Завдяки тогорічним та багаторічним даним чисельності, поширення та шкідливості ентомокомплексу фітофагів зернових агроценозів можна спрогнозувати рівень їх поширення у поточному році і бути готовим до захисту, якщо виникне така потреба.
Обґрунтоване прийняття рішень щодо застосування хімічного захисту посівів від шкідливих організмів здійснюється, як правило, на підставі урахування економічних порогів їх шкодочинності (ЕПШ), тобто за мінімальних показників чисельності шкідників, що спричиняють економічно значущі втрати, котрі відшкодовуються ціною збереженого врожаю з рівнем рентабельності заходів захисту не нижче виробничих витрат.
Основні загрози хлібам
У лабораторії захисту рослин Інституту зернових культур НААН України у зоні північного Степу щорічно проводять моніторинг фітосанітарного стану посівів. Результати обліків свідчать, що основними шкідниками зернових колосових культур є хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides G.), клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.), гостроголовий клоп (Aelia acuminata L.), трипс пшеничний (Haplothrips tritici Kurd.), велика злакова попелиця (Sitobion avenae F.), звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum Rond.), п’явиця синя (Oulema lichenis Voet.), п’явиця червоногруда (O. melanopus L.), хлібна смугаста блішка (Phyllotreta vittula Redt.), гессенська муха (Mayetiola destructor S.), опоміза пшенична (Opomisa florum F.), озима муха (Leptochylemia cearctata Fll.), пильщик хлібний звичайний (Cephus pygmaeus L.), жук кузька (Anisoplia austriaca H.), ячмінна шведська муха (Oscinella pusilla Mg.), вівсяна шведська муха (Oscinella frit L.), зернова совка (Parastichtis basilinea F.). Особливу увагу хотілося б приділити деяким фітофагам.
Не нехтуйте постійним моніторингом посівів
Хлібна жужелиця у фазі личинки шкодить у посівах пшениці озимої восени за сівби по стерньовим попередникам. Осіння посуха 2019 року стримала поширення шкідника, лише на окремих полях місцями виявляли до 2–3 личинок на 1 м², тому у весняний період значної чисельності шкідника ми не очікуємо. Проте за умови 3–5 личинок на квадратному метрі необхідно проводити хімічну обробку.
З урахуванням достатнього зимуючого запасу та м’якої зими слід очікувати у період весняного кущіння-трубкування зернових колосових культур поширення внутрішньостеблових шкідників, таких як озима муха, опоміза, зеленоочка, гессенська та шведські мухи. Особливо на слабо розкущених з осені та зріджених після перезимівлі посівах озимих, за порушення агротехніки вирощування культур (пізня сівба ярих, неякісний обробіток ґрунту, недотримання сівозміни, сівба озимих у ранні строки).
Тенденція останніх років свідчить і про значне поширення хлібних п’явиць як червоногрудої, так і синьої, особливо на посівах ячменю ярого та вівса. Знову ж таки недоотримання сівозміни та висока частка зернових у сівозміні сприяють інтенсивному розмноженню та поширенню фітофага. За підвищення температури уже із середини квітня очікується вихід жуків із місць зимівлі, а це ґрунт на полях зернових і в травостої. Спочатку жуки харчуються на озимих, пізніше на ярих хлібах, де розмножуються, а личинки активно харчуються листям, вигризаючи довгасті смужки, не займаючи шкірки листка зі зворотного боку. Значне поширення та висока чисельність п’явиць у посівах ячменю ярого та вівса минулого року викликала необхідність проведення двох, на окремих полях трьох, обробок проти шкідника. Прогнозують подібну ситуацію і у 2020 році. За чисельності жуків на посівах пшениці озимої кількістю 40–50, на пшениці ярій, ячмені ярому та вівсі — 10–15 екземплярів на 1 м² до відкладання ними яєць необхідно обприскувати інсектицидами, дозволеними до застосування. Критерієм доцільності хімічних обробок посівів може бути також перевищення чисельності личинок п’явиць 0,5–0,7 екземплярів на одне стебло.
Очікується вихід зі стану депресії популяції хлібних клопів, які не тільки знижують урожай, а й погіршують його якість. Вихід клопів із місць зимівлі в умовах степового регіону спостерігається, зазвичай, 20–25 квітня. У сонячну і теплу погоду за температури понад 18 °С відбувається масовий літ клопів, що збігається приблизно з кінцем кущіння — початком трубкування в озимих культур. Це перший період, коли потрібно проводити обприскування (хоча б крайових смуг) проти цих шкідників, щоб не допустити масового їх розмноження та шкідливості. Оскільки в цей час клопи проколюють хоботком стебла нижче зародка колоса і висмоктують сік із рослини. У місці уколу утворюється перетяжка, пошкоджені стебла довго залишаються зеленими, але не колосяться і поступово відмирають. Під час уколу в стрижень колоса виникає повна або часткова білоколосість. У цей час ЕПШ для озимих: клоп шкідлива черепашка — 2 екз./м², злакові, польові й інші клопи — 5–20 екз./м², ярі зернові — понад 1,5. У фазу молочно-воскової стиглості на посівах цінних і сильних пшениць — 2 (личинки), на посівах рядових сортів — 4–6, на ячмені — 8–12.
Посушливі погодні умови травня-червня попередніх років сприяли масовому розмноженню та поширенню попелиць (особливо на соргових культурах), в осередках вище ЕПШ. Можливо, не буде винятком і поточний рік. Здебільшого, якщо витримується програма боротьби з клопами, паралельно буде обмежуватися розвиток попелиці. У фазі колосіння пшениці озимої (для ярих зернових у фазі кущіння-вихід у трубку) критичною чисельністю попелиць є 5–10 особин на одне стебло, на початку молочної стиглості — 10–25 за 50%-го заселення стебел.
Залежно від погодних умов та інших обставин на перші позиції за шкідливістю можуть вийти й інші шкідники. Необхідно проводити регулярні (один раз на 5–7 діб) моніторингові спостереження за посівами агроценозів культур протягом усієї вегетації для виявлення загрози від шкідників і своєчасний захист агрокультур.
Тетяна ПЕДАШ, канд. с.-г. наук,
ДУ Інститут зернових культур НААНУ
