Шкідники та хвороби винограду

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 17 листопада 2010 00:00

Тетяна КОРОЛЬ, канд. біолог. наук, завідувачка кафедри ВМУРОЛ «Україна»

До середини ХІХ століття культура винограду у Європі не уражувалась небезпечними хворобами і шкідниками. В подальшому з південно-східної частини Північної Америки в Європу з посадковим матеріалом були завезені такі небезпечні хвороби, як оїдіум або борошниста роса, мільдью та філоксера.

 
Оїдіум або борошниста роса
Оїдіум або борошниста росапроявляється на всіх зелених органах рослин - пагонах, листках, черешках, вусиках, плодоніжках, ягодах у вигляді попелясто-сірого борошнистого нальоту, що складається із поверхневої грибниці та конідіального спороношення гриба. На уражених листках з'являються бурі дрібні плями відмираючої тканини, після злиття яких утворюється сітчастий візерунок епідермісу на зеленому фоні здорової паренхіми листка. Пізніше уражені листки стають крихкими, краї їх закручуються догори, вони засихають і відмирають. На пагонах у місцях ураження формуються темні коричневі розпливчасті плями, які після здерев'яніння набувають червонувато-коричневих чітких контурів. При ураженні зелених ягід на їх поверхні, крім білого нальоту, з'являються коричневі дрібні плями, ягоди припиняють ріст і розвиток, темнішають, твердіють і засихають. Розвиток хвороби на стиглих ягодах призводить до їх розтріскування і заселення іншими мікроорганізмами. У жарку погоду уражені рослини мають запах гнилої риби.
 
Джерело інфекції - уражені пагони рослин, бруньки, грунт, де збудник зимує у вигляді товстостінного міцелію. Взимку останній здатен переносити більш низькі температури, ніж виноградна лоза. Протягом вегетаційного періоду вторинне ураження відбувається багатократно за допомогою літніх спор-конідій. Сприяє формуванню конідій тепле (20-25оС) і вологе (60-80%) повітря. У той же час суха погода зумовлює прив’янення рослин, тим самим уражуючи їх: гриб легше проникає у рослину з пониженим тургором. В період вегетації сильному поширенню хвороби сприяє прохолодна погода з частими дощами, а уповільнити або припинити розвиток захворювання може висока температура повітря.
 
Мілдью або несправжня борошниста роса
Мілдью або несправжня борошниста роса уражує листя, пагони, суцвіття, вусики, ягоди. Перша ознака хвороби - поява літом на молодих та дорослих листках так званих маслянистих плям округлої форми будь-яких розмірів світло-зеленого або жовтуватого кольору. У вологу погоду з нижнього боку листкової пластинки в місцях плям утворюється рясний білий пухкий наліт - зооспорангієносці із зооспорангіями гриба. Пізніше уражена тканина набуває жовто-бурого забарвлення, некротизується і відмирає. Сильно уражене листя опадає і зелені пагони можуть залишитись зовсім без листя. На молодих пагонах, вусиках формуються видовжені, злегка вдавлені бурі плями. У вологу погоду на їх поверхні з'являється білий наліт. Якщо плями окільцьовують пагін або вусик, частина їх, які знаходяться вище місця ураження, як правило, відмирають. При ураженні бутонів квітки у суцвіттях буріють і засихають. На квітконіжках утворюються світло-бурі вдавлені плями, які також покриваються білим нальотом. Характерною діагностичною ознакою ураження ягід є формування навколо плодоніжки синювато-фіолетової облямівки, самі ягоди стають темно-бурими, у вологу погоду покриваються білим нальотом, у суху - деформуються, засихають. Ягоди уражуються лише в молодому віці. Восени на старих листках з'являються дрібні кутасті бурі плями з хлоротичною облямівкою.
 
Хвороба обмежує нагромадження цукру в ягодах, вони залишаються зеленими, стають грушовидними і опадають.
 
Основне джерело інфекції - обпале уражене листя і ягоди, в тканині яких зимують ооспори гриба. Поширення має епіфітотійний характер. За сприятливих умов (оптимальна температура 20-25оС, часті дощі та роси) за вегетацію може розвиватися 15 і більше генерацій. Тривалість зберігання ооспор у ґрунті становить понад два роки.
 
Антракноз
Антракноз проявляється на всіх надземних органах рослин у вигляді плям різної форми і величини, які з'являються на листках і мають сірий або сіро-бурий колір з темно-бурою чи червоно-бурою облямівкою. Уражена тканина в суху погоду розтріскується і випадає, утворюється дірчастість листків. Під час розвитку хвороби на жилках листків останні засихають і обпадають. При ураженні квіток на пелюстках з'являються чорні округлі плями, а на квітконосах - бурі вдавлені виразки. Уражені квітки буріють, відмирають. На ягодах плями злегка вдавлені, округлі. Спочатку вони коричневі з фіолетовим відтінком, пізніше всередині стають сірими з темно-фіолетовою облямівкою. На молодих пагонах утворюються невеликі за розміром коричневі або бурі плями, які пізніше витягуються у довжину, заглиблюються у тканину, набувають вигляду виразок. Колір плям кавовий з темно-фіолетовою облямівкою. Краї виразок нерівні, з напливами. Виразки на пагонах можуть бути дуже глибокими та охоплювати не тільки кору і камбій, а й деревину. Зливаючись, вони окільцьовують пагін, який набуває вузлуватої форми, у місцях ураження чорніє, легко переломлюється. Під час вегетації винограду гриб формує декілька десятків генерацій конідіального спороношення, яке утворюється на ураженій тканині у вигляді сіруватих дрібних подушечок. Розвитку хвороби сприяє тепла, волога погода. Джерело інфекції - грибниця патогену, яка зимує в уражених пагонах.
 
Чорна плямистість або фомопсіс
Чорна плямистість, або фомопсісуражує всі надземні здерев'янілі частини виноградного куща: лозу, рукави, штамби, а також молоді зелені пагони, листки, вусики, суцвіття, грона. Перші ознаки захворювання з’являються на кущах у червні. Найбільш помітною стає хвороба на вузлах однорічних пагонів перших 6-7 міжвузлів, де з’являються округлі точки чорного або чорно-бурого кольору. По мірі росту пагонів точки можуть зливатися у повздовжні плями; тканина розтріскується. Часто уражуються самі нижні листки, рідше - вусики і гребні грон. На уражених листках з'являються дрібні темно-коричневі плями із зеленувато-жовтою облямівкою. Уражені листки деформуються, пластинка розтріскується, некротизується, листки обпадають. На молодих зелених пагонах з'являються некротичні плями навколо продихів, які добре помітні під корою. Пізніше вони зливаються, утворюючи поздовжні смуги. Уражена тканина розтріскується. Темно-коричневі видовжені, злегка вдавлені плями спостерігаються також на вусиках, суцвіттях і зелених ягодах. Іноді уражуються і зрілі ягоди, які стають темно-фіолетовими і неприємними на смак. На здерев'янілих однорічних пагонах, лозі, рукавах і штамбі з'являються розпливчасті безбарвні плями, частіше навколо вузлів на перших міжвузлях пагонів. На уражених ділянках кори восени і навесні формуються численні чорні крапки - пікніди гриба.
 
Зимує гриб в ураженій деревині рослин і корі у вигляді грибниці. Поширення захворювання у середину куща може відбуватися за рахунок міцелію, здатного починати ріст при температурі трохи вище нуля, і спорами, які переносяться дощовою водою із пікнід плодоносних пагонів у кору рукавів і штамбів, у тріщини і щілини в деревині, через рани при механічному пошкоджені пагонів.
 
Гнилі
Гнилі - це хвороби, що викликаються патогенними грибами і бактеріями та призводять до розкладання рослинних тканин. Загнивати можуть всі частини рослини, особливо багаті водою і запасними поживними речовинами. Найбільш шкодочинними є сіра, біла, чорна, гірка, чорна пліснявовидна і кореневі гнилі.
 
Сіра гниль
Сіра гниль - грибне захворювання, що може уражувати всі частини куща й однорічну деревину при вирощуванні посадкового матеріалу - живців, місця щеплень, при стратифікації привитих саджанців. На виноградних рослинах холодною та сирою весною хвороба може пошкоджувати бруньки, що розпускаються, і молоді пагони, особливо при їх ураженні весняними заморозками, при затяжній сирій погоді - і листя, на якому з’являються бурі некрозні плями з конідіальним спороношенням гриба. При настанні сухої погоди весняна інфекція майже завжди припиняється. Найбільшу шкоду деревині сіра гниль наносить після пошкодження градом та оїдіумом, поселяючись на тканинах і ослабляючи їх. Але найбільш небезпечною є сіра гниль, коли вона розвивається на гронах винограду і пошкоджує уже дозріваючі ягоди. Цьому сприяє зміна тривалого посушливого періоду на рясні дощі - тканини шкірки, що втратили, еластичність розтріскуються від вологи і стають ідеальним субстратом для розвитку гнилі. У вологу погоду уражена частина грона перетворюється у кашоподібну масу, вкриту сірим нальотом, який пилить при дотику. Уражений виноград непридатний ні для транспортування, ні для тривалого зберігання, ні для переробки на вино. Сіра гниль руйнує пігменти, які надають кольору ягодам, що позначається на якості вина - білі вина набувають бурого кольору, а червоні - коричневого.
 
Гриб зимує як міцелій на поверхні і всередині кори річної деревини, в залишках гребенів. Крім того, восени на опалому листі та ягодах утворюються склероції - довготривалі форми, які служать для перезимівлі гриба.
 
Біла гниль
Біла гниль може пошкоджувати листя, пагони, грона. На уражених зелених пагонах тканина буріє, на ній з’являються мілкі, кулясті, густо розташовані горбочки брудно-бурого кольору - пікніди. В подальшому кора розщеплюється і відстає, ніби спухає, потім пагін всихає. Уражене листя має брудно-зелене забарвлення і всихає, але залишається на кущі. Частіше всього хвороба уражує грона. На початку захворювання його симптоми проявляються на плодоніжках біля основи грон, а потім поширюються на сусідні ділянки. На уражених місцях з’являються нерізко обмежені коричнево-жовті плями, які поступово переходять на здорову тканину. Хворі плодоніжки висихають і набувають іржаво-бурого забарвлення. З плодоніжок гриб проникає всередину ягід, які стають червоно-бурими, зморщуються і всихають, але залишаються висіти на кущах. На поверхні ягід з’являються білувато-сірі пікніди, які стають джерелом поширення інфекції.
 
Чорна гниль
Чорна гнильпроявляється насамперед на листі. На ньому утворюються світло-коричневі плями, обмежені темною каймою, які мають структуру сухого відмерлого листя. До появи на плямах чорних пікнід симптоми ураження чорною гниллю можна спутати із симптомами некрозів після ураження мільдью. Після появи пікнід з обох сторін листка, особливо вздовж жилок, хвороба добре ідентифікується.
 
На зелених пагонах, черешках листя, на гребенях грон і ніжках ягід чорна гниль проявляється у вигляді видовжених плям, часто чорно-сизого кольору, на яких потім утворюються чорні пікніди. Хвороба найбільш небезпечна для ягід. На них симптоми захворювання стають помітними перед початком дозрівання - з’являються округлі, коричневі, вдавлені плями, які швидко розростаються і протягом 2-3 днів абсолютно змінюють забарвлення. Хворі ягоди мають вигляд обпечених окропом, вони зморщуються, темніють або синіють і на них з’являється велика кількість чорних пікнід. Через декілька днів ягоди засихають, залишаючись у гронах. Спочатку пошкоджуються лише окремі ягоди, потім хворих стає більше і хворе гроно або його частина опадає. Як і решта гнилей чорна найбільш небезпечна для ягід. Зимує гриб у вигляді пікнід на пагонах, ягодах, листі. Зараження відбувається навесні, коли пагони і листя вологі протягом 15-20 годин. Для хвороби сприятливі високі температури і вологість, тому розвивається вона переважно в південних регіонах на посадках, розташованих вздовж річок.
 
Гірка гниль
Гірка гниль частіше з’являється на ягодах, які звисають близько над землею, у вигляді попелясто-сірих, димчастих або майже чорних подушечок гриба, що виходять з тріщин шкірки. Ягоди зморщуються. Вино, виготовлене з винограду ураженого гіркою гниллю, має гіркий смак. Інфекція накопичується у ґрунті.
 
Коренева гниль
Коренева гниль викликається сумчастими і базидіальними грибами та призводить до часткового або повного руйнування кореневої системи рослин на щільних, перезволожених ґрунтах, де відбувається застій води. Спочатку процесу гниття піддаються, як правило, корні, у яких коренева тканина пошкоджена механічно, морозом, філоксерою, кліщами, нематодами і т.п. Потім, залежно від властивостей збудника і сортових особливостей лози, гниття поширюється і на непошкоджені ділянки коріння. Вся підземна частина рослини вкривається білим повстяним нальотом. Зовнішні ознаки пригнічення кущів від гниття можуть з’явитися через 2-10 і більше років.
 
Бактеріальний рак
Уражує переважно надземні частини куща, особливо часто кореневу шийку. Зовнішні ознаки хвороби проявляються на коренях, штамбі, поблизу кореневої шийки у вигляді наростів (пухлин) різних за формою і величиною. Спочатку під корою утворюються невеликі, м’які, рихлі, білі нарости, які пізніше твердіють, стають темними і крихкими та розривають кору.
 
Пухлини створюють дефіцит живлення для рослини, перешкоджають сокоруху, зменшують продуктивність, знижують довговічність і стійкість до несприятливих умов середовища. У хворих рослин білих сортів листя передчасно жовтіє і набуває рожевого відтінку, у червоних - стає світлішим без осіннього пурпурного забарвлення, листки малі, пагони недорозвинуті, мають пригнічений вигляд. Посилене розростання ракових пухлин викликає великий приток до уражених місць пластичних речовин, внаслідок чого рослина виснажується. Щорічне утворення нових ракових пухлин веде до поступового відмирання куща.
 
Бактерія проникає у рослину через рани в місцях пошкодження тканин морозами, градом, механічно, а також у місцях сполучення привою з підвоєм. Збудником хвороби є бактерії. Основне джерело інфекції - неперегнилі уражені рештки, в яких зберігаються бактерії, та грунт, де інфекція може зберігатися протягом кількох років навіть без зв’язку з рослинними рештками. Передається інфекція при заготівлі лози з хворих кущів, а також із соком при обрізці та інших операціях на виноградній рослині.
 
Вірусні хвороби
Збудниками є віруси і вірусоподібні неізольовані патогени. На винограді відомо 35 вірусів і вірусоподібних патогенів. Поширені повсюдно, особливо в зоні прищепленої культури. Вони можуть пригнічувати ріст коренів, пагонів, листя, ягід, перешкоджати запиленню, викликати пігментацію різних органів і порушувати різні аспекти метаболізму (дихання, фотосинтез). Хворі кущі можуть загинути. Доволі часто вірусні хвороби протікають у прихованій (латентній) формі. Вважається, що виноградарство світу щорічно втрачає 10% врожаю через вірусні хвороби. За способом природного поширення вірусні хвороби винограду розділені на 5 груп:
 
  1. Поширюється грунтоживучими нематодами (вірус коротковузля винограду, жовта мозаїка, вірус мозаїки різухи, вірус чорної кільцевої плямистості томатів; вірус кільцевої плямистості малини; вірус хромової мозаїки винограду; вірус розеткової мозаїки персика; італійський латентний вірус артишоку; болгарський латентний вірус винограду та ін.);
  2. Поширюється грибами через грунт або безвекторним способом (вірус некрозу тютюну, Х-вірус картоплі);
  3. Переносяться попелицями (вірус мозаїки люцерни, вірус в’янення кінських бобів);
  4. Викликається вірусами з невідомими переносниками (вірус братиславської мозаїки винограду, вірус тютюнової мозаїки);
  5. Вірусоподібні захворювання, збудники яких не ізольовані, а переносники не виділені (астероїдна (зірчаста) мозаїка винограду, хвороба енацій винограду, борозенчастість деревини винограду, жовта крапчастість винограду, мармуровість винограду, скручування листя винограду тощо).
 
Найбільш шкодочинними з вивчених вірусних хвороб є коротковузля і скручування листя, які досить поширені і призводять до значних втрат врожаю та погіршення його якості.
 
Вірус коротковузля
Зустрічається вогнищами, здебільшого на старих плантаціях. Симптоми захворювання - асиметрія листкових пластинок, ненормальне жилкування, загострення і подовження зубчиків листка, іноді мозаїчність листя; загальне пригнічення рослин, карликовість пагонів і зигзагоподібне викривлення міжвузлів. Часто відмічається розвиток пасинків. Бутони розтріскуються, квітки опадають, грона напівпорожні з великою кількістю недорозвинених ягід. Збудник передається щепленням, проявляється головним чином на європейських сортах (Фетяска, Шасла, Аліготе). Хвороба призводить до поступового виродження кущів. 

 

 12 квітня 2024
Європейський ринок сухого молока вчергове помітно «просів». Це миттєво відобразилось і на вартості українського товару, оскільки саме в Європу з України останнім часом експортується левова частка сухого молока.
Європейський ринок сухого молока вчергове помітно «просів». Це миттєво відобразилось і на вартості українського товару, оскільки саме в Європу з України останнім часом експортується левова частка сухого молока.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
Corteva, Inc., глобальна винятково сільськогосподарська компанія, спільно з державним АТ «Ощадбанк» розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, даючи можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії. Наразі за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння соняшнику, кукурудзи та озимого ріпаку преміальної генетики бренду Pioneer®.
Corteva, Inc., глобальна винятково сільськогосподарська компанія, спільно з державним АТ «Ощадбанк» розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, даючи можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії. Наразі за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння ...
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
Європарламент схвалив оновлені «директиви щодо сніданків», згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду, а також чіткіше маркуватися вміст цукру у фруктових соках. Нові правила запровадять також для джемів та мармеладів.
Європарламент схвалив оновлені «директиви щодо сніданків», згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду, а також чіткіше маркуватися вміст цукру у фруктових соках. Нові правила запровадять також для джемів та мармеладів.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 144 тонни живих овець і кіз на суму $158 тис.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 144 тонни живих овець і кіз на суму $158 тис.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
У Харківської області «Агрофірма "Світанок"» виробила першу в Україні органічну горіхову олію, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку: органічний горіховий сад – органічний виробник олії. У ДП «Укрметртестстандарт» проведені необхідні випробування та отримані висновки.
У Харківської області «Агрофірма "Світанок"» виробила першу в Україні органічну горіхову олію, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку: органічний горіховий сад – органічний виробник олії. У ДП «Укрметртестстандарт» проведені необхідні випробування та отримані висновки.
12 квітня 2024
 11 квітня 2024
Через блокування портів, низьку ціну на зерно та високу собівартість вирощування кукурудза для багатьох господарств стала фактично не прибутковою культурою в 2023 році.
Через блокування портів, низьку ціну на зерно та високу собівартість вирощування кукурудза для багатьох господарств стала фактично не прибутковою культурою в 2023 році.
11 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.