Комплекс із чотирьох напрямків
«З-поміж інших ми змогли більше застрахувати себе», — пояснює директор. Страховка класична — диверсифікація ризиків. Компанія працює за чотирма напрямками. По-перше, товарне виробництво. По-друге, зберігання своєї продукції на власному сертифікованому елеваторі, а також надання послуг з приймання, очищення, сушіння та зберігання іншим підприємствам. Третім напрямком діяльності ЛНЗ стала дистрибуція посівного матеріалу та ЗЗР. Раніше задовольнялися субдистрибуцією. На щастя, з’явився гарний сусід — авторитетна компанія «АгроРось». Поступово вийшли на обсяги, коли побачили сенс і у прямій дистрибуції. Тепер не лише продаємо високоякісні продукти, але й самі їх застосовуємо.
Сім років тому підприємство спробувало бізнес і на гібридизації, виконали послугу щодо вирощування та доробки своїх ліній F1. Власне з цього замовлення і розпочалася історія насіннєвої марки ЛНЗ. Як тут не наголосити на вирішальності кадрової складової — директор Франчук саме такий напрямок мав ще з навчання в інституті, роками набивав руку на гібридизації. Каже, світ насінництва дуже тісний, усі знають потенціал і можливості одне одного, тож легше вийти і на розуміння партнерів.
Поступово облаштували собі завершений цикл виробництва. «Коли геть скрутно, можемо пересидіти на зерні, маючи якісні складські приміщення, — зізнається Роман Франчук. — А насінництво завжди дозволяє мати обігові кошти». Дуже виручають прямі договори з провідними світовими компаніями — тут уже точно гарантуєш собі безпеку серед будь-яких штормів, бо маєш справу з перевіреними продуктами фірм, у репутації яких не сумніваєшся. До речі, навіть ті з них, що декларують надзвичайну вибірковість, скажімо, щодо ділянок гібридизації свого насіння і працюють лише з кількома насіннєвими господарствами, довіряють саме ЛНЗ.
Тільки надійні партнери
З роками різні напрямки діяльності починають активно впливати один на одного. Скажімо, тривалі стосунки на рівні дистрибуції з одним із світових лідерів — компанією «Сингента» — досить логічно привели і до зародження партнерства в насінництві. З минулого року разом працюють над соняшником, цьогоріч на ділянках гібридизації додали кукурудзу.
ЛНЗ нині вийшов на найбільший рівень виробництва насіння в Україні з площами близько 5200 га кукурудзи і 800 га соняшнику. Широко представлені на ділянках гібридизації зернові культури, приміром, популярний гібрид пшениці компанії «Сингента» Балетка.
У насінництві аж надто висока ціна помилки — на цьому постійно наголошує керівник ЛНЗ, тому з проблемами не можна залишатися наодинці, потрібно, щоби порадників у скруті було кілька. Коли виникають труднощі, пан Франчук обов’язково скликає «польовий консиліум». За потреби залучає технічних консультантів з провідних міжнародних компаній. «Особливо, коли йдеться про внесення гербіциду, — не оминає деталей Роман Іванович. — З інсектицидами не так ризиковано: тут досягнеш ефекту або ні. А от з гербіцидами важливо і не нашкодити. Маємо ж справу не просто з примхливими, а ще й із дуже непередбачуваними материнськими формами, що по-різному можуть повестися залежно від погоди, терміну посіву чи інших факторів. Навіть звичні, що по кілька років вирощуємо, іноді вибрикують і дають незрозумілі ефекти». І якщо товарні посіви у періоди між внесеннями можна часом залишити на самоті, то на ділянках гібридизації агрономи днюють і ночують, адже навіть якась половина дня поза увагою може пустити нанівець усі попередні зусилля.
Звичайно, просимо розповісти про окремі експерименти на ділянках і неочікувані ефекти. Менеджер згадує, наприклад, ситуацію, коли вперше посіяв середньоранній гібрид кукурудзи від компанії «Сингента» НК Неріса. Знав, що у неї батьківська форма дуже чутлива до препарату Елюміс. Але все одно перехвилювався, коли після внесення рослини повністю побіліли, як папір, — альбіноси та й годі! На товарних посівах подібного не спостерігалося, тож мусили надуважно спостерігати, наче за немовлям. За тиждень усе знову позеленіло і врешті дало по 8 тонн у качані, 4 тонни заліку насіння. Тепер знають примху в характері «батьків».
До післясходових гербіцидів у господарстві особливе ставлення, бо на гібридних ділянках мають вузький спектр препаратів, якими можна працювати. Досить ефективно застосовували Мілагро, на всю лінійку гібридів практикували надзвичайно м’який Каллісто, який фактично не має заборон. Але коли вийшла препаративна суміш Елюміс з двома діючими речовинами — нікосульфуроном та мезотріоном — то, переконаний Роман Франчук, сам Бог велів звернути на неї увагу. «Зазвичай щодо гібридів я використовую тактику поступового введення нових препаратів, — розповідає директор ЛНЗ. — Але стосовно цього продукту не мав чого боятися, тому що добре знаю його діючі речовини. Ну і будемо відвертими: заводська суміш завжди краща за бакову, вона вже збалансована, дає кращий ефект. Якщо минулого року ми використали 5 т гербіциду Елюміс, то на цей рік закуповували вже 12 т. Раніше стовідсотково застосовували тільки на ділянках гібридизації, а тепер дали і на половині товарних площ. При чому результатами абсолютно задоволені, бо забезпечили ефективну синергетичну дію контролю широкого спектру бур’янів».
Є у Романа Франчука окрема думка як практика стосовно післядії препарату Елюміс на бобові, про яку обов’язково попереджають виробники своїх клієнтів. Франчук вважає таку післядію несуттєвою: «Цьогоріч мали поле на 160 га сої після застосування Елюміс. На цьому полі отримали по 24 ц/га врожаю. Норму брали стабільно за каталогом — 1,3 л, звісно, ловили момент із погодою, бо менеджери компанії «Сингента» попереджали, що за нормального рівня опадів з ефектом не помилишся. Усе залежить від того, промився гербіцид чи ні. Якщо промився — можна сміливо висівати бобові. Так і сталося».
Щоби дотриматися ідеальної чистоти на гібридних наділах, ЛНЗ застосовує два внесення і два препарати: Елюміс та Люмакс. «Це для нас, як «Отче наш», — наголошує директор. — Люмакс мені подобається комбінованою дією, розтягнутий — хоч ґрунтовим застосовуй, хоч по третьому листку. Красень! Колишні препарати були набагато жорсткішими».
Важливо не пропустити жодного елементу в технологічній лінійці вирощування та догляду на ділянках гібридизації, зазначає Роман Франчук. Наголошує, скажімо, на обов’язковій оранці, внесенні мінеральних добрив з осені, підживленні, позакореневому живленні, листовому. «Ми переконані у необхідності внесення фунгіцидів, чого майже не практикують на кукурудзі, — висловлює свою думку директор ЛНЗ. — Роками працюю з Амістар Екстра компанії «Сингента», давно помітив його ефективність на різних культурах. У нього співвідносність ціни-якості дуже пристойна, абсолютно не бачу причин платити більше. Добре, що тепер Амістар Екстра зареєстрований і на кукурудзі. Нинішній рік був вологим, тож хвороби були надто активні. Різні гібриди, звичайно, по-різному відреагували, дехто стійкіший до пухирчастої сажки. Багато чутливих до фузаріозу. Соняшник більш хворобливим виявився. Так-от Амістар Екстра добре знімає небезпеку на всіх гібридах, дуже широко застосовуємо».
Рахувати не ціни, а кінцеву рентабельність
Щоби новий продукт взяла для застосування компанія «ЛНЗ-Агро», він має потрапити у пазли загального бюджету, який складає директор на свій маркетинговий рік. «Ніколи не рахую кілограми чи літри, — деталізує Роман Франчук. — Натомість оцінюю витрати на гектар. Роблю бюджет повністю по холдингу, щоби наприкінці ясно проглядався відсоток рентабельності. Сезон починається для нас із дня збирання ріпаку, коли готуємо поля під пшеницю, що сіємо у вересні. Закінчується останнім виходом комбайнів з кукурудзи. Якщо бачу цікаву рентабельність, то вже є орієнтир. Хороший препарат обов’язково ввійде до такої розкладки». Керівник наводить приклад, як намагався економити, включивши у «раціон» дешевші аналоги потрібного гербіциду, але вперто помічав усе гірший та гірший ефект. Після чесних підрахунків виявив очевидну перевагу в результатах після застосування препаратів компанії «Сингента» — Ланцелот або Дербі, витрати на гектар здалися навіть мізерними.
Крім того, останнім часом «Сингента» пропонує цікаві фінансові рішення своїм партнерам. ЛНЗ, скажімо, охоче спрацював за бартерними програмами з кукурудзи та ріпаку, вигідно знявши ризики і не переймаючись падінням ціни. «Ця світова компанія поміняла свої підходи, тепер вона фіксує ціни на свої продукти у гривні незалежно від дати — такого немає ні в кого. Думаю, цього достатньо для того, щоби добре почуватися на ринку», — прогнозує топ-менеджер ЛНЗ.
Фанати вітчизняного
Безліч контролерів, у тому числі й закордонних селекціонерів, партнерів, замовників, котрі впродовж цілого сезону приїздять переконатися у якості вирощуваного насіння і його заводської переробки, анітрохи не напружують лебединців. Навпаки, говорить директор «ЛНЗ-Агро», вони радо приймають такий тотальний контроль якості. Мовляв, хай усі будуть впевнені у перспективності якнайкращого насіння, вирощеного саме в Україні. «Я не втомлююся пропагувати саме українське насіння, — емоційно доводить Роман Франчук. — Багато хто переконався у його кращій якості. Ми як дистриб’ютори знаємо, які рекламації приходять на продукцію імпортної селекції. Знаємо про виїзди на виробництва. Так-от, на українські заводи виїздів значно менше, аніж на деякі європейські. Ми готові відповісти за свою високу якість, бо це наше лице і наша перспектива».
Заради експерименту ЛНЗ постійно висіває на сусідніх ділянках вітчизняний та імпортний матеріал. «Не бачимо різниці», — стверджує Франчук і наводить головний аргумент, доведений і досвідченими селекціонерами: лінії, привезені з Чилі чи Перу, ще повинні пройти адаптацію. А от якщо гібриди F1 отримані в Україні, період адаптації пройшли саме тут, батьківські форми вже відчули наші умови — отже, готові до місцевого клімату і логічно покажуть кращий результат.
Господарство постійно контролює свою продукцію в лабораторіях компанії «Сингента», де встановлено обладнання останніх поколінь, яким не завжди похваляться навіть європейські лабораторії. Насіння прискіпливо перевіряють за найширшим спектром: наявність хвороб, вразливість шкідниками, якість протруювання… «А без цього ніяк», — додає Франчук.
У перспективах насінництва не сумніваються
Чи виправдовують себе особливі надмірні зусилля, що їх потребує насінницький напрямок, а хоч би і порівняно із товарним? Так, у нього величезні перспективи, не сумніваються в ЛНЗ. Значна відповідальність і серйозні інвестиції перекриваються економічною вигодою. Аби догодити вимогам солідних партнерів, котрі найперше звертають увагу на якість земель, компанія вклалася у відновлення та реконструкцію колись занедбаних поливних систем. Тепер мають понад 3 тис. га поливних земель — найбільше як для подібного типу господарств. Порахували — виявилося, що витрати на полив упевнено окупаються впродовж трьох років. На товарних площах такого ефекту не досягнути.
Для обладнання модернового переробного комплексу взяли кредит. Сушарки, лінії підбирали найкращі — з класики жанру, говорить Франчук. Попри кризу, із зобов’язаннями щодо виплат лебединці справляються дисципліновано. Поряд із готовими спорудами директор показує розчищені вільні місця для ще двох запланованих сушарок, завдяки яким об’єми переробки збільшаться втричі — до 50 тис. тонн.
Соціальну складову теж не залишиш поза увагою: на ділянках гібридизації господарства в сезон працювало одночасно до 3 тис. людей. ЛНЗ давав роботу людям з різних областей, котрих спеціально звозили, бувало, що й за 120 км.
І нішеві культури… на закуску
Кажуть, у ЛНЗ немає нерентабельних культур. І якщо додають до свого асортименту ще новинки, то теж не через простеньку цікавість. Тижнями Роман Франчук досліджував у Європі нюанси нішевих культур, об’їздив безліч потенційних покупців і таки обрав оригінальні екземпляри — олійний льон, коріандр і дику пшеницю — спельту, яку цінують за природний неалергійний білок. Звісно, такі нетрадиційні культури ніколи не стануть стратегічними, але вигоду мають неабияку, перелічує Роман Франчук. По-перше, дозволяють раціональніше використовувати техніку, бо технологічно потрапляють у зручні періоди, починаючи собою посівну і закінчуючи жнива. Таку ж зручну нішу займають і в технології переробки на заводі. Крім того, нішева продукція стає гарантованим експортним товаром, приносить свіжу валюту. На нього можна контрактуватися вже в березні, на день посіву — європейці декларують тверду готовність на такі угоди.
Нова методика індивідуального Дня поля
Віднедавна ЛНЗ перестав організовувати традиційні Дні поля, куди зазвичай збиралося до півтори сотні гостей. «Зрозуміли, що масовість і показ на «Ура» не дає і не може дати належного ефекту», — зізнається Роман Франчук. Пішли зовсім іншим шляхом. Зустрічають лише одного клієнта і впродовж дня показують йому весь комплекс — більшість ділянок гібридизації, підходи до системи землеробства, особливості культур, систему якості, ставлення персоналу, взаємостосунки з партнерами та клієнтами. Всю технологію заводського виробництва. Вислуховують побажання і пропонують оптимальні схеми співробітництва, які ніколи не зможе продемонструвати будь-який інший дистриб’ютор.
«Цього літа мали справу переважно з представниками господарств у 10 тис. га і більше, — розповідає Роман Франчук. — Це не просто потенційні партнери. Багато хто з них категорично раніше купували виключно імпортне насіння. Переконали за сезон десь до 40 клієнтів у тому, що вітчизняне — краще».
