Вплив способу сівби та удобрення на ріст і розвиток гречки

Проведені нами дослідження показали, що внесення мінеральних добрив, розрахованих на різну врожайність, не впливали на тривалість міжфазних періодів. Застосування у технологічному процесі різних способів сівби при вирощуванні досліджуваних сортів також майже не змінювали строки настання фаз розвитку та тривалість періоду вегетації гречки. Водночас, на ці показники суттєво впливав температурний режим періоду вегетації, а також скоростиглість сорту.

 

Низький температурний режим на початку вегетації 2002 р. зумовив більш тривалий період перший листок-бутонізація в обох сортів — 20–23 днів, порівняно з 9–14 днями у 2003–2004 рр. (табл. 1).

 

Таблиця 1. Тривалість міжфазних періодів сортів гречки, діб

 

 

Під час проходження періоду бутонізація-цвітіння у рослин досліджуваних сортів не спостерігалося значних коливань за тривалістю цього етапу розвитку по роках, і в середньому він становив 10 діб. Тобто різні за скоростиглістю сорти при формуванні вегетативних та закладанні генеративних органів розвивалися майже однаково.

 

Використання широкорядного способу сівби, порівняно до звичайного рядкового, подовжувало період цвітіння-дозрівання у сорту Кара-Даг на добу, тоді як у сорту Вікторія ця різниця становила 2 доби. Зазначений період у сорту Кара-Даг був коротшим на 4 доби порівняно із сортом Вікторія, оскільки він є більш скоростиглим. Тривалість періоду від сходів до збирання у сорту Кара-Даг сягає 74–75 діб, тоді як у сорту Вікторія — 75–90 діб.

 

М. К. Іжик відмічає негативний вплив добрив на формування густоти стеблостою, що пояснюється зменшенням кількості насінин, які проросли в ґрунті з високим осмотичним тиском і плазмолізом проростків та корінців під дією високих концентрацій ґрунтового розчину.

 

Нашими ж дослідженнями, навпаки, встановлено негативний вплив мінеральних добрив на густоту стояння рослин гречки у період сходи-перший листок, дія яких збільшувала цей показник у середньому на 7,4% порівняно з варіантом без внесення добрив. Так, при сівбі сорту Вікторія широкорядним способом густота рослин була більшою на фоні добрив, розрахованих комплексно-нормативним методом на урожайність 2,0 т/га, при рядковому способі сівби на фоні добрив, розрахованих балансовим методом, на урожайність 2,0 т/га. При цьому схожість становила відповідно 98,3 та 98,0%. При вирощуванні сорту Кара-Даг за обох способів сівби внесення розрахункових норм добрив сприяло збільшенню густоти стояння рослин гречки порівняно з варіантом без добрив (табл. 2).

 

Таблиця 2. Густота стояння та виживаність рослин гречки

залежно від сорту, способу сівби та застосування добрив

 

 

На думку деяких науковців, зменшення густоти стеблостою більш помітне при звичайному рядковому способі сівби, на відміну від широкорядного, оскільки в таких посівах при інтенсивному рості під час цвітіння погіршується освітлення рослин гречки та посилюється конкурентна боротьба в середині виду.

 

Нашими даними ця гіпотеза не підтверджується. За сівби звичайним рядковим способом загибель рослин як сорту Кара-Даг, так і сорту Вікторія впродовж вегетації знижувалася за рахунок застосування у технологічному процесі мінеральних добрив. При широкорядному способі сівби виживаність рослин сорту Кара-Даг за варіантами добрив не змінювалася, а сорту Вікторія коливалася від 94,8% до 97,1% при 96,0% у варіанті без добрив.

 

Отже, способи сівби майже не впливали на тривалість фаз розвитку та періоду вегетації рослин гречки. Внесення мінеральних добрив як при вирощуванні сорту Кара-Даг, так і сорту Вікторія сприяло збільшенню виживаності рослин за сівби звичайним рядковим способом.