Виробництво
Фрукти традиційно відносять до найбільш цінних і корисних видів їжі, яка містить багато поживних речовин і елементів, необхідних людському організму для нормальної його життєдіяльності. Це також джерело повноцінних вітамінів C, B, PP, бета-каротину, мінеральних речовин і клітковини. Загалом у всьому світі попит на фрукти є одним із найбільш помітних трендів, що пов’язують із рухом за здорове харчування.
Таблиця. Структура виробництва основних видів плодів в усіх категоріях господарств України (у відсотках)

Вітчизняне виробництво фруктів останніми роками стабілізувалося на рівні майже 2 млн т, незважаючи на суттєве скорочення площі насаджень в плодоносному віці, що однак значною мірою компенсувалося підвищенням рівня середньої урожайності їх вирощування. Проте свій вплив справляє також і фактор непередбачуваних погодно-кліматичних змін. Цього року фермером із Черкащини було закладено першу в Україні плантацію екзотичного для наших умов ківі.
На зональному рівні основними виробниками фруктів є господарства лісостепової зони, де обсяги їх валового виробництва зросли порівняно із 2000 р. втричі, а середня урожайність у 5,54 разу.

Помітний потенціал зростання виробництва фруктів спостерігається також у господарствах степової зони, де їх обсяги збільшилися за вказаний порівняльний період в 1,34 разу, а середня урожайність в 1,93.
Структурний аналіз виробництва основних видів плодів в усіх категоріях господарств України засвідчив значні зрушення у садівничій галузі.
Насамперед у структурі виробництва культур зерняткових зросла частка яблуні до 86,2 %, а серед кісточкових збільшилася питома вага сливи до 35,5 %.
Аналіз структури виробництва фруктів у розрізі категорій господарств свідчить про збільшення у ній питомої ваги господарств населення (діагр. 1).
Діагр. 1. Питома вага господарств населення України у виробництві різних видів фруктів

Джерело: розраховано за даними Державної служби статистики України
Нині близько 73,1 % виробництва яблук, 69,8 % груш, 97,4 % слив, 93,9 % черешень зосереджено в господарствах населення. Проте останнім часом зростає інтерес до розвитку цього напряму агробізнесу також і в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм. Адже він є досить економічно вигідний, а дохід із 1 га може сягати 200-300 і більше тис. грн.
Попит
У продовольчому балансі України попит на фрукти враховується разом із ягодами і виноградом. Як свідчить аналіз даних статистики, фонд споживання плодів, ягід і винограду останніми роками стабільно зростає як в абсолютному вимірі, так із розрахунку на одну особу.
Однак нинішній рівень споживання плодів, ягід і винограду із розрахунку на одну особу, що у 2017 р. досяг 52,8 кг, порівняно далекий від рекомендованої раціональної норми в 90 кг. Саме у його підвищенні закладений потенціал зростання ринку фруктів та сталого розвитку вітчизняної садівничої галузі.
Експортний потенціал зростання
Аналіз даних митної статистики України свідчить, що експортний напрям є досить економічного привабливий для вітчизняних виробників фруктів.
Зокрема, впродовж січня-вересня 2018 р. середньозважена ціна експорту продукції в товарній позиції «Абрикоси, вишні, черешні, персики, сливи» сягала 785,2 дол. США, а середня ціна 1 т продукції за товарною позицією «Інші плоди, свіжі» — 1682,9 дол.
Географічна структура експорту фруктів характеризувалася різними напрямками збуту. Зокрема, у товарній позиції «Яблука, груші та айва» близько 42,79 % вартості експорту за період із січня по вересень 2018 р. було спрямовано безпосередньо на ринок Білорусі, 19,92% — Молдови, 9,67 % — Швеції, тоді як решта 27,62 % — в інші країни світу.
Імпорт здебільшого здійснювався також із Польщі — 44,58 %, Нідерландів — 16,96 %, Туреччини — 10,23 % та решти країн світу —28,23 %.
У товарній позиції «Абрикоси, вишні, черешні, персики, сливи» близько 80,42 % вартості експорту за період із січня по вересень 2018 р. було спрямовано безпосередньо на ринок Білорусі, 10,27% — Молдови, 5,62 % — Польщі, тоді як решта 3,70 % в інші країни світу.
Імпортувалася вказана продукція переважно із Греції — 58,71 %, Іспанії — 25,81 %, Туреччини — 7,53 % та решти країн світу —7,94 %.
У товарній позиції «Інші плоди, свіжі» близько 29,81 % вартості експорту за період із січня по вересень 2018 р. було спрямовано безпосередньо на ринок Польщі, 27,39% — до Великобританії, 21,86 % — Нідерландів, тоді як решта 20,94 % в інші країни світу.
Імпорт вказаної продукції здебільшого здійснювався з Туреччини — 22,83 %, Греції – 18,83 %, Італії — 13,78 % та решти країн світу — 44,56 %.
Загалом для вітчизняних виробників фруктів світовий їх ринок представляє значний інтерес, оскільки в багатьох країнах вказана продукція користується підвищеним попитом.

Цінові тренди
Наявна на внутрішньому ринку цінова ситуація на культури плодові і ягідні характеризується окремими трендами їх підвищенням з огляду на досить складні погодно-кліматичні умови вирощування цього року.
Аналіз даних моніторингу середніх цін реалізації сільськогосподарськими підприємствами аграрної продукції у січні-серпні 2018 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року свідчить про помітне їх підвищення та стабілізацію продовж останніх місяців.
Діагр. 2. Динаміка коливання реалізаційних цін на культури плодові і ягідні в сільськогосподарських підприємствах України за 2017-2018 рр.
Джерело. Складено за даними Держслужби статистики України
На відміну від інших видів аграрної продукції ціни на плодові і ягідні культури на вітчизняному ринку формуються під впливом як внутрішніх чинників — урожаю, платоспроможного попиту, так і зовнішніх, які пов’язані з їхнім імпортом, валютними коливаннями гривні, а також смаковими вподобаннями споживачів.
Загалом середні реалізаційні ціни на плодові культури в аграрних підприємствах останніми роками забезпечували прийнятний рівень прибутковості виробництва. Минулого року середня рентабельність вирощування плодових культур у сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм становила 27,3 %, у тому числі 40,8 % у фермерських господарствах.
В сучасних ринкових економічних умовах розвиток плодівництва є одним із перспективних напрямів диверсифікації агробізнесу в малих та середніх господарствах. Для держави загалом – це диверсифікації експортних можливостей та збільшення валютних доходів.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, старший науковий
співробітник лабораторії маркетингу, економічного
аналізу та захисту інтелектуальної власності Інституту
сільського господарства Степу НААН





