Для запобігання негативного впливу інтенсивного землеробства останніми роками науковці почали розробляти системи, в яких передбачається захист рослин від шкідливих організмів здійснювати в першу чергу профілактичними методами - організаційними, агротехнічними і біологічними.
Одним із напрямів екологічно доцільного господарювання, що формується останнім часом, є створення та застосування мікробіологічних засобів для поліпшення живлення рослин та захисту їх від хвороб і шкідників. Саме мікроорганізми є основним фактором ґрунтоутворюючого процесу, живлення рослин і фітосанітарного стану посівів. Отже, застосування біопрепаратів на основі ріст-стимулюючих мікроорганізмів і мікроорганізмів-антагоністів фітопатогенів є одним із прийомів підвищення продуктивності рослин при збереженні родючості грунту без погіршення екологічного стану довкілля (Чернецький Ю.О. 2000).
Біологічний метод полягає у використанні проти збудників хвороб їх природних ворогів, біологічно активних речовин та забезпечує одержання екологічно чистої продукції (Koch E. 1996, Olofason J. 1968, Sun Wenji, Ding Zhiquan, Ji Xiuqin Tang Dezhi 1992, Xi K 1996).
За даними І.А. Яхіна, О.І. Яхін, В.В. Вакуленко (2001) та Sangita Bapat, A.K. Shah (2000) при застосуванні біологічних препаратів, які мають антагоністичні, імунні та фунгіцидні властивості, виникають незворотні зміни структури гіф міцелію патогена, гальмується розвиток кореневих гнилей та аскохітозу.
Так, у Канаді протягом 2000-2001 років використовували біопрепарат GB 116 на основі штаму АСМ 941 Gliocladium roseum, який підвищував схожість насіння гороху на 16%, урожай - на 7% і знижував розвиток хвороби на 24% (Xue AG. 2001).
Антагоністичні властивості щодо фітопатогенів проявляють чимало штамів азотофіксуючих бактерій. При цьому підвищується імунітет рослин.
Про позитивний вплив препаратів біологічного походження на якість насіння та урожайність гороху, а також його захист від грибних хвороб повідомляють: C.P. Chanway, 1998; Van Loon L.C. 1998; Ю.О. Чернецький, 2000; Л.О. Чайковська, 2000; А.К. Слесаравічюс та інші.
У комплексі заходів по захисту гороху одним із ведучих та екологічно безпечних прийомів є обробка насіння біологічними препаратами.
У наших дослідженнях застосування для обробки насіння біологічних засобів значно стримувало розвиток кореневих гнилей гороху. Позитивні результати були одержані при використанні Мікосану 5,0 л/т, Хетоміку 3,0 кг/т, фітоспорину (Bacillus subtilis, 50 млн/мл), Нітрагін, 0,8 л/т, Нітродар 1,8 л/т, Ризогумін 0,8 л/т, Бактофіт марки Б 10 л/га. Енергія проростання та схожість насіння становили відповідно: 81,0; 74,25; 64,5%, 69,5%, 70,25%, 76,0%, 66,75% і 92,5%; 90%; 91,3%, 89,0%, 90,0%, 84,5%, 88,3%. У контрольному варіанті ці показники були 64,75 і 85,3%. Урожайність зерна у варіантах із застосуванням цих засобів була більша на 0,6-2,9 ц/га, ніж на контролі (табл. 1).
Найменший розвиток кореневих гнилей спостерігався у варіанті з застосуванням Мікосану 5 л/т (рис.1): кількість уражених рослин і розвиток хвороби у фазі сходів відповідно становили 18,0% і 8,5%, у фазі цвітіння - 70% і 35% (табл. 2). У контрольному варіанті поширення і розвиток хвороби відповідно становили: у фазі сходів - 38% і 21%, цвітіння - 92% і 51% (рис. 2).
Дещо вищий розвиток хвороби (сходи: 22 і 12% та 25 і 18%, цвітіння: 79 і 40,5% та 80,5 і 38%) спостерігався у варіантах із застосуванням Хетоміку 3 кг/т та Нітродар 1,8 л/т.
Зниження розвитку хвороби на 1,5-4,5% порівняно з контролем було при застосуванні фітоспорину (на основі бактерій Bacillus Subtilis). На нашу думку, це пов’язане з тим, що препарат створений для захисту зернових культур, які менш інтенсивно уражуються кореневими гнилями порівняно з горохом.
Застосування біологічних засобів сприяло підвищенню продуктивності рослин гороху (табл. 3). Так, у варіанті із обробкою насіння Мікосаном, 5 л/т, кількість бобів із рослини була більша відповідно на 1,4 шт. порівняно з контролем (7,5 шт.), зростала маса насіння рослини порівняно з контролем (4,53 г) відповідно на 2,37 г.
Маса 1000 насінин у варіанті із застосуванням Мікосану 5 л/т становила 290,91 г, що, в свою чергу, на 15,58 г більше, ніж на контрольному варіанті (275,33 г). При використанні цього препарату середня кількість насінин з однієї рослини порівняно з контролем збільшилась на 6,03 шт. (21,00 шт.).
ВИСНОВКИ- У наших дослідженнях застосування для обробки насіння біологічних засобів підвищувало енергію проростання та польову схожість насіння гороху. Позитивні результати були одержані при використанні Мікосану 5,0 л/т, Хетоміку 3,0 кг/т, Фітоспорину (Bacillus subtilis, 50 млн/мл), Нітрагін, 0,8 л/т, Нітродар 1,8 л/т, Ризогумін 0,8 л/т, Бактофіт марки Б 10 л/га. Енергія проростання та схожість насіння становили відповідно: 81%; 74,25%; 64,5%, 69,5%, 70,25%, 76%, 66,75% і 92,5; 90; 91,3%, 89%, 90%, 84,5%, 88,3%. У контрольному варіанті ці показники були 64,75 і 85,3%.
- Застосування для обробки насіння біологічних засобів значно стримувало розвиток кореневих гнилей гороху. Найменший розвиток кореневих гнилей спостерігався у варіанті з використанням Мікосану 5 л/т: кількість уражених рослин і розвиток хвороби у фазі сходів відповідно становили 18% і 8,5%, у фазі цвітіння - 70% і 35%. Дещо вищий розвиток хвороби (сходи: 22% і 12% та 25% і 18%, цвітіння: 79% і 40,5% та 80,5 і 38%) спостерігався у варіантах із застосуванням Хетоміку 3 кг/т та Нітродар 1,8 л/т. У контрольному варіанті поширення і розвиток хвороби відповідно становили: у фазі сходів - 38% і 21%, цвітіння - 92 % і 51%.
- Урожайність зерна у варіантах із застосуванням цих засобів була більшою на 0,6-2,9 ц/га, ніж на контролі.
