Чи доцільне проведення підсіву озимого ячменю дворучки по попереднику соя на зерно, залежно від зрідженості посівів?

стеблостою озимого ячменю по попереднику соя на насіння на

час припинення осінньої вегетації

 

 

Отримані результати досліджень свідчать, що при збільшенні норми висіву насіння зменшувалася кущистість рослин. Так, при нормі висіву насіння 2,5 млн/га кущистість рослин становила 3,8 стебел на рослину, а при збільшенні норми висіву до 5,5 млн/га кущистість рослин озимого ячменю була нижчою і сягала 2,8 пагонів на рослину. Щільність стеблостою навпаки більшою (1420 шт./м²) була при нормі висіву 5,5 млн/га і знижувалася із зменшенням норми висіву. При висіванні 2,5 млн/га вона становила 916 шт./м².

 

В умовах другого року досліджень при підрахунках щільності стеблостою озимого ячменю сорту-дворучки Достойний після припинення вегетації було встановлено, що в зиму рослини ввійшли в нерозкущеному стані, тому густота стеблостою залежала від норми висіву насіння та польової схожості рослин, більшою (484 шт./м²) була при нормі висіву 5,5 млн/га і скорочувалася зі зменшенням норми висіву. При висіванні 2,5 млн/га вона становила лише 216 шт./м².

 

Отримані результати третього року досліджень свідчать, що при нормі висіву насіння 2,5 млн/га кущистість рослин становила 3,8 стебел на рослину, а при 5,5 млн/га кущистість озимого ячменю була нижчою і сягала 2,8 пагонів на рослину. Щільність стеблостою навпаки більшою (1122 шт./м²) була при нормі висіву 5,5 млн/га і зменшувалася зі зниженням норми висіву. При висіванні 2,5 млн/га вона становила 618 шт./м².

 

В середньому за роки досліджень вища щільність стеблостою була при вирощуванні озимого ячменю з нормою висіву 5,5 млн/га, вона становила 1009 шт./м² при щільність стеблостою 2,0 пагони на рослину. Зі зменшенням норми висіву до 2,5 млн/га кущистість знизилася до 583 шт./м², коефіцієнт кущення зріс до 2,5 пагонів на рослину.

 

Норми висіву вплинули на густоту стеблостою та коефіцієнт кущення рослин озимого ячменю дворучки сорту Достойний і на час відновлення вегетації.

 

Отримані результати першого року досліджень свідчать, що при нормі висіву насіння 2,5 млн/га кущистість рослин становила 2,7 стебел на рослину, а при збільшенні норми висіву до 5,5 млн/га кущистість рослин озимого ячменю знизилася до 1,7 пагона на рослину. Щільність стеблостою навпаки більшою (658 шт./м²) була при нормі висіву 5,5 млн/га і зменшувалася зі скороченням норми висіву. При висіванні 2,5 млн/га вона становила 509 шт./м².

 

В умовах другого року досліджень при підрахунках щільності стеблостою озимого ячменю сорту-дворучки Достойний після відновлення було встановлено, що густота стеблостою нерозкущених рослин більшою (339 шт./м²) була при нормі висіву 5,5 млн/га і зменшувалася зі зниженням норми висіву. При висіванні 2,5 млн/га вона сягала лише 150 шт./м².

 

Отримані результати третього року досліджень свідчать, що при нормі висіву насіння 2,5 млн/га кущистість рослин становила 2,4 стебел на рослину, а при збільшенні до 5,5 млн/га кущистість озимого ячменю була нижчою і становила 1,7 пагонів на рослину. Щільність стеблостою навпаки більшою (758 шт./м²) була при нормі висіву 5,5 млн/га і знижувалася зі зменшенням норми висіву. При висіванні 2,5 млн/га вона становила 386 шт./м².

 

В середньому за роки досліджень вища щільність стеблостою була при вирощуванні озимого ячменю з нормою висіву 5,5 млн/га, вона становила 585 шт./м² при кущистості 1,5 пагони на рослину. Зі зменшенням норми висіву до 2,5 млн/га щільність стеблостою знизилася до 386 шт./м², а коефіцієнт кущення зріс до 2,0 пагонів на рослину.

 

При визначенні зимостійкості рослин було встановлено, що чим більшою була густота стеблостою перед входом у зиму, тим більше рослин загинуло під час перезимівлі (табл. 2).

 

Таблиця 2. Зимостійкість сортів озимого ячменю сорту Достойний,

залежно від норм висіву та підсіву по попереднику соя на зерно,%

 

 

В умовах перезимівлі першого року вегетації у посівах з нормою висіву 5,5 млн/га зимостійкість становила 71,4%, а при нормі висіву 2,5, 3,5 та 4,5 млн/га зросла на 3,4, 3,7 та 8,1% відповідно.

 

У нерозкущених рослин в умовах перезимівлі другого року вегетації норми висіву майже не впливали на зимостійкість озимого ячменю. Вищою 70,0% вона була в посівах з нормою висіву 5,5 млн/га, а нижчою (67,9%) — у посівах з нормою висіву 4,5 млн/га.

 

Найбільш сприятливим для озимого ячменю був третій рік вегетації. У посівах з нормою висіву 5,5 млн/га зимостійкість становила 88,6%, а при нормах висіву 2,5, 3,5 та 4,5 млн/га вона зросла на 3,0, 3,9 та 5,9% відповідно.

 

Норми висіву мали вплив на урожайність озимого ячменю по попереднику соя на насіння (табл. 3).

 

Таблиця 3. Урожайність озимого ячменю сорту Достойний,

залежно від норм висіву та підсіву по попереднику соя на насіння

(середнє за 3 роки)

 

 

В умовах першого року істотно вищу врожайність (5,08 т/га) отримано при сівбі з нормою висіву 4,5 млн/га. Збільшення та зменшення норм висіву зумовлювало суттєве зниження урожайності. Нижчий рівень урожайності (4,01 т/га) отримали при висіванні 2,5 млн/га.

 

Завдяки сприятливим умовам осені першого року досліджень, коли в зиму рослини ввійшли в розвинутому стані, сформувавши достатню кількість стеблостою, і навіть коли в умовах перезимівлі загинуло 20,5–28,6% стебел у рослин озимого ячменю, щільність стеблостою навесні була близькою до оптимальної навіть на посівах зі зрідженими нормами висіву, а тому проведення підсіву різними нормами не дало позитивного ефекту.

 

В умовах вегетаційного періоду другого року істотно вищу врожайність (2,20 т/га) отримано при сівбі з нормою висіву 5,5 млн/га. Зменшення норм висіву зумовлювало суттєве зниження урожайності. Нижчий рівень урожайності (1,40 т/га) отримали при висіванні 2,5 млн/га.

 

Через несприятливі погодні умови осені другого року досліджень, коли в зиму рослини ввійшли в слабо розвинутому нерозкущеному стані, сформувавши недостатню кількість стеблостою, і коли ще в умовах перезимівлі загинуло близько третини рослин озимого ячменю, стеблостій навесні був досить зрідженим, особливо на посівах зі зменшеними нормами висіву, а тому проведення підсіву різними нормами суттєво збільшило урожайність рослин, за винятком підсіву нормою 1,5 млн/га на фоні осінньої сівби нормою 5,5 млн/га. Найбільш доцільним у несприятливих для рослин вегетаційних умовах був підсів нормою 3,5 млн/га. При його застосуванні на фоні осінньої сівби нормою висіву 5,5 млн/га урожайність зросла на 18%, на фоні 4,5 млн/га — на 39%, на фоні 3,5 млн/га — на 47,% і на фоні 2,5 млн/га — на 75%.

 

В умовах третього року істотно вищу врожайність (6,02 т/га) отримано при сівбі з нормою висіву 5,5 млн/га. Зменшення норм висіву зумовлювало суттєве зниження урожайності. Нижчий рівень урожайності (4,98 т/га) отримали при висіванні 2,5 млн/га.

 

Проведення підсіву навесні рослин з густотою стеблостою 501 758 шт./м² призводило до зниження урожайності. Відмічалася тенденція, що зі збільшенням норми підсіву урожайність зменшувалася.

 

В середньому за три роки досліджень вищу врожайність (4,22 т/га) отримано при сівбі з нормою висіву 4,5 і 5,5 млн/га. Зменшення норм висіву зумовлювало зниження урожайності. Нижчий рівень урожайності (3,46 т/га) отримали при висіванні 2,5 млн/га. На фоні вирощування ячменю з нормами висіву 4,5 і 5,5 млн/га проведення підсіву спричинило зниження урожайності. Незначне зростання урожайності (0,02–0,09 т/га і 0,18–0,27 т/га) відмічалося при вирощуванні ячменю з нормами висіву 3,5 і 2,5 млн/га відповідно.