Станіслав ТРИБЕЛЬ, доктор с.-г. наук, професор- недопущення пошкодженості рослин, погіршення їх фітосанітарного стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин;
- визначення доцільності здійснення заходів щодо захисту рослин;
- пріоритетність застосування інтегрованих засобів захисту рослин;
- гарантування безпеки здоров’я людини та охорони довкілля при здійсненні захисних заходів;
- збереження корисної флори та фауни;
- суворе додержання регламентів зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин.
За сучасних умов господарювання (спеціалізація господарств, порушення науково обґрунтованого чергування культур у сівозмінах, висока вартість паливно-мастильних матеріалів, спрощення системи основного обробітку ґрунту та обмеження операцій з догляду за посівами) значно погіршився фітосанітарний стан агроценозів та збільшились втрати урожаїв. Так, середня урожайність озимої пшениці за 2006-2010 рр. становить 2,92 т/га за потенційної продуктивності сучасних сортів 7,5-12 т/га та урожайності у господарствах, що дотримується технології вирощування, – 7,1-9,9 т/га (Кочмарський, 2009). Серед низки чинників, що обмежують продуктивність сучасних сортів, надзвичайно велика частка (30-35%) належить до втрат від шкідливих організмів. Ефективний захист посівів від шкідливих організмів є надзвичайно вагомим резервом збільшення урожайності сільськогосподарських культур.
Із послабленням цілеспрямованої селекції на стійкість сортів і гібридів проти шкідливих організмів, зведенням до мінімуму організаційно-господарського і агротехнічного методів регуляції чисельності шкідливих організмів, неспроможності біометоду конкурувати з хімічним методом та невпинного зростання попиту на рослинницьку продукцію усе це надає переваги хімічному методу, без якого втрати урожаю подвояться.
За такого розкладу можливостей окремих методів захисту рослин і пріоритетності хімічного методу необхідно застосовувати найбільш безпечні і раціональні способи застосування інсектофунгіцидів, до яких належать протруєння насіння.
Протруювання (передпосівна обробка) насіння (садивного матеріалу) – комплексний захід, спрямований на знищення інфекції рослинного (грибної природи) чи тваринного походження (бактерії) та пригнічення інфекцій, що знаходяться у ґрунті і створюють небезпеку знищення рослин, зрідження густоти посівів, пригнічення їх росту і розвитку.
Протруювання насіннєвого (садивного) матеріалу захисно-стимулюючими речовинами (П.Н.М.) – нанесення окремого пестициду чи суміші різних компонентів захисно-стимулюючих речовин (інсекто-фунгіцидів, регуляторів росту рослин, мікроелементів) для знищення інфекції патогенів чи запобігання їх проникненню у рослинний організм та пошкодження рослин організмами тваринного походження. П.Н.М. буває напівсухе, інкрустація, дражування насіння.
Напівсухе протруювання – нанесення на насіннєвий (садивний) матеріал водної суспензії захисно-стимулюючих речовин (інсекто-фунгіцидів, регуляторів росту рослин, мікроелементів) чи порошкоподібного препарату після зволоження водою (5-30 л/т насіння) без наступного просушування.
Інкрустація насіння – покриття насіння водною суспензією, що містить захисно-стимулюючі речовини (пестициди, регулятори росту рослин, мікроелементи) плівкоутворювач і барвник.
Дражування насіння – зміна форми та величини насінин за поступового додавання наповнювачів, клеючих та/або захисно-стимулюючих речовин (пестицидів, регуляторів росту рослин, мікроелементів), що забезпечує точне висівання на кінцеву густоту рослин та захист від шкідливих організмів.
Посівна одиниця – кількісний показник висівання насіння (тис. шт./га, млн шт./га) у розрахунку на 1 га посіву.
Агротехнічні вимоги щодо протруювання насіннєвого матеріалу
1. Насіння багатьох сільськогосподарських культур є джерелом інфекції ряду збудників хвороб різної природи, які знаходяться у насінні (як, наприклад, летюча сажка зернових колосових культур) або на його поверхні (спори, плодові тіла) і в зовнішній частині (міцелій грибів, бактеріальні клітини, що при висіванні ураженого насіння призводить до його загибелі, чи ослабленні рослин у період сходів, а згодом і дорослих рослин (гельмінтоспоріози, фузаріози, аскохітози). Як домішки до насіння у ньому можуть бути ріжки злакових культур, склероції сірої та білої гнилей соняшнику, які проростаючи у ґрунті заражують рослини. Ряд збудників хвороб і шкідників знаходяться у ґрунті, уражують проростаюче насіння чи рослини, а ґрунтові шкідники пошкоджують насіння, паростки і кореневу систему, наземні – наземні органи рослин у період сходів, що загалом призводить до зрідженості посівів і недобору до 30% і більше урожаю.
Для обмеження негативної дії шкідливих організмів застосовують протруювання насіннєвого (посадкового) матеріалу.
Сучасна передпосівна обробка насіннєвого (посадкового) матеріалу - більш комплексний захід, ніж протруєння, оскільки при цьому на насіннєвий (посадковий) матеріал, окрім фунгіцидних чи інсекто-фунгіцидних протруйників наносяться захисно-стимулюючі матеріали, що містять стимулятори росту рослин, комплексні мікродобрива, окремі мікроелементи та плівкоутворюючі речовини, що забезпечує як захист, так стимуляцію ростових процесів рослин.
Захисно-стимулюючі композиції містять низку компонентів різного спрямування (одну-дві д.р. інсектицидів, одну-три д.р. фунгіцидів, регулятори росту рослин, мікродобрива тощо), що вимагає наукового підходу до їх дозування. При цьому обов’язково має бути врахована норма висівання насіння (млн шт./га), фракційна маса 1000 насінин (у грамах), яка в різних сортів та гібридів і за різних умов вирощування дуже змінюється. За витрати протруйників на тонну насіння це надзвичайно впливає на повноту його протруювання.
Оскільки в кожному конкретному господарстві, з урахуванням домінування шкідливих організмів, особливостей сорту, ґрунтово-кліматичних умов зони, строків сівби маса посівної одиниці буде значно змінюватись, то розрахунок конкретної норми витрати препаратів на посівну одиницю здійснюють за формулою 1:
Нп0 = (Нт*1000) / (П*М1000), (1)
де Нп0 – норма препарату на посівну одиницю насіння, мл, г/п.о.;
Нт – норма протруйника, л, кг/т насіння;
П – норма висівання насіння, млн шт./га;
М1000 – маса 1000 насінин, г.
2. Перед протруюванням насіння має бути очищеним, відкаліброваним, доведеним до високих посівних кондицій із вологістю не вище установленої для кожної культури.
3. Вибір тих чи інших протруйників визначає агроном господарства, керуючись фітосанітарним станом полів, біологічними особливостями шкідників і патогенів, ступенем зараженості насіння збудниками хвороб, імунологічними особливостями сорту, запрограмованою урожайністю культури, технологією вирощування та призначенням урожаю.
4. Для правильного визначення застосування найефективніших протруйників необхідно завчасно здати насіння у спеціалізовану насіннєву лабораторію для визначення інфекційного складу збудників хвороб.
5. З урахуванням посівних площ, якості насіннєвого матеріалу, норми висівання насіння агроном господарства встановлює загальний обсяг протруювання насіння, визначає препарати для протруювання кожної культури і завозить у господарство необхідний асортимент і кількість протруйників та інших компонентів (плівкоутворювачів, мікродобрив, регуляторів росту рослин та ін.).
6. Для підвищення якості протруювання, запобігання осипання протруйників із насіння та покращення санітарно-гігієнічних умов у захисно-стимулюючих сумішах, окрім протруйників, використовують плівкоутворювачі: полівініловий спирт (ПВС), натрієву сіль карбоксил-метилцелюлози (NаКМЦ), а також рідкі комплексні добрива (РДК) – марок 10-34, 8-24, СМАН-20. Для приготування 10 л такої рідини на 1 т насіння застосовують 100-200 г ПВС, або 100-200 г NаКМЦ, чи 3 л РДК; 1,5 л СМАН-20.
За використання композицій, що містять інсекто-фунгіцидні протруйники, регулятори росту рослин, мікроелементи та плівкоутворювачі в 0,2% інкрустуючу рідину вливають маточний розчин регулятора росту рослин, мікродобрив і протруйники насіння у формі рідких препаратів (т.к.с.; к.с.; к.е.; в.с.к.).
7. За використання сучасних протруйників у рідких препаративних формах без додаванням прилипачів препарати розбавляють певною кількістю води. Для протруювання насіння колосових культур витрачають 8-10 л/т насіння, гороху, сої, люпину – 8, соняшнику – 12-15; кукурудзи-6-8; ріпаку – 10, картоплі – 5-6.
8. Обробка насіння захисно-стимулюючими речовинами проводиться за допомогою універсальних протруювачів різних типів.
9. Розрахунок потрібної кількості води і протруйників проводиться так: наприклад, для протруювання 1 т насіння пшениці потрібно 0,4 л/т Круізеру 350 FS, т.к.с. і Девідент Стару 036 FS, т.к.с. – 2 л/т. Цю кількість препаратів потрібно розбавити в 7,6 л води. Ємність резервуару протруювача ППШ-5 «Господар» становить 100 л. Отже, для заправки резервуару необхідно 76 л води, 4 л Круізеру 350 FS і 20 л –Девідент Стару 036 FS. Цією заправкою необхідно протруїти 10 т насіння.
10. За протруювання насіння необхідно дотримуватись таких вимог:
- вологість насіння після протруювання не повинна підвищуватись більш ніж на 1%;
- для завчасного протруювання (інкрустації) дозволяється використовувати насіння вологістю 1-3% меншою, від нормовано кондиційної;
- недопущення травмування насіння у процесі проведення роботи з протруювання;
- повне і рівномірне покриття насіння захисно-стимулюючими речовинами;
- дотримання запрограмованої норми витрати препаратів для кожної партії насіння із відхилення запрограмованої норми на ± 10%;
- насіння вологістю понад 14% можна обробляти не раніш як 2-3 дні до висівання.
Санітарні правила щодо протруювання насіннєвого матеріалу, його зберігання, транспортування та висівання
1. Протруювання насіння є обов’язковим заходом захисту, що забезпечує більш повну густоту сходів рослин та збереження до 30% більше потенційних втрат урожаїв від шкідливих організмів і є найбільш раціональним, екологічно безпечним та економічно вигідним прийомом із застосування пестицидів, що поєднується з органічним землеробством.
2. Протруювання насіння ряду технічних культур (соняшнику, цукрових буряків, сої, ріпаку, кукурудзи та ін.) здійснюється централізовано на спеціалізованих насіннєвих заводах із дотриманням санітарних правил та регламентів.
3. Централізоване протруювання насіння здійснюється на насіннєвих заводах і пунктах, устрій та експлуатація яких повинні відповідати «Гігієнічним вимогам до проектування, встановлення та експлуатації відділів централізованого протруювання» «Нормам технічного проектування підприємств післязбиральної обробки і зберігання продовольчого, фуражного зерна, насіння олійних культур і трав» та чинним інструкціям, погодженим Міністерством охорони здоров’я.
4. Машини для централізованого протруювання насіння повинні відповідати вимогам технічним вимогам державних стандартів.
5. Насіння протруєне пестицидними протруйниками прирівнюється за небезпечністю до пестицидів, відповідно за завчасного завезення у господарства чи за децентралізованого протруювання таке насіння необхідно зберігати в спеціальних приміщеннях, ізольованих від складів із продовольчим та фуражним зерном, продовольчими і побутовими товарами.
6. Приміщення для роботи з пестицидами і протруєним насінням мають бути обладнаними проточно-витяжною вентиляцією, робочі місця - локальними распіраторними пристроями.
Лабораторний контроль за вмістом у повітрі робочої зони пестицидів першого класу здійснюється не рідше одного разу на місяць, інших класів – не рідше двох разів.
7. Забороняється використовувати з метою протруювання насіння пестициди, не дозволені чинним «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
8. Підбір пестицидних протруйників здійснюють залежно від зональної поширеності небезпечних шкідливих організмів, спектру дії препаратів. Нормування протруйників є найвідповідальнішим елементом щодо протруювання насіннєвого матеріалу, від якого залежить технічна, економічна та енергетична ефективність захисту рослин і технології вирощування культур у цілому. Нормування пестицидних протруйників здійснюється згідно з «Агротехнічними вимогами щодо протруйників» і додатками 1,2,3,4.
9. Децентралізоване протруювання насіння здійснюється у господарствах на відкритому повітрі (пункти протруювання) або в спеціальних приміщеннях відповідно до відомчих інструкцій, погоджених МОЗ.
10. Пункти протруювання розташовуються з урахуванням вітрів і перспективного плану забудови населених пунктів на відстані не менш ніж 200 м від житлової зони, підприємств, приміщень для утримання худоби і птиці, джерел водопостачання. Забороняється їх розміщення в 1 і 2 зонах округів санітарної охорони курорту, на території заповідників, а також у санітарних зонах рибогосподарських водойм.
11. Майданчик для протруювання насіння розташовують на ділянці з рівнем ґрунтових вод не менше 1,5 м. Майданчик повинен мати ухил для відводу зливових вод, навіс, тверде покриття (асфальт або бетон). Не допускається відведення зливових вод у водні об'єкти без попереднього знешкодження.
12. Територія пунктів протруювання повинна бути озеленена та огороджена.
13. У приміщеннях для протруювання насіння у господарствах необхідно передбачити облицювання стін глазурованою плиткою, покриття стелі олійною фарбою, цементованих або покритих плиткою підлог, ухили для стоку води, збір і знешкодження забрудненої пестицидами води; повітря перед викидом в атмосферу підлягає очищенню за допомогою фільтрів.
14. Кількість протруєного насіння повинно суворо реєструватись. Не допускається протруювання насіння у кількостях, що перевищують потребу для сівби.
15. Завчасне протруювання насіння дозволяється тільки при наявності спеціальних приміщень для його безпечного збереження.
16. Необхідно здійснювати напіввологе протруювання посівного матеріалу з використанням плівкоутворюючих препаратів. Сухе протруювання не допускається.
17. Завантаження протруєного насіння повинне проводитися тільки в щільно присунуті до вивантажувальних пристроїв мішки з міцних, непроникних для пестицидів матеріалів або в завантажники сівалок. На мішках повинен бути напис стійкою фарбою "ОТРУЙНЕ" або "ПРОТРУЄНО".
18. Мішки з протруєним насінням повинні зашиватися спеціальними машинами або щільно зав'язуватися.
19. Не допускається пересипання розфасованого протруєного насіння в іншу тару.
20. Залишки використаних за зміну пестицидів передаються черговій зміні, про що робиться запис у книзі обліку протруєного насіння. При припиненні на тривалий час робіт із протруюванню, агрегат знешкоджується, а залишки пестицидів здаються на склад, про що робиться запис у журналі обліку.
21. У приміщеннях, де встановлені протруювачі або проводиться фасування насіння, забороняється виконувати інші роботи.
22. Протруєне насіння для сівби відпускається тільки за письмовим дозволом керівника господарства або організації з точною вказівкою його кількості. Невикористане для сівби насіння по акту повертається на склад або передається іншим господарствам тільки для сівби. Залишок протруєного насіння варто зберігати в ізольованому приміщенні до майбутнього року з дотриманням усіх правил і запобіжних заходів, установлених для пестицидів.
23. Протруєне насіння зберігають у мішках (зі щільної тканини, паперових або поліетиленових) під замком або в силосних ємкостях, що мають обладнання для подачі насіння, і автонавантажниках сівалок. Забороняється зберігання протруєного насіння на підлозі і майданчиках насипом.
24. Категорично забороняється зберігання протруєного насіння разом із продовольчим, фуражним зерном. Облік посівного матеріалу проводиться комірником, який відповідає за його безпечне зберігання.
25. Категорично забороняється змішувати протруєне насіння із непротруєним, здавати його на хлібоприймальні пункти, використовувати як харчові продукти, корм сільськогосподарським, домашнім тваринам і птиці.
26. Перевозити протруєне насіння до місця сівби дозволяється тільки в мішках зі щільної тканини або в автонавантажувачах сівалок. Забороняється перевезення людей разом із протруєним насінням.
27. Для сівби протруєного насіння слід користуватися тільки справними сівалками. Кришка насіннєвого ящика повинна бути весь час щільно закрита. Не допускається вирівнювати рівень протруєного насіння у сівалці руками, для цього використовуються дерев'яні лопатки.
