Що таке здорова структура ґрунту? Це відсутність горизонту ущільнення, рівномірний баланс великих і малих пор, котрими циркулює повітря та волога, та, звісно ж, активне життя в ґрунті. Для цього також необхідна достатня кількість органічних речовин, які є їжею для ґрунтових організмів.
За деякими підрахунками, близько 80% орних земель України мають більші чи менші ущільнення ґрунту. Це не дає змоги волозі потрапляти в глибші шари ґрунту. Під час посухи волога не піднімається до кореневої системи рослин, що спричиняє зниження врожайності. Ущільнення ґрунту зазвичай розташовані на глибині від 25 до 37 см і їх можна усунути механічним шляхом — глибоким розпушуванням. Поки вони не будуть знищені, жодна система обробітку ґрунту не працюватиме належним чином.
Однією з основних причин незадовільної врожайності є деградація українських сільгоспугідь. Ущільнення ґрунту і його незадовільна структура, виникли протягом останніх 50–70 років внаслідок надмірного використання важкої колісної техніки. Тому нині близько 60–80% орних земель в Україні мають ущільнення, які призводять до масової втрати врожайності.
Ущільнення ґрунту погіршують його вологовбиральні властивості та негативно впливають на процеси життєдіяльності в ньому. Структура ґрунту порушується, гальмуючи розвиток життєдіяльності ґрунтових організмів, необхідних для нормального розкладання рослинних решток.
Ця проблема є дійсно дуже поширеною, хоч в окремих господарствах навіть не підозрюють про наявність ущільнень або ж вважають їх несуттєвою загрозою. Річ у тім, що ущільнення немовби цементує прошарок між верхніми та нижніми горизонтами ґрунту, утворюючи найчастіше нездоланну для вологи перемичку.
Це особливо яскраво виявляється в разі настання посухи та за умов дефіциту вологи. Коренева система молодих рослин не спроможна пробивати собі шлях до нижніх, насичених вологою, шарів ґрунту, підтягуючи її. Натомість верхній шар землі аж до перемички суціль висушується й корені рослин перебувають у безводному «полоні», не маючи змоги взяти її знизу.
Як відомо, оптимальний розвиток кореневої системи молодих рослин передбачає, що вона розвивається вглиб, тягнучись до насичених вологою шарів ґрунту і використовуючи поживні речовини, що там знаходяться. Із настанням стресових умов вегетації такі рослини є більш стійкими й спроможні довгий час триматися в нормальному стані.
Натомість, якщо у ґрунті наявні ущільнення на глибині до 30 см, то посіяні навесні чи восени рослини розвиватимуть свою кореневу систему не туди, де є волога, а туди, де ґрунт більш розпушений, тобто вбік і ближче до поверхні. Рослини ж, у яких коренева система розташована неглибоко у верхніх шарах ґрунту, які можуть цілковито втрачати вологу під час посушливого літа, є менш життєздатними. До того ж, найчастіше плужна підошва супроводжується незадовільною структурою ґрунту загалом.
Крім того, неодмінною ознакою хорошого ґрунту є те, що він складається з пор різного розміру. Великі — заповнені повітрям, а маленькі — зберігають воду. Ґрунт діє, як губка: вбирає вологу, зберігає її та звільняє в міру потреби для коренів рослин.
Як перший крок для поліпшення структури ґрунту можна запропонувати механічне усунення наявних ущільнень. Їх можна знищити, тільки якщо робочі органи агрегату працюватимуть щонайменше на 5 см нижче від горизонту ущільнення, руйнуючи його вертикально й горизонтально. Тоді ґрунт буде спроможний вбирати вологу й зберігати її, а рослини отримають полегшений доступ до вологи, і, відповідно, інтенсивніше зможуть засвоювати поживні речовини з ґрунту.
З цією метою оптимальним є застосування спеціальних глибокорозпушувачів, довжина робочих органів яких сягає 40 і більше сантиметрів. Такі агрегати присутні в лінійці практично усіх відомих виробників ґрунтообробної техніки. Як свідчить досвід, оптимально запускати глибокорозпушувачі не рідше, аніж раз на 3–4 роки, аби зруйнувати ущільнення. Як варіант, у деяких господарствах сьогодні успішно застосовують традиційний відвальний плуг та глибокорозпушувач, чергуючи їх через рік.
Зауважимо, що глибоке розпушення ґрунту — операція доволі енергомістка і може потребувати витрат до 30 і більше літрів пального на га, що залежить від стану ґрунту.
У якості додаткової переваги застосування глибокорозпушувачів слід назвати можливість внесення мінеральних добрив на глибину 30 см і більше, себто в зону розвитку коренів рослин. Деякі моделі таких агрегатів забезпечені навіть можливістю дворівневого внесення міндобрив на різну глибину.
Якщо працювати над поліпшенням структури ґрунтів на полях «в довгу», в цьому разі слід звертати особливу увагу на сівозміну, а саме на чергування культур із різними типами кореневої системи. До такої сівозміни обов’язково мають входити спеціально підібрані сидератні суміші.
Зокрема, побудувати здорову структуру ґрунту допоможе сівба проміжних культур. Покривні культури виступають у ролі поживних речовин для життя ґрунту, забезпечуючи цілу низку переваг. У якості сидератів виступають насамперед культури, які мають добре розвинену кореневу систему для рихлення ґрунту й поліпшення його ощадливих властивостей. Вони запобігають вимиванню поживних речовин і завдяки формуванню гумусу призводять до довгострокового поліпшення ґрунтів. Бажано використовувати суміші кількох культур (від 3 до 4 елементів).
Зазвичай, сидерати висівають у серпні після лущення стерні та переробки падалиці. Вони можуть бути перероблені й змішані восени (наприкінці жовтня чи листопада) або залишені на зиму для перемерзання й змішані навесні під час підготовки посівного ложа.
Знищення ущільнень ґрунту й правильне змішування рослинних решток у тих прошарках ґрунту, де розвивається найбільша активність живих організмів, сприятиме тому, що в найближчому майбутньому структура ґрунту значно покращиться. Після того, як буде сформовано здорове життя ґрунту, цінні сільгоспугіддя зможуть приносити чудовий прибуток. До того ж, неглибокий обробіток запобігає великим втратам вологи в ґрунті й знижує витрати на робочу силу та пальне. Однак для цього слід правильно підібрати ґрунтообробні агрегати.
Акцентуємо увагу на тому, що у разі, коли загальна площа полів, де виявлені ущільнення ґрунту, є досить значною, однак вони розташовані нерівномірно і займають відносно невеликий її відсоток, доцільно створити карту ущільнень. Після цього провадити диференційоване глибоке рихлення, використовуючи техніку на повну потужність у місцях із найбільшими ущільненнями. Завдяки цьому досягається серйозна економія пального, а також вища продуктивність роботи.
Та, звісно, із полями потрібно працювати комплексно, використовуючи усі можливості, починаючи зі сівозміни і завершуючи сучасними агрегатами та технологіями точного землеробства.
Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
