Нині в Україні зареєстровано більше 90 найменувань регуляторів росту рослин. Це препарати на основі різних активних інгредієнтів, насамперед на основі фізіологічно активних речовин, активаторів росту рослин, таких як ауксини, гібереліни, цитокініни, етефон, янтарна кислота, амінофумарова кислота, полісахариди, амінокислоти, вітаміни, сполуки метаболітів мікроорганізмів (препарати Емістим-С, Біолан, Етрел, Кендал, Келпак), на основі гумінових кислот та їх солей - (Гуміфілд, Гумін, Гумісол, Гумістар, Лігногумат, р.), на основі поліетиленгліколя (ПЕГ-400, ПЕГ-1500), (Вимпел –р, в. р., - К, Дорсай, Марс –У, - ЕЛ).
Високою фізіологічною активністю характеризуються препарати на основі фульвових кислот (Фульвітал, Фульвікс, Агріфул). Надзвичайно велика група комбінованих РРР, які містять комплекс різних речовин - ПЕГ+ гумати, гумінові речовини + мікро-і макроелементи, амінокислоти+мікро- і макроелементи, вітаміни + амінокислоти +полісахариди +гумінові кислоти (Віва, р), фітогормони+гумінові і фульвокислоти+вітаміни (Вермістим, р). Основним призначенням більшості регуляторів росту рослин є підвищення урожайності та стійкості культур проти несприятливих факторів навколишнього середовища.
Одним із шляхів вирішення проблеми екологічно безпечного ведення господарства є застосування гумінових добрив природного походження. У нинішніх умовах саме гуміновим добривам, або гумусовим речовинам, відводиться першочергова роль у підвищенні ефективності та покращенні екологічної ситуації у сільському господарстві. Світова і свого часу радянська наука накопичила багато знань про фундаментальне значення природних гумусових речовин у функціонуванні системи «вода-грунт-рослина». На відміну від пестицидів і агрохімікатів гумусові речовини є природними життєво необхідними компонентами ґрунту, вони не мають будь-яких побічних ефектів (алергічних, фітотоксичних, канцерогенних властивостей), безпечні для рослини, комах, тварин та людини.
Виробництво гумінових добрив пройшло досить великий шлях від високо баластних гуматів із низьким вмістом активних речовин до сучасних високотехнологічних продуктів нового покоління. Завдяки своїм унікальним властивостям нові природні гумінові добрива збільшують енергетику рослинної клітини, стимулюють процеси життєдіяльності, посилюють корисну дію інших речовин. Це продукти з мінімальним вмістом баласту, високим вмістом біологічно активних речовин, з гарантовано стабільними властивостями, що забезпечують точне дозування і прогнозовано високу ефективність дії.
Гумінові добрива, або гумати (солі гумінових кислот) здатні підвищувати стійкість рослин до різних несприятливих факторів (заморозків, засухи, дії пестицидів), відновлювати родючість ґрунту, підвищувати врожайність культур, покращувати харчову цінність продукції та її екологічну чистоту, знижувати витрати на отримання врожаю, підвищуючи рентабельність сільськогосподарського виробництва. Вони використовуються для обробки насіння перед посівом, обприскування рослин у період вегетації, внесення у ґрунт при крапельному поливі. Їх застосовують практично на всіх сільськогосподарських культурах.
Метою нашої роботи було дослідження рістрегулятивної дії солей гумінових кислот при обробці ними насіння сільськогосподарських культур. Для досліду були вибрані препарати Гуміфілд ВР-18, в. с., Фульвітал та Фульвітал плюс, що відрізняються між собою за молекулярною масою та вмістом гумінових і фульвових кислот та мікроелементів.
Вегетаційні досліди з гуматами були проведені в Інституті захисту рослин НААН на пшениці озимій (сорт Колумбія) та сої (сорт Колбі).
Перед закладкою досліду насіння пшениці та сої було перевірено на схожість. Як показали результати, лабораторна схожість насіння пшениці озимої становила 76%, а сої - 92%.
Пшеницю озиму висівали по 100 г на 1 ящик, сою - по 60 насінин на 1 посудину. Температура повітря у теплиці протягом періоду спостережень коливалась від 12 0С до 20 0С. Ввечері та вранці проводилось підсвічування рослин по 3 години лампами денного світла (світловий день тривав 16 годин). Рослини пшениці вирощували до фази кущення, сої - до появи 3-го справжнього листка.
Сходи пшениці з’явились на 5-й день після посіву. Найкращі сходи від початку проростання і до закінчення експерименту зафіксовані у варіантах № № 2 та 4, де використовували препарати. Рослини в цих варіантах випереджали як по фазах розвитку, так і по висоті рослин. Сходи були дружні та рясні (див. фото).



Згідно з даними таблиці 1, найвища схожість рослин була у варіантах, де використовували препарати Гуміфілд ВР - 18, 800 мл/т та Фульвітал Плюс, 200 г/т. Схожих рослин у цих варіантах було на 52,1% та 40,9% більше порівняно з контролем.
Варто відмітити, що при сумісному застосуванні гумінових та фульвових кислот зі зменшеними нормами витрати рістстимулюючого ефекту після обробки насіння не виявлено. Схожість та розвиток рослин у цих варіантах були на рівні контролю.
Через 20 днів після закладки досліду було проведено визначення біометричних показників рослин - висоти рослин, довжини кореневої системи та маси проростків. На цей час рослини знаходились у фазі 1–2 справжніх листків у контролі та 2–3 справжніх листків у дослідних варіантах, почалось розгалуження кореневої системи.
За результатами обстеження встановлено, що найбільшою висотою відрізнялись рослини з варіантів № № 2, 3, 4: їх висота становила відповідно 24, 25 та 26 см проти 23 см у контролі (табл. 1).
Таблиця 1. Біометричні показники та схожість рослин пшениці озимої у варіантах досліду (вегетаційний дослід, ІЗР НААН, сорт Колумбія, 2013 р.)
Рослини пшениці за обробки насіння Гуміфілд ВР - 18, 800 мл/т та Фульвітал Плюс, 200 г/т мали і найбільшу кореневу систему: довжина її становила 5,5 см та 4,9 см проти 4,6 см у контролі, що на 19,6% та 6,5% більше. Вони мали також найбільшу масу проростків: 0,27 г проти 0,25 г у контролі.
Насіння сої, не дивлячись на високу лабораторну схожість, після посіву тривалий час не давало сходів (очевидно, через низьку температуру повітря в теплиці). Сходи у вигляді «вилочки» з’явились на 14-й день, а перший листочок - на 19-й день після посіву.
Як показали результати досліджень, в усіх дослідних варіантах схожість рослин та їх розвиток були кращими порівняно з контролем (табл. 2). Схожість рослин у дослідних варіантах була на 67,7–129,4% вищою порівняно з контролем. Навіть сумісне застосування Гуміфілду та Фульвіталу зі зменшеними нормами витрати забезпечило позитивний результат. Найвищою рістстимулюючою активністю характеризувався препарат Гуміфілд ВР-18 з нормою витрати 800 мл/т. У цьому варіанті були найбільші за висотою та розвитком листової поверхні рослини.
Таблиця 2. Схожість та розвиток рослин сої у варіантах досліду
(вегетаційний дослід, ІЗР НААН, сорт Колбі, 2013 р.)
Таким чином, проведені дослідження дозволили встановити, що препарати Гуміфілд ВР-18, 800 мл/т та Фульвітал Плюс, 200 г/т за обробки ними насіння різних культур проявляють чітко виражену рістстимулюючу активність. Найкращі результати отримано при самостійному застосуванні цих препаратів із повною нормою витрати. Вони найбільшою мірою стимулювали ріст і розвиток рослин пшениці і сої, про що свідчать показники схожості, висоти рослин, висоти кореневої системи та маси проростків.
Обробка насіння гуматами дозволяє отримати дружні сходи і міцні рослини, що є запорукою їх високої продуктивності.