Світовий ринок пшениці традиційно є одним із найбільших, що загалом визначає глобальну продовольчу безпеку, основні тренди й тенденції, а також питання перспектив розвитку продовольчих систем у різних частинах світу. Чисельність населення світу вже давно перетнула бар’єр у 8 млрд і далі збільшується, як і попит на пшеницю, що є важливою складовою глобальної харчової та сільськогосподарської культури.
Перевагою пшениці є те, що серед основних ознак сортів озимих зернових культур значне місце посідає їхня адаптованість до несприятливих абіотичних чинників. Оскільки все відчутнішими стають зміни в кліматі, пшениця зберігатиме провідну роль у системі продовольчої безпеки в наступні десятиліття.
За даними прогнозів міжнародних аналітиків та експертів FAO-AMIS 2024/25 маркетингового сезону попит на пшеницю зберігатиметься на рівні позаминулого сезону. Пропозиція зерна сягне 1101,98 млн тонн. Однак це приблизно на 0,57% нижче від аналогічних обсягів сезону 2023/24 років (табл. 1).
Таблиця 1. Глобальний ринок пшениці
Джерело. FAO-AMIS
Водночас прогнози щодо виробництва пшениці у світі нині переглядають у бік оптимістичніших оцінок. Обсяги виробництва у 2024/24 роках за оцінками становитимуть близько 788,06 млн тонн, а прогноз на 2024/25 сезон передбачає їх збільшення на 0,13% — до 789,11 млн тонн.
Світові ціни на пшеницю є ще на досить низькому рівні під тиском урожаю з північної півкулі. Однак розмах коливань цін є досить помітним. Нині на основних біржах за 1 т зерна пшениці дають від 198,05 до 288 дол. США залежно від класу та якості зерна, а також логістики постачання (табл. 2).
Таблиця 2. Світові біржові котирування на пшеницю станом на 05.08.2024, дол. США
Джерело. AgroChart, Міністерство аграрної політики та продовольства
Разом із тим поставки з південної півкулі так само впливають на ціни, хоча врожай в інших частинах світу ймовірно не виправдає очікувань. Тільки волога погода в деяких частинах Європейського Союзу може спричинити занепокоєння щодо якості пшениці. Травень 2024 року став 12 поспіль місяцем рекордних глобальних температур. Якщо ця тенденція збережеться, сильна спека ймовірно матиме негативний вплив на сільське господарство, особливо якщо спека виникає в періоди браку вологи або на головних репродуктивних стадіях, які визначають кінцеву врожайність.
Через складні погодні умови й інші чинники екстремального кліматичного характеру вітчизняний агробізнес недоотримає близько 6,58% прогнозованого у 2024/25 роках виробництва пшениці (табл. 3). До того ж початкові запаси будуть одними з найнижчих за останні 3 роки.
Таблиця 3. Внутрішній ринок пшениці
Джерело. FAO-AMIS
Внутрішнє використання пшениці лишиться майже на тому самому рівні, як і в попередні роки й становитиме 6,7 млн тонн, зокрема на продовольчі цілі дещо підвищиться до 4 млн тонн. Як очікується, експорт знизиться до 14,5 млн тонн. Крім того, кінцеві запаси пшениці на внутрішньому ринку вперше за багато років скоротяться нижче 1 млн тонн, що спонукає аграріїв збільшити посівні їх площі.
З огляду на обмеженість земельних ресурсів варто ретельно підходити до агротехнологічних аспектів вирощування пшениці та спрямовувати зусилля на інтенсифікацію її виробництва. Адже по факту з 2022 року посівні площі під пшеницею суттєво зменшилися.
З огляду на втрату з 2022 року значних посівних площ потенціал виробництва пшениці нині переміщується в бік підвищення її середньої врожайності. Останні часом як вітчизняні, так й іноземні сорти пшениці показують значне підвищення врожайності, що забезпечує можливість подвоєння продуктивності та збільшення виробництва до 40–50 млн тонн на рік. 2023 року 76 аграрних підприємств (усього 0,4% їх загальної кількості) на посівних площах понад 3000 га в середньому на одне господарство отримали показник урожайності пшениці на рівні в майже 6 т/га, забезпечивши 11,1% усього валового збору зерна.
Наявні вже багато років і зареєстровані нові сорти озимої пшениці за ступенем інтенсивності, реагуванням на умови середовища та елементи технології вирощування поділяють на три основних групи: інтенсивні, універсальні та напівінтенсивні. Від правильного підбору сортів й агротехніки багато в чому залежить, чи отримує аграрій урожай на рівні максимально можливого.
Науковці та практики останніми роками рекомендують для агрогосподарств, здатних підтримувати високий рівень технологічного забезпечення, передусім сорти інтенсивного типу, важливою перевагою яких є прямий зв’язок між продуктивністю та внесенням добрив. В той самий час, щоб отримати високий урожай, цього вже явно недостатньою. Слід також застосовувати інтегрований захист рослин шляхом використання якісних засобів захисту, а також своєчасно підживлювати пшеницю аміачною селітрою тощо.
З іншого боку, у виборі сортів пшениці практики радять більш зважено розраховувати на власні ресурсні та фінансові можливості. Зокрема, у господарствах із низьким рівнем агротехніки й ресурсних можливостей перспективи мають сорти напівінтенсивного типу з відносно невисоким генетичним рівнем закладеного в них потенціалу врожайності, але витривалі до низьких агрофонів. Тобто навіть за обмежених ресурсних можливостей, як свідчить досвід окремих господарств, цілком можливо отримати середній урожай за застосування подібних сортів і дотримання відповідної агротехнології.
Важливу роль у продовольчій безпеці відіграють сорти озимої пшениці універсального типу, які використовують із метою добору сортів для конкретного господарства. Традиційно маючи високий генетичний потенціал продуктивності та якості зерна в поєднанні з ефективною адаптацією на варіюючи екологічні умови, вони забезпечують максимальну реалізацію потенційних можливостей сорту. Такі сорти цілком можуть забезпечити в сучасних умовах за оптимального ресурсного забезпечення врожайність 8–10 т/га. Крім того, ці сорти менш вибагливі до попередника, здатні забезпечувати вищу врожайність за несприятливих умов, ніж інтенсивні сорти. Найкращими попередниками для них є чорний пар, зайнятий пар, багаторічні трави, кукурудза на силос. Спільною характеристикою цих сортів є високий генетичний потенціал урожайності. Також подібні сорти демонструють додаткові властивості, які характеризуються передусім досить високою морозо-, зимостійкості, посухо-, жаростійкості, стійкості до шкідників і хвороб та інших несприятливих умов вирощування. Варто зазначити, що ці сорти мають показники якості сильної пшениці.
Загалом кожний сорт має свої особливості, переваги та вимоги до вирощування, на які треба звертати обов’язкову увагу в його виборі з урахуванням аналізу ґрунтово-кліматичних й агротехнічних умов у кожному конкретному господарстві та районі. Переваги сортів універсального типу полягають у їх високій та унікальній цінності й високопродуктивному потенціалі, яка для більшості господарств дозволяє підібрати 2–3 сорти, що навіть за несприятливих умов забезпечать прийнятний урожай.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору
економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного
потенціалу ІСГС НААН, експерт-дорадник з аудиту,
економіки та управління підприємством
