Протруєння насіння - один з ефективних заходів боротьби проти хвороб, що передаються із насінням та через ґрунт. У сучасних умовах землеробства завчасне протруєння чи інкрустація насіння захисно-стимулюючими препаратами є економічно вигідним, екологічно безпечним і, в окремих випадках, єдино можливим способом боротьби із хворобами (види сажки). Цей захід підвищує інтенсивність проростання насіння, надійно захищає від кореневих гнилей, плісняви, сажкових хвороб та листкових хвороб на початкових етапах розвитку рослин. Це дає змогу підвищити урожай зерна на 0,5–0,7 т/га.
Вибір протруйника і норми його витрати залежить від репродукції насіння, результатів фітоекспертизи насіннєвого матеріалу і ґрунту, фітосанітарної обстановки попереднього сезону, спектра і рівня захисної дії препарату, його препаративної форми, економічної доцільності.
Крім того, якість протруєння насіння оцінюють за трьома показниками: повнотою протруєння, рівномірністю нанесення препарату і ступенем його утримання (Тютерев, 2006).
Обираючи протруйник, необхідно враховувати те, щоб препарат діяв на весь комплекс збудників хвороб, що передаються із насінням. Важливо враховувати, що проти збудників кореневих і прикореневих гнилей, які зберігаються безпосередньо у ґрунті і на рослинних рештках, протруйники проявляють захисну дію протягом 25–30 днів. Листкові хвороби з’являються на рослинах у той час, коли ефективна дія протруйників майже закінчується. Тому протруєння насіння необхідно поєднувати з агротехнічними заходами (сівозміна, лущення стерні відразу після збирання урожаю, глибоке загортання рослинних решток у ґрунт, своєчасна оранка) та з подальшим застосуванням фунгіцидів по вегетації культури.
На ринку України знаходиться велика кількість протруйників для зернових культур. Більшість із них володіє системними і контактно-системними діями. Залежно від класу хімічних сполук, до якого відноситься препарат, він характеризується тим чи іншим механізмом дії на гриби, спектром фунгіцидної чи фунгістатичної активності, типом метаболізму, швидкістю розкладу у рослинах і ґрунті, ризиком виникнення у грибів резистентності. Знання хімічної структури протруйників насіння необхідне для побудови правильної тактики їх застосування на культурі.
Важливо знати, що ефективна дія протруйників значною мірою залежить від ґрунтово-кліматичних зон та метеорологічних умов вирощування культури. Від глибини загортання насіння залежить своєчасна поява дружніх і повних сходів, а також ріст і розвиток рослин. Для одержання дружніх сходів необхідно, щоб насіння було рівномірно розподілене на оптимальній глибині, яка залежить від багатьох факторів (погодних умов у період сівби, стану ґрунту та ін.) і може варіювати у тому ж самому районі. У районах із доброю вологозабезпеченістю на важких ґрунтах насіння загортають на глибину 2–4 см, на більш легких - 5–6 см.
Дослідження Миронівського інституту пшениці свідчать, що за високої культури землеробства на чорноземах типових в умовах достатньої вологозабезпеченості верхнього шару ґрунту насіння треба загортати на глибину 3–4 см, а за посушливої весни - 5–6 см. На глибину 5–6 см можна загортати лише насіння, протруєне Вітаваксом 200 ФФ.
В умовах недостатнього зволоження і високої температури повітря протруйники із різних хімічних груп по-різному діють не тільки на збудників хвороб, але й на саму рослину. Ця дія проявляється у зниженні польової схожості, кількості рослин та продуктивних стебел на одиницю площі, що, в свою чергу, призводить до зниження урожаю. За таких умов для протруєння насіння необхідно застосовувати один із найбільш ефективних препаратів, який не фітотоксичний для проростків - Вітавакс 200 ФФ.
Протруйник Вітавакс 200 ФФ містить дві діючі речовини: карбоксин 200 г/л і тирам 200 г/л. Діючі речовини забезпечують контроль широкого спектра захворювань, що передаються із насінням та через ґрунт. Крім того, карбоксин є стимулятором росту, що і дозволяє висівати протруєне ним насіння на глибину 5–6 см.
Ранкона 15 МЕ - діюча речовина іпконазол - протруйник на основі фунгіциду триазолу останнього покоління і представлений новою препаративною формою у вигляді водної мікроемульсії. Діюча речовина препарату характеризується як контактною, так і системною діями. Препарат не володіє ретардантною дією.
Впродовж декількох років у Миронівському інституті пшениці вивчаємо ефективну дію препаратів Ранкона 15 МЕ і Вітавакс 200 ФФ проти летючої сажки, листкових хвороб та кореневих гнилей на ярому ячменеві. У весняний період складаються різні погодні умови, які підсилюють чи гальмують розвиток хвороб. Для підсилення прояву захворювань ми застосовуємо провокаційні та штучні інфекційні фони збудників хвороб. Розвиток борошнистої роси на рослинах ярого ячменю у фазі трубкування у контрольному варіанті становив 0,2%, а у фазі колосіння зріс до 33,3%. У варіантах із застосуванням протруйників Ранкона 15 МЕ і Вітавакс 200 ФФ ураження рослин збудниками борошнистої знаходилося на рівні 0,1–0,15% у фазі кущення, та 21,7–25,0% - у фазі колосіння. У фазі кущення відмічено ураження рослин сітчастою плямистістю, яке становило 0,25% у контрольних варіантах і 0,1% - у варіантах із протруйниками. Розвиток сітчастої плямистості поступово зростав і у фазі колосіння у контрольному варіанті досягнув рівня 7,5%, а у варіантах із Вітаваксом 200 ФФ 4,3–3,5%, Ранкона 15 МЕ - 3,7%.
Таблиця 1. Ураження рослин ячменю ярого сорту Паллідум 107 збудниками хвороб у весняно-літній період (середнє 2010–2012 рр.)
У фазі колосіння відмічено ураження рослин і темно-бурою плямистістю, яке у контрольних варіантах становило 8,3–8,5%, а у варіантах із Ранконою - 4,8%, Вітаваксом - 4,5–3,7%. Ураження колосся летючою сажкою в інфікованому конт-ролі в середньому за три роки становило 20%, а у варіантах із застосуванням протруйників ураження летючою сажкою сягало 0,3–0,1%. Відмічено вплив протруйників і на розвиток кореневих гнилей, який у варіантах із протруйниками був удвічі меншим (табл. 1). Крім того, протруйники позитивно впливають на ростові процеси проростаючого насіння, формування більш розвиненої кореневої системи, що в кінцевому результаті впливає на нормальний розвиток рослини і формування високого та якісного урожаю. Урожай зерна ярого ячменю у варіантах із застосуванням протруйників Ранкона 15 МЕ і Вітавакс 200 ФФ перевищував контрольний варіант на 0,4–0,5 т/га, а інфікований збудником летючої сажки - на 1,0–1,1 т/га (табл. 2).
Таблиця 2. Урожай зерна ячменю ярого сорту Паллідум 107 при застосуванні протруйників (середнє 2010–2012 рр.)
