Лілія Тімакіна: «Головним питанням є збереження масивів полів, що знаходяться в обробітку компанії»

Лілія Тімакіна: «Головним питанням є збереження масивів полів, що знаходяться в обробітку компанії»

/ Експертна думка / Четвер, 06 лютого 2020 11:35

Поки розмови точаться про іноземців як учасників земельного ринку, є чимало компаній із частковим іноземним капіталом. Наприклад, «Астарта-Київ» — сучасна потужна агрокомпанія, яка заснована українцями, але залучення іноземного капіталу дозволило їй розвиватись. То хто ж тоді ці «іноземці» на нашому земельному ринку? Про це ми запитали у Лілії Тімакіної, директорки з юридичних питань агропромхолдингу «Астарта-Київ».

01 02 416 417 78

Лілія Тімакіна, директорка з юридичних питань агропромхолдингу «Астарта-Київ»

 

Довідка

«Астарта-Київ» — один із найбільших вертикально інтегрованих агро-індустріальних холдингів в Україні

 Земельний банк: 240 тис. га

 Напрями діяльності: рослинницво, виробництво цукру й молока, переробка сої, біоенергетика

 

 

  • Яке Ваше ставлення до земельного законопроекту №2178-10?

— Редакція законопроекту 2178-10, яка пропонується до другого читання, ввела значні обмеження для великих сільськогосподарських виробників. Це серйозний виклик, який ставить під загрозу подальше існування уже наявної переробної галузі в Україні. Наша компанія спеціалізується на виробництві цукру. Цукрові буряки, які ми вирощуємо як сировину для наших заводів, є досить складною та витратною агрокультурою, крім того, дуже важливою є відстань від поля до заводу. А враховуючи те, що не кожен сільськогосподарський виробник готовий вирощувати цукрові буряки, є загроза зменшення обсягів виробництва цукру. Головним питанням є збереження масивів полів біля переробних заводів та забезпечення можливості використовувати землю у довгостроковій перспективі.

 

  • На Вашу думку, наскільки виправданим є обмеження доступу до ринку землі іноземного капіталу. Чи не породить це навпаки додаткових корупційних схем?

— Я вважаю, що неправильно називати українські компанії з іноземним капіталом, які десятки років працюють в Україні «іноземцями» і обмежувати їхні права. Поясню на нашому прикладі. «Астарта» була заснована понад 26 років тому в Україні, українцями, на всіх наших підприємствах працюють наші громадяни. У 2006 році компанія стала публічною, розмістила акції на Варшавській фондовій біржі і таким чином залучила іноземні інвестиції. Саме це забезпечило додаткові можливості для придбання нової техніки, будівництва та реконструкції заводів, елеваторів — а це все тисячі робочих місць! Ні для кого не є таємницею, що саме підприємства з іноземними інвестиціями найбільше сплачують податків та роблять соціальні програми для українського села, працівників та пайовиків, платять «чисті» зарплати і дотримуються високих екологічних стандартів. Зрештою, працювати в компаніях з іноземними інвестиціями престижно.

При цьому разом з іноземними інвестиціями «Астарта» отримала обов’язки публічно звітувати про свою роботу, вести бізнес за високими європейськими стандартами. І хочу також звернути увагу, що за ці 13 років у публічному статусі «Астарта» не виплачувала дивідендів своїм іноземним інвесторам. Всі зароблені гроші реінвестувалися у виробництво в Україні. І ніхто з інвесторів не виводив капітал — вони погоджувалися, що необхідно розвивати бізнес тут. То кого ми називаємо «іноземцями» і кого хочемо «виставити» з українського агроринку?

 

  • Чи готова компанія «Астарта» викуповувати землі? Якщо так — то скільки, якщо ні — то чому?

— Я глибоко переконана, що сільськогосподарські виробники націлені на придбання саме тої землі, що перебуває у їхньому обробітку. Те, що компанії з іноземним капіталом скуплять землі фермерів, є міфом, на якому спекулюють популісти. Жоден великий агровиробник не здатен сьогодні викупити весь земельний банк, який обробляє — це вимагає дуже великих інвестицій. «Астарта», як і більшість сільськогосподарських виробників, не має наміру ініціювати викуп землі, так само, як і більшість власників паїв не поспішатимуть їх продавати.

Але головним питанням є збереження масивів полів, що знаходяться в обробітку компанії, в зв’язку з чим за умови, якщо закон дозволить, ми будемо намагатися викупити землю, яка знаходиться у масивах полів, що обробляються нашими підприємствами.

 

  • Чи відчуваєте зараз конкуренцію із фермерськими господарствами. У чому вона проявляється? Які проблемні питання найчастіше виникають між фермерами та холдингами, та чи можна глобально запобігти виникненню конфліктних ситуацій без втручання держави?

— Ми проти протиставляння холдингів і фермерів. До сьогодні всі агровиробники в Україні, незалежно від розміру господарства, не лише співіснували, розвивалися у своїх напрямах, але і в багатьох випадках співпрацювали. Ми, наприклад, фінансуємо фермерів і просимо їх вирощувати продукцію для наших переробних потужностей. І це нормальна практика в Україні. Якщо виробники ведуть чисту бухгалтерію, не уникають сплати податків та дотримуються законодавства, то конфліктів не виникає.

На жаль, не всі фермери ведуть бізнес прозоро та чесно. Нерідко орендна платня сплачується ними готівковими коштами, без сплати податків, що ставить нас у нерівні умови.

 

  • Наступних 5 років для «Астарти»: як Ви бачите розвиток компанії? Що плануєте?

— Ми дивимося у майбутнє оптимістично. Адже за роки роботи компанія заручилася підтримкою працівників, пайовиків, має довіру інвесторів, є одним із наповнювачів державного бюджету за сплатою податків. Ми несемо високу відповідальність та не маємо права підвести. «Астарта» бачить майбутнє в партнерстві. Ми прагнемо, аби відкриття ринку землі стало блискучою можливістю для покращення життя всіх українців, зростання економічної спроможності нашої країни та розвитку сільськогосподарських підприємств — і великих, і малих.

 

Підготувала Тетяна Тимошенко

 19 травня 2026
Попри сприятливу зиму для бджіл, холодна весна може залишити Запорізьку область без раннього меду.
Попри сприятливу зиму для бджіл, холодна весна може залишити Запорізьку область без раннього меду.
19 травня 2026
 19 травня 2026
У квітні середня споживча ціна сала в Україні знизилася на 0,6%, як порівняти з березнем, ‒ до 215,54 грн/кг проти 216,86 грн/кг.
У квітні середня споживча ціна сала в Україні знизилася на 0,6%, як порівняти з березнем, ‒ до 215,54 грн/кг проти 216,86 грн/кг.
19 травня 2026
 19 травня 2026
Успішний висів озимого ріпаку є однією з ключових передумов для високого та стабільного врожаю. Саме на цьому етапі повною мірою проявляється важливість правильної технології посіву.
Успішний висів озимого ріпаку є однією з ключових передумов для високого та стабільного врожаю. Саме на цьому етапі повною мірою проявляється важливість правильної технології посіву.
19 травня 2026
 19 травня 2026
Через затяжні нічні заморозки та температурні коливання цієї весни аграрії Харківської області прогнозують втрату від 50% до 70% врожаю полуниці.
Через затяжні нічні заморозки та температурні коливання цієї весни аграрії Харківської області прогнозують втрату від 50% до 70% врожаю полуниці.
19 травня 2026
 19 травня 2026
Ринок крафтової та веганської продукції з бобових культур поступово формується в Україні. Попит на такі продукти активно зростає як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках.
Ринок крафтової та веганської продукції з бобових культур поступово формується в Україні. Попит на такі продукти активно зростає як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках.
19 травня 2026
 19 травня 2026
Фермерка Світлана Горбатенко з Вільхуватки, що під Харковом, вважає, що спаржа може рости на одній ділянці десятиліттями, а ще вона доволі проста у догляді.
Фермерка Світлана Горбатенко з Вільхуватки, що під Харковом, вважає, що спаржа може рости на одній ділянці десятиліттями, а ще вона доволі проста у догляді.
19 травня 2026

Please publish modules in offcanvas position.