Курс на додану вартість
Дискусію було приурочено виходу в світ електронного інфографічного довідника «Харчова промисловість України». Це огляд індустрії харчової переробки, який містить структуровану та актуальну інформацію щодо ролі цієї промисловості в економіці, тренди ринку, місце України на світовому ринку готових продуктів тощо.
"Україна є знаною у світі країною аграрних виробників. Водночас перед нею постає завдання розвивати сільське господарство в бік доданої вартості, що можливо саме в царині переробної харчової промисловості, — такими словами Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні (АСС — American Chamber of Commerce in Ukraine), відкрив професійну дискусію. — Харчова промисловість — одна з найактивніших, адже саме ця галузь виводить Україну із сектору країн-постачальників сировини в категорію експортерів готової продукції".
Хлібна корзина Європи
Україну часто називають хлібною корзиною Європи (bread basket). Водночас, наша країна стає чимось більшим на континентальній і світовій аренах. Ми отримуємо новий імідж на глобальному ринку продовольства. Який саме?
"Я б окреслив його таким словосполученням, як продуктовий супермаркет, — сказав Станіслав Шум, головний виконавчий директор (CEO) контент-маркетингового агентства Top Lead, — адже вітчизняні компанії вже поставляють на зовнішні ринки не лише зерно, а й продукти переробки, наприклад борошно. Саме тому харчова промисловість є тією галуззю, яка допомагає формувати додану вартість на наявній сільськогосподарській сировині".
Україна експортує кожен четвертий літр молока, який відправляється на переробку. З 10 л олії, виробленої у нас, 9,5 л іде на експорт. Це дуже великі обсяги. Зі слів Станіслава Шума, саме продукція продовольчого асортименту найбільше експортується у країни Азії — доволі динамічний економічний ринок. Україна продає продуктів харчової переробки в цю частину світу більше, ніж металу чи зерна.
"Ми прагнемо стимулювати бізнес до перегляду пріоритетів і звернути увагу на переробку харчових продуктів. Кілограм макаронів коштує дорожче за кілограм зернових, кілограм торта дорожче за кілограм цукру. Додана вартість, яка створюється під час переробки сировини, є джерелом доходів бізнесу та українців. Звичайно, всі перспективи розвитку нашого супермаркету будуть відкриті лише тоді, коли українські виробники стануть не тільки насичувати внутрішній ринок і покращувати якість своєї продукції, а й виробляти додатковий обсяг продукції на експорт", — сказав Станіслав Шум
"Українська харчова галузь, з об’єктивної точки зору, дуже добре позиціонується логістично в Європі, тобто вона має дуже коротке плече для поставок на зовнішні ринки, зокрема Євросоюзу, — зауважив Денис Лисенко, керуючий партнер AEQUO Law Firm. — Частка українського експорту в ЄС зростає. Відповідно є угода про асоціацію, яка дає можливість для експорту за правильної побудови виробничих процесів. Український ринок пропонує можливості cost effective виробництву. Все це є причинами того, чому Україна буде цікавою іноземним інвесторам попри макроекономічні чи макрополітичні чинники".
Ми ще в полях
"В Україні виробляються достатньо доброго рівня за якістю зернові, які досить успішно експортуються у дуже велику кількість країн, — заявила Оксана Просоленко, керівник регіонального офісу міжнародної асоціації «Дунайська соя» (Donau Soja). — Вітчизняна харчова промисловість — це певний етап еволюції, наступний крок у ланцюжку доданої вартості бізнесу, про який ми всі говоримо і який всі переслідуємо в підприємництві".
Водночас харчова індустрія у цьому сенсі є для нас певним викликом, адже працювати в ній набагато складніше, ніж просто вирощувати сировинну базу. Суть навіть не в технологіях і підходах до виробництва, а в можливості реалізації. Одним із ключових завдань для України є інтеграція останньої у світові стандарти якості.
"Україна лідирує у світі за обсягами вирощування та переробки соняшнику, успішно конкурує на ринку як глобальний гравець, завдяки чому олійно-жирова промисловість є одним із флагманів харчової індустрії. Соя ж є другим олійним продуктом, який буде розвиватися досить активно в нашій країні, — зауважила промовець. — Це доволі новий продукт для України. Культура вирощується у нас відносно недавно, посівні площі не настільки великі, як, скажімо, у соняшнику. Вітчизняні виробники сої працюють над тим, як поліпшити технології виробництва, тобто вирощування культури. Інакше кажучи, з точки зору ефективності, ми ще в полях. Найближчими роками маємо надолужити згаяне, збільшити обсяг за рахунок покращення ефективності у вигляді зростання урожайності".
За оцінками експерта, Україна наразі вже досягла піку переробки соняшнику. Тому саме тепер і цілком природно багато компаній, особливо великих, локальних, будуть заходити в переробку сої, тому що для неї досить багато ринків. Туди ми можемо її експортувати у вигляді шротів, соєвої олії, і це наступний етап і напрямок, у якому буде розвиватися вітчизняне олійне виробництво.
"Крім того, саме соя, на відміну від соняшнику, — це глобальний товар, — зазначила Оксана Просоленко. — Вона займає 86% у структурі олійних культур, які вирощуються, переробляються та використовуються у світі переважно для годування тварин. Соя, по суті, формує фінальний білок, який лягає на стіл споживачеві. Тому це вже досить серйозна глобальна гра. Тут ми конкуруємо з Латинською Америкою та США, і маємо певні виклики до виробників. Водночас у нас є гарна позиція у тому сенсі, що поруч — один із найбільших у світі споживачів протеїну як такого. Це Європейський союз. Так, ми зараз цікаві для них поки як країна, що виробляє сировину, напівфабрикати, але це для нас виклик, можливості так працювати, аби мати перспективу розвиватися, покращувати свої технології, якість готової продукції, щоб гідно конкурувати на ринках кінцевих споживачів".
Олександр КРИВЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
