В. СКИДАН,
Періоди максимальної витрати вологи
Щодо потреб ярого ячменю у волозі, то загальне використання води рослинами збільшується у період від сходів до колосіння. Якщо під час фази сходів та кущіння опади відсутні, то верхній шар ґрунту (3-5 см) висихає, що перешкоджає утворенню вторинної кореневої системи. По цій причині в роки весняної посухи ярий ячмінь має слабкі вторинні корені і не може використовувати вологу з шару ґрунту 50-100 см. Максимальна витрата її припадає на фази виходу в трубку-колосіння.
Має бути баланс зволоження
Ячмінь є однією з найбільш чутливих культур до високого агрофону і внесення добрив, добре використовує як пряму дію, так і післядію органічних та мінеральних їх форм. За допомогою добрив можна певною мірою регулювати якість зерна, залежно від його призначення. Адже при вирощуванні ярого ячменю необхідно забезпечити не лише високий рівень урожайності та високу якість продукції, а й економічну ефективність його виробництва.
Висока температура та знижена вологість повітря, що супроводжує тривалі періоди без дощу, створюють умови для виникнення атмосферних посух та суховіїв. У період посухи дефіцит вологості перевищує 20-22 мм. У південних областях України, де сума активних температур значно вища, ніж у Лісостепу, зерно ячменю ярого містить більше білка і менше крохмалю, що погіршує його пивоварні якості, але поліпшує кормові. Необхідно відмітити, що нестача води в період кущіння-вихід в трубку погіршує пивоварні якості зерна, а в період молочної стиглості його повністю припиняється утворення крохмалю, одночасно збільшується кількість білкових речовин. Зерно стає щуплим, дрібним, невирівняним. Велика зволоженість ґрунту також небажана. Для усунення небезпечних наслідків тривалого бездощового періоду у південному Степу України необхідно застосовувати зрошення.
Не тільки зрошення, а й добре удобрення
При вирощуванні ячменю ярого в рисових чеках за необхідності проводять 1-3 вегетаційних поливи за допомогою дощувальних машин. За результатами трирічних досліджень, встановлено, що найбільш ефективні поливи на початку фази кущіння, у фазі трубкування та наливу зерна. Визначаючи вміст продуктивної вологи в ґрунті у шарі ґрунту 0-60 см, залежно від умов зволоження на фоні N60P30, встановлено, що у фазі сходи запаси ґрунтової вологи були задовільними для проростання зерна, що забезпечило дружні та своєчасні сходи. У міжфазний період кущіння-колосіння вміст вологи в ґрунті на зрошенні коливався у незначних межах — 74,8-70,6 мм, що більше, ніж без зрошення на 5,1-9,9 мм (див. рис.). Взагалі впродовж вегетаційного періоду посіви ячменю ярого були достатньо забезпечені вологою, що сприяло формуванню високої урожайності та якості зерна.
Динаміка вмісту продуктивної вологи у шарі ґрунту 0-60 см,
залежно від умов зволоження (фон N60P30), мм
Як свідчать результати досліджень, на урожайність ячменю ярого значним чином мали вплив як умови зволоження, так і фон живлення. Так, наприклад, урожайність ячменю ярого без зрошення на фоні без добрив коливалася у межах 4,02-4,64 т/га, залежно від умов зволоження (табл. 1). Внесення добрив у дозі N60 сприяло отриманню прибавки урожайності, яка становила 0,42 т/га, або на 10,4%, а на фоні N60P30 урожайність збільшилася на 0,20 т/га, або на 4,5% та на 0,62 т/га, або на 15,4% порівняно з фоном N60 та N60P30 відповідно. На зрошенні найбільшу урожайність відмічали на фоні N60P30, яка становила 5,26 т/га, що більше на 0,62 т/га порівняно з урожайністю без зрошення на фоні N60P30. Різниця між найменшою та найбільшою урожайністю в досліді становила 1,24 т/га, що свідчить про доцільність оптимізації таких елементів технології вирощування ячменю ярого, як застосування зрошення та внесення добрив.
Таблиця 1. Урожайність ячменю ярого сорту Водограй,
залежно від умов зволоження та фону живлення, т/га
За результатами аналізу елементів структури урожаю ячменю ярого встановлено, що кількість продуктивних стебел значним чином коливалася від умов зволоження та фону живлення. Так, наприклад, на фоні N60P30 кількість продуктивних стебел становила 594 шт./м2 та 672 шт./м2, залежно від умов зволоження, тобто за рахунок внесення азотно-фосфорних добрив значення цього показника збільшилося на 43-69 шт./м2 порівняно з фоном, де вносили лише азотні добрива (табл. 2). За різних умов зволоження на фоні N60 та N60P30 відмічали тенденцію до збільшення коефіцієнту продуктивного кущіння порівняно з неудобреним фоном, що позитивно вплинуло на формування урожайності.
Таблиця 2. Структура урожаю ячменю ярого, залежно від умов зволоження та фону живлення
Сорт Водограй є пивоварного напряму використання. Одними з показників якості зерна ячменю ярого пивоварних сортів є вміст білка, крохмалю та крупність. Нашими дослідженнями встановлено, що комплексне застосування зрошення та добрив зменшувало вміст білка на 1,7% в середньому по варіантах досліду (табл. 3). При вирощуванні без зрошення за показником вміст білка зерно ячменю ярого не відповідало вимогам пивоваріння, а на зрошенні значення цього показника було оптимальним.
Таблиця 3. Якість зерна ячменю ярого, залежно від умов зволоження та фону живлення
Вміст крохмалю без зрошення на фоні без добрив та N60 становив 42,2% та 42,3% відповідно, причому на фоні N60P30 відмічали суттєве збільшення вмісту крохмалю — на 3,0% порівняно з фоном N60. На зрошенні якість зерна ячменю ярого покращилася: вміст крохмалю становив 45,3-45,8%.
Характеризуючи крупність зерна ячменю ярого як одного з показників якості, встановлено, що на всіх варіантах досліду крупність відповідала вимогам ДСТУ, що висувають до пивоварного ячменю. Так, без зрошення при застосуванні добрив крупність зерна дещо знижувалася і найменшою була на фоні N60P30 — 93,6% (табл. 4). Застосування добрив у дозі N60P30 на зрошенні забезпечило збільшення крупності зерна ячменю ярого на 1,7% порівняно з фоном без добрив.
Таблиця 4. Крупність зерна ячменю ярого, залежно від умов зволоження та фону живлення, %
