Отже, для вирощування зернових колосових культур рік видався складним. Від лютого і аж до збирання урожаю погода постійно вносила корективи в запланований графік роботи, нагадуючи, що людина — така сама біологічна одиниця в природі, як і рослини чи тварини.
Вплинула вона і на перебіг вегетаційного періоду озимих зернових культур восени 2014 року, тобто на теперішній фізіологічний і фітосанітарний стани озимих пшениці і ячменю. Минулий рік сприяв інтенсивному розвитку, прояву і накопиченню хвороб листя й колосу, чимала кількість інфекційного початку залишилася на насінні і становить суттєву загрозу для майбутнього врожаю. Протягом вегетації особливо небезпечні були три хвороби: борошниста роса (збудник — сумчастий гриб Blumeria graminis (DC) Speer., син. Erysiphe graminis DC., анаморфа Oidium monilioides), септоріоз (Septoria tritici Rob. et Desm., сумчаста стадія — Micosphacrella graminicola (Fuckel) Schroeter), і Stagonospora nodorum Berk. (Leptosphaeria nodorum Muller)) та фузаріоз (Fusarium spp.). У ході фітосанітарної діагностики два з названих патогенів зафіксовано на насіннєвому матеріалі у великій кількості. Тут пропонуємо докладніше розглянути септоріоз.
Прояви розвитку септоріозу на рослинах озимої пшениці спостерігалися протягом усієї вегетації. Типові ознаки хвороби — поява спершу світлих, жовтих, світло-коричневих, інколи слабо виражених плям із темною облямівкою або без неї. У центрі плями або по всій її поверхні містяться чорні дрібні пікніди. Уражене листя, як правило, всихає (рис. 1). Типові ознаки септоріозу листя можуть змінюватися, залежно від стійкості сорту, погодних і агротехнічних умов. Збудники хвороби — гриби роду Septoria, серед яких переважають S. tritici Rob. et Desm. (сумчаста стадія — Micosphacrella graminicola (Fuckel) Schroeter), що паразитує переважно на листках, і Stagonospora nodorum Berk. (Leptosphaeria nodorum Muller), яка уражує всі надземні органи, зокрема, й насіння. Починаючи з весни 2014 року, діагностичні центри компанії «Сингента» виявляли не тільки ураження рослин озимої пшениці листковою формою септоріозу, а дуже часто за допомогою ПЛР-діагностики встановлювали наявність збудника Stagonospora nodorum Berk. (рис. 2).
Головну роль у зараженні і перезараженні рослин відіграють пікноспори гриба, додаткове джерело інфекції — сумкоспори. Спори збудника септоріозу листя формуються у замкнених округлих чорних пікнідах. Конідії (пікноспори) ниткоподібні, безбарвні, дещо вигнуті, з заокругленими кінцями і трьома-п’ятьма перетинками. Симптоми хвороби на сприйнятливих сортах з’являються ще восени, переважно на листках, які торкаються поверхні ґрунту. На відміну від дорослих рослин, плями на сходах кругліші й часто займають усю ширину листка. На них чітко видно чорні цятки — пікніди збудника хвороби. Отже, розвиток хвороби починається з нижніх листків і поширюється рослиною догори, сягаючи максимального ступеня у фазі молочно-воскової стиглості. На дорослих рослинах, залежно від стійкості сортозразків і погодних умов, окремі плями можуть зливатися і покривати більшу частину листкової поверхні. Плями, як правило, світло-коричневі, видовжені вздовж жилкування листків. Вони з’являються і розростаються здебільшого з центральної частини листкової пластинки. Пікніди формуються на верхньому боці листка. Септоріоз найшвидше розвивається від моменту поновлення вегетації озимої пшениці до фази появи прапорцевого листка. Масовому розвитку хвороби сприяє температура +12...25 °С, наявність краплинної вологи або відносна вологість повітря 90–100 % — за таких умов пікноспори можуть прорости протягом кількох годин після виходу з пікнід, але мінімальний поріг розвитку хвороби — +5 °С. Посушливі періоди вегетації гальмують розвиток хвороби. В умовах Південного Лісостепу і Степу України настання посухи повністю стримує розвиток листкової форми хвороби.

Вегетаційний період 2015 року максимально сприяв розвитку обох форм прояву септоріозу на всіх етапах онтогенезу культури, внаслідок чого септоріозом уражено чималу частину насіннєвого матеріалу (рис. 3). За даними діагностичних центрів компанії «Сингента» в окремих випадках розвиток септоріозу на насіннєвому матеріалі сягав від 1,5 % до 6-10 %.
Очевидно, що інфекційний запас збудників обох форм септоріозу в ґрунті, на рослинних рештках і насінні достатній, щоб викликати епіфітотію розвитку захворювання. Усі знають, що для епіфітотії потрібні три максимально важливі чинники: наявність інфекційного початку, сприятливі погодні умови та ослаблена стресовими чинниками рослина.
Розгляньмо сьогоднішній стан озимої пшениці. Осінь на всій території України видалася небувало сухою, і наразі основна маса посівів різних термінів сівби незалежно від часу висіву перебувають десь в одному і тому самому стані — фаза 3-5 листків культури-початок кущення. Ця фаза задовільна для зимівлі. Близько 15 % від загальної кількості посіяних площ (приблизно 1 млн га) перебувають у фазі ключки-шильця, тобто незадовільній для зимівлі. Крім браку вологи протягом осіннього вегетаційного періоду, рослини в цей самий час відчували постійні фізіологічні стреси: від початку вересня до грудня протягом доби спостерігалися суттєві коливання температури в межах 12°С. Це істотний фізіологічний стрес для будь-якої рослини, особливо якщо вона «молода», і це симптоматично позначилося на рослинах (рис. 4, 5).

Септоріоз — дуже складна інфекція не лише в патологічному плані, а й у захисту культури. Насамперед треба відзначити, що симптоми септоріозу видно неозброєним оком, коли у міжклітинниках тканин рослини-господаря вже істотно розвинувся міцелій. Борошнисту росу, скажімо, побачити легко: після ураження хворобою з’являється поверхневий міцелій, отже, навіть при неістотному її розвитку візуальні симптоми добре помітні. У випадку ж ураження септоріозом міцелій розвивається в міжклітинниках рослини, і перші симптоми захворювання — посвітління тканин (невеличкі плямочки) — нагадують брак поживних речовин, фізіологічний стрес тощо. Тобто симптоми майже непомітні, а тим часом міцелій розвивається далі. Точно діагностувати септоріоз можна, коли починають утворюватися пікніди. На цей момент міцелій уже настільки розвинувся, що поживних речовин листочка не вистачає. Саме тепер можна помітити хворобу і вжити заходів для боротьби з нею. Фактично це боротьба з добре розвиненим міцелієм, який треба стримати в нижньому ярусі листків і не дати йому уразити наступні яруси. Коли йдеться про збудників, міцелій яких розвивається у міжклітинниках рослин-господарів, то тут як ніде справджується принцип про те, що профілактика набагато дешевша й ефективніша, ніж лікування. До моменту візуалізації септоріозу на рослині максимальний ефект, якого можна досягнути в боротьбі з хворобою, — 5–10 %. Далі слід говорити про заходи, які стримують розвиток хвороби, усвідомлюючи, що частину врожаю все-таки втрачено.
Умови серпня-грудня 2014 року створили можливості для повної реалізації інфекційного потенціалу септоріозу як Septoria tritici Rob. et Desm. (сумчаста стадія — Micosphacrella graminicola (Fuckel) Schroeter), так і Stagonospora nodorum Berk. (Leptosphaeria nodorum Muller). Отже, слід бути готовими до максимально раннього внесення фунгіцидів, щоб захистити майбутній урожай. Сьогодні на фунгіцидному ринку України є тільки один препарат, який дозволяє отримати фунгіцидну ефективність при температурі +6°С, — це Тілт® Турбо 575 к. е.

Сучасні інгредієнти у складі Тілт Турбо дозволяють створити високий запас міцності продукту з незмінною ефективністю за різних погодних умов. Завдяки використанню підвищених концентрацій поверхнево-активних речовин, адгезивів і солевантів препарат якісно поширюється на поверхні листкової пластинки і швидко проникає в неї. Понад 14 додаткових речовин забезпечують умови для повної реалізації фітостабільності і стійкості до опадів формуляції Тілт® Турбо.
Препарат унікальний ще й тим, що має профілактичну, лікувальну дію та чітко виражений стоп-ефект для названих хвороб. Діючі речовини препарату переміщуються по ксилемі рослин у верхні частини. Це дозволяє ефективно захистити нові листки і попередити нове ураження культури, завдяки чому препарат забезпечує тривалий період захисної дії від 3 до 5 тижнів.
Окремо слід згадати про унікальну дію препарату проти борошнистої роси: застосування Тілт® Турбо повністю зупиняє розвиток хвороби і забезпечує тривалий захисний ефект протягом 5 тижнів. Позаяк цей захист може бути максимально раннім, він гарантує неперевершений на сьогодні економічний ефект.
Серед основних технічних характеристик слід відзначити й те, що Тілт® Турбо сумісний із більшістю гербіцидів, фунгіцидів та інсектицидів, які застосовують на зернових культурах, може також використовуватися у баковій суміші з регулятором росту Моддус®.