За високих весняних температур і вітру залежно від щільності й глибини орного шару ґрунту відбувається різка втрата вологи. Зруйнувати ґрунтові капіляри та припинити підтягування вологи до поверхні допомагає якісне розпушування ґрунту. Коли вміст вологи знижується до рівня вологості розриву капілярних з’єднань, подальше її випаровування здійснюється внаслідок дифузії пари, зменшити яку можна ущільненням верхнього шару ґрунту.
У такому разі для закриття вологи та її збереження на поверхні ґрунту створюється пухкий мульчувальний шар завтовшки 4–5 см з одночасним вирівнюванням поверхні. Також провадячи весняне закриття вологи, слід взяти до уваги, що занадто раннє боронування спричиняє негативний результат — ґрунт із високою вологістю не розпушується, а немовби мажеться, а далі тріскається й висушується ще сильніше. Водночас запізнюватися з боронуванням теж не можна, бо волога з ґрунту втрачається надзвичайно стрімко. Вагу має кожен день затримання.
Закриваючи вологу, слід прагнути до того, щоб за посушливої погоди верхній шар ґрунту був просохлим, а під ним — добре зволожений шар. Якщо на полі восени було здійснено глибокий обробіток, то навесні спостерігається підвищена пухкість ґрунту через велику грудкуватість. У такому разі корисно після закриття вологи проводити коткування кільчасто-шпоровими котками, що істотно знижує втрати вологи від випаровування. Інакше орний шар ґрунту продувається вітром і швидко висушується. Своєю чергою, після ретельного закриття вологи за посушливих умов не рекомендуються додаткові обробітки ґрунту до настання оптимальних строків сівби, оскільки додатковий механічний обробіток неодмінно спричинить втрату вологи.
Ще одним важливим аспектом процесу закриття вологи є боротьба з бур’янами. Багато бур’янів за сприятливих умов сходять ще восени. Якась частина з них гине взимку, а інші — зимують і дають сходи навесні. Якісне розпушування ґрунту навесні допомагає їх знищити, оскільки молоді, слабо вкорінені паростки легко знищуються навіть боронуванням.
Аналогічну мету переслідує й передпосівна культивація. Вона допомагає боротися з бур’янами, розробити ґрунт і вирівняти його верхній шар, створюючи сприятливі умови для проростання насіння. Глибина передпосівного обробітку має відповідати глибині загортання насіння. Вкрай небажаним є глибокий передпосівний обробіток поля, бо він висушує весь розпушений шар ґрунту і знижує польову схожість насіння. Серед сучасних агрегатів на ринку для передпосівного обробітку оптимально використовувати спеціалізовані передпосівні культиватори.
До того ж фермери, що працюють у посушливих регіонах України, незрідка застосовують із цією метою дискові знаряддя — лущильники й дискатори. Причинами цього є прагнення здійснити неглибокий обробіток ґрунту, мінімізуючи витрати пального й не купуючи додаткових агрегатів.
На жаль, цей підхід не завжди себе виправдовує, тому що такий обробіток інтенсивно висушує й розпорошує ґрунт. Річ у тім, що навесні після проходу лущильника вже за 6–7 годин втрати вологи в 10-сантиметровому шарі ґрунту вдвічі вищі, ніж у разі застосування передпосівного культиватора.
Проте, незважаючи на це, застосування дискових борін може бути цілком виправданим на полях із великою кількістю вівсюга, де передпосівний обробіток слід провадити з максимальним кутом атаки. На важких ґрунтах, а також на полях, засмічених пирієм, доцільно застосовувати важкі культиватори з боронами або з почерговими проходами культиватора й дискової борони. Аби уникнути непродуктивних втрат вологи передпосівний обробіток ґрунту і сівба мають здійснюватися з мінімальним часовим інтервалом.
Справді, навесні до сівби ґрунт краще готує передпосівний культиватор чи компактор. Натомість основне призначення дискових борін — перетворити пожнивні рештки після збирання комбайном на органічне добриво: подрібнити їх, перемішати у верхньому шарі ґрунту й запустити процес розкладання. Найчастіше вирівнювання ґрунту і створення посівного ложа дисками неможливе, бо розгойдування дисків по ходу руху трактора створює нерівну основу для сівби. Утім, застосовувати дискові борони для передпосівної підготовки поля можливо тоді, коли в господарстві не встигли підготувати ґрунт і поле поросло бур’янами. В такому разі в хід іде все, що дає змогу хоч якось зарадити проблемі.
Також обмежене застосування дискових борін для передпосівного обробітку пояснюється не лише конструктивними особливостями таких агрегатів, а й технологічними вимогами до вирощування сільгоспкультур. Адже перше завдання передпосівного обробітку ґрунту — створення вирівняного і рівномірно ущільненого посівного ложа з дрібногрудкуватою структурою в горизонті закладання насіння. Щоб зробити це дисками, потрібно правильно підібрати агрегат і якісно його налаштувати.
Друге завдання — механічне знищення наявних бур’янів і запобігання появі їх сходів надалі. З цим завданням в більшості випадків сучасні дворядні дискові борони (обов’язково з котком або системою котків) справляються на «відмінно».
Звісно, що такий підхід не годиться для культур, що потребують тільки глибокого обробітку, наприклад, для цукрових буряків. Однак під ярі зернові дискову борону цілком можна застосовувати як передпосівний агрегат. Показово, що сьогодні більшість сучасних універсальних посівних комплексів уже із заводу оснащують інтегрованими дисковими боронами, що дозволяє їм готувати ґрунт і висівати насіння за один прохід.
Акцентуємо увагу і такому: якщо дискові борони застосовують для передпосівної підготовки ґрунту, то налаштувати машину потрібно таким чином, щоб обробіток був суцільним. У такому разі глибина обробітку має бути приблизно на 1 см меншою від глибини загортання насіння, щоб посівне ложе було щільним і ґрунтові капіляри не були порушені. Тому діаметр дисків борони потрібно вибирати з урахуванням глибини обробітку і налаштовувати борону відповідним чином.
У разі застосування дискових борін для передпосівного обробітку ґрунту під час їх замовлення важливо правильно підібрати важкий коток, що дасть змогу створити мінімальне зворотне ущільнення ґрунту. Таким чином, ми зможемо вирівняти поверхню поля, надати їй потрібну структуру і закрити вологу.
Для передпосівної підготовки ґрунту, наприклад, можна взяти тандемний коток, конструкція якого передбачає поєднання трубчастої й ребристо-планкової поверхні. Такі пристосування чудово справляються з цим завданням.
Тандемні котки особливо добре себе показують на чорноземах, як і гумові ущільнювальні чи сегментно-конусні котки. Липка і волога консистенція таких ґрунтів менше забиває конструкцію.
Також для передпосівної підготовки полів можна використовувати універсальні клиноподібні котки. Вони також більше підходять для важких ґрунтів. Натомість на легших ґрунтах для передпосівного обробітку їх застосовувати не варто, бо це може призвести до надмірного ущільнення.
Також у виборі котків слід орієнтуватися на умови роботи. Металевий коток із хорошими очищувачами підійде для сирих умов. Однак коли ґрунт стиглий, краще себе показує гумовий коток. Водночас на вельми сухому ґрунті гумовий коток може швидко зруйнуватися об гострі грудки, проте металевий коток спрацює ідеально.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
