Глобальне виробництво
Основну увагу міжнародних продовольчих організацій нині зосереджено на моніторингу глобального ринку пшениці в усьому ланцюгу постачання від виробництва до розподілення між споживачами. Адже пшениця є провідною продовольчою культурою світу, що забезпечує їжею мільярди людей.
У світі, за даними досліджень та аналізу інформації FAO-AMIS, прогнозована пропозиція пшениці поточного маркетингового сезону становитиме 1069,94 млн тонн, що майже на рівні попереднього періоду (табл. 1).
Таблиця 1. Світовий ринок пшениці (млн тонн)
Джерело. FAO-AMIS
З тим виробництво пшениці у світі, за прогнозами експертів, скоротиться із 778,31 млн до 770,30 млн тонн, тоді як використання на продовольчі потреби збільшиться з 530,88 млн до 535,43 млн тонн через зростання населення та підвищення попиту. Обсяг торгівлі пшеницею у 2022/23 маркетинговому сезоні зросте до 190,64 млн тонн.
Внутрішній ринок і зовнішня кон’юнктура
Цьогорічні прогнози на урожай пшениці нині є досить варіативними й не враховують численних чинників і проблем зі збиранням урожаю, його зберіганням та логістикою доставки.
Кліматичні умови виявилися досить сприятливими для визрівання врожаю. Однак збирання відбувається трохи із запізненням насамперед через погодні умови.
Як очікується, вітчизняне виробництво пшениці буде на рівні 16,5 млн тонн, що вдвічі менше, ніж прогнозувалося раніше. В той самий час експерти FAO-AMIS прогнозують, що загалом виробництво пшениці становитиме близько 20 млн тонн (табл. 2).
Таблиця 2. Внутрішній ринок пшениці (млн тонн)
Джерело. FAO-AMIS
До того ж внутрішнє використання пшениці незначним чином скоротиться до 8,03 млн тонн, що майже на рівні попередніх років, зокрема, на продовольчі потреби становитиме в межах 4,38 млн тонн, а на кормові буде спрямовано близько 2,45 млн тонн. Водночас експорт пшениці, за прогнозами, досить суттєво зменшиться — до 10 млн тонн проти 19 млн попереднього маркетингового сезону. Це призведе до зростання кінцевих запасів пшениці на рівні 8,37 млн тонн, що є найвищим показником за багато років.
Одним з ефективних шляхів розв’язання зазначеної проблеми може стати збільшення обсягів переробки пшениці на борошно, яке можна довше зберігати й, таким чином, розширити експортні можливості шляхом інших напрямів логістики — залізничного й автотранспортного. Крім того, це додана вартість, якої нині бракує для покриття агробізнесу збитків.
Цінова кон’юнктура
Внутрішні ціни на пшеницю є досить низькими, бо головну проблему з логістикою досі повністю не розв’язано. А це додаткові витрати, що відбивається безпосередньо на ціні для фермерів. Водночас на світовому аграрному ринку глобальна ціна на пшеницю є досить високою — близько 350 дол./т станом на початок липня 2022 року (рис.).
Рис. Глобальна волатильність цін на пшеницю у 2000–2022 рр.
Загалом за останні 22 роки ціна на пшеницю досягала максимуму в понад 400 дол./т двічі — 2008-го та 2022 року, тоді як в інші роки вона майже не перевищувала 200–300 дол. Девальвації гривні тільки частково розв’яже проблему низьких цін на пшеницю. Агробізнесу слід звернути увагу на зміну сировинної орієнтації експорту зерна на збільшення обсягів міжнародної торгівлі продуктами його переробки, зокрема борошна. Це поки що одна з оптимальних альтернатив, яка може допомогти врятувати врожай та підвищити дохідність в агробізнесі.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору економічних
досліджень та аналізу науково-інноваційного потенціалу ІСГС НААН,
експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємством
