Сергій ПОПОВ, доктор с.-г. наук, провідний науковий співробітник
Сергій АВРАМЕНКО, канд. с.-г. наук, провідний науковий співробітник
Катерина МАНЬКО, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник
Анна БЄЛЄХІНА, канд. с.-г. наук, науковий співробітник
Олексій УСОВ, аспірант
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН (м. Харків)
В системі захисту ранніх зернових культур у передзбиральний період особливу увагу традиційно приділяють клопу-шкідливій черепашці. До останнього часу вважалося, що саме цей шкідник спроможний завдати посівам зернових культур найбільшої шкоди, оскільки його діяльність істотною мірою погіршує показники якості зерна. Натомість останнім часом не меншої, а часто навіть більшої шкоди раннім зерновим почав завдавати інший небезпечний шкідник — жук-кузька.
Поширений повсюдно
Раніше у технології захисту зернових колосових культур, як правило, не приділялося значної уваги захисту посівів від кузьки, оскільки вважалося, що ця комаха не може завдати значної шкоди посівам. Але у зв’язку зі змінами погодних умов на значній території України ареал поширення цього шкідника, а також його шкодочинність суттєво зросли. Останніми роками в окремих господарствах втрати врожайності озимих та ярих зернових культур від пошкодження жуком-кузькою становили 20–40 %! У середньому внаслідок «діяльності» цієї комахи українські аграрії недобирають близько 5–10 % зерна щороку. Отже, одним із найбільш актуальних питань цьогорічної передзбиральної кампанії є захист посівів пшениці, жита, тритикале та ячменю від пошкодження хлібним жуком-кузькою.
Мінімальні втрати урожаю зерна на одному гектарі посівів
за наявності на 1 м2 поля
одного жука-кузьки будуть становити 40–50 кг,
трьох жуків — 120–150 кг,
десяти — 400–500 кг
Хлібні жуки поширені по усій території України. Серед цієї групи комах найбільш відомими є жук-красун, жук-хрестоносець та жук-кузька. Проте якщо перші два види основної шкоди завдають лише в окремих регіонах, то жук-кузька пошкоджує зернові майже на всій території країни.
Отже, хлібний жук-кузька (Anisoplia austriaca H.) у стадії імаго має довжину тіла близько 15 мм. Надкрила червоно-бурі. Його відрізняють за характерним темним малюнком у вигляді квадрату або прямокутника по центру спини. Яйця у комахи білі, кулясті, до 2 мм у діаметрі. Личинки теж білі, довжиною до 35 мм.
Розвиток яєць, личинок і лялечок відбувається у ґрунті. Яйця розвиваються від 20 до 30 днів, а личинки живуть у ґрунті протягом двох років (22–23 місяці). Перший рік вони живляться перегноєм та корінцями рослин, другий — суттєво пошкоджують підземну частину рослин, що пригнічує розвиток і може стати причиною їх загибелі. Одна личинка другого року життя може знищити 3–5 рослин. На полях, заселених личинками жука-кузьки, відбувається значне зрідження посівів культур, які вирощуються у відповідний період. Личинки першого року життя зимують у ґрунті на глибині 30–55 см, другого — 20–45 см. Після другої зимівлі вони перетворюються на лялечок орієнтовно у другій половині травня. Фаза лялечки триває від 12 до 32 днів.
Активна фаза жука
Масовий літ (вихід на поверхню ґрунту) жуків починається у час достигання зерна, що здебільшого припадає на другу-третю декади червня. Утім, цей час коливається за роками і значною мірою залежить від погодних умов у певній місцевості. Протягом цього періоду жуки живуть на колоссі озимих та ярих зернових культур. Самці живуть від 16 до 24 діб, самиці — 21–35. Після спарювання самиці відкладають яйця у ґрунт на глибину від 5 до 20 см. Як правило, відкладання яєць відбувається у липні. Якщо в цей час на площах із зерновими культурами ґрунт не затвердів, що буває у більш вологе літо, то самиці відкладають значну кількість яєць на них. Якщо ж він твердий, вони мігрують для відкладання яєць на пари, просапні, баштанні та овочеві культури. Одна самка відкладає до 50 яєць у два-три прийоми.
Дуже важливо знати, що при розміщенні озимих на цих полях через рік посіви будуть заселятися жуками відносно рівномірно. Такі площі потребують суцільних хімічних обробок. Якщо на посівах озимих відсутні личинки другого року життя, то вони будуть заселятися жуками спочатку з краю, а потім розселятимуться по всьому полі. На цих площах дуже важливо своєчасно провести хімічний захист на крайових смугах посівів і, таким чином, не дати можливості розселитися жукам по всьому полю.
Слід пам'ятати, що через 7–10 діб після відродження до 80 % самиць стають статевозрілими, запліднюються та мігрують у ґрунт для відкладання яєць. Тому для підвищення ефективності хімічного захисту дуже важливо провести цю операцію своєчасно, на початку масового заселення посівів жуками.
Один жук — мінус 8–10 колосків
У фазі наливу жуки вигризають внутрішню частину зерна. При дозріванні вони виїдають ендосперм із боків, ближче до зародку. Таке зерно при обмолоті потрапляє у відходи. Зріле тверде зерно жуки не пошкоджують, а вибивають з колоса. Жуки харчуються тільки вдень, особливо інтенсивно цей процес відбувається за спекотливої та сонячної погоди. На ніч вони спускаються із колосся на ґрунт.
Один жук може знищити урожай з 8–10 колосів. Мінімальні втрати урожаю зерна на одному гектарі посівів за наявності на 1 м2 поля одного жука будуть становити 40–50 кг, трьох жуків — 120–150 кг, десяти — 400–500 кг. В умовах затримки в збиранні урожаю втрати зерна можуть збільшитися у двічі. За чисельності понад 10 жуків і середньої густоти посіву до 250 стебел на 1 м2 втрати врожаю зерна досягають 50 %. У сприятливі роки по краях полів концентрація жуків може сягати 60–100 особин на1 м2.
Різні методи боротьби
Багаторічними дослідженнями встановлено, що найбільш масові розмноження жука-кузьки спостерігаються у теплі та посушливі роки, тоді як холодне і дощове літо викликає різкий спад чисельності шкідників.
Значний вплив на регулювання чисельності жука-кузьки чинить механічний обробіток ґрунту (культивація, міжрядний обробіток). Його найбільш доцільно проводити в період лялькування шкідника (з другої половини травня до початку червня). У вологі роки обробіток ґрунту проводять на глибину 8–10 см, у посушливі — 12–14 см та глибше.
Економічний поріг шкідливості (ЕПШ) жука-кузьки становить 3 дорослих особини на 1 м2. За перевищення порогу шкідливості слід застосовувати хімічний захист посівів, починаючи з крайових смуг.
Протягом останніх років для захисту озимих та ярих зернових культур від шкідників в Україні було зареєстровано значну кількість інсектицидів, що належать до різних хімічних сполук.
Встановлено, що проти хлібних жуків ефективними є інсектициди як контактної, так і кишкової дії. Проти цієї групи шкідників рекомендовано застосовувати суміші фосфорорганічних інсектицидів з піретроїдами за половинних норм їх витрати.
Обираючи інсектицид для боротьби з жуком-кузькою, потрібно визначитись який із дозволених (згідно з Реєстром) препаратів є найбільш прийнятним для застосування у тій чи іншій ґрунтово-кліматичній зоні із забезпеченням високої біологічної та економічної ефективності не лише проти кузьки, але й проти комплексу інших шкідників.
В умовах поточного року очікується масовий спалах чисельності жука-кузьки в багатьох регіонах вирощування. На це потрібно звернути особливу увагу відповідними фахівцям і заздалегідь спланувати систему захисту посівів сільськогосподарських культур від цього небезпечного шкідника!