Сергій АВРАМЕНКО, канд. с.-г. наук, провідний науковий співробітник,
У протруюванні є свої «підводні камені»
Сходи пшениці озимої пошкоджуються понад 30 видами хвороб та шкідників, які призводять у подальшому до значного випадіння рослин, ослаблення їхнього росту й розвитку та, врешті, до істотного зниження урожайності культури й погіршення якості вирощеної продукції.
Ринок засобів захисту рослин пропонує десятки найменувань препаратів, які тією чи іншою мірою вирішують проблему з захистом проростків та сходів озимих зернових, але не усім відомо про «підводні камені», на які можна наштовхнутися при обробці насіння хімічними протруйниками. Річ у тім, що далеко не кожна фірма-виробник засобів захисту рослин дбає про всебічні дослідження, випробування та обґрунтування агрономічної доцільності застосування своїх препаратів на полях України. Гасло «гроші вирішують все» стало основним рушієм у справі впровадження значної кількості препаратів.
Будемо відвертими: належна рекламна кампанія допомагає проштовхувати сільгосптоваровиробникам навіть низько ефективні протруйники, натомість відсутність належної об’єктивної інформації про окремі високоякісні групи препаратів ставить їх у ряд малопоширених та невідомих для кінцевих споживачів.
У дослідах Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН та інших науково-дослідних установ України протягом багатьох років вивчається вплив передпосівної обробки насіння хімічними протруйниками, регуляторами росту та іншими препаратами на процеси росту й розвитку рослин, формування ними врожайності та її показників якості.
Результатами досліджень було встановлено, що застосування хімічних протруйників, крім позитивних характеристик, має низку специфічних особливостей. Про окремі з них йтиметься далі.
Своя специфіка
Напевно, поряд із позитивним ефектом найголовнішою проблемою у технології протруєння насіння є те, що такий спосіб захисту рослин істотно знижує енергію проростання, а також схожість насіння. На сьогодні практично не існує протруйників, які б тією чи іншою мірою не знижували енергію проростання рослин. Цей факт більшістю компаніями-виробниками протруйників ретельно приховується, внаслідок чого багато фермерів мають значні проблеми під час вирощування сільськогосподарських культур.
Проблема зниження енергії проростання рослин внаслідок застосування хімічних протруйників особливої актуальності набуває у зоні недостатнього та нестійкого зволоження, особливо в роки з дефіцитом ґрунтової вологи на час сівби озимих зернових. Фактично, за сівби протруєного насіння у напівсухий ґрунт його енергія проростання та схожість знижуються порівняно з варіантами, де застосовують сівбу не протруєним насінням. Натомість, у протруєного насіння є і свої переваги: таке насіння при тривалому знаходженні у ґрунті за дефіциту вологи здатне довший час залишатися не-ушкодженим збудниками хвороб та шкідниками порівняно з не протруєним насінням. Отже, ефективність застосування протруйника, з-поміж інших факторів, визначається погодними умовами, які складаються на період сівби.
До останнього часу в системі захисту сходів рослин озимих зернових культур застосовували протруйники з фунгіцидним діючим компонентом, натомість сьогодні усе більшого поширення набувають інсекто-фунгіцидні препарати, які захищають сходи не лише від хвороб, але й від шкідників. Втім, на нашу думку, застосування інсекто-фунгіцидних протруйників повинно відбуватися лише за необхідністю, оскільки вартість препаратів цієї групи є дуже високою, а їхня ефективність не завжди виправдовує вкладені кошти.
Так, за пізніх строків сівби сходи озимих зернових мало пошкоджуються основними шкідниками, зокрема злаковими мухами, тому їх застосування у цей період є малоефективним. Якщо врахувати, що до весни інсектицидна дія протруйників зникає, то використовувати їх на озимих зернових культурах пізніх строків сівби у більшості випадків недоцільно. Натомість, за ранніх строків сівби інсекто-фунгіцидні протруйники цілком себе виправдовують.
Крім погодного фактору та хімічного складу, ефективність протруйників визначається загальним фітосанітарним станом поля та якістю насіннєвого матеріалу. При закупівлі насіння слід зробити його експертизу у спеціальних лабораторіях на предмет наявності збудників хвороб, а також визначити заселеність поля ґрунтовими шкідниками. Після цього планування протруєння насіння буде більш виваженим та обґрунтованим.
Вплив протруювання на схожість: результати досліджень
Багаторічні дослідження показали, що протруювання насіння системними препаратами фунгіцидної дії суттєво впливали на польову схожість та ураженість рослин кореневими гнилями і, як наслідок, на урожайність пшениці озимої. Для протруювання насіння у дослідах застосовували протруйник із діючими речовинами тирам+карбоксин, а також препаративні форми тебуконазолу.
У посушливі роки, коли у вересні в середньому випадало всього близько 25% опадів від кліматичної норми, найбільше рослин (398 шт. на 1 м?) зійшло на контрольному варіанті, де протруйник не застосовували. У варіантах із використанням тирам+карбоксину та тебуконазолу їх зійшло відповідно на 7 та 19% менше. У сприятливі по вологозабезпеченню роки, в які у середньому випало 165% опадів від кліматичної норми, найбільше рослин зійшло у варіанті із застосуванням протруйника з діючими речовинами тирам+карбоксин (425 шт. на 1 м?). У контролі та у варіанті із тебуконазолом їх зійшло відповідно на 9 та 6% менше.
Розвиток кореневих гнилей у фазі осіннього кущення у контролі був значно нижче економічного порогу шкідливості (ЕПШ) - у межах 4%. У посушливі роки цей показник у варіантах із застосуванням протруйників був меншим відповідно на 25–35%, у вологі - на 60–65%. У фазі весняного кущення розвиток кореневих гнилей у контролі був вищим ЕПШ - у межах 19%. У варіантах із застосуванням протруйників він був меншим у посушливі роки відповідно на 15–35%, у вологі - на 30–60%. Таким чином, при сівбі протруєним насінням розвиток кореневих гнилей був нижчим або близьким до ЕПШ.
У посушливі роки найбільшу врожайність зерна (в середньому 4,34 т/га) було одержано у варіанті із застосуванням тирам+карбоксину. На контролі цей показник був на 0,12 т/га, а у варіанті із тебуконазолом - на 0,23 т/га меншим.
У вологі роки найбільшу врожайність зерна (в середньому 4,83 т/га) також було одержано у варіанті із застосуванням протруйника на основі тирам+карбоксину. Урожайність пшениці озимої на контролі була на 0,49 т/га, а у варіанті із тебуконазолом - на 0,44 т/га
меншою.
Розвиток кореневих гнилей у середньому за роки досліджень у фазі осіннього кущення у блоці без внесення добрив на контролі (без протруйника) становив 4%, а у варіанті з застосуванням тирам+карбоксилу - 2,3%. Розвиток гнилей у блоці з внесенням мінеральних добрив у дозі N60P60K60 становив на контролі 3,4%, а з застосуванням тирам+карбоксилу - 2,3%. У фазі весняного кущення на контролі як у блоці без добрив, так і в блоці з N60P60K60 цей показник становив 17,4%, а у варіанті з обробкою насіння тирам+карбоксилом - 14%.
При комплексному застосуванні добрив і протруюванні насіння тирам+карбоксилом, у порівнянні з окремим застосуванням, приріст урожайності від тирам+карбоксилу збільшувався на 44%, від добрив - на 12,5%, окупність добрив зростала на 12,2%, витрати препарату на основі тирам+карбоксилу на вирощування 1 т зерна зменшувалася на 18%, а умовно чистий прибуток від протруювання насіння збільшувався майже утричі.
Суттєве потепління в осінній період сприяє розповсюдженню септоріозу, борошнистої роси та інших шкідливих організмів на посівах пшениці озимої восени. При накопиченні великої кількості інфекції хвороб восени виникає реальна загроза епіфітотійного розвитку цих захворювань під час весняно-літньої вегетації. Як показали дослідження, сівба протруєним насінням значно зменшує розвиток септоріозу і борошнистої роси восени. У середині грудня, за сівби пшениці озимої по чорному пару 20 вересня, на контролі (без протруєння) розвиток септоріозу досяг 4,4%, а борошнистої роси - 1,9%. Протруювання насіння тирам+карбоксилом зменшило розвиток септоріозу до 0,2%, борошнистої роси - до 0,8%. Технічна ефективність препаратів на основі тритиконазолу+прохлоразу та флутриафолу+ тіабендазолу проти цих хвороб була близькою до ефективності тирам+карбоксилу.
У польових сівозмінах дослідних господарств Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН вивчали щільність заселення посівів пшениці озимої личинками хлібної і хижих жужелиць, личинками коваликів і гусеницями озимої совки, залежно від обробки насіння інсектофунгіцидами.
Захист сходів пшениці озимої способом передпосівної обробки насіння інсектофунгіцидами в середньому за чотири роки зменшив чисельність личинок хлібної жужелиці удев’ятеро, личинок коваликів - утричі. Технічна ефективність цього способу застосування інсектицидів проти комах становила відповідно 89% і 64%. Внаслідок загибелі значної кількості личинок цих комах їх чисельність у варіанті з обробкою насіння інсектофунгіцидами була значно нижчою показника ЕПШ. Цей спосіб застосування препаратів практично не зменшив чисельності гусениць озимої совки та хижих жужелиць.
Суттєвим недоліком препаратів, які використовували для обробки насіння, була їх фітотоксичність, що проявлялася у зменшенні польової схожості, особливо в умовах недостатнього вологозабезпечення ґрунту.
Отже, при застосуванні інсектофунгіцидів для передпосівної обробки насіння зернових колосових та інших культур потрібно дотримуватися певних правил: використовувати системні інсектициди, які проникають з поверхні насіння у рослини і забезпечують їх захист від комплексу шкідників на перших етапах органогенезу; по можливості застосовувати суміші системних інсектицидів різних хімічних груп, що дозволяє зменшити витрати кожного препарату до кількості, яка мінімально впливає на їх фітотоксичність без зменшення сумарної інсектицидної дії на шкідника; використання властивостей окремих інсектицидів, які проявляються у стимулюючій дії на рослини зменшених норм витрати препаратів, що сприяє зниженню фітотоксичності їх суміші; підбір препаратів фунгіцидної дії, які в ефективних нормах витрати при застосуванні їх з інсектицидами не збільшують фітотоксичності суміші.
Протруювання у комплексі з біостимуляторами: дослідження
Крім хімічного протруєння, існує чимало способів покращення процесів росту й розвитку рослин у післяпосівний період: обробка насіння регуляторами росту, СВЧ-променями, регулювання температури та світлового режиму, обробка озоном та іншими газами, мінеральними та органічними сполуками тощо.
У 2010–2012 роках у дослідах лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН вивчали вплив фунгіцидного протруйника на основі протіоконазолу+тебуконазолу та біологічного регулятора росту на основі витяжки з плаценти тварин на урожайність пшениці озимої сорту Досконала. Досліди закладали у стаціонарній зерно-паро-просапній сівозміні з триразовою повторністю після попередника горох на зерно. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий середньо-гумусний. Обробку насіння препаратами проводили за один-два дні до сівби.
Вивчали три варіанти обробки насіння: 1 - контроль (без обробки), 2 - протруєння протіоконазол+тебуконазол, 3 - обробка витяжкою із плаценти тварин. Решта технологічних заходів були загальноприйнятими для зони вирощування.
У роки проведення досліджень відмічені значні відхилення кількості опадів та температури повітря від середньобагаторічних показників, що дозволило одержати достовірні результати за напрямом досліджень.
Застосування протруйника та регулятора росту дало істотний позитивний ефект порівняно з контролем. У середньому за роки досліджень протруєння насіння протіоконазол+тебуконазол забезпечило прибавку врожайності пшениці озимої 0,14 т/га (5,4%), а обробка витяжкою з плаценти тварин - відповідно 0,41 т/га (17,7%) порівняно з контролем, при чому у вологий 2011 рік ефективність обох препаратів була вищою, ніж у посушливий 2012. Незважаючи на вищу ефективність застосування витяжки з плаценти тварин, вона виявилася менш пластичною до фактора року, ніж хімічний протруйник на основі протіоконазол+тебуконазол. Так, коливання прибавок урожайності за роками вирощування від застосування витяжки з плаценти тварин становило 667%, а протіоко-назол+тебуконазол - 346%.
Ефект від застосування протіоконазол+тебуконазол на пшениці озимій обумовлювався фунгіцидним захистом сходів від фузаріозу, снігової плісняви, септоріозу, сажки та комплексу інших хвороб, тоді як амінокислоти, які входять до складу витяжки з плаценти тварин, сприяли більш інтенсивному загальному росту й розвитку культури, тим самим підвищуючи її природний імунітет до біо- та абіотичних чинників.
Під урожай 2013 року було закладено варіанти з сумісним застосуванням протіоконазол+тебуконазол та витяжки з плаценти тварин шляхом обробки насіння пшениці озимої перед сівбою. Було виявлено, що порівняно з необробленим контролем протіоконазол+тебуконазол затримував енергію проростання рослин на 4 доби, а спільне застосування протіоконазол+тебуконазол та витяжки з плаценти тварин цей час скоротило до 2 діб. Одержані результати досліджень свідчать про наявність значного резерву підвищення урожайності озимих зернових культур шляхом застосування протруєння насіння та біологічних регуляторів росту. Дослідження у цьому напрямі і надалі продовжуються.
Головним аргументом обробки насіння перед сівбою є те, що в середньому за роки досліджень ефективність застосування як окремих хімічних протруйників, так і препаратів іншої групи є очевидною. При цьому в роки з епіфітотійними та епізоотійними спалахами окремих хвороб та шкідників рослин доцільність використання протруєння насіння зростає у рази.
Застосовувати обробку насіння необхідно, враховуючи комплекс факторів, зокрема погодних, технологічних, господарських, економічних й екологічних. Лише зважений підхід до питання обробки насіння перед сівбою забезпечить високий економічний ефект від вирощування озимих зернових культур.
