Нішевий напрям імпортозаміщення в овочівництві
Основна мета сучасного агробізнесу полягає в збільшенні виробництва якісної і безпечної аграрної продукції для забезпечення потреб внутрішнього продовольчого ринку, розвитку можливостей імпортозаміщення по окремих товарних позиціях та росту експорту. Доволі суттєвою є залежність внутрішнього ринку від імпорту овочів. Міжнародний досвід переконливо доводить, що оптимально розв’язати цю проблему можливо шляхом пришвидшеного розвитку агропромислового виробництва на основі інноваційних технологій захищеного ґрунту. У світі за різними експертними оцінками площі під закритим ґрунтом для вирощування сільськогосподарських культур складають близько 0,5—0,7 млн га та продовжують щорічно зростати.
Водночас нині за даними досліджень та аналізу державної статистичної інформації загальна площа захищеного ґрунту в усіх категоріях господарств України становить майже 7069,8 га, з яких у господарствах населення розміщено 6694,6 га, або 95% від усієї їх площі, а на підприємствах різних організаційно-правових форм — 2 га, зокрема у фермерських господарствах близько 12,3 га (рис. 1). Це досить небагато, враховуючи наявний значний ресурсний потенціал, ринки збуту та зростання попиту.
Рис. 1. Розподілення різних категорій господарств за площею захищеного ґрунту, яка використовувалась для виробництва продукції рослинництва у 2020 році
Джерело. Складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
Однак останніми роками інтерес до тепличного овочівництва (захищеного ґрунту) почав знову зростати. Це відбувається завдяки освоєнню інноваційних технологій, що дозволяють значно пришвидшити зростання і дозрівання рослин і підвищити середню врожайність вирощування овочевих культур, одночасно знизивши витрати й собівартість виробництва продукції.
Регіональне розміщення площ захищеного ґрунту
На регіональному рівні основні площі захищеного ґрунту традиційно зосереджені навколо великих міст й агломерацій. Адже ця продукція короткого терміну зберігання, попит на яку формується міським населенням. Нині в цих регіонах розміщено близько 85% усіх площ, зайнятих під захищеним ґрунтом. Здебільшого в цих господарствах вирощують овочеві культури, попит на які постійно зростає (рис. 2).
Рис. 2. Розподілення регіонів із найбільшою площею захищеного ґрунту, яка використовувалась для виробництва продукції рослинництва у 2020 році
Джерело. Складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
Лідируючі позиції у розвитку виробництва аграрної продукції захищеного ґрунту займають господарства Чернігівської (1718,9 ц/га), Донецької (1897,9 ц/га), Миколаївської (1934,6 ц/га) та Харківської (1999,4 ц/га) областей. Зокрема, по окремих овочевих культурах — помідорах й огірках найвищий рівень досягнуто в Миколаївській і Харківській областях (табл. 1).
Таблиця 1. Регіональні особливості виробництва сільськогосподарських культур у захищеному ґрунті в господарствах усіх категорій за даними 2020 року
Джерело. Складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
Водночас внаслідок незначних площ, які нині використовуються для виробництва продукції захищеного ґрунту, зростає її імпорт. В основному, особливо в зимово-весняний період, суттєво зростають потреби населення в овочах, які поки що неможливо задовольнити внутрішнім виробництвом, а тільки шляхом розвитку і впровадження інноваційних технологій захищеного ґрунту. Так, у 2020 році лише помідорів було імпортовано на суму 212,7 млн доларів США (табл. 2).
Таблиця 2. Окремі товарні позиції імпорту овочів у 2020 році
Джерело. Складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
Продуктивність виробництва продукції рослинництва захищеного ґрунту
Торік вітчизняні господарства, які вирощували продукцію рослинництва захищеного ґрунту, отримали рекордну продуктивність по багатьох овочевих культурах. По окремих культурах середня врожайність із 1 га досягла більше як 1000 ц (табл. 3).
Таблиця 3. Виробництво сільськогосподарських культур у захищеному ґрунті в господарства усіх категорій за 2020 рік
Джерело. Складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики; к — дані не оприлюднюються.
Серед культур захищеного ґрунту найбільш високоврожайними є вирощування буряка столового (7437,4 ц/га), баклажанів (1029,5 ц/га), помідорів (821 ц/га), огірків і корнішонів (758,6 ц/га). Досить перспективним напрямом в агробізнесі є розвиток технологій захищеного ґрунту у вирощуванні ягідних культур. Загалом це досить економічно вигідний напрям агробізнесу, який за дотримання технології та формування ефективного ланцюга просування продукції за принципом виробництво-збут-споживач може забезпечити отримання із 1 га щонайменше 1–2 млн гривень доходу.
Інновації у виробництві продукції захищеного ґрунту
Як показує аналіз останніх досліджень, на сьогодні у світі визначилися кілька ключових тенденцій, що визначають підхід до розвитку технологій захищеного ґрунту. Насамперед варто окремо розглянути їх.
Одним із найбільш передових методів вирощування, що набирають усе більшого поширення у виробництві, є малооб’ємна технологія, коли рослини вирощують не в ґрунті, а в спеціальних місткостях, наповнених субстратом, у якому створюються сприятливі умови для їх росту. Вирощування сільськогосподарських культур може здійснюватися на торф’яних субстратах, на мінеральній ваті або аеропоніці. До того ж внаслідок застосування ресурсозберігаючих технологій і спеціальних матеріалів суттєво зменшуються витрати, що впливає на собівартість виробництва кінцевого продукту.
Важливим трендом є автоматизація та роботизація основних і найбільш трудомістких видів робіт у теплицях. Поки що ці технології перебувають здебільшого на рівні стартапів і дослідних зразків. Однак їх поширення може суттєво пришвидшитися в наступні роки через високу вартість залучення сезонних працівників і їх дефіцит.
Окремо технологічний аспект цього питання полягає в розумінні того, що загалом лише на традиційному ґрунті уже неможливо виробляти якісну продукцію, бо нагромаджуються шкідники та хвороби. З цієї позиції створити сприятливе контрольоване середовище для рослин можна тільки за умов, коли щорічно можливо забезпечити ретельне очищення ґрунту. Однак це досить трудомісткий і дорогий підхід, що потребує значних матеріальних, трудових і фінансових витрат.
Крім вказаних підходів підвищується також додатковий інтерес до виробництва продукції тепличного овочівництва захищеного ґрунту із використанням інноваційних біологічних методів. Зокрема, вказані підходи передбачають повну або часткову відмову від пестицидів для боротьби зі шкідниками й застосування тільки біологічних засобів і методів захисту рослин (наприклад, біопрепаратів і ентомофагів), а також органічних регуляторів росту.
Досить перспективним напрямом тепличного овочівництва є технологія світлокультури. Тобто вирощування рослин у позасезонний період завдяки додатковому електричному освітленню на основі нових штучних джерел світла й інтелектуальних систем автоматичного регулювання мікроклімату.
Загалом можна стверджувати, що основні принципи, на яких сьогодні створюються та впроваджуються у виробництво всі глобальні інновації в рослинництві захищеного ґрунту, — це пошук оптимальних способів і технологій виробляти більше продукції з мінімальними витратами ресурсів, зокрема, площ, води, добрив та енергії.
Ю. В. КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, ІСГС НААН,
експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємством
