Базальний бактеріоз (бактеріальна плямистість)
Хвороба поширена в південних та східних областях України. Уражуються листки, стебла, колоски і зерно. На листкових пластинках і піхвах листків утворюються водянисті із часом темні плями. На стеблах загниває їх основа, рослини відстають у рості й розвитку. Найбільш інтенсивний розвиток хвороби спостерігається у період наливання зерна. Колосові лусочки починають буріти або чорніти біля основи з внутрішнього боку, утворюючи темно-коричневі, пізніше чорні плями. На зерні чорніє зародок.
Збудником хвороби є бактерії Pseudomonas syringae pv. аtrofaciens Young et al., які, окрім ячменю, уражують пшеницю, суданську траву, просо та інші культурні й дикорослі злаки.
Інфекція під час вегетації рослин поширюється механічним шляхом. Основне джерело інфекції — заражене насіння. Збудник зберігається у зараженому насінні до трьох років, додатково може зберігатися в неперегнилих рештках.
При висіві зараженого насіння в грунт інфекція дифузно виноситься на колеоптиле і молоді листки рослин.
Сприяють розвитку хвороби — м’яка зима, висока температура повітря повесні, висока вологість у фазу колосіння — молочної зрілості зерна.
Плямистий, або чорний бактеріоз
Хвороба проявляється на листках, листкових піхвах і колосових лусочках у вигляді темно-коричневих, а пізніше чорних округлих плям, які розкидані по всьому ураженому органі.
У разі розвитку хвороби на колосках часто спостерігається почорніння зерна у вигляді окремих плям. В місцях плям оболонка розм’якшується, а в середині зерна виявляється блідо-рожева рідина. Таке ураження часто називають бактеріозом ендосперму ячменю. Уражені зернівки в колосочках оголюються, вздовж борозенки утворюються тріщинки. Уражене зерно деформується, воно забарвлене в червонувато-коричневий або цегляно-червоний колір. На поперечному зрізі таке забарвлення спостерігається під епідермісом в алейроновому шарі. У вологому середовищі в тріщинках ураженого зерна формується червона бактеріальна маса.

У більшості уражених рослин формуються стерильні колоски, в окремих колосках формується щупле насіння. В уражених листках рослин судини і міжклітинні простори заповнені бактеріями, вони руйнують їх оболонки, в результаті чого клітини відділяються одна від одної. При ураженні насіння набухають серединні пластинки оболонок. Бактерії розчиняють алейроновий шар і гідролізують крохмальні зерна. Інколи відбувається оголення зерна, і вздовж борозенки утворюється тріщина.
Збудником хвороби є бактерії Xanthomonas translucens pv. cerealis Vauterin et al. Окрім ячменю бактерії уражують сорго, суданку, стоколос безостий, різні види пирію. Оптимальна температура для розвитку бактерій знаходиться в межах 20-25°С. Вони стійкі до сонячного проміння. Хвороба інтенсивніше розвивається на рослинах у засушливі роки.
Джерело інфекції — заражене насіння і уражені післяжнивні неперегнилі рештки.
Шкідливість хвороби виявляється в тому, що за сильного її розвитку формуються стерильні колоски або утворюється недорозвинуте щупле насіння, у якого енергія проростання і схожість дуже низькі. Недобір урожаю може досягати до 50% і більше. Стійких до хвороби сортів ячменю поки що не виявлено.
Захисні заходи
Проти бактеріальних хвороб ячменю ефективними заходами є дотримання сівозміни, зменшення насичення сівозміни зерновими злаковими культурами, використання здорового насіннєвого матеріалу, обов’язкове протруєння насіння, збалансоване живлення рослин, своєчасне знищення злакових бур’янів — резерваторів бактеріальної інфекції, ретельне загортання в грунт уражених рослинних решток, вирощування стійких сортів.