Високі вимоги до якості
Технологія вирощування ячменю пивоварного має ряд відмінностей від ячменю зернового призначення, які пов’язані з вимогами до властивостей сировини для пивоваріння. Зерно повинно мати знижений вміст білка, високу енергію проростання, крупність та інші показники, які значною мірою залежать від природно-кліматичної зони вирощування та погодних умов у період вегетації ячменю. Але досягти стабільності цінних для пивоваріння показників зерна ячменю можливо за певних технологічних умов.
Наразі до сільгоспвиробників заводи з виготовлення солоду висувають дуже високі вимоги. Тому питання, як виростити пивоварне зерно ячменю ярого, є дуже актуальним. Найбільш цінні для цього є сорти ячменю дворядного з добре виповненим і вирівняним за крупністю зерном. Для одержання якісного пива необхідне зерно певного біохімічного складу, що забезпечується поєднанням трьох чинників: пивоварний сорт, відповідні грунтово-кліматичні умови і технологія вирощування.Ячмінь пивоварний, вирощений на «випадкових полях» без дотримання необхідної агротехніки, як правило, не має високих технологічних властивостей. Хоча при цьому дає більш високі врожаї, ніж інші ярі культури.
Отримувати високоякісний ячмінь пивоварний можна лише при виконанні науково обґрунтованої системи агротехнічних заходів, що розроблені для кожної зони з урахуванням її ґрунтових і кліматичних умов.
Як впливає система удобрення? Дослідження
В роботах окремих авторів наведено результати досліджень з удосконалення елементів технології вирощування ячменю ярого. Однак в умовах східної частини Лісостепу України вплив системи удобрення на продуктивність і пивоварні якості зерна сучасних сортів ячменю ярого пивоварного з урахуванням їх біологічних особливостей ще не достатньо вивчено. Тому нами було проведено дослідження з вивчення цього питання.
Дослідження проводили в стаціонарній 9-пільній сівозміні лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН за багатофакторною схемою методом розщеплених ділянок. Чергування культур у сівозміні наступне: 1) чорний пар, 2) пшениця озима, 3) буряки цукрові, 4) ячмінь ярий , 5) горох, 6) пшениця озима, 7) кукурудза на зерно, 8) ячмінь ярий, 9) соняшник. Об’єктом наших досліджень був сорт Звершення селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН.
Збір урожаю проводили з поділяночним зважуванням і перерахунком на 14% вологість і 100% чистоту насіння. Агротехніка відповідала вимогам, прийнятим для зони вирощування.
Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий потужний середньо гумусний, який характеризується такими показниками: вміст гумусу в орному шарі 5,25 %; рН сольової витяжки - 6,4; вміст лужногідролізованого азоту (за Корнфілдом) - 12,4-13,5, рухомого фосфору (за Чиріковим) - 10,1-16,2, обмінного калію (за Чиріковим) - 15,5-18,7 мг-екв. на 100 г грунту.
В досліді були такі фони живлення: 1) без добрив (контроль); 2) післядія гною 30 т/га (фон); 3) фон + N30P30K30; 4) фон + N60P60K60.
За результатами досліджень встановлено, що внесення під передпосівну культивацію азотних добрив суттєво впливало на урожайність ячменю ярого. В середньому при внесення добрив у дозах N30 і N60 рівень урожайності значною мірою залежав від фонів живлення і становив без основного внесення добрив у сорту Звершення до 4,91 т/га, а на фоні післядії гною 30 т/га - до 5,55 т/га (рис. 1).
Рис. 1. Урожайність ячменю ярого сорту Звершення при внесенні азотних добрив під передпосівну культивацію
Отримані результати
При внесенні дози N90 ефективність азотних добрив дещо знижувалася. Найбільш високий рівень урожайності було відмічено за варіанту основного внесення добрив у дозі N30P30K30 та застосування під передпосівну культивацію азотних добрив у дозі N60, який становив 6,19 т/га.
Розрахунки окупності одного кілограма (в діючій речовині) азотних добрив урожаєм зерна показали, що найвищою вона була при дозі N30 у варіантах без основного внесення добрив та післядії 30 т/га гною і становила у сорту Звершення 22,7-26 кг. При більш високих дозах окупність азотних добрив поступово знижувалась. При дозі N90 вона становила 15,6-13,8 кг.
Підвищення урожайності сортів ячменю, при застосуванні азотних добрив на цих фонах живлення, пояснюється значним збільшенням загальної кількість пагонів у фазі кущення через покращення поживного режиму ґрунту. До того ж вміст лужногідролізованого азоту в ньому характеризувався як низький. Тому азотні добрива, які вносилися у передпосівну культивацію, стимулювали пагоноутворення, що, своєю чергою, у подальшому сприяло підвищенню кількості продуктивних стебел на одиницю площі. Так, на контрольному варіанті без внесення добрив кількість продуктивних стебел становила 549 шт./м2, тоді як при внесенні N60 цей показник був на рівні 735 шт./м2 .
Встановлено, що внесення азотних добрив під передпосівну культивацію суттєво впливало на якісні показники зерна. В середньому за роки досліджень вміст білка в зерні підвищувався зі збільшенням дози внесення азотних добрив під передпосівну культивацію. Так, на фонах післядії гною та гній + N30P30K30 оптимальним було внесення дози N60 11,4%, що гарантувало отримання зерна з використанням на пивоварні цілі, тоді як за стандартом пивоварний ячмінь повинен мати вміст білка в зерні для першого класу не більше 11%, а для другого - не більше 11,5%. Найвищий вміст білка в зерні обох сортів був на фоні післядії гною + N60P60K60 із дозою N90 і становив 12,4% (табл. 1).
Таблиця 1. Вміст білка в зерні ячменю залежно від внесення азотних добрив під передпосівну культивацію, %
Такий ячмінь не можна використовувати для пивоваріння. Дані аналізу якості зерна показали, що в середньому по фонах живлення зерно відповідало вимогам пивоварного ячменю по вмісту білка для сорту Звершення на варіантах без внесення азотних добрив та при дозі N30 (відповідно 10,5 та 11,0 %).
Аналіз якісних показників показав, що чим нижчий у зерні вміст білка, тим вищий у ньому вміст крохмалю. Виявлено тісний зворотний кореляційний зв’язок між цими двома показниками (r= - 0,89). Так, в середньому у сорту Звершення по фонах живлення найбільш високий вміст крохмалю був у варіанті без застосування азотних добрив під передпосівну культивацію і становив 60,6 %, а найнижчим - при внесенні дози N90 - 59,2 (табл. 2).
Таблиця 2. Вміст крохмалю у зерні ячменю сорту Звершення при внесенні азотних добрив під передпосівну культивацію, %
Таким чином, під дією азотних добрив накопичення крохмалю у зерні зменшувалося, що є небажаним для пивоварного ячменю. Адже саме крохмаль є одним із найважливіших компонентів при солодуванні зерна ярого ячменю.
Внесення азотних добрив під передпосівну культивацію на всіх фонах живлення зменшувало енергію проростання зерна ярого ячменю. Особливо її зменшення відмічали при дозі N90 і в середньому по фонах живлення становило 93,2 %, при вимогах стандарту - не менше 95% (табл. 3).
В цілому на фоні післядії 30 т/га гною + N30P30K30 лише за внесення азотних добрив в дозі N30зерно відповідало вимогам на пивоварний ячмінь за показником енергії проростання, який становив 95,7%. При внесенні азотних добрив на інших фонах живлення енергія проростання також знижувалась. Це можна пояснити досить високим вмістом білка в зерні, що ускладнювало процес проростання насіння.
Слід зазначити, що енергія проростання була найвищою у варіантах без застосування мінеральних добрив з осені або на фоні післядії гною + N30P30K30 при додатковому внесенні азотних добрив під передпосівну культивацію в дозі не більше N30 - значення цього показника було на рівні 95,7 - 97,2 %.
Таблиця 3. Енергія проростання зерна ячменю ярого сорту Звершення при внесенні азотних добрив під передпосівну культивацію, %
Отже, в результаті наших досліджень було встановлено, що для отримання високого рівня урожайності якісного зерна ячменю ярого пивоварного напряму найбільш оптимальною системою удобрення в умовах східної частини Лісостепу України є основне внесення мінеральних добрив у дозі N30P30K30 та внесення під передпосівну культивацію азотних добрив у дозі N30.
Висновки
Окупність одного кілограма (в діючій речовині) азотних добрив урожаєм зерна була найвищою при дозі N30 у варіанті без основного внесення добрив та на фоні післядії 30 т/га гною і становила 22,7 і 26 кг відповідно. При більш високих дозах окупність азотних добрив поступово знижувалась через незначне збільшення кількості продуктивних пагонів.
Вміст білка в зерні підвищувався зі збільшенням дози внесення азотних добрив під передпосівну культивацію. У сорту Звершення на фоні післядії гною + N30P30K30 доцільним було внесення дози не більше N60.
Найвищим вміст крохмалю був у варіанті без застосування азотних добрив під передпосівну культивацію і становив 60,6 %, а найнижчим - при внесенні дози N90 - 59,2.
Внесення азотних добрив під передпосівну культивацію знижувало енергію проростання зерна ячменю на всіх фонах живлення. Особливо це відмічали при максимальній дозі N90, коли цей показник був нижчим за 95%.
