Про це повідомляє УКАБ.
Зазначається, що документ підготовлено галузевими об’єднаннями, які представляють більшість українських агровиробників. У фокусі – необхідність забезпечити передбачуваний, економічно збалансований і реалістичний перехід українського сільського господарства до норм ЄС. Для цього необхідно:
• Перехідний період щонайменше 10 років. Повна гармонізація українських стандартів із нормами ЄС потребує часу. Галузь очікують складні й капіталомісткі зміни: оновлення переліку дозволених засобів захисту рослин і кормових добавок, впровадження екологічних вимог, регулювання використання добрив, адаптація до стандартів GAEC та мережі Natura 2000. Відлік перехідного періоду має розпочинатися з моменту офіційного вступу України до ЄС.
• Підтримка САП. З початку перехідного періоду виробники повинні мати можливість користуватися механізмами підтримки Спільної аграрної політики ЄС на умовах, чинних для держав-членів, із можливим поетапним нарощуванням виплат і справедливим лімітуванням підтримки. До завершення перехідного періоду рівень підтримки має відповідати рівню інших країн ЄС.
• Доступ до структурних фондів ЄС. Перехід потребуватиме масштабних інвестицій у модернізацію та інфраструктуру. Аграрний сектор має отримати фінансову підтримку для цієї трансформації, як це було під час попередніх хвиль розширення.
• Лібералізація торгівлі з ринком ЄС. Українська продукція, що повністю відповідатиме стандартам ЄС у сфері безпечності, маркування та простежуваності, повинна мати максимально лібералізований доступ до внутрішнього ринку Союзу. Експорт до третіх країн може відбуватися за національними вимогами за умови повної прозорості та маркування.
Голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко зауважила:
Українські виробники структурно більші за фермерські господарства ЄС, що посилює ризик увійти у фазу вступу без належної фінансової підтримки у час, коли потреби в інвестиціях на модернізацію, забезпечення відповідності стандартам і реструктуризації будуть найвищими. Водночас, ми розуміємо, що цілісність Єдиного ринку ЄС не підлягає обговоренню. Тому, будь-який продукт на ринку ЄС з моменту вступу буде відповідати європейським вимогам, а продукція для третіх країн виготовлятиметься за національними стандартами, залишатиметься повністю простежуваною на всьому ланцюгу доданої вартості та матиме чітке маркування як “продукція, що не відповідає стандартам ЄС».
Голова ВАР Андрій Дикун звернув увагу на катастрофічні наслідки занадто швидкої інтеграції для галузі:
Малі та середні виробники становлять близько 75% аграрного сектору України. Наші фермери серйозно ослаблені роками війни, а поспішна інтеграція може знищити значну частину сектору. І якщо це станеться, вплив вийде далеко за межі сільського господарства: він вдарить по зайнятості в сільській місцевості, податкових надходженнях, експортних доходах та загальній економічній стійкості України – саме тоді, коли країна цього найбільше потребує. Якщо інтеграція не буде послідовною з реалістичними термінами та інструментами, вона стане економічно обтяжливою, а не трансформаційною».
Своєю чергою, президент УКАБ Алекс Ліссітса підкреслив, що запропоновані умови захищають не лише Україну, а й стабілізують європейський ринок:
Керований перехід – це інструмент стабілізації для всієї розширеної європейської агропродовольчої системи, який захищає цілісність Єдиного ринку та самих європейських фермерів. Наприклад, якщо Україну змусять швидко відмовитися від ключових засобів захисту рослин до появи альтернатив, то виробники почнуть купувати дозволені препарати в ЄС. Це спричинить дефіцит і стрибок цін на ринку ЄС. Щоб цього уникнути, ми вже сьогодні пропонуємо дорожню карту партнерства: спільні дослідження та масштабування альтернативних рішень, включно з інтегрованим захистом рослин (IPM), обмін досвідом із країнами, що проходили цей шлях, та узгоджену позицію щодо спрощення надмірної регуляції в межах САП».
Агроспільнота вкотре наголошує, що український агросектор беззаперечно підтримує стратегічний курс України на членство в ЄС, однак інтеграція має відбуватися з урахуванням структури виробництва, масштабів господарств та економічних реалій. Сподіваємось на відкритий діалог із європейськими колегами, який дозволить реалізувати формат євроінтеграції, котрий буде взаємовигідним як для України, так і для Європейського Союзу, а також збереже виробничий потенціал обох сторін.
