру. За потреби туди можна додавати десятки різних компонентів на основі азотної, фосфорної чи навіть калійної складової. Хоча, вважається, що отримання калійних рідких добрив є надзвичайно складним в ПСП «Злагода», їх готують, отримуючи суспензії.

Внесення рідких добрив за умови перманентного браку вологи у ґрунті на сьогодні є дієвим способом протистояння посушливим умовам вегетування посівів. Рідкі добрива значно швидше та повніше засвоюються і є набагато доступнішими для рослин, на відміну від гранул. При цьому агрегати, що застосовуються у ПСП «Злагода», дають змогу точно разом вносити різні види добрив: як рідких, так і твердих.

І зрештою, такий підхід забезпечує дві головні умови успіху аграрного господарства — перехід на найсучасніші перспективні технології виробництва з одночасним забезпеченням ресурсної незалежності компанії зі зниженням витрат. Можна скільки завгодно вихваляти спеціальні рідкі комплексні добрива із багатим мікроелементним складом, однак зрозуміло, чому вони продаються літрами, а не десятками тонн. Ціна... На жаль, не накупишся на товарні посіви, і мусиш їх використовувати обмежено, скажімо, на демоділянках чи у насінництві. Натомість самостійне приготування рідких добрив дає змогу «начакловувати» собі живлення для товарних посівів з аналогічним мінеральним складом. Там можуть бути азот, фосфор і сірка, магній, мідь, молібден і цинк — все під конкретну культуру, все легкодоступне для рослин і набагато менш обтяжливе для гаманця власника господарства.

Поза сумнівами, такі технології у господарствах — це справа не просто майбутнього, а майбутнього найближчого, і як бачимо вже сьогодення. Тут немає жодних технічних чи технологічних нездоланних проблем, оскільки і фахівці «Агротерри», і перші власники таких установок вже пройшли той шлях «спроб та помилок», який потрібно пройти усім, хто впроваджує щось нове. Сьогодні будь-яке господарство може замовити встановлення такого агрегату й отримати готову технологію, що дасть змогу впродовж перших місяців експлуатації переконатися, що це все не просто працює, а реально заощаджує гроші та підвищує рентабельність роботи. Гадаємо, якщо так справа піде і надалі, то агрегати такого типу стоятимуть ледь не біля кожного поля — наш фермер полюбляє, щоб усе було своє, зрозуміле і контрольоване. А хто ж цього не любить!

 

Ігор ПАВЛЮК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 12 серпня 2026
Сьомого серпня господарство могло здати тонну соняшнику за двадцять сім тисяч. Одинадцятого — за дев'ятнадцять із половиною. Прогноз, який тиждень тому звучав як найгірший сценарій, справдився швидше, ніж очікували навіть його автори.
Сьомого серпня господарство могло здати тонну соняшнику за двадцять сім тисяч. Одинадцятого — за дев'ятнадцять із половиною. Прогноз, який тиждень тому звучав як найгірший сценарій, справдився швидше, ніж очікували навіть його автори.
12 серпня 2026
 12 серпня 2026
Механізатор із навичками роботи на сучасній техніці отримує сьогодні стільки, скільки два роки тому платили керівникам середньої ланки. Причина не в щедрості роботодавців: на одного такого фахівця припадає понад п'ятдесят вакансій. Галузь платить за те, чого фізично бракує.
Механізатор із навичками роботи на сучасній техніці отримує сьогодні стільки, скільки два роки тому платили керівникам середньої ланки. Причина не в щедрості роботодавців: на одного такого фахівця припадає понад п'ятдесят вакансій. Галузь платить за те, чого фізично бракує.
12 серпня 2026
 12 серпня 2026
Оцінка звучить конкретно: близько мільйона тонн Дунаєм, стільки ж залізницею через західний кордон і ще приблизно мільйон автотранспортом. Разом три мільйони проти чотирьох з половиною, які щомісяця давали морські порти. Решту врожаю доведеться десь тримати — а південні елеватори вже заповнені торішнім зерном.
Оцінка звучить конкретно: близько мільйона тонн Дунаєм, стільки ж залізницею через західний кордон і ще приблизно мільйон автотранспортом. Разом три мільйони проти чотирьох з половиною, які щомісяця давали морські порти. Решту врожаю доведеться десь тримати — а південні елеватори вже заповнені торішнім зерном.
12 серпня 2026
 12 серпня 2026
Механізатор веде агрегат на око, і кожен прохід лягає з відхиленням у три-чотири десятки сантиметрів. На гоні в кілометр це вже помітний перевитрат насіння й добрив, а на схилах чи в темряві похибка зростає. Найдешевший спосіб це виправити не потребує заміни жодного вузла машини.
Механізатор веде агрегат на око, і кожен прохід лягає з відхиленням у три-чотири десятки сантиметрів. На гоні в кілометр це вже помітний перевитрат насіння й добрив, а на схилах чи в темряві похибка зростає. Найдешевший спосіб це виправити не потребує заміни жодного вузла машини.
12 серпня 2026
 12 серпня 2026
Наша географічна реальність багато в чому визначає, як треба будувати агрономію. Там, де дощ може не прийти вчасно, а кожен додатковий прохід техніки означає не лише витрати пального, а й втрату вологи. В таких умовах господарства все частіше переглядають свій підхід до обробітку ґрунту, посіву і загальної організації машинного парку.
Наша географічна реальність багато в чому визначає, як треба будувати агрономію. Там, де дощ може не прийти вчасно, а кожен додатковий прохід техніки означає не лише витрати пального, а й втрату вологи. В таких умовах господарства все частіше переглядають свій підхід до обробітку ґрунту, посіву і загальної організації машинного парку.
12 серпня 2026
 11 серпня 2026
Заперечення проти транзиту змінили конструкцію. Раніше йшлося про ризик, що українське зерно осяде на польському ринку, — і проти цього пропонували пломби й контроль. Тепер галузева спілка стверджує, що шкода настане навіть за умови, коли жодна тонна в Польщі не залишиться.
Заперечення проти транзиту змінили конструкцію. Раніше йшлося про ризик, що українське зерно осяде на польському ринку, — і проти цього пропонували пломби й контроль. Тепер галузева спілка стверджує, що шкода настане навіть за умови, коли жодна тонна в Польщі не залишиться.
11 серпня 2026

Please publish modules in offcanvas position.