Сергій АВРАМЕНКО,
Примітка: у статті наводимо діючу речовину регулятора росту, що випробовувався — «ВПТ (витяжка з плаценти тварин)», інші препарати наводимо також лише за вмістом діючої речовини, аби уникнути випадкової реклами.
Теплі умови з надмірним зволоженням
Погодні умови осені 2013 року були теплими та надмірно зволоженими. Так, середньодобова температура повітря була більшою від норми. Сума опадів в серпні, вересні та жовтні перевищила середню багаторічну норму на 19 %; 148 % та 24 % відповідно. При цьому, у зв’язку з надмірною кількістю опадів у вересні, сівбу озимих зернових культур було проведено із запізненням. У листопаді сума опадів була меншою від середньої багаторічної норми на 68 %. Зимовий період був у цілому сприятливий для перезимівлі пшениці озимої, випадіння рослин становило в межах 1 %.
Весна була досить теплою та достатньо зволоженою. Так, середньодобова температура повітря була більшою від норми. За таких умов відновлення весняної вегетації озимих культур розпочалось на початку другої декади березня, що значно раніше, ніж звичайно (на початку першої декади квітня).
Кількість опадів у березні була меншою від норми на 65 %. Проте у квітні та травні вона перевищила норму на 32 % та 61 % відповідно. Середньодобова температура повітря літніх місяців була наближеною до норми: в червні — 19,4 °С за норми 20,2 °С, липні — 22,5 °С за норми 21,4 °С. Лише в серпні середньодобова температура значно перевищила норму — на 3,2 °С (23,8 °С за норми 20,6 °С). Червень був надмірно зволоженим, кількість опадів перевищила норму на 146 %, хоча кількість опадів у липні та серпні була меншою від норми на 32 % та 6 % відповідно.
В загальному осінній та весняно-літній періоди вегетації досліджуваних культур можна охарактеризувати як надмірно зволожені та достатньо теплі. Так, за вересень-жовтень 2013 р. опадів випало більше від багаторічної норми на 73,9 мм, або на 89 %, а середньодобова температура повітря більшою на 0,7 °С. Кількість опадів за квітень-липень 2014 р. була більшою від норми на 108,0 мм, або на 50 %, а середньодобова температура повітря — більше на 1,0 °С.
Перший дослід на пшениці
Перед собою науковці поставили завдання з’ясувати вплив «ВПТ» на формування урожайності пшениці озимої на різних фонах удобрення та основного обробітку ґрунту. Об’єкт досліджень — сорт пшениці м’якої озимої Астет. Строк сівби — друга декада вересня. Вивчали сім варіантів застосування «ВПТ»:
1 варіант — чистий контроль. Висівали непротруєне насіння пшениці для подальшого порівняння з іншими варіантами. Обприскування посівів регулятором росту не проводили;
2 варіант — протруєний контроль. Насіння перед сівбою протруювали інсектицидно-фунгіцидним протруйником, діючими речовинами якого є клотіанідин 166 г/л, імідаклоприд 166 г/л, протіоконазол 33,3 г/л, тебуконазол 6,7 г/л. Обприскування посівів не проводили;
3 варіант — обробка непротруєного насіння перед сівбою 1 %-м розчином «ВПТ». Обприскування посівів не проводили;
4 варіант — обробка насіння перед сівбою баковою сумішшю хімічного протруйника та «ВПТ». Обприскування посівів не проводили;
5 варіант — насіння перед сівбою не протруювали. Застосовували дворазове обприскування посівів 0,17 %-м розчином «ВПТ» (перше обприскування — під час відновлення весняної вегетації культури (0,5 л/га діючої речовини), друге — у фазі виходу в трубку пшениці озимої (0,5 л/га д. р.);
6 варіант — комплексне застосовування розчину «ВПТ» шляхом обробки насіння (0,5 л/т) та дворазового обприскування посівів (0,5 л/га) (поєднання третього та п’ятого варіантів). Насіння перед сівбою не протруювали;
7 варіант — дворазове обприскування посівів баковою сумішшю препаратів «ВПТ» та хелатного мікродобрива з комплексом макро- та мікроелементів (перше обприскування застосовували у фазі осіннього кущіння культури, друге — у фазі виходу в трубку пшениці озимої.
Варіанти досліду №1 було закладено на чотирьох фонах удобрення:
- без добрив;
- післядія (7 рік) внесення 30 т/га гною,
- післядія (7 рік) гною + внесення під основний обробіток ґрунту комплексного мінерального добрива в дозі N30P30K30,
- післядія (7 рік) гною + внесення під основний обробіток ґрунту комплексного мінерального добрива в дозі N60P60K60 + азотне прикореневе підживлення навесні в дозі N30.
На фоні післядії (7 рік) гною + внесення комплексного мінерального добрива в дозі N60P60K60 + азотне прикореневе підживлення в дозі N30 застосовували два способи основного обробітку ґрунту у сівозміні:
- Полицевий (оранка);
- Безполицевий (чизелювання).
Окремо дослід №2 на сої
У другому досліді науковці поставили за мету визначити вплив «ВПТ» на формування врожайності сої на різних фонах удобрення. Об’єкт досліджень — сорт сої Романтика. Строк сівби — друга декада травня. Вивчали п’ять варіантів застосування «ВПТ»:
1 варіант — контроль. Висівали непротруєне насіння сої для подальшого порівняння з іншими варіантами. Обприскування посівів не проводили;
2 варіант — разове обприскування посівів 0,17 %-м розчином «ВПТ» у фазі бутонізації-початку цвітіння сої;
3 варіант — разове обприскування посівів баковою сумішшю «ВПТ» та фітогормону росту Брасинолід у фазі бутонізації-початку цвітіння сої;
Варіанти досліду №2 було закладено на двох фонах живлення:
- без добрив;
- внесення під основний обробіток ґрунту комплексного мінерального добрива в дозі N30P30K30.
Результати досліджень. Пшениця озима
Результатами досліджень в умовах 2013-2014 рр. було встановлено високу ефективність застосування «ВПТ» у технології вирощування пшениці озимої. При цьому формування надбавок урожайності культури залежало від фону удобрення.
Найбільші надбавки врожайності від різних способів застосування «ВПТ» формувалися на неудобреному фоні живлення.
Так, застосування регулятора росту й розвитку на основі плаценти тварин на фоні без добрив забезпечило приріст урожайності пшениці озимої від 0,25 т/га (4,0 %) до 0,53 т/га (8,3 %) порівняно з чистим контролем та від 0,12 т/га (1,9 %) до 0,38 т/га (5,9 %) — із протруєним. Найвищу врожайність пшениці озимої (6,78 т/га) на фоні без добрив одержано за варіанту обробки розчином «ВПТ» чистого насіння перед сівбою. При цьому надбавки врожайності порівняно з чистим та протруєним контролями становили відповідно 0,53 т/га (8,3 %) та 0,38 т/га (5,9 %). Також встановлено високу ефективність додавання «ВПТ» у протруйник насіння, що сприяло збільшенню врожайності пшениці озимої порівняно з чистим та протруєним контролями відповідно на 0,42 т/га (6,7 %) та 0,27 т/га (4,2 %). Відмічено, що цей прийом на 1-2 дні прискорював енергію проростання насіння порівняно з варіантом обробки насіння хімічним протруйником, що має особливо велику агрономічну цінність в умовах посухи та за сівби у пізні строки. Дворазове обприскування посівів розчином «ВПТ» також забезпечувало істотні надбавки врожайності порівняно з контрольними варіантами (0,21-0,36 т/га, або 3,3-5,8 % ), але цей прийом був менш ефективним порівняно з варіантами обробки насіння перед сівбою. Комбіноване застосування «ВПТ» шляхом обробки насіння та обприскування посівів хоч і забезпечило істотні надбавки врожайності, але вони були меншими, ніж за поодинокого внесення. Застосування бакової суміші регулятора росту й розвитку рослин «ВПТ» та хелатного мікродобрива для дворазового обприскування посівів пшениці озимої було найменш ефективним із досліджуваних варіантів на загальному фоні без добрив. Так, достовірну надбавку врожайності (0,25 т/га, або 4 %) цей прийом мав лише порівняно з чистим контролем, тоді як із протруєним контролем вона була в межах похибки досліду (рис. 1).
Рис. 1. Урожайність пшениці озимої, залежно від способу застосування «ВПТ»
на фоні без добрив, т/га, 2014 р.
За органічної системи удобрення (післядія гною) урожайність пшениці озимої була в середньому на 1,50 т/га, або на 23 % вищою порівняно з фоном без добрив, але її формування на цьому фоні мало свої особливості і залежало від способів використання регулятора росту. Так, застосування на цьому фоні бакової суміші «ВПТ» та хелатного мікродобрива для дворазового обприскування посівів пшениці озимої було найбільш ефективним варіантом використання такої суміші у досліді. Надбавки врожайності пшениці озимої при цьому становили 0,37 т/га (4,7 %) порівняно з чистим та 0,18 т/га (2,2 %) — з протруєним контролями.
Не менш ефективним варіантом застосування препарату була передпосівна обробка чистого насіння перед сівбою, за якої приріст урожайності порівняно з чистим та протруєним контролем становив відповідно 0,36 т/га (4,6 %) та 0,17 т/га (2,1 %). За варіантів обробки протруєного насіння, а також комбінованого застосування препарату (обробка насіння + обприскування) істотні надбавки врожайності зерна, які становили відповідно 0,20-0,21 т/га (2,6-2,7 %), одержано лише порівняно з чистим контролем. Дворазове обприскування посівів пшениці озимої розчином «ВПТ» на фоні органічної системи удобрення в умовах 2014 р. було неефективним (рис. 2).
Рис. 2. Урожайність пшениці озимої, залежно від способу застосування «ВПТ»
на фоні органічної системи удобрення (післядія гною), т/га, 2014 р.
На фоні органо-мінеральної системи удобрення (післядія гною + N30P30K30) було одержано максимальну врожайність пшениці озимої у досліді, яка становила в середньому 8,49 т/га, що на 1,96 т/га, або 30 % вище порівняно з фоном без добрив. Разом з тим, застосування «ВПТ» на фоні органо-мінерального удобрення за показником приросту врожайності було найменш ефективним серед інших фонів удобрення. Істотні надбавки врожайності від застосування різних способів внесення регулятора росту було одержано лише порівняно з чистим контролем. Так, за обробки перед сівбою чистого та протруєного насіння пшениці озимої розчином «ВПТ» надбавки врожайності були однаковими і становили 0,12 т/га (1,4 %) порівняно з чистим контролем. Дещо більшу (0,15 т/га, або 1,8 %) надбавку врожайності було одержано за варіанту дворазового обприскування посівів розчином «ВПТ». Інші способи застосування регулятора росту й розвитку «ВПТ» за цієї системи удобрення в умовах 2014-2015 рр. були неефективними. На цьому фоні також не було відмічено істотної різниці між чистим та протруєним контролями, надбавка врожайності була в межах похибки досліду (рис. 3).
Рис. 3. Урожайність пшениці озимої, залежно від способу застосування «ВПТ»
на фоні органо-мінеральної системи удобрення
(післядія гною + N30P30K30), т/га, 2014 р.
За інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення (післядія гною + N90P60K60) відмічено найбільш істотну різницю (0,21 т/га, або 2,5 %) за формуванням врожайності між варіантами чистого та протруєного контролю. При цьому середня врожайність у досліді (8,42 т/га) була на такому ж рівні, як і за органо-мінеральної системи удобрення (післядія гною + N30P30K30). Це було пов’язано з частковим виляганням посівів на цьому фоні під час наливу зерна. За використання різних варіантів внесення «ВПТ» врожайність зерна пшениці озимої була на рівні протруєного контролю, але порівняно з чистим контролем одержано істотні надбавки. Найбільшу надбавку на цьому фоні, яка становила 0,28 т/га (3,4 %) порівняно з чистим контролем одержано за варіанту обробки «ВПТ» чистого насіння. За інших варіантів внесення препарату надбавки врожайності пшениці коливалися від 0,12 т/га (1,4 %) до 0,20 т/га (2,4 %) порівняно з чистим контролем. За цієї системи удобрення застосування бакової суміші препаратів «ВПТ» та хелатного мікродобрива викликало негативну реакцію пшениці озимої, яка проявлялася у істотному зниженні її врожайності порівняно з чистим (0,34 т/га, або 4,1 %) та протруєним (0,55 т/га, або 6,4 %) контролями (рис. 4).
Рис. 4. Урожайність пшениці озимої, залежно від способу застосування «ВПТ»
на фоні інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення
(післядія гною + N90P60K60), т/га, 2014 р.
Застосування системи безполицевого основного обробітку ґрунту порівняно з полицевим у сівозміні викликало зниження урожайності пшениці озимої в середньому на 0,35 т/га, або на 4,2 %. Разом з тим, на фоні безполицевого обробітку одержано вищі надбавки врожайності від застосування «ВПТ» порівняно з фоном полицевого обробітку. Так, найбільший приріст урожайності зерна, який становив 0,42 т/га (5,3 %) порівняно з чистим та 0,19 т/га (2,3 %) із протруєним контролем на цьому фоні забезпечив варіант обробки чистого насіння перед сівбою розчином «ВПТ». При цьому надбавки врожайності на фоні безполицевого обробітку ґрунту до чистого та протруєного контролю були на 0,23 т/га та 0,12 т/га вищими порівняно з відповідними показниками на фоні полицевого обробітку. Таку ж тенденцію відмічено й за інших способів застосування «ВПТ». На відміну від фону з полицевим, за безполицевого обробітку не було негативної тенденції зниження урожайності від застосування бакової суміші «ВПТ» та хелатного мікродобрива. Застосування комбінованого внесення «ВПТ» (обробка насіння + обприскування) на фоні безполицевого обробітку ґрунту було неефективним (рис. 5).
Рис. 5. Урожайність пшениці озимої, залежно від способів застосування «ВПТ»
на різних фонах основного обробітку ґрунту у сівозміні, т/га, 2014 р.
Результати на сої
Результатами досліджень було встановлено позитивний вплив обприскування рослин «ВПТ» на урожайність сої. Так, застосування дворазового обприскування посівів на фоні без добрив забезпечило врожайність сої на рівні 1,12 т/га, що на 0,02 т/га, або 2,1 % вище порівняно з контролем, де препарат не вносили (рис. 6). На удобреному фоні (N30P30K30 в основне внесення) за обприскування посівів «ВПТ» врожайність сої становила 1,21 т/га, що на 0,03 т/га, або 2,3 % вище порівняно з контролем. Застосування для обприскування посівів бакової суміші з «ВПТ» та фітогормону Брасинолід чинило неоднаковий вплив на формування урожайності сої на різних фонах удобрення. Так, на фоні без добрив така суміш викликала зниження урожайності сої порівняно з контролем на 0,02 т/га, або 2,1 %, але на фоні мінерального удобрення відбувалася протилежна позитивна реакція — зростання врожайності становило 0,05 т/га, або 4,2 % (рис. 6).
Рис. 6. Урожайність сої, залежно від застосування «ВПТ» на різних фонах удобрення, т/га, 2014 р.
Висновки
Отже, результатами досліджень в умовах 2013-2014 рр. було встановлено високу ефективність застосування «ВПТ» в технології вирощування пшениці озимої та сої, при цьому найбільші надбавки врожайності пшениці формувалися на неудобреному фоні живлення, а сої — на фоні мінерального удобрення N30P30K30. Найвищу врожайність пшениці озимої (6,78 т/га) на фоні без добрив одержано за обробки розчином «ВПТ» чистого насіння перед сівбою.
При цьому надбавки врожайності порівняно з чистим та протруєним контролями становили відповідно 0,53 т/га (8,3 %) та 0,38 т/га (5,9 %). Встановлено високу ефективність додавання «ВПТ» у хімічний протруйник насіння, що сприяло збільшенню врожайності пшениці озимої порівняно з чистим та протруєним контролями відповідно на 0,42 т/га (6,7 %) та 0,27 т/га (4,2 %). Відмічено, що цей прийом на 1-2 дні прискорював енергію проростання насіння порівняно з варіантом обробки насіння хімічним протруйником без «ВПТ», що має особливо велику агрономічну цінність в умовах посухи та за сівби у пізні строки. За органічної системи удобрення (післядія гною) найбільш ефективними варіантами були застосування бакової суміші регулятора росту «ВПТ» та хелатного мікродобрива шляхом обприскування посівів, а також передпосівна обробка «ВПТ» чистого насіння перед сівбою, за яких надбавки врожайності порівняно з чистим контролем становили відповідно 4,7 % та 4,6 %, а з протруєним — відповідно 2,2 % та 2,1 %. За системи органо-мінерального удобрення (післядія гною +N30P30K30) застосування «ВПТ» за показником приросту врожайності було найменш ефективним серед інших фонів удобрення.
Істотні надбавки врожайності від застосування різних способів внесення регулятора росту було одержано лише порівняно з чистим контролем. За інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення (післядія гною + N90P60K60) використання різних варіантів внесення «ВПТ» сприяло формуванню урожайності зерна пшениці озимої на рівні протруєного контролю, але порівняно з чистим контролем одержано істотні надбавки, які найбільшими були за варіанту обробки чистого насіння «ВПТ» і становили 0,28 т/га (3,4 %).
Застосування системи безполицевого основного обробітку ґрунту порівняно з полицевим обробітком у сівозміні викликало зниження урожайності пшениці озимої, але разом з тим, за цієї системи одержано вищі надбавки врожайності від застосування «ВПТ» порівняно з фоном полицевого обробітку, які максимальними були за обробки чистого насіння перед сівбою розчином «ВПТ» — 0,42 т/га (5,3 %) порівняно з чистим та 0,19 т/га (2,3 %) — з протруєним контролем. Застосування дворазового обприскування посівів на фоні без добрив забезпечило врожайність сої на рівні 1,12 т/га, а за внесення N30P30K30 — 1,21 т/га, що відповідно на 0,02 т/га (2,1 %) та 0,03 т/га (2,3 %) вище порівняно з контролем, де препарат не вносили.
