Микола Биков, дорадник з агрономії, національний експерт із ґрунтоощадного землеробства FАО (2021-23 рік) Микола Биков, дорадник з агрономії, національний експерт із ґрунтоощадного землеробства FАО (2021-23 рік)

Микола Биков: «Сою можна вважати індикатором кліматичних змін»

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 06 березня 2024 15:27

У сівозміні соя залишатиметься традиційною культурою для тих аграріїв, які вже вміють її вирощувати. Цього року посівні площі можуть збільшитися, але прогнозовано не більше 2 мільйонів га. Краще сіяти цю культуру в тих регіонах, де протягом трьох років спостерігається врожайність більше 1,5 т/га. Збільшити експортний потенціал до країн ЄС не ГМ сої найближчим часом не вдасться, так як фермери не збільшують площі під не ГМ соєю. А про вуглецеві сертифікати аграріям треба задумуватися вже зараз, аби у найближчому майбутньому мати конкурентні переваги.

Про це Агробізнесу Сьогодні розповів дорадник з агрономії, національний експерт із ґрунтоощадного землеробства FАО (2021-23 рік) Микола Биков.

 

? Торік соєю засіяли 1,8 млн га, що було найбільшим показником за останні п’ять років. Вона залишається однієї із рентабельних культур. На вашу думку, чи збільшаться ще посівні площі сої в Україні?

– Збільшення може відбутися: максимум до 15% посіють більше сої в цьому році, але межу 2 млн га – подолати буде важко. Не варто різко збільшувати площі, тому що кліматичні зміни відбуваються кардинальні і ризики для деяких регіонів дуже високі. Наприклад, аграрії на півдні країни хочуть висівати, але без зрошення для них нераціонально так робити, бо варто дивитися на десятирічні кліматичні дані. Треба завжди пам’ятати 2020 рік з його аномальною спекою, якщо урожайність протягом останніх 5 років більша 1,5 т/га, то якась вигода ще буде. Коли в регіоні низька урожайність, то бажано не висівати значних площ, щоб не знижувати прибутковість господарства.

bikov 2? Яким господарствам рекомендується сіяти сою в цьому році?

– У нас є регіони, де спостерігаються річні опади більше 450 мм і рівномірність опадів у липні-серпні. Хоча б 2 дощі по 30-50 мм в цей період має бути. За таких умов соя може вегетувати, мати хорошу листову масу, і формувати нові вузлики, де будуть боби. Тоді можна висівати середньостиглі або пізньостиглі сорти і отримати рентабельний урожай. Це Київська, Вінницька, Житомирська, Хмельницька, Львівська, Волинська, Рівненська області, частина Полтавської та Сумської областей.

Для інших регіонів треба висівати ультра ранні або ранні сорти, але вони будуть менш урожайні.

? Щодо технології вирощування цієї культури, то може її потрібно якось удосконалювати?

– Для всіх сортів і регіонів технологія у нас приблизно однакова – це інокуляція сої. Класичний підхід, коли 1-2 інокулянти одночасно використовувати. Можна спочатку дати до 30 кг стартового азоту, – це те, що показує ефективність в економіці і стимулюватиме рослину. Адже може бути холодний ґрунт, погана азотфіксація, і поки бульбочки запрацюють, то азот потрібен. У нас ґрунти з низькою активністю азотфіксації ґрунту, тому добриво не завадить. Оскільки низький відсоток бобових культур, а високий вміст у сівозміні кукурудзи і соняшника, які понижують азотфіксацію ґрунту.

Далі – гербіцид ґрунтовий, а пізніше страховий. Зараз є багато компаній, як українські, так й іноземні, які мають достатню кількість препаратів, дуже багато досвіду в цьому питанні. Але є одна особливість: під час роботи із страховими гербіцидами, його треба правильно підібрати, виходячи із видового складу бур’янів та попередника, який може бути різний. Тому треба дуже уважно слідкувати і правильно застосовувати, щоб менше соя стресувала. Вона дуже чутлива до гербіцидів, тому комбінація діючих речовин повинна бути якісно підібрана. Якщо є стресування, то через 3-4 дні, коли вже гербіцид спрацював на бур’яні, можна застосовувати стимулятори росту для відновлення росту сої, якщо сприятливі погодні умови. Культура дуже добре реагує на стимуляцію, коли утворює додаткові вузлики, а це від 3-5 бобів, в яких 3-4 насінини при сприятливих умовах. Має бути достатньо вологи, бо коли йде посуха, то немає сенсу застосовувати стимулятори росту. За таких умов – це буде просто витрата грошей.

Фунгіцидний захист також повинен бути обов’язково. Треба закладати як мінімум 2-3 обробки, особливо, у західних областях України, де велика кількість вологи в повітрі, тобто роси, тумани. Для сої вологість – це добре, але її люблять і грибки. І в цей період може бути зараження листкової маси. Тому фунгіцидний захист має бути, але його кількість різна – на півдні, центрі – один обробіток, а на заході, півночі – може знадобитися і три фунгіцидні захисти, бо сприятливі умови для розвитку хвороб. Це вже всі фермери знають.

 

____________________

Критична ситуація для сої, коли висока температура і більше трьох тижнів немає дощу, то соя може просто скинути листя, цвіт і перестати розвиватися

____________________

 

З інсектицидним захистом, якщо немає листогризучих шкідників (гусениця), то в принципі застосування може бути тільки від кліща, і то це південь України, а на півночі може і не зустрічатися цей шкідник. Кліщ пов'язаний із високою температурою і низькою стресостійкістю самої рослини. Коли висока температура, соя впадає в стрес і тут з’являється кліщ, який інтенсивно живиться.

Правильний підбір сортів, які мають бути кліматорієнтовані. Критична ситуація для сої, коли висока температура і більше трьох тижнів немає дощу, то соя може просто скинути листя, цвіт і перестати розвиватися. Якщо через три тижні й підуть дощі і вона почне відновлюватися, але економічний ефект від цього може буде низький. Сою можна вважати індикатором кліматичних змін.

? Цього року в Європі планують наростити площі під соєю, тобто в них є попит на цю культуру. Це якимось чином вплине на українських виробників? Можливо, збільшиться експорт не ГМ сої з України?

– Це заява про наміри, але в країнах ЄС дуже мало регіонів, які можуть займатися вирощуванням сої. Теоретично про це кажуть, але ріст буде незначний, не так багато територій, де вони можуть це впровадити. А ще – перехід від однієї культури до іншої для фермерів може бути невдалий, бо треба вчитися її вирощувати. Адже треба підібрати сорти, підлаштувати сівозміну, мати сівалку для сої, підібрати гербіциди – дуже серйозна робота. Навіть Україна почала активно займатися соєю в 2010 році, і тільки через 5 років навчилися її якісно вирощувати.

soya 14

В України є потужні конкуренти – це Бразилія, Аргентина та США. Ринок може буди перенасичений, ціна – падати. Потрібно побудувати зважену позицію щодо бобової політики Україна-Європа. Це насправді найкраща програма, яка може бути, бо у них величезна недостача сої для кормів у тваринництві, для аквакультури. Цим треба займатися дуже детально і знаходити якусь вигоду. Поки не буде політичних домовленостей з Євросоюзом, що ми маємо якісь преференції, українські виробники будуть в складній ситуації.

? Пане Миколо, у цьому році українським експортерам сої може знадобитись сертифікат прослідковуваності на вуглецевий слід для постачання до Євросоюзу. Стосуватиметься не лише сої, але й іншої сільськогосподарської продукції. Якщо є бажання експортувати, то вже зараз треба про це задумуватися. Що це будуть за сертифікати?

– Країни ЄС вирішили бути кліматично нейтральними до 2050 року. Торік вони впровадили вимоги до несільськогосподарської продукції. Але в Євросоюзі є проста практика, якщо вони побачили, що це працює, то через 3-5 років впроваджують ці вимоги на всю продукцію. І вимагають, аби лише продукція із мінімальним слідом вуглецю могла бути присутня на їхньому ринку. Це один із таких кліматичних і конкурентних важелів, якими повинні користуватися українські аграрії. Продукція, при вирощуванні якої були мінімальні вуглецеві викиди, має більше можливостей присутності на ринку ЄС. Саме тому технологічно ми маємо шукати рішення, які б зменшили кількість вуглецевих викидів. Зокрема, у ЄС впроваджено вимоги щодо відновлювальної енергії (директиви RED), вимоги, які спрямовані також на біомасу для виробництва біопалива.

 

____________________

Продукція, при вирощуванні якої були мінімальні вуглецеві викиди, має більше можливостей присутності на ринку ЄС

____________________

 

Думаю, у найближчому майбутньому буде сформована якісна система взаємодії між органами сертифікації, фермерами, трейдерами. Як тільки все врегулюється, то ці самі принципи буде накладено і на всю аграрну продукцію. Якщо ми хочемо рухатися до багатого європейського ринку, і соя може туди рухатися, то маємо розуміти, що треба сертифікуватися. Навіть якщо відразу і не буде результату, але треба репутаційно показувати, що ми дотримуємося європейських вимог. Це буде козирем для українських аграріїв і треба його використовувати.

? У нас вже є ці органи сертифікації, які будуть перевіряти продукцію на вуглецевий слід? І чи державні вони будуть чи приватні?

– Наразі сертифікація на сталість та вуглецеві викиди – це комерційна діяльність, де задіяні приватні органи сертифікації, тобто ринкові. Якщо бізнес хоче бути конкурентним, то має вкладати кошти у власну сертифікацію і ці механізми використовувати. Державні органи повинні впроваджувати вимоги, які є в Європейському союзі, та покращувати умови для наших можливостей та конкурентних переваг.

bikov 3

? Як це має відбуватися? Є класичний аграрій, який вже кілька десятиліть займається традиційним землеробством. Зрозуміло, що в нього викиди вуглецю великі. Але він хоче перейти на кліматорієнтоване землеробство, то які його перші кроки мають бути?

– Ніхто не вимагає різких рухів. Не треба відразу всі трактори переводити на біопаливо. Це один із шляхів зменшення викидів парникових газів. Можна поставили свої біогазові установки і виробляти власне біопаливо. Але найперше – має бути стратегія: хочу зменшити і готовий рухатися в міру можливостей. Сьогодні починаю зменшувати оранку, яка вважається найбільш вуглецево затратною. Але можна спочатку 30% полів не орати, а сіяти культури, які не потребують оранки. Залишаючи одну оранку на п’ять років. Це вже є рух до вуглецевого нейтралітету. Потім можна оранку замінити глибоким рихленням, раціонально розподіляти внесення добрив, і так далі. Тобто цей рух має бути поступовий, але постійний. Не можна відразу із оранки кидатися в ноу-тілл. При таких різких переходах половина опитаних фермерів каже, що вони мали негативний результат щодо врожайності. При мінімальному ж обробітку ґрунту зниження врожайності не спостерігалося.

Треба побудувати свою стратегію. Для кожного господарства вона має бути індивідуальною, не може бути унікальна. Зараз є багато дорадників та консультантів, які можуть допомогти аграрію розробити ці невеликі кроки, аби не підірвати економіку господарства. Рух до перемоги має бути маленькими кроками. Тут немає універсальних рішень. Якщо висівати покривні культури, то теж треба розуміти, а для чого і як.

? 23 серпня торік прийнято Закон "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки". Його ухвалення є виконанням одного з зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС. Що це означає для виробників сої?

– Українські аграрії мають дотримуватися закону. Коли ми рухаємося в ЄС, то маємо дотримуватися встановлених правил. Є закон, який регламентує нашу діяльність в певній сфері, і подобається чи ні, але треба дотримуватися. Як держава бореться із нелегальним ввезенням пестицидів, то тут так само має бути із ГМ насінням. Треба відповідально ставитися до своєї діяльності. Так, сертифіковане насіння коштує дорожче, але ж аграрій платить за роботу, яку зробили селекціонери. Потім і за його продукцію будуть платити більше. Якщо ж аграрій купує несертифіковане насіння, то поводиться нецивілізовано. Треба бути цивілізованими в рамках нашої аграрної діяльності і відноситися по-чесному до інших учасників ринку.

 

Розмовляла Тетяна Ковальчук

 27 травня 2024
Значна частина сільськогосподарських угідь України мають підвищену кислотність ґрунтового розчину. Через різке зменшення обсягів вапнування площі кислих ґрунтів постійно збільшуються. Це призводить до зниження врожайності всіх культур і насамперед високоінтенсивних, які витісняють із сівозмін стійкіші до кислотності, але менш конкурентоздатні, що призводить до зниження загальної ефективності землеробства.
Значна частина сільськогосподарських угідь України мають підвищену кислотність ґрунтового розчину. Через різке зменшення обсягів вапнування площі кислих ґрунтів постійно збільшуються. Це призводить до зниження врожайності всіх культур і насамперед високоінтенсивних, які витісняють із сівозмін стійкіші до кислотності, але менш конкурентоздатні, що ...
27 травня 2024
 27 травня 2024
З початку 2024 року 10 тисяч підприємців отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 39,2 млрд гривень. 22% з цих кредитів банки видали підприємствам, які працюють в зоні високого воєнного ризику.
З початку 2024 року 10 тисяч підприємців отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 39,2 млрд гривень. 22% з цих кредитів банки видали підприємствам, які працюють в зоні високого воєнного ризику.
27 травня 2024
 27 травня 2024
На українському ринку фуражної кукурудзи продовжує домінувати підвищувальна цінова динаміка.
На українському ринку фуражної кукурудзи продовжує домінувати підвищувальна цінова динаміка.
27 травня 2024
 27 травня 2024
Щороку селекція ДСВ розширює свій портфель новими, інноваційними сортами та гібридами. В сезоні озимих 2024 року, ДСВ в Україні представить ринку 9 нових продуктів: 4 гібриди озимого ріпаку, 3 сорти озимої пшениці і 2 сорти озимого ячменю.
Щороку селекція ДСВ розширює свій портфель новими, інноваційними сортами та гібридами. В сезоні озимих 2024 року, ДСВ в Україні представить ринку 9 нових продуктів: 4 гібриди озимого ріпаку, 3 сорти озимої пшениці і 2 сорти озимого ячменю.
27 травня 2024
 27 травня 2024
Українська зернова асоціація дещо знизила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних культур в Україні у поточному році – на 1,5 млн тонн в порівнянні з попередньою оцінкою, до 74,6 млн тонн. Також оновлений прогноз поступається показнику попереднього року, який асоціація оцінює в 82,8 млн тонн.
Українська зернова асоціація дещо знизила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних культур в Україні у поточному році – на 1,5 млн тонн в порівнянні з попередньою оцінкою, до 74,6 млн тонн. Також оновлений прогноз поступається показнику попереднього року, який асоціація оцінює в 82,8 млн тонн.
27 травня 2024
 27 травня 2024
Кабінет Міністрів України пропонує підвищити податки на пальне впродовж кількох років, а розпочатися цей процес має вже 1 липня.
Кабінет Міністрів України пропонує підвищити податки на пальне впродовж кількох років, а розпочатися цей процес має вже 1 липня.
27 травня 2024

Please publish modules in offcanvas position.