З усіх зернобобових культур соя є найціннішою культурою, що уже як 50 років перебуває в центрі уваги виробництва, особливо в останні десятиліття. За обсягами виробництва олії соя — на перших місцях у світі серед олійних культур, а за вмістом життєво необхідних речовин у насінні, не має собі рівних.

Біологічне значення бору в живленні рослин вперше було встановлено майже 100 років тому (K. Warrington, 1923), й саме на бобовій культурі. Бор (В) належить до підгрупи III металоїдів і має проміжні властивості між металами та неметалами. Незважаючи на низькі рівні присутності в природі, елемент поширений як у літосфері, так і в гідросфері. Хоча у численних роботах визначено необхідність елементу, ідентифіковано його присутність у ґрунтах та рослинах, проведено багаторічні досліди з борними добривами, до цього часу фізіологічні механізми борного живлення відносяться до мало досліджених питань. Відповідно, рекомендації застосування зареєстрованих борних добрив часто суперечать фізіологічним потребам культури. Також, необхідно зазначити, що на ринку борних добрив в Україні домінує реклама й практично відсутні результати рандомізованих дослідів щодо коректного визначення ефективності живлення елементом.

Провівши дослідження агрохімічного складу орного шару ґрунту за основними фазами росту рослин сої, було встановлено, що динаміка вмісту легкогідролізованого азоту має вигляд одновершинної кривої із піком у фазу цвітіння. До завершення вегетації рослин у ґрунті спостерігається поступове зменшення вмісту доступного азоту. При цьому вміст азоту в орному шарі ґрунту в період повної стиглості сої перевищує його вміст у період «сівба — сходи». Зазначена тенденція проявляється на всіх системах основного обробітку ґрунту, що ввійшли до схеми наших досліджень.

Поряд з азотним живленням важливу роль у житті рослин сої відіграє фосфорне живлення, незважаючи на те, що соя засвоює значно менше фосфору, ніж азоту та калію. Нестача фосфору в ґрунті протягом вегетаційного періоду впливає на ріст та розвиток сої: кущ виростає маленьким, цвітіння та формування бобів подовжується. Застосування фосфорних добрив збільшує кількість та масу бульбочок. За 10-разового збільшення норм фосфору у 10 разів збільшується кількість бульбочок та у 15 разів їх маса. Кількість зв’язаного азоту на 1 г бульбочок зростає від 51 до 155 мг.