Оскільки нині на дворі початок третього місяця осені — листопада, хотілося б звернути увагу сільськогосподарських виробників на деякі моменти, які можуть виникнути під час вирощування пшениці озимої по зазначених попередниках.
Встановлено, що розміщення пшениці озимої після непарових попередників, особливо за умови недотримання технології збирання попередньої культури, що, своєю чергою, веде до втрат врожаю, може призводити до погіршення умов розвитку рослин озимини в осінній період вегетації.
Насіння соняшнику та ячменю ярого після потрапляння у грунт завдяки передпосівній обробці грунту під сівбу озимих зернових культур може або одразу проростати, або знаходитись у ньому до настання сприятливих для проростання гідротермічних умов. Так, при відсутності опадів у допосівний період насіння може лежати достатньо тривалий проміжок часу до того моменту, як пройдуть дощі. Здебільшого багато господарств до цього часу вже встигають провести «ризиковану» сівбу озимих зернових культур у сухий грунт, сподіваючись на довгоочікуваний дощ.
При настанні оптимальних умов насіння соняшнику та ячменю ярого проростає одночасно з насінням пшениці озимої, а переважна більшість навіть швидше, за рахунок мілкої заробки його в грунт. Особливо це стосується насіння ячменю ярого, яке за рахунок біологічних особливостей культури проростає раніше за пшеницю. На прикладі результатів досліджень із вивчення попередників, строків сівби та норм висіву пшениці озимої, що проводились на Генічеській дослідній станції Інституту зернових культур НААН, доцільно розглянути негативний вплив «падалиці» на розвиток озимини в осінній період. Так, сходи рослин соняшнику, використовуючи вологу з орного шару ґрунту, спричиняли при цьому її дефіцит, який у рослин пшениці візуально проявлявся у зниженні тургору, появі світло-зеленого забарвлення листків, затримці в рості та розвитку (рис. 1).
Рис. 1. Наявність у посівах пшениці озимої рослин «падалиці» соняшнику
Кількість рослин соняшнику в посівах пшениці озимої, яка знаходилася у фазі повних сходів, становила в середньому за три роки досліджень 82–141 шт./м².
Значна кількість рослин ячменю ярого та більш інтенсивний їх ріст, порівняно з рослинами пшениці озимої, негативно позначились на ростових процесах пшениці, яка була ними пригнічена (рис. 2).
Рис. 2. Наявність у посівах пшениці озимої за сівби 5 вересня рослин «падалиці» ячменю ярого
Найбільша кількість рослин ячменю ярого в посівах озимини (53–127 шт./м² в різні роки досліджень) була зафіксована за сівби 5 вересня.
За цього строку сівби кількість рослин «падалиці» у посівах пшениці щорічно була найбільшою і становила в фазі сходів пшениці: у рік із помірним рівнем зволоження ґрунту у допосівний та посівний періоди — 84 шт./м²; за відсутності вологи у посівному шарі — 137 шт./ м²; за середнього рівня зволоження — 121 шт./ м²; рослин ячменю ярого — 54; 127 та 108 шт./м² відповідно.
Забур’яненість посівів пшениці «падалицею» ячменю ярого значно зменшувалась на ділянках, де сівбу проводили в пізніші строки, починаючи з 25 вересня.
Сівба пшениці озимої у більш пізні строки призводила до подовження допосівного періоду, що сприяло проростанню значної частки насіння ячменю та соняшнику внаслідок випадання більшої кількості атмосферних опадів протягом цього періоду. Разом з тим, проведення передпосівної культивації забезпечувало майже повне знищення рослин цих культур на полях, запланованих для сівби пшениці. Таким чином, кількість рослин попередніх культур (ячменю та соняшнику) у посівах за сівби озимини 15 жовтня практично дорівнювала нулю.
Слід зазначити, що під час осінньої вегетації насіння соняшнику та ячменю ярого, яке знаходилось у грунті, поступово проростало, частка рослин «падалиці» інтенсивно збільшувалась, і на час припинення озиминою осінньої вегетації кількість таких рослин була максимальною.
Зниження температури повітря до –8–11ºС спричиняло повну загибель рослин соняшнику та ячменю ярого, однак посіви, які були забур’яненими, мали високу зрідженість, що в подальшому негативно позначилось на рівні їх зернової продуктивності.
Звичайно, для боротьби з «падалицею» можна використовувати гербіциди, однак перед обприскуванням доцільно виявити необхідність проведення цього агрозаходу, попередньо врахувавши кількість рослин соняшнику у посівах пшениці та економічну доцільність проведення хімічного обробітку посівів.
Олексій ЖЕЛЯЗКОВ, канд. с.-г. наук
Олена ДРУМОВА, науковий співробітник
Яніна АСТАХОВА, науковий співробітник
Наталя ЗАВАЛИПІЧ, аспірант
ДУ Інститут зернових культур НААН України
