Останні тижні радують гарною погодою та ціновими котируваннями на сільськогосподарську продукцію. Останнє стосується фактично всіх основних для вітчизняних агровиробників культур.
Ціни по осені рахують
Впевнено зростали ціни на чорноморську пшеницю. Аналітики пояснюють, що чергова серія міжнародних закупівельних тендерів і стримана пропозиція підштовхнули експортні котирування до нового сезонного максимуму в 2020/21 МР. Активний експортний попит на тлі високих світових цін і високі темпи відвантаження провокують подальше зростання закупівельних цін в портах. Водночас український ринок пшениці стає менш активним. Трейдери більше фокусуються на виконанні укладених раніше контрактів, бо зерновиробники зараз схильні притримувати збіжжя в очікуванні кращих цін. Хоча сподівання можуть і не виправдатися, оскільки Мінсільгосп США підвищив прогноз світового виробництва пшениці на 4,5 млн. На збільшення оцінок, зокрема, вплинув перегляд прогнозів врожаю в Австралії та Канаді.
А от ціни на кукурудзу нового врожаю можуть поки що рости спокійно. Адже це відбувається на тлі збільшення закупівельної активності китайських імпортерів, а також зниження потенціалу виробництва американської, української, французької та румунської кукурудзи з огляду на несприятливі погодні умови. Хоча, як зазначають експерти, зростання цін на кукурудзу дещо обмежує жорстка конкуренція на світовому ринку та бразильський чинник — недавнє підвищення прогнозів валового збору культури у цій країні.
Соняшник теж зараз у ціні. Не лише в Україні рекордно зросли ціни на соняшникову олію, але й в країнах Європейського Союзу — до максимуму за 5 років. Згідно з даними Oil World, на європейському ринку котирування досягають 960 дол. за тонну, що на 18% або на 145 дол. за тонну вище показника місяць тому. Також слід врахувати хороший попит з боку Індії і Китаю, які імпортують близько 40% соняшникової олії, виробленої у світі.
Ажіотажний попит обумовлений насамперед прогнозами скорочення виробництва насіння соняшнику в основних країнах-виробниках: Україні, Росії, Румунії та Болгарії. Так, на сьогодні експерти прогнозують валовий збір насіння соняшнику в Україні на рівні 15,8 млн тонн. Проблеми виникають не лише з кількістю, але й з якістю нового урожаю. За повідомленнями операторів ринку, збиральна кампанія в південних областях характеризується низькими якісними показниками соняшнику — невисоким умістом масла і наявністю великої кількості пустотілих зернівок тощо.
Боби теж в ціновому тренді. Принаймні стартові ціни на сою урожаю-2020 в Україні значно вищі за торішні. Це пояснюють зменшеними оцінками щодо виробництва цієї культури як в Україні, так і у світі, зокрема, в Сполучених Штатах. А також свою роль відіграє високий попит з боку Китаю.
Погода й демографія завжди на часі
Можна сподіватися, що аграрії цього сезону не будуть сидіти на бобах. Проте гарантії не дасть ніхто. Як зазначають експерти Investing.com, коли справа стосується сільськогосподарської продукції, жодного року не проходить без пригод. Хоча тут вони, мабуть, що не на всі 100 праві. Часом не те що рік, а кожен із місяців чи тижнів аграрного сезону може піднести неабиякий сюрприз. Насамперед виробництво просто неба залежить від погодних чинників у критичні фази вирощування тієї чи іншої культури. Коли йдеться про кукурудзу, соєві боби й ф’ючерси на пшеницю, то саме погодні умови в ключових регіонах Сполучених Штатів (провідного виробника цих культур), а також інших великих країн-агровиробників визначають розмір врожаю і, відповідно, впливають на його ціну на глобальному та локальних ринках.
Ще серпневий звіт Міністерства сільського господарства США, присвячений балансу світового попиту і пропозиції сільськогосподарської продукції, констатував: рік загалом буде вельми урожайний, дефіциту не передбачається. І про зростання цін на зернові та олійні можуть думати лише затяті оптимісти. Та як раз вони виявилися праві, а аналітики раптом сіли в калюжу. Тому що перед самим оприлюдненням звіту Мінсільгоспу США по родючих рівнинах Оклахомщини та Канзащини вдарив грім: прокотилися сильні грози і зливи. Це досить суттєво вдарило по перспективах зібрати добрий урожай. Фахівці наголошують, що під час посівної чи періоду дозрівання-збору зернових і олійних культур їх ринки можуть ставати дуже волатильними, а їхні ф’ючерси можуть суттєво зростати. Адже погода може раптово скоригувати всі попередні прогнози та розклади.
Окрім погоди на користь підвищення цін грає і такий фундаментальний чинник, як зростання людської популяції та, відповідно, попиту на продукти харчування. За підрахунками демографів, кожен квартал загальне населення Землі збільшується приблизно на 20 млн осіб. І зараз населення планети становить понад 7,680 млрд, що майже на 28% більше, ніж два десятиліття тому.
І цінам, особливо за несприятливих погодних умов та дефіциту, є куди рости. Варто лише згадати, що зараз ціни на кукурудзу, сою та пшеницю значно нижчі, ніж 2012 року. З того часу середня врожайність цих культур зросла, але ж і населення світу за цих 8 років виросло на 640 млн.
США та КНР працюють на Україну
Окрім нестабільної погоди та стабільного демографічного росту глобальний вплив має і американський чинник. Йдеться про регуляторно-економічну політику Сполучених Штатів. Оскільки долар є провідною світовою валютою, його використовують для вираження вартості більшості товарів і ринки сільськогосподарської продукції не є винятком. Падіння долара, яке зараз спостерігаємо, веде до зростання цін на сировинні товари. Можна встановити певну залежність: «вічнозелений» падає — ціна на кукурудзу, сою та пшеницю зростає. А спричинені пандемією Covid-19 грандіозне вливання ліквідності та урядові програми стимулювання економіки є вкрай потужними драйверами інфляції в США, що, своєю чергою, сприяє зростанню цін на сировинні товари.
На статус провідної економіки світу успішно претендує і комуністичний Китай. Китайський чинник теж справляє великий вплив на цінову кон’юнктуру. А найбільша за чисельністю населення країна у світі зараз закликає до економії продовольства.
Хоча торік Китай встановив історичний рекорд із виробництва зерна, очільник КНР Сі Цзіньпін та інші можновладці звернулися до громадян з вимогою жорстко та рішуче присікти марнотратство продуктів харчування — залишена в тарілці їжа розглядається як брак свідомості та патріотизму. Міністр сільського господарства, зокрема, заявив: хоча урожай зібрано багатий, але час складний і про продовольчу безпеку забувати не слід. Оскільки вона знаходиться під питанням у зв’язку з розгулом пандемії у світі та погіршенням стосунків із США. Владу також турбує, що деякі несвідомі фермери зберігають більше як 20–30% врожаю в засіках, розраховуючи на підвищення цін.
«У найбільшій за населенням країні світу ціни на пшеницю і кукурудзу швидко ростуть, — оцінює ситуацію вельми критично гонконзьке видання South China Morning Post. — І знову виникає запитання: наскільки забезпечено безпеку Китаю в галузі постачання продовольством? Адже його залежність від імпорту зерна збільшується, оброблювані сільськими виробниками площі скорочуються; до того ж великої шкоди селу завдають стихійні лиха».
Повну об’єктивність гонконзьких ЗМІ, звісно, можна поставити під сумнів. Але фактом є те, що Китай змушений досить суттєво збільшувати закупівлі зерна за кордоном. При цьому китайські аналітики стурбовані тим, що США можуть розгорнути продовольчу війну проти КНР, тимчасово зупинивши постачання сільгосппродукції в країні. Щоправда, від цього навряд чи будуть у захваті самі американські фермери, і Дональд Трамп не захоче дратувати своїх улюблених виборців. Але таку можливість до кінця не можна відкидати. Бо ж невідомо, чим закінчаться виборчі перегони в Сполучених Штатах, де шановні слони/республіканці та осли/демократи зараз відчайдушно б’ються за краще місце під сонцем.
А тим часом несподівані дощі, політично-економічна нестабільність у Сполучених Штатах та посилена турбота про продовольчу безпеку в Китаї працюють на користь українських аграріїв. Що ж, після всіх тривог і негараздів цього року бабине літо видалося нівроку.
Олекса СТЕРНІЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
