В Україні понад 90% рослинних жирів виробляють з насіння соняшнику. Ця культура є привабливою для агровиробників внаслідок низьких виробничих витрат на вирощування, стабільності попиту на насіння та його високою вартістю на ринку. Порівняння глобальних економічних показників світового сільського господарства свідчить про те, що головною олійною культурою в більшості країн світу є соя. Проте в Україні внаслідок специфічних регіональних особливостей, зокрема сприятливість ґрунтово-кліматичних умов, основною олійною культурою був і є соняшник.
Так, у 2019 році сівба соняшнику на площах понад 500 тис. га проводилася в Дніпропетровській (583,6 тис. га), Запорізькій (527,5 тис. га), Кіровоградській (568,5 тис. га) та Харківській (519,0 тис. га) областях, на площах понад 300 тис. га — в Одеській (361,1 тис.га), Полтавській (323,5 тис. га), Херсонській (342,6 тис. га), Луганській (362,9 тис. га) та Донецькій (308,1 тис. га).
За господарським значенням соняшник не поступається таким розповсюдженим культурам, як пшениця, кукурудза, соя тощо, є однією з найпопулярніших олійних культур України та інших країн. Спрощена технологія вирощування, високий рівень прибутковості та рентабельності, зростання попиту на насіння та соняшникову олію на внутрішньому й світовому ринках викликає необхідність збільшення посівних площ та підвищення врожайності культури. Проте, згідно наукових досліджень та досвіду виробників, на виробничому рівні генетичний потенціал соняшнику реалізується лише на 30–50%.
В основному соняшник, як теплолюбна культура, зосереджений переважно в південних областях України. Його посіви займають 5849,3 тис. га, що становить 64,8% від площі всіх технічних і 21,0% від площі всіх сільськогосподарських культур (2019 р.).
Дещо менші площі припадають на посіви соняшнику в зонах Лісостепу і Південного Степу, зовсім незначні — на Полісся та передгірні райони Карпат.
Нині найбільш врожайні й високоолійні сорти та гібриди соняшнику вирощуються лише в теплозабезпеченних районах нашої держави. При цьому близько 90% усього товарного виробництва олійного насіння соняшнику зосереджено в трьох регіонах: Дніпропетровщина, Кіровоградщина і Харківщина.
Слід зауважити: незважаючи на те, що соняшник здатний переносити посуху, скорочення фактичної транспірації, порівняно з максимально можливою, внаслідок дефіциту вологи призводить до зниження врожайності та погіршення якості кінцевої продукції. Вплив температури на врожайність насіння соняшнику виявити важко, проте спеціалісти говорять про вагомий вплив температурних умов на показник водного й поживного режимів ґрунту. Також доведено, що саме температура повітря й ґрунту є одним з важливих чинників зовнішнього середовища, які безпосередньо впливають на швидкість розвитку та ростові процеси рослин соняшнику.
Добір сортів
До Державного реєстру сортів рослин України 2019 р. занесено 769 гібридів і сортів соняшнику (частка сортів незначна — 118 штук, із них 33 вітчизняних, 18 — спільно з іноземними установами та 67 — суто іноземних). Більшість гібридів, що входить до Реєстру, — олійного напряму використання. На ринку насіння соняшнику працює 85 селекційних установ, з яких 27 — вітчизняні. Частка гібридів української селекції в Реєстрі становить 144 шт., або 22,1% від загального показника, з них 70 гібридів виведено у співавторстві з іноземними установами.
Випереджаючими темпами нарощують свою присутність за кількістю гібридів на ринку насіння соняшнику французькі компанії, вони є безумовними лідерами в українському Держреєстрі (219 гібридів і 51 сорт). На другій позиції вітчизняні компанії із 144 гібридами та 33 сортами. Наступні позиції займають швейцарські селекційні компанії (54 види гібридів і 2 сорти) та німецькі (25 гібридів та 2 сорти).
Вітчизняні селекційні установи та фірми лідирують в Держреєстрі за кількістю заявників, у 2019 році їх становило 27 одиниць. Чисельність компаній-заявників з інших країн не перевищує 10 від однієї держави, найбільше — французьких (10 компаній). На одного заявника українського походження випадає 6,6 гібридів, сортів. На одного французького заявника — 27 гібридів, сортів.
Найбільшими науковими центрами в Україні є Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН (ІР) (м. Харків), Селекційно-генетичний інститут НААН (СГІ) (м. Одеса), Інститут олійних культур НААН (ІОК) (м. Запоріжжя). У Реєстрі знаходяться 54 гібриди (8,3%) та 4 сорти (3,4%) селекції ІР, а також створені сумісно з іноземними установами, які презентують весь спектр різноманіття сучасних гібридів соняшнику. Вони відрізняються високою адаптивністю до умов вирощування в зонах Степу і Лісостепу України, стійкістю до найбільш поширених хвороб і мають потенційну врожайність — 5,0 т/га. Селекції СГІ належить 13 гібридів (2,0%) і 1 сорт, ІОК — 25 гібридів (3,8%) та 4 сорти (3,9%). Цілий ряд гібридів занесено до Реєстру іноземного походження (Угорщини, Франції, Австрії, Югославії, Росії, Голландії, Бельгії).
Також в Реєстрі знаходяться 17 сортів кондитерського напряму використання, які характеризується підвищеною масою насіння і високим вмістом білка в насінні.
Гібриди чотирьох груп стиглості (скоростигла, ранньостигла, середньорання і середньостигла) рекомендовано до поширення в Степовій і Лісостеповій зонах. До районованих сортів і гібридів соняшнику, поширених у Лісостепу, належать: середньостиглі (Санлука РМ, Тремія, Флокс, Пр64А83), середньоранні (4342КЛ, Бамбо, Люкс, Манету, Фаро), ранньостиглі (Атланта, Богун, Боєць, Доріана, Зевс, Конфета F1, Тітанік, Флагман, Універсал, Ригасол ОР, Яніна, Шанс), скоростиглі (Альфа, Заклик, Заграва, Принц, Степок, Сонячний настрій, Тайм, Трістан, Українське сонечко, Щелкунчик).
Сучасний рівень селекції забезпечує створення гібридів з потенційною урожайністю понад 5 т/га. Нині рівень екстенсивного розвитку виробництва соняшнику в Україні досяг критичної точки, переорієнтування виробництва на інтенсивний тип розвитку дозволить стабілізувати виробництво соняшнику, поступово наближуючи посіви до науково обґрунтованого рівня (2,0–2,5 млн га).
Підвищенню урожайності соняшнику сприятиме дотримання рекомендацій щодо зонального розміщення посівів, упровадження у виробництво сучасних гібридів і новітніх інтенсивних технологій вирощування, використання якісного насіння.
Людмила ГУБЕНКО, кандидат с.-г. наук,
Інститут землеробства НААН
