Для захисту посівів ріпаку від шкідників проводять обробку у фазі 2–4 листки-утворення розетки за чисельності хрестоцвітих блішок понад 3 жуки/м2, або один укол у сім'ядолі на 30 % рослин (за температури повітря понад 15 °C та сухої погоди), ріпакової блішки — понад 10 % пошкоджених рослин; ріпакового пильщика за чисельності 1–2 гусениці/рослину інсектицидами, за появи ознак хвороб сходи культури обробляють дозволеними до використання фунгіцидами.
Погодні умови сприяють гризунам
Мишоподібні гризуни зосереджувалися переважно на неорних землях, пасовищах, неугіддях, садах, лісосмугах, на площах багаторічних трав, просапних культур, у посівах соняшнику та кукурудзи, з початку вересня почали мігрувати на поля озимини. Погодні умови сприяють їх шкідливості. За видовим складом переважає полівка звичайна і миша польова. У більшості областей при заселенні до 45 % площ середня чисельність їх на полях (стерня зернових, неорні землі) — від поодиноких нір до 4,0 колонії/га. У багаторічних травах повсюдно їх середня чисельність — 2,5–5,0 колонії/га з 5,0–10,0 нір/колонію. В осередках Запорізької області та південних районах Київщини — до10 колонії/га.
Відмічено пошкодження гризунами кукурудзи — 5–7 % качанів, цукрових буряків — 2–3 % коренеплодів за чисельності мишей 2,0–3,0 колонії/га (3,0–4,0 нори/колонію). В подальшому за помірних температур та вологи з наявністю достатньої кормової бази кількість жилих колоній зростатиме, затяжна осінь може призвести до значної шкідливості мишоподібних на посівах озимини та багаторічних трав.
Для попередження розмноження гризунів проводять лущення стерні та переорювання площ, а за перевищення ЕПШ (3–5 і більше жилих колоній/га) застосовують зернові та інші отруєні принади: Роденфос, Бродисан А, Бактороденцид по 3 г, Стрілець по 3–5 г в нору, Шторм, 0,005 % воскові брикети по 0,7–1,5 кг/га, Ратрон, гранульована принада 3 г в нору та інші родентициди, дозволені до використання. Першочерговими в обмеженні чисельності мишоподібних гризунів залишаються профілактичні агротехнічні заходи: знищення бур’янів, своєчасна зяблева оранка, що позбавляє гризунів корму та надійного сховища.
Увага: відроджуються личинки хлібної жужелиці
Сходи падалиці продовжують заселяти злакові попелиці, хлібні блішки, мухи, цикадки за допорогової чисельності. Триває відкладання яєць, відродження та живлення личинок ( І вік) хлібного туруна (жужелиці) за чисельності – 0,2-2,0 екз./м2. Сприятливими умовами для розвитку фітофага є помірна температура повітря, достатнє зволоження ґрунту та наявність кормової бази.
З появою сходів озимих зернових турун (хлібна жужелиця) мігруватиме на посіви, де продовжуватиме відкладати яйця та відбуватиметься відродження личинок шкідника.
Відчутна шкідливість личинок туруна очікується в місцях його скупчення в Лісостепу та Степу, в осередках потенційної шкідливості туруна у Кіровоградській, Одеській, Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській областях. Тривалість пошкодження озимих хлібним туруном восени залежатиме від вологості грунту. За значної кількості опадів личинки можуть живитися — до 100 днів. Більше жужелиця пошкоджує посіви, розташовані поблизу скирт соломи, на місцях втрат зерна при зборі, на знижених рельєфах. Основну шкоду посівам озимої пшениці личинки спричиняють у період сходи-початок кущіння.
Основну шкоду посівам озимої пшениці личинки спричиняють у період сходи-початок кущення. Для захисту зернових культур від хлібної жужелиці потрібна комплексна система, складовими якої є:
- правильний підбір полів за попередниками під озиму пшеницю, уникнення повторних посівів на одному й тому самому полі. Кількість посівних площ озимої пшениці по колосових попередниках у сівозміні не має перевищувати 15–20 % від загальної площі зернових культур;
- висів високоякісного насіннєвого матеріалу;
- збалансоване застосування мінеральних добрив та стимуляторів росту рослин;
- лущення стерні відразу після збирання врожаю та рання оранка, що сприятиме знищенню падалиці; /дво- або триразова культивація полів під час планування повторних посівів.
У разі розміщення озимої пшениці після стерньових попередників за умов достатньої вологості ґрунту в шарі розміщення насіння (не нижче 14–16 %), ефективною може бути токсикація способом передпосівної обробки насіння інсектицидними препаратами: Круізер 350 РБ, т. к.с. (0,4–0,5 л/т), Нупрід 600, к. е. (1,0–1,6 л/т), Юнта Квадро 373,4 РБ, т. к.с. (1,4–1,6 л/т), Гаучо.
Восени в період сходи-3-й листок обробку озимої пшениці проводять за чисельності личинок 1–2 екз./м2 або на початку кущення 2–3 екз./м2 за умов денних температур не нижче 12оС, а нічних — не нижче 5оС. При дифузному заселенні шкідником невеликих площ (40–60 га) обприскування проводять суцільно. За осередкового характеру заселення посіву турунами достатньо обробити крайову смугу завширшки до 150 м по периметру поля, або вибірково в осередках підвищеної чисельності, обприскуючи і 4–6 м навколо самого осередку.
Для обприскування рекомендовані інсектициди: Дамаск, к. е. (1,5–1,8 л/га), Драгун, к. е. (1,0–1,2 л/га), Кінфос, к. е. (0,5 л/га), Пірінекс 48, к. е. (1,2 л/га), Маршал 25, к. е. (0,8–1,2 л/га), Нурел Д, к. е. (0,75–1,0 л/га), Фостран, к. е. (1,5 л/га), Шаман, к. е. (1 л/га).
Триває живлення гусениць озимої совки. На полях після зернових живлення проходить на бур’янах та падалиці за чисельності 0,2-2,0 гусениць /м2 (3-6 вік). Майже у всіх регіонах, де є площі з озимим ріпаком, пошкоджено близько 1% сходів ріпаку За сприятливих погодних умов, після масової появи сходів озимих зернових, особливо на полях, де попередником були культури, що сприяли накопиченню личинок (пари, стерня зернових), можливо очікувати відчутної шкідливості фітофага.
За появи осередків високої чисельності гусениць озимої совки (ЕПШ 3 екз./м2) застосовують Маршал, к. е., 0,8–1,2 л/га, Карате Зеон. мк.с, 0.3 л/га, Борей, с. к., 0,14 л/га, Нурел Д, 0,8 л/га, інші за регламентами наявних технологій.
Цукрові буряки
На полях цукрових буряків незначної шкоди завдають листогризучі совки. Листковою буряковою попелицею заселено до 10 % росли на 55 % обстежених площ за чисельності 1,0–3,0 екз./рослину.
Бурякова коренева попелиця шкодить переважно на посівах засмічених лободовими бур’янами, пошкоджено 2–20 % рослин. Амарантовий стеблоїд — у традиційній для нього Полтавській області за чисельності імаго 0,05 екз./м2 пошкодив до 10 % рослин у слабкому ступені. Закінчується живлення личинок звичайного бурякового довгоносика, ним пошкоджено 6,5 % коренеплодів.
Пошарові ґрунтові розкопки показали, що його чисельність становить 0,2–1,0 екз./м2 максимально в осередках до 3 екз./м2, з яких жуки становлять 50 %, личинки — 20 %, лялечки — 30 %. Враховуючи сприятливі для шкідника погодні умови вересня, ймовірно, що його зимуючий запас буде переважно представлений стадією імаго, яка, в свою чергу, є найбільш зимостійкою зі стадій його розвитку.
Суха тепла погода стримує розповсюдження хвороб листя. Церкоспорозом уражено до 63 % рослин на 45–100 % площ, розвиток хвороби — 0,3–11 %. Фомоз відмічено на 6–30 % обстежених площ, уражено до 18,0 % рослин, за розвитку хвороби 0,1–6,0 %. Вірусною мозаїкою уражено до 6 % рослин, розвиток хвороби 1,0 %, альтернаріозом — до 5–22 % рослин на 47 % площ.
Багаторічні бобові трави
На площах, що знаходяться під посівами багаторічних бобових трав, за допорогової чисельності продовжується шкідливість комплексу фітофагів: гусениці листогризучих совок, попелиці, клопи сліпняки, фітономуси, гусениці бобового і люцернового п’ядунів, ними пошкоджено до 23 % рослин у слабкому ступені. На 65 % площ 30–70 % рослин уражені бурою плямистістю за розвитку хвороби 5 %. Мишоподібні гризуни у посівах багаторічних трав шкодять повсюдно за середньої чисельності 2,0–5,0 колонії/га (5,0–10,0 нір/колонію).
Кукурудза
У посівах кукурудзи завершує живлення кукурудзяний (стебловий) метелик. Шкідником пошкоджено до 15 % рослин за чисельності 0,5–2,0 гусениць/рослину, максимально заселено площі у Львівській, Волинській, Київській, Закарпатській областях до 65–90 %. Бавовникова совка пошкодила до 4 %.
Хворобами: гельмінтоспоріозом у західних областях уражено до 22 % рослин, максимально у Львівській і Рівненській областях, пухирчастою сажкою — від 0,2 до 15 % рослин на 1–15 % площ в Одеській, Київській, Полтавській, Луганській, Хмельницькій, Закарпатській, Черкаській, Чернігівській, Рівненській областях, фузаріозом — до 5 % рослин, летючою сажкою –1–4 % рослин на 1–3 % площ у Полтавській, Луганській, Хмельницькій, Черкаській областях.
Соняшник
У посівах соняшнику попелиці пошкодили до 5 % рослин, бавовникова совка — до 2 % рослин за чисельності 0,8 гусениць/рослину. Хворобами: пероноспорозом, септоріозом, аскохітозом сірою гниллю уражено 7 % рослин, осередково — сірою гниллю до 30 % рослин у Черкаській області. На 1–16 % площ білою гниллю уражено до 6 % рослин (Одеська, Луганська, Закарпатська, Черкаська обл.), фомозом –до 7 % рослин (Львівська, Луганська, Хмельницька обл.), іржею — до 6 % рослин.
Для зменшення кількості інфекції збудників хвороб та чисельності шкідників після збирання урожаю слід подрібнювати та заорювати післязбиральні рештки.
У посівах сої (дозрівання – початок збирання) виявляють: соєву попелицю, акацієву вогнівку, озиму совку, якими пошкоджено до 3% рослин, павутинного кліща на 20% площ, лучного метелика, яким заселено 17% площ, пошкоджено 2% рослин за чисельності 0,5 екз./м2, люцернового клопа, яким заселено 6 % рослин на 15 % площ. Пероно-спорозом, септоріозом, антракнозом, аскохітозом, фузаріозом уражено 10–30 % рослин, бактеріозом –5–18 %, бактеріальним опіком — на 51 % площ до 22–62 % рослин у Рівненській області, зморшкуватою та жовтою мозаїкою пошкоджено 3–8 % рослин (Полтавська обл.).
У статті використані матеріали наукових установ НААН,
відділу фітосанітарної служби і прогнозу Держветфітослужби
