Насіння сільськогосподарських культур поділяється на такі категорії: оригінальне, елітне, репродукційне (для гібридів — гібридне).
Поряд з іноземними, в тому числі мультинаціональними компаніями, в Україні наявне досить розвинене внутрішнє виробництво насіння, яке на сьогодні складається із вітчизняної селекції, насіннєвих господарств, котрі розмножують вихідний матеріал (від 50 до 300 га), насіннєвих заводів (підготовка насіння, калібрування, протруювання, обробка, фасування, у тому числі дрібне). Окрім виробників, також є дистриб’ютори та дилери з їхніми розвиненими мережами і, власне, споживачів (сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, одноосібні). Низка іноземних компаній вже фактично поділяють місце з вітчизняними, з тією лише різницею, що працюють вони переважно з іноземною селекцією.
На що варто звертати увагу у виборі насіння:
- обирати перевірені, невибагливі сорти рослин, які ростуть у певній кліматичній зоні;
- звертати увагу на терміни дозрівання. Краще купувати більш ранні сорти, позаяк пізньостиглі зазвичай вимагають більше уваги і догляду. Низькорослі сорти дозрівають швидше, на упаковці завжди вказана середня висота рослини.
- купувати насіння гібридів. У таких сортів підвищена врожайність, стійкість до хвороб, скоростиглість;
- брати насіння із запасом;
- перевіряти на проростання.
На ринку насіння поряд із динамічною конкурентною боротьбою вітчизняних селекційно-генетичних центрів, мультинаціональних компаній, на жаль, має місце і недобросовісна конкуренція, яка породжує контрафакт.
Зарубіжна селекція збагатила вітчизняні ділянки рідкісними і малопоширеними сортами овочів та фруктів. Європейські гібриди рівномірно дозрівають, мають високу товарну якість продукції.
Зарубіжні виробники акцентують розвиток селекції на зовнішній вигляд і тривале збереження овочів та фруктів, а українські — на більшу місткість вітамінів, пектинів, цукрів.
Оскільки імпортні сорти на сьогодні витісняють вітчизняні, можна зробити висновок, що на ринку преставлено більше презентабельної, але несмачної продукції.
Для зниження ризику купівлі підробного насіння варто обов’язково перевіряти:
- тривимірне зображення-голограма (будь-які відхилення можуть свідчити про підробку);
- голограма розташована на місці, де зшивається мішок, і у разі відкриття вона саморуйнується, що унеможливлює відрізання чи переклейку її на інші мішки-підробки;
- QR-код, який дозволить провести легку перевірку;
- індивідуальний номер (кожен мішок має свій унікальний серійний номер, який не може повторюватись);
- термічне зшивання мішків. Така система не може бути повторно використана, що забезпечує надійну цілісність мішка під час зберігання і транспортування й унеможливлює фальсифікацію після закриття пакування.
До мінусів вирощування закордонних зразків можна віднести скоростиглість. Ще один аспект проблеми іноземного насіння — гібриди, їх не можна розмножити. Більше того, імпортні сорти можуть розмножуватись не більше трьох разів. Наприклад, бульби картоплі багатьох сортів на четвертий рік розмноження розтріскуються, а коренеплоди столового буряку втрачають соковитість і стають жорсткими.
Українські ж сорти дають стійкий урожай, навіть у разі порушення агротехніки. Багато вітчизняних сортів і гібридів є унікальними. Тому постає питання, чому ж вважається за краще купувати іноземне насіння?
1. Якість. Наше насінництво переживає не найкращий час, а звідси і менш якісне.
2. Підробка. Дуже багато на сортовому ринку представлено підробок, які не відповідають назві або не дають урожай.
3. Випадки фальсифікації вітчизняної продукції. У Європі виробництво і чистота насіннєвого посівного матеріалу знаходяться під контролем міністерств сільського господарства. І в разі виявлення некондиційного товару — виробника позбавляють ліцензії, з ним не укладають нові договори. В Україні, на жаль, немає незалежних експертів.
Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН
