Застосування регуляторів росту та мікродобрив у технології вирощування пшениці озимої

У наших дослідженнях вивчали вплив різних способів застосування мікродобрив, регуляторів росту рослин та фітогормонів на показники продуктивності пшениці озимої у роки з істотними відхиленнями погоди від середніх багаторічних показників.

 

У 2008–2009 рр. було закладено пробні досліди з вивчення регуляторів росту рослин у технології вирощування пшениці озимої.

 

У досліді з обробки насіння пшениці озимої регулятором росту Ф-1 встановлено, що після попередника чорний пар лише на фоні післядії гною + N₉₀P₆₀K₆₀ препарат сприяв збільшенню урожайності зерна (на 0,24 т/ га) порівняно з контролем, але на інших фонах удобрення та на фоні безполицевого обробітку ґрунту його застосування було неефективним.

 

Більш ефективною обробка насіння Ф-1 виявилася після попередника горох на зерно. Так, застосування Ф-1 на контро­лі, а також за внесення N₉₀P₆₀K₆₀ на фоні післядії гною та на фоні безполицевого обробітку ґрунту у сівозміні сприяло збільшенню врожайності зерна відповідно на 0,14 т/га, 0,89 та 0,27 т/га.

 

Також досліджували регулятор росту Біоглобін за його застосування у різні фази росту й розвитку пшениці озимої. У середньому по фонах удобрення найбільш ефективним було дворазове обприскування посівів Біоглобіном у дозах 1 та 0,5 л/га у фазах цвітіння і молочно-воскової стиглості, що дало змогу одержати прибавки врожайності порівняно з контролем відповідно 0,38 т/га та 0,34 т/га.

 

Серед фонів удобрення найбільш ефективним було використання препарату Біоглобін на фоні післядії 30 т/га гною + N₉₀P₆₀K₆₀. Так, на цьому фоні прибавка врожайності за використання препарату у фазі молочно-воскової стиглості в дозі 1,0 л/га становила 9,5%, а у фазі цвітіння — 21,6%. За подвійного обприскування посівів у фазах цвітіння та молочно-воскової стиглості в дозі 1,0 л/га врожайність пшениці зросла на 29,7%, до 7,68 т/га порівняно з 5,92 т/га у варіанті без обробки. За використання препарату у ці самі фази, але в дозі 0,5 л/га рівень урожайності пшениці озимої становив 7,37 т/га, що на 24,5% вище порівняно з контролем.

 

Використання препаратів Хелпер і Фанат на сівозмінному фоні (без добрив) та на фоні післядії гною було неефективним, зниження урожайності становило від 0,33 до 1,09 т/га. За вирощування пшениці озимої на фоні N₆₀P₆₀K₆₀ найвища прибавка — 0,74 т/га була при використанні препарату Фанат у дозах по 0,2 кг/га у фазах кущіння та колосіння. В інших варіантах досліду — Хелпер (18–18–18+3), 2,5 кг/га + Хелпер (18–18–18+3), 2,5 кг/га та Хелпер (18–18–18+3), 2,5 кг/га + Фанат, 0,2 кг/га + Хелпер (18–18–18+3), 2,5 кг/га + Фанат, 0,2 кг/га прибавки врожайності зерна пшениці озимої становили відповідно 0,49 т/га та 0,38 т/га. На фоні безполицевого обробітку ґрунту найбільшу прибавку (0,83 т/га) отримано за дворазового обприскування посівів препаратом Фанат (0,2 кг/га).

 

Протягом наступних 2011–2014 рр. досліджували вплив способів застосування регуляторів росту рослин пептидного походження Біоглобін, Ф-1 та Активоплант-23, а також хелатного мікродобрива Наномікс на формування врожайності та показників якості зерна пшениці озимої. Вивчали три способи застосування препаратів: обробка насіння перед сівбою, дворазове обприскування посівів (перше — у фазі весняного кущіння, друге — у фазі виходу в трубку) та комбіноване внесення, яке було поєднанням перших двох способів. Досліди закладали на чотирьох системах удобрення, а на фоні інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення додатково вивчали вплив на досліджувані показники полицевого та безполицевого обробітку ґрунту у сівозміні.

 

Результатами досліджень було встановлено, що ефективність регуляторів росту рослин та мікродобрива залежала від інших елементів технології: системи удобрення, обробітку ґрунту, способів внесення препаратів, а також від року вирощування.

 

Отже, в середньому за роки досліджень (2011–2014 рр.) на фоні без добрив усі способи внесення регулятора росту й розвитку рослин Біоглобін виявилися однаково ефективними, при цьому надбавки врожайності до контролю становили 0,13–0,18 т/га (3–4%) з коливаннями за роками від 2–3% у 2012 р. до 19–31% у 2011 р. У 2013 р. внесення Біоглобіну чинило негативний вплив на рослини, спричиняючи зниження урожайності, залежно від способів внесення, 6–12%. Втім, ефективність способів внесення Біоглобіну різнилася за роками вирощування. Найбільш стабільно за роками досліджень урожайність формувалася за комбінованого внесення Біоглобіну шляхом обробки насіння перед сівбою та обприскування посівів у період вегетації.

 

Мікродобриво Наномікс найвищу врожайність (у середньому 4,52 т/га) забезпечило за його внесення шляхом обприскування посівів, при цьому надбавка врожайності до контролю становила в середньому 0,15 т/га (3%) з коливаннями за роками від 3% у 2014 р. до 23% у 2011 р. У 2013 р. внесення Наноміксу чинило негативний вплив на рослини, спричиняючи зниження врожайності, залежно від способів внесення, 5–12%. Найбільш стабільно за роками досліджень врожайність пшениці озимої формувалася за внесення Наноміксу шляхом дворазового обприскування посівів у період вегетації.

 

Ефективність застосування регулятора росту й розвитку рослин Ф-1 на фоні без добрив у середньому за роки досліджень доведена не була, лише відмічено тенденцію до збільшення урожайності за комбінованого внесення цього препарату. Втім, формування врожайності пшениці озимої за внесення Ф-1 істотно залежала від року вирощування. Так, найбільш ефективним внесення Ф-1 було у 2011 р., забезпечивши врожайність 2,30–2,68 т/га з надбавками до контролю відповідно 0,25–0,63 т/га, або 12–31%, у 2014 р. застосування Ф-1 було мало ефективним (надбавки врожайності становили 0,04–0,24 т/га, або 1–4%), у 2013 р. усі способи внесення Ф-1 були не­ефективними, а у 2012 р. — спричинили істотне зниження урожайності пшениці (на 9–13%) порівняно з контролем. Врожайність пшениці озимої найбільш стабільно за роками досліджень формувалася за внесення Ф-1 шляхом комбінованого внесення.

 

Серед способів застосування препарату Активоплант-23 найкращими в середньому за 2011–2014 рр. виявилися обприскування посівів та комбіноване внесення, забезпечивши врожайність пшениці озимої відповідно 4,47 т/га та 4,54 т/га з надбавками до контролю відповідно 0,10 т/га (2%) та 0,17 т/га (4%). Формування урожайності пшениці озимої за внесення Активоплант-23 істотно залежала від року вирощування. Найбільш ефективним його внесення було у 2011 р., забезпечивши врожайність 2,16–2,40 т/га з надбавками до контролю відповідно 0,11–0,35 т/га, або 5–17%, у 2014 р. застосування Ф-1 було неефективним, а у 2012 р. спричинило істотне зниження урожайності пшениці (на 3–5%) порівняно з контролем. Найбільш стабільно за роками досліджень врожайність пшениці озимої формувалася за внесення Активоплант-23 шляхом комбінованого внесення (табл. 1).

 

Таблиця 1. Урожайність пшениці озимої залежно від способів

застосування регуляторів росту рослин та мікродобрив на

сівозмінному фоні (без добрив), т/га, 2011–2015 рр.

 

 

За органічної системи удобрення (післядія гною) найбільш ефективним способом внесення регулятора росту й розвитку рослин Біоглобін була передпосівна обробка насіння, за якої надбавки врожайності до контролю становили в середньому 0,18 т/га (3%) з коливаннями за роками від 5% у 2014 р. до 7% у 2011 р. У 2013 р. внесення Біоглобіну чинило негативний вплив на рослини, спричиняючи зниження урожайності, залежно від способів внесення, на 2–5%. Усі варіанти внесення Біоглобіну були однаковими за показником стабільності урожайності за роками досліджень.

 

Застосування мікродобрива Наномікс за органічної системи удобрення в середньому за роки вирощування було неефективним. Лише у 2014 р. за варіанту обробки насіння, а також у 2012 р. та 2014 р. за обприскування посівів розчином Наноміксу були одержані істотні надбавки врожайності, які становили відповідно 0,20 т/га (3%), 0,13 т/га (3%) та 0,24 т/га (3%) до контролю. За усіх інших варіантів відбувалося зниження урожайності за роками досліджень на 1–6% порівняно з контролем.

 

Застосування регулятора росту й розвитку рослин Ф-1 за органічної системи удобрення в середньому за роки досліджень було неефективним. Лише у 2011 р. та 2014 р. за варіанту комбінованого внесення препарату, а також у 2011 р. та 2014 р. за обробки насіння розчином Ф-1 були одержані істотні надбавки врожайності, які становили відповідно 0,38 т/га (10%) та 0,24 т/га (3%), а також 0,36 т/га (9%) та 0,19 т/га (2%) до контролю. За усіх інших варіантів відбувалося зниження урожайності за роками досліджень на 2–8% порівняно з контролем.

 

Серед способів застосування препарату Активоплант-23 найкращими в середньому за 2011–2014 рр. виявилися обробка насіння перед сівбою та комбіноване внесення, забезпечивши врожайність пшениці озимої відповідно 6,00 т/га та 6,01 т/га з надбавками до контролю відповідно 0,16 т/га (3%) та 0,17 т/га (3%). Формування врожайності пшениці озимої за внесення Активоплант-23 істотно залежала від року вирощування. Найбільш ефективним внесення Активоплант-23 було у 2011 р., забезпечивши врожайність 4,15–4,55 т/га з надбавками до контролю відповідно 0,21–0,61 т/га, або 5–15%. У 2012 р. внесення Активоплант-23 ефективним було лише за обробки насіння перед сівбою (надбавка врожайності становила 0,16 т/га, або 4%). У 2012 р. внесення Активоплант-23 спричинило істотне зниження врожайності пшениці (на 2–3%) порівняно з контролем. Найбільш стабільно за роками досліджень врожайність пшениці озимої формувалася за внесення Активоплант-23 шляхом обробки насіння перед сівбою (табл. 2).

 

Таблиця 2. Урожайність пшениці озимої залежно від способів

застосування регуляторів росту рослин та мікродобрив за органічної

системи удобрення (післядія гною), т/га, 2011–2015 рр.

 

 

Таким чином, за органічної системи удобрення у середньому за роки досліджень достовірно ефективним було застосування регуляторів росту й розвитку рослин Біоглобін шляхом обробки насіння та Активоплант-23 шляхом обробки насіння та комбінованого внесення. Застосування усіх інших способів внесення досліджуваних препаратів було неефективним.

 

В середньому за роки досліджень (2011–2014 рр.) за органо-мінеральної системи удобрення (післядія гною + N₃₀P₃₀K₃₀) усі способи внесення регулятора росту й розвитку рослин Біоглобін виявилися однаково ефективними, при цьому надбавки врожайності до контролю становили 0,27–0,34 т/га (4–6%) з коливаннями за роками від 1–2% у 2014 р. до 11–15% у 2011 р. Усі варіанти внесення Біоглобіну за цієї системи удобрення були однаковими за показником стабільності урожайності за роками досліджень.

 

Мікродобриво Наномікс найвищу врожайність забезпечило за його внесення шляхом обприскування посівів та комбінованого застосування — в середньому відповідно 6,43 т/га та 6,37 т/га, при цьому надбавки врожайності до контролю становили в середньому відповідно 0,39 т/га (6%) та 0,33 т/га (5%) з коливаннями за роками від 2% у 2014 р. до 4–13% у 2012 р. Найбільш стабільно за роками досліджень урожайність пшениці озимої формувалася за внесення Наноміксу шляхом обробки насіння перед сівбою у поєднанні з дворазовим обприскуванням посівів у період вегетації.

 

Застосування регулятора росту й розвитку рослин Ф-1 найбільшу врожайність у середньому за роки досліджень забезпечило за його комбінованого внесення — в середньому 6,38 т/га, при цьому надбавка врожайності до контролю становила 0,34 т/га (6%) з коливаннями за роками від 0% у 2012 р. до 13% у 2011 р. Найбільш стабільно за роками досліджень врожайність пшениці озимої формувалася за внесення Ф-1 шляхом обробки насіння.

 

Серед способів застосування препарату Активоплант-23 найкращим у середньому за 2011–2014 рр. виявилося комбіноване внесення, забезпечивши врожайність пшениці озимої відповідно 6,33 т/га з надбавкою до контролю 0,29 т/га (5%). Формування урожайності пшениці озимої за внесення Активоплант-23 істотно залежала від року вирощування. Найбільш ефективним внесення Активоплант-23 було у 2011 р., забезпечивши врожайність 5,08–5,48 т/га з надбавками до контролю відповідно 0,20–0,60 т/га, або 4–12%, у 2012 р. та 2014 р. застосування Ф-1 було малоефективним. Найбільш стабільно за роками досліджень урожайність пшениці озимої формувалася за внесення Активоплант-23 шляхом комбінованого внесення (табл. 3).

 

Таблиця 3. Урожайність пшениці озимої залежно від способів

застосування регуляторів росту рослин та мікродобрив за

органо-мінеральної системи удобрення (післядія гною + N₃₀P₃₀K₃₀),

т/га, 2011–2015 рр.

 

 

В середньому за роки досліджень (2011–2014 рр.) за інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення (післядія гною + N₉₀P₆₀K₆₀) усі способи внесення регулятора росту й розвитку рослин Біоглобін виявилися однаково ефективними, забезпечивши врожайність у середньому 6,45–6,53 т/га, при цьому її надбавки до контролю становили 0,13–0,21 т/га (2–3%) з коливаннями за роками від 0–2% у 2013 р. до 5–7% у 2011 р. Найбільш стабільно за роками досліджень врожайність пшениці озимої формувалася за внесення Біоглобіну шляхом обробки насіння перед сівбою, а також дворазового обприскування посівів у період вегетації.

 

Застосування мікродобрива Наномікс за інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення в середньому за роки вирощування було неефективним. Лише у 2014 р. застосування Наноміксу забезпечило істотні надбавки врожайності, які, залежно від способів внесення, становили 0,32–0,39 т/га (4–5%) до контролю. За усіх інших варіантів відбувалося зниження врожайності за роками досліджень на 1–3% порівняно з контролем.

 

Застосування регулятора росту й розвитку рослин Ф-1 найбільшу врожайність у середньому за роки досліджень забезпечило за його комбінованого внесення та обробки насіння перед сівбою — у середньому відповідно 6,50 т/га та 6,43 т/га, при цьому надбавки врожайності до контролю становили відповідно 0,18 т/га (3%) та 0,11 т/га (2%) з коливаннями за роками від 1–2% у 2012 р. та 2014 р. до 7–11% у 2011 р. У 2013 р. усі способи внесення Ф-1 були неефективними. Усі варіанти внесення Ф-1 за цієї системи удобрення були однаковими за показником стабільності урожайності за роками досліджень.

 

За інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення усі способи внесення регулятора росту й розвитку рослин Активоплант-23 були однаково ефективними, забезпечивши врожайність у середньому 6,48–6,52 т/га, при цьому її надбавки до контролю становили 0,16–0,20 т/га (3%) з коливаннями за роками від 3% у 2014 р. до 6–9% у 2011 р. У 2013 р. усі способи внесення Активоплант-23 були неефективними. Найбільш стабільно за роками досліджень урожайність пшениці озимої формувалася за внесення Активоплант-23 шляхом обробки насіння перед сівбою, а також комбінованого застосування (табл. 4).

 

Таблиця 4. Урожайність пшениці озимої залежно від способів

застосування регуляторів росту рослин та мікродобрив за

інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення

(післядія гною + N₉₀P₆₀K₆₀), т/га, 2011–2015 рр.

 

 

У середньому за роки досліджень (2011–2014 рр.) за інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення (післядія гною + N₉₀P₆₀K₆₀) на фоні безполицевого обробітку ґрунту у сівозміні усі способи внесення регулятора росту й розвитку рослин Біоглобін виявилися однаково ефективними, забезпечивши врожайність у середньому 6,10–6,17 т/га, при цьому її надбавки до контролю становили 0,20–0,27 т/га (3–5%) з коливаннями за роками від 3–5% у 2014 р. до 7–11% у 2011 р. У 2013 р. усі способи внесення Біоглобіну були неефективними. Найбільш стабільно за роками досліджень врожайність пшениці озимої формувалася за внесення Біо­глобіну шляхом дворазового обприскування посівів у період вегетації, а також комбінованого застосування.

 

Мікродобриво Наномікс на фоні безполицевого обробітку ґрунту найбільшу врожайність у середньому за роки вирощування забезпечило за його внесення шляхом обробки насіння перед сівбою (6,06 т/ га), а також дворазового обприскування посівів (6,15 т/га), при цьому надбавки врожайності до контролю становили відповідно 0,16 т/га (3%) та 0,25 т/га (4%). Найбільші надбавки до контролю (8–18%) одержано у 2012 р., а у 2013 р. за усіх варіантів внесення Наноміксу відбувалося зниження урожайності на 1–9%. Найбільш стабільно за роками досліджень урожайність пшениці озимої формувалася за внесення Наноміксу шляхом обробки насіння перед сівбою.

 

Застосування регулятора росту й розвитку рослин Ф-1 найбільшу врожайність у середньому за роки досліджень забезпечило за його комбінованого внесення — в середньому 6,11 т/га з надбавкою до контролю 0,21 т/га (4%) з коливаннями за роками від 0% у 2014 р. до 13% у 2011 р. У 2013—2014 рр. усі способи внесення Ф-1 були неефективними. Найбільш стабільно за роками досліджень урожайність пшениці озимої формувалася за комбінованого внесення Ф-1.

 

За інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення на фоні безполицевого обробітку ґрунту усі способи внесення регулятора росту й розвитку рослин Активоплант-23 у середньому за 2011–2014 рр. були неефективними. Лише у 2011 р. за внесення цього препарату одержано істотні надбавки врожайності, які становили 0,12–0,41 т/га, або 3–9%. У 2013 р. внесення Активоплант-23 призвело до істотного (4–10%) зменшення урожайності порівняно з контролем. Найбільш стабільно за роками досліджень врожайність пшениці озимої формувалася за внесення Активоплант-23 шляхом обробки насіння перед сівбою (табл. 5).

 

Таблиця 5. Урожайність пшениці озимої залежно від способів

застосування регуляторів росту рослин та мікродобрив за

інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення на фоні

безполицевого обробітку у сівозміні, т/га, 2011–2015 рр.

 

 

Таким чином, ефективність досліджуваних регуляторів росту й розвитку рослин та мікродобрив значною мірою залежала від року вирощування, системи удобрення, а також способів їх внесення. Найбільшу ефективність препарати проявляли у вологому 2011 р., в окремих варіантах формуючи надбавки врожайності до 31% до контролю, а у посушливі та помірно зволожені роки їх ефективність знижувалася. У середньому за роки досліджень рівень надбавок урожайності за внесення препаратів, що вивчалися, становив 3–6%. За органічної системи удобрення ефективність досліджуваних препаратів була найменшою, а за органо-мінеральної — найбільшою.