Першим заходом догляду за горохом в умовах посушливої весни і на пізніх посівах є післяпосівне коткування ґрунту гладкими котками. Це сприяє кращому контакту насіння з ґрунтом, підтягує воду до посівного шару ґрунту, підвищує схожість як гороху, так і бур’янів.
Для обмеження чисельності берізки польової, осоту рожевого, пирію повзучого, які найбільш поширені у посівах культури, ефективні такі агротехнічні заходи: двократне лущення стерні після попередньої культури на глибину 10–12 см або обробіток грунту плоскорізами на 10–16 см, зяблева оранка плугом із передплужником на 25–27 см.
Для контролю однорічних бур’янів: лободи білої, щириці звичайної, редьки дикої, вівсюга звичайного, мишію зеленого, мишію сизого, проса курячого, гірчака березковидного та інших після збирання попередньої культури доцільно провести лущення стерні й оранку на зяб на глибину 22–25 см. Весною перед посівом поле боронують середніми або важкими боронами або 1–2 рази культивують з одночасним боронуванням. У разі появи пагонів кореневищних бур’янів необхідно провести дискування поля.
Для знищення бур’янів у посівах гороху доцільно виконати декілька боронувань у фазі трьох-п’яти листків культури, а за надмірного рівня забур’яненості його слід поєднувати з внесенням гербіцидів.
ВАРТО ЗАУВАЖИТИ
В умовах достатнього зволоження за високої культури вирощування гороху в останні роки рекомендується висівати насіння дуже мілко — на глибину 3–4 см. Мілке і якісне загортання забезпечує ранні і дружні сходи, рівномірний розвиток рослин гороху. Норма висіву коливається від 0,8 до 1,4 млн/га схожих насінин. У посушливих районах висівають насіння менше, у зоні достатнього зволоження — більше. Зріджені посіви менш врожайні і сильніше забур’янюються.
Під час одного досходового та одному-двох післясходових боронувань знищується майже 60–80% однорічних бур’янів. Досходове виконують через 4–7 днів після сівби, але не пізніше як за 3 дні до появи сходів гороху. За сприятливих умов може знищуватися майже 80% бур’янів у фазі білої ниточки. Не рекомендується проводити боронування під час появи сходів.
Післясходове боронування здійснюють у фазі 3–5 листків. Якщо їх налічується два, то перше виконують у фазі 2–3 листків, коли рослини мають висоту 4–5 см, друге — у фазі 3–5 листків за висоти рослин 7–10 см. Щоб запобігти обламуванню рослин, боронують вдень не раніше 11–12 год, у суху погоду, коли рослини втрачають тургор і менше пошкоджуються зубцями борін, а знищені бур’яни швидше підсихають. Використовують борони, які мають порівняно високі зуби і менше пошкоджують рослини. Кількість пошкоджених рослин не повинна перевищувати 10–12%. Для цього боронування проводять впоперек до напрямку сівби зі швидкістю не більше 4–5 км/год. Горох добре переносить незначне присипання землею. Через 2–3 дні рослини самі звільняються від ґрунту і потім добре ростуть.
Рекомендуються такі норми висіву гороху: Степ України — 0,9–1,0, Лісостеп — 1,0–1,2, Полісся — 1,1–1,4 млн/га, у разі якщо планується здійснення до- і післясходових боронувань, норму збільшують на 10–15%. Норма висіву високорослих сортів зменшується до 0,8–0,9 млн/га, середньорослих збільшується на 0,1–0,2 млн/га.
Висівають горох звичайним рядковим способом із відстанню між рядками 15 см, у зоні достатнього зволоження — вузькорядним способом сівби.
Оптимальна глибина загортання насіння становить 6–8 см. На важких запливаючих ґрунтах його загортають на 4–5 см. На легких або в умовах швидкого пересихання верхнього шару землі глибину загортання збільшують до 8–10 см.
Ігор СТОРЧОУС, канд. с-г. наук
