Якісне означає безпечне

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 17 грудня 2010 09:27
Аналізуючи умови вирощування зернових колосових культур сезону 2009-2010 років, можна визнати їх надзвичайними та екстремальними, адже на останніх етапах їх вирощування, саме під час наливу зерна і, особливо у передзбиральний і збиральний періоди, випала така кількість опадів, що у деяких випадках звела нанівець копітку працю хлібороба.
Під час збирання рясні дощі кожного дня додавали проблем у вигляді інтенсивного заселення зерна і насіння патогенними грибами та проростання його на пні. Однак життя триває, жнива озимих зернових закінчилися,проведено нову посівну кампанію. Цьогоріч до посіву слід було віднестися з максимальним професіоналізмом, не ігноруючи жодного технологічного прийому, оскільки лише комплексний підхід дасть можливість отримати добрий урожай.
Зупинимося на елементах захисту зернових колосових культур від хвороб. Відомо, що заражене насіння зернових колосових є одним із основних джерел інфекції для розвитку як видів сажкових, так і кореневих та стеблових гнилей. Наприклад, тверда сажка залежно від умов року за інфікування озимої пшениці може призвести до прямих втрат урожаю на 10-65%, кореневі гнилі різної етіології -- на 15-90%. Аби запобігти цьому, зауважимо,що найбільш надійним та ефективним методом є передпосівне протруєння насіння ефективними фунгіцидними препаратами.
На сьогодні відділом фітопатології та ентомології СГІ проводиться фітоекспертиза насіння та товарного зерна з багатьох регіонів України. Результати цього дослідження свідчать, що велика кількість зразків зерна, насіннєвого матеріалу є неякісними стосовно фітосанітарного стану.
Пропоную разом провести детальний аналіз, чому, власне, насіння знову викликає тривогу. За результатами фітоекспертизи виявляємо, що значно більша кількість насіння озимої пшениці останніх 3-4 років інфікована сажковими грибами. Проте наявність сажкової інфекції -- це не умови року, це, насамперед, помилки у передпосівній підготовці насіння. Аксіомою є те, що застосування якісних і високоефективних протруйників повністю забезпечує захист від сажки. Про це знають або повинні знати всі причетні до хлібної ниви. Про це говориться на всіх без винятку зустрічах науковців і виробників. Чому ж ситуація знову погіршується?
У цій публікації я взяла на себе відповідальність і пропоную взяти участь у дискусії, чому за наявності у «Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні…», в якому міститься інформація про велику кількість препаратів (станом на 01.07.2010 року налічується вже 516 зареєстрованих препаратів(!)) хімічного та біологічного походження за групами гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів, протруйників насіннєвого матеріалу, десикантів, родентицидів, результати на полях ми маємо невтішні? На мою думку, така кількість засобів захисту рослин не виправдана з жодного боку.
По-перше, це викликає складність у виробників--важко зробити правильний вибір препарату за такого розмаїття. По-друге, провести дослідження та фахово проаналізувати таку кількість пестицидів і об’єктивно визначити їхню ефективність неможливо навіть усім разом узятим профільним науковим установам України, тому виникає питання, а чи взагалі проводяться такі дослідження і наскільки вони правдиві?
Отож і використовують хлібороби на своїх ланах препарати невідомої якості, у дії яких вони абсолютно не впевнені. За даними фахівців відділу фітопатології та ентомології лише невелика частка препаратів «Переліку…» на практиці виявляють належну ефективність. Відомо, що великі світові виробники засобів захисту рослин на пошук ефективної молекули та створення на її основі високоефективного препарату витрачають місяці або навіть роки. Адже діюча речовина (далі -- Д.Р.) повинна мати надвисоку біологічну ефективність, але водночас бути й максимально безпечною для людини, тварин та довкілля. Фірми-виробники пильнують і відстежують просування кожного зі своїх препаратів, і коли з плином часу він дещо втрачає ефективність внаслідок об’єктивних причин, вони реагують виведенням на ринок нового, більш ефективного препарату, одночасно знімаючи з реєстрації застарілий. Менші за розміром і можливостями фірми викуповують такі Д.Р. і виробляють на її основи свої препарати («генерики»). За останній період «Перелік…» поповнився великою кількістю засобів захисту рослин з однаковою Д.Р. Наприклад, найбільш популярна як ефективний протруйник діюча речовина тебуконазол на сьогодні є складовою 54 препаратів із «Переліку…».
Гліфосат (гербіцид) -- ще одна популярна діюча речовина, яку заявляють у своєму складі 37 генериків з «Переліку…». Виробники таких генеричних продуктів -- так звані «вітчизняні», тобто китайські фірми. Фахівці добре знають, як саме виробляються такі препарати. Також спеціалістам, і не лише їм відомо, яким чином генерики так просто потрапляють до «Переліку…». Виникає питання: а для чого дозволяти до використання таку кількість аналогічних препаратів, які за даними незалежних експертів мають неприпустимо низьку ефективність та ще й завдають невиправної шкоди? Цього року одним із китайських (до речі, зареєстрованих) протруйників було загалом по Україні знищено до 12 тис. га посівів озимої пшениці!
Отже, цілком імовірно, що за використання неефективних протруйників насіння ми отримали зараз суттєву кількість сажкової інфекції на полях.
Проблемою сучасного сільськогосподарського виробництва є й те, що на ринок пестицидів в Україні потрапляє величезна кількість фальсифікованої продукції. Під назвами найбільш відомих, брендових, препаратів продають все, що завгодно. Наприклад, на 1 л оригінального Імпакту «чорний ринок» пестицидів реалізовує 75 л фальсифікату, на одиницю оригінального Гранстару -- 150 одиниць його аналога. Підробки заходять в Україну майже без обмежень, часто навіть дистриб’ютори фірм-виробників не спроможні відрізнити свій препарат від фальшованого без додаткової експертизи. Якість такої продукції сумнівна -- відомі випадки повного знищення посівів від використання неякісного гербіциду, відсутність ефекту від фальшованих інсектицидів, фунгіцидів.
Проблемою, яка ще не набула глобальних масштабів, вважаю також досить сумнівну пропаганду препаратів, що мають біологічне, мікробіологічне походження. Те ж саме стосується використання для захисту рослин різних фізичних засобів (енергію мікрохвильового поля, електромагнітного поля тощо). З біологічними об’єктами, особливо одноклітинними, поводження повинне бути у десятки разів обережніше, ніж з хімічними препаратами. Адже біологічна зброя завжди була найбільш нищівною. Створення біопрепаратів має бути під суворим контролем держави і профільних експертних установ, проте реальність часто демонструє дещо іншу картину: у нас на поля потрапляє така кількість біопрепаратів, не завжди навіть зареєстрованих, що стає страшно за майбутнє.
Нині також у пресі пропагується використання для знезараження насіння мікрохвильових приладів, планується навіть розгорнути широкомасштабну програму зі створення такого обладнання для сільгосппідприємств. Вивчаючи дію МХ поля на живі організми, можу впевнено сказати, що дія ця далеко не однозначна. Вважаю,що поки наука не визначиться, чого більше від використання МХ енергії для передпосівної обробки насіння -- добра чи шкоди, не можна пропонувати у широке використання методи такого типу.
Вважаю, що у сільгоспвиробництві маємо загалом дуже низьку культуру використання сучасних пестицидів й агрохімікатів. Наших аграріїв атакує величезна кількість дистриб’юторів, які часто безконтрольно продають будь-які препарати, пропонують вигідні умови, не відповідаючи за кінцевий результат. Держава ж у цьому питанні займає сторонню позицію, тому виробник залишається сам-на-сам з усіма своїми проблемами, і відповідно робить помилки і втрачає кошти.
Таким чином, сільгоспвиробники повинні дуже добре орієнтуватися на сучасному ринку пестицидів і агрохімікатів, розумітися на тому, чому необхідно використовувати лише оригінальні ЗЗР, які мають стабільні показники високої ефективності, якості і, насамперед, екологічної безпеки.
Ольга БАБАЯНЦ, канд. біол.наук,Селекційно-генетичний інститут -- Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення

 04 жовтня 2025
Інституту експертизи сортів рослин України другий рік проводить випробування сортів бавовнику, які надають різні компанії, зокрема й іноземні.
Інституту експертизи сортів рослин України другий рік проводить випробування сортів бавовнику, які надають різні компанії, зокрема й іноземні.
04 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова громади та інклюзивність і розширення прав і можливостей.
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова ...
03 жовтня 2025

Please publish modules in offcanvas position.