Показники витрат на вирощування зерна кукурудзи в умовах північного Степу України зростали переважно від застосування більших норм добрив. Відповідно до розрахунків, на фоні без добрив менші витрати були у вирощуванні середньораннього гібрида ДК Велес — 10 060–10 884 грн/га (ДК Бурштин — 10 888–11 854 грн/га). За застосування мінеральних добрив витрати зростали, залежно від гібрида й густоти рослин: на фоні N60P30K30 — до 13 239–14 678 грн/га (ДК Велес) та 15 024–15 983 грн/га (ДК Бурштин), а на фоні N90P45K45 — до 14 853–16 110 грн/га (ДК Велес) і 16 146–17 521 грн/га (ДК Бурштин). Найвищими витрати були у вирощуванні середньостиглого гібрида ДК Бурштин на фоні N90P45K45 за густоти рослин перед збиранням 70 тис. шт./га.
За 2019–2020 рр. вищі показники врожайності зерна серед досліджуваних гібридів формував середньостиглий гібрид ДК Бурштин за густоти рослин на період збирання 40 тис. шт./га на фоні N90Р45К45 — 5,71 т/га, що сприяло забезпеченню умовно чистого прибутку 22 127 грн/га за рентабельності 132,3%, а без добрив — за густоти рослин на період збирання 55 тис. шт./га, відповідно — 5,06 т/га, за умовно чистого прибутку 23 200 грн/га та рентабельності 207,2%.
Урожайність середньораннього гібрида ДК Велес зростала за застосування добрив N90P45K45 за густоти посівів 70 тис. шт./га (3,95 т/га), але умовно чистий прибуток знижувався з 12 247 грн/га (без добрив) до 10 745 грн/га, за відповідної зміни показників рентабельності зі 116 до 66,7%.
Таблиця. Економічна ефективність вирощування гібридів кукурудзи залежно від фону удобрення
та густоти рослин, 2019–2020 рр.
Показники собівартості зерна за сівби середньостиглого гібрида ДК Бурштин на фоні без добрив були найнижчими в досліді за густоти рослин 55 тис. шт./га — 2214 грн/т, тоді як за норми добрив N60Р30К30 та N90Р45К45 становили відповідно 2829–3266 та 2900–3356 грн/т. Найвищі ж показники собівартості зерна в досліді — 4474 грн/т були за вирощування середньораннього гібрида ДК Велес на фоні N60P30K30, за густоти рослин 85 тис. шт./га, що зумовило найнижчу рентабельність вирощування зерна кукурудзи — 52%.
Біоенергетична ефективність вирощування кукурудзи в досліді була вищою за сівби середньостиглого гібрида ДК Бурштин. За витрат сукупної енергії на його вирощування без добрив 11,794–12,961 ГДж/га, показники приросту валової енергії становили 142,032–164,20 ГДж/га, а на фоні N60Р30К30 та N90Р45К45, за витрат 19,748–20,613 та 23,270–24,166 ГДж/га, відповідно, отримано приріст валової енергії 150,311–170,499 та 158,525–176,303 ГДж/га. Тоді як приріст валової енергії за вирощування середньораннього гібрида ДК Велес на різних фонах добрив не перевищував 105,416–115,054 ГДж/га.
Застосування добрив забезпечувало більший приріст валової енергії, але енергетичний коефіцієнт і коефіцієнт енергетичної ефективності кормів все ж були значно вищими за вирощування кукурудзи без добрив.
Тобто за середніми показниками врожайності зерна кукурудзи 2019/20 рр. вищий умовно чистий прибуток — 23 200 грн/га та рентабельність 207,2%, при найнижчій у досліді собівартості зерна — 2214 грн/т та вищий енергетичний коефіцієнт — 14,19 забезпечив середньостиглий гібрид ДК Бурштин на фоні без добрив за густоти рослин на період збирання 55 тис. шт./га. Водночас більший приріст валової енергії — 176,3 ГДж/га був за сівби цього самого гібрида на фоні N90Р45К45, за густоти рослин на період збирання 40 тис. шт./га.
Ігор СЕМЕНЯКА, директор ІСГС НААН, завідувач
лабораторії землеробства, к. с.-г. н., доцент,
сільськогосподарський експерт-дорадник з питань
рослинництва, менеджменту, агробізнесу та економіки
