Антикризова стратегія розвитку агробізнесу

Антикризова стратегія розвитку агробізнесу

/ Економічний гектар / Середа, 15 квітня 2020 15:08

Перші три місяці 2020 року стали випробуванням для світової економіки і виявили ознаки насування досить масштабної загальносвітової економічної кризи, спричиненої, зокрема, негативними наслідками від швидкого поширення коронавірусу. Тому вітчизняний агробізнес має перейти до антикризової стратегії розвитку.

Волатильність

Останніми роками все частіше почали вживати термін волатильність щодо аналізу цінових трендів і тенденцій на основних світових ринках, зокрема й аграрних.

Однак цей термін не просто характеризує зміни, але є певною мірою індикатором появи проблем і кризових явищ в економіці та окремих її галузях. При цьому глибока інтеграція у світову економіку як ніколи робить вітчизняний агросектор вразливим до будь-яких зовнішніх кризових коливань.

 

NB! Довідково

Волатильність (volatility) — ступінь мінливості значення індикатора, змінної, параметра в часі. Іноді В. називають «розкидом» цін, курсів та інших кількісних показників. В. зазвичай вимірюється дисперсією або представленим у річному виразі стандартним відхиленням змін. Причинами В. можуть бути різні чинники ринкового та неринкового характеру. Виділяють історичну В., сезонну, прогнозовану, циклічну, В. акцій, валютного курсу, цін, курсів, премій опціонів тощо.

 

Коливання світових цін на нафту та інші сировинні ресурси певним чином впливають також і на агропродовольчий ринок, внаслідок чого зростає його волатильність, а отже виникають реальні ризики для агробізнесу.

Якщо ми візьмемо і проаналізуємо статистику FAO-AMIS щодо зміни індексу світових цін основних сільськогосподарських культур впродовж 2015–2020 рр., то можна спостерігати їх досить високу волатильність (діаграма 1). При цьому окремі сільськогосподарські культури у певний проміжок часу демонстрували більший її розмах, тоді як інші — порівняно менший. Для прикладу, порівнюючи індекс волатильності цін пшениці й сої, можна побачити, що у 2016–2017 рр. вони були більш передбачувані для сої, ніж для пшениці.

 

 Діаграма 1. Волатильність індексу світових цін IGC щодо основних сільськогосподарських культур

07 422 13 1

 

Водночас за останні роки майже по всіх сільськогосподарських культурах спостерігається висока волатильність світових цін, що безпосередньо впливає на їх коливання на внутрішньому ринку (діаграми 1–6).

 

Діаграма 2. Динаміка волатильності індексу цін FAO на продовольство за окремими роками спостережень

07 422 13 2

 

Діаграма 3. Динаміка волатильності індексу цін FAO на зернові культури за окремими роками спостережень

07 422 13 3

 

Діаграма 4. Динаміка волатильності індексу цін FAO на олії та жири за окремими роками спостережень

07 422 13 4

 

Діаграма 5. Динаміка волатильності індексу цін FAO на м’ясо за окремими роками спостережень

07 422 14 1

 

Діаграма 6. Динаміка волатильності індексу цін FAO на молочну продукцію за окремими роками спостережень

07 422 14 2

 

Можна зробити висновок з аналізу діаграм волатильності індексу цін FAO: зерно та олія, а також деякою мірою молочна продукція, більше залежать від кон’юнктури світового ринку, тоді як м’ясо значно меншою мірою.

 

Кон’юнктура на основних агроринках

Попередні два маркетингові сезони виявилися досить сприятливими для агробізнесу як із точки зору зовнішньої кон’юнктури, так і внутрішньої, зумовленої рекордним виробництвом зернових та олійних культур. Саме це разом із першими ознаками світової економічної кризи нині визначальним чином впливає на агропродовольчу кон’юнктуру ринку.

Згідно з даними аналізу прогнозу FAO-AMIS у 2019/20 маркетинговому сезоні пропозиція зерна пшениці у світі зросте на 1,67%, як порівняти з попереднім періодом, а обсяги початкових запасів будуть нижчими на 4,71% (таблиця 1).

 

Таблиця 1. Світовий ринок пшениці: оцінка і прогноз FAO-AMIS

07 422 14 3Джерело: FAO-AMIS

 

На вітчизняному ринку пшениці загальна пропозиція зерна пшениці буде на 13,56% більшою, як порівняти з попереднім маркетинговим сезоном, тоді як початкові її запаси виявилися значно меншими — на 3,18% (таблиця 2).

 

Таблиця 2. Україна — ринок пшениці: оцінка і прогноз FAO-AMIS

07 422 14 4Джерело: FAO-AMIS

 

Загалом висока пропозиція зерна на ринку буде стримувальним чинником зростання цін на пшеницю як на внутрішньому, так і зовнішньому продовольчих ринках, що за умов виникнення загальносвітової економічної кризи, спричиненої, зокрема, негативними наслідками від швидкого поширення коронавірусу, зумовить скорочення попиту та можливе збереження низьких цін на більш тривалий період часу. Девальвація гривні матиме порівняно обмежений вплив на цінову ситуацію на внутрішньому ринку та лише частково компенсує можливі ризики агробізнесу.

Дещо інша, неоднозначна, ситуація спостерігається у світі на ринку кукурудзи, що, по суті, відрізняється від аналогічної на ринку пшениці. Насамперед пропозиція зерна кукурудзи згідно з прогнозом зросте лише на 0,65%, а початкові запаси очікує скорочення на 2,13% (таблиця 3).

 

Таблиця 3. Світовий ринок кукурудзи: оцінка і прогноз FAO-AMIS

07 422 15 1Джерело: FAO-AMIS

 

При цьому виробництво зерна кукурудзи зросте на 1,57%, тоді як внутрішнє споживання знизиться на 0,88%, а продовольче використання збільшиться на 1,8%, кормове використання — на 1,06% та інше використання — на 0,16%. Загалом кінцеві запаси будуть на 5,26% меншими, як порівняти з попереднім маркетинговим сезоном.

Тому варто очікувати стабілізацію цін на зерно кукурудзи на світовому ринку продовольства та деяке їх зростання з огляду на підвищення її попиту.

На внутрішньому ринку кукурудзи загальна пропозиція зерна у 2019/20 маркетинговому сезоні, як порівняти з 2018/19, знизиться відповідно до прогнозу на 1,38%, а початкові запаси — на 16,85%. Загальне споживання також скоротиться на 1,38% (таблиця 4). Проте навіть за умов падіння світової ціни на зерно кукурудзи на внутрішньому ринку за законами ринку вона має зрости у цьому маркетинговому сезоні. Також певний вплив матиме девальвація гривні, адже значна частина виробленої кукурудзи спрямовується на експорт.

 

Таблиця 4. Україна — ринок кукурудзи: оцінка і прогноз FAO-AMIS

07 422 15 2Джерело: FAO-AMIS

 

Третьою за стратегічним значенням сільськогосподарською культурою у світі є соя, світова пропозиція якої за прогнозами зменшиться на 2,28%. Водночас початкові запаси сої у світі в 2019/20 маркетинговому сезоні зростуть на 19,08%, тоді як виробництво скоротиться на 5,16% (таблиця 5).

 

Таблиця 5. Світовий ринок сої: оцінка і прогноз FAO-AMIS

07 422 15 3Джерело: FAO-AMIS

 

Це зумовить підвищення світової ціни на сою, оскільки вона є важливою продовольчою і кормовою сільськогосподарською культурою, попит на яку збережеться навіть за загострення кризових явищ у світовій економіці.

На внутрішньому ринку загальна пропозиція сої знизиться на 13,2%, зокрема і внаслідок зменшення її виробництва на 17,08% (таблиця 6).

 

Таблиця 6. Україна — ринок сої: оцінка і прогноз FAO-AMIS

07 422 15 4Джерело: FAO-AMIS

 

З огляду на зазначене вище можна з певною експертною оцінкою стверджувати, що на ринку відбудеться коригування цін та їх підвищення. Це буде зумовлене впливом як світової кон’юнктури, так і девальвації гривні та інших неврахованих чинників.

Загалом 2020 рік буде досить складним для економіки агробізнесу як із точки зору насування досить масштабної загальносвітової економічної кризи, спричиненої негативними наслідками від швидкого поширення коронавірусу, так і дією інших чинників, зокрема, погодно-кліматичних, зниження економічної активності на зовнішніх ринках, а також і на внутрішньому продовольчому ринку. Зменшити ризики та економічні втрати можливо буде за умов переходу агробізнесу на антикризову стратегію розвитку. Спробуємо окреслити основні її складові та в цілому парадигму.

 

Антикризова стратегія розвитку агробізнесу

Всі розуміють, що сьогодні агробізнес з об’єктивних та суб’єктивних причин займає стратегічне значення в економіці, забезпечуючи до 40% надходжень від експорту. Однак світова економічна криза, про яку наголошують багато експертів, нині вже охопила весь світ. Тому, щоб мінімізувати її негативні наслідки для вітчизняного агробізнесу, необхідно починати впроваджувати антикризову стратегію розвитку.

Які ж основні ризики для агробізнесу нині актуалізуються. Насамперед це:

  • девальвація і різке зростання курсу іноземної валюти та подорожчання засобів захисту рослин, насіння, добрив та техніки й запчастин;
  • втрата окремих ринків збуту для аграрної продукції або ж зменшення її обсягів внаслідок скорочення світового попиту, а відповідно, і міжнародної торгівлі та експорту;
  • зниження світових цін на аг­рарну продукцію;
  • проблеми з логістикою збуту аграрної продукції та обмежувальні заходи щодо її просування внаслідок карантину через коронавірус;
  • зниження обсягів іноземних інвестицій в АПК через економічну кризу та паніку на світових фінансових ринках.

 

Це лише окремі з можливих наслідків, які варто врахувати агробізнесу під час розробки стратегії антикризового розвитку.

Що потрібно робити в цій ситуації агробізнесу для мінімізації економічних ризиків. По-перше, використовувати антикризове бюджетування витрат та багатоваріантне бізнес-планування різних сценаріїв розвитку бізнесу.

По-друге, у структурі виробництва розробити нову продуктову стратегію збалансованої і диверсифікованої орієнтації як на потреби внутрішнього ринку (круп’яні культури), так і зовнішнього — маржинальні (олійні, кукурудза), а також певні ресурси спрямувати на окремі нішеві культури.

По-третє, оптимізувати витрати та по можливості більше використовувати матеріально-технічні ресурси вітчизняного виробництва.

Для зменшення чинника сезонності грошових надходжень, а відповідно, потреби в залученні кредитних фінансових ресурсів та диверсифікації дохідності найбільш вигідним сьогодні може стати реалізація проєктів у сфері альтернативної енергетики та виробництва тваринницької продукції.

Агроекспортерам варто спробувати вийти на нові агропродовольчі ринки збуту, а також спробувати диверсифікувати структуру експорту та поступово збільшувати в ньому частку продукції з високою доданою вартістю та переділом.

Загалом агросектор повинен адаптуватися не лише до кліматичних змін, але й до глобальних економічних зрушень, які викликані на лише світовою кризою та наслідками поширення епідемії коронавірусу, але є певною мірою першими проявами зміни загальної парадигми розвитку цивілізації та переходу її до нової моделі сталого розвитку на засадах формування 4-ї промислової революції, біоекономіки, роботизації та штучного інтелекту. Саме ці вектори розвитку матимуть значний вплив на усі галузі економіки, зокрема й на аграрне виробництво.

 

Ю. В. КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, ІСГС НААН,
сільськогосподарський експерт-дорадник з аудиту,
економіки та управління підприємством

 

 

 18 квітня 2024
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
18 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.