Подальший рух агросфери

Подальший рух агросфери

/ Експертна думка / Четвер, 27 серпня 2020 14:55

Серед літа аграрна громадськість зібралася в селі Велика Олександрівка на Київщині. Обговорювалися актуальні проблеми галузі під назвою «Quo vadis, АГРО»? Де ми є сьогодні? Що показало скасування земельного мораторію? Куди рухатиметься аграрний бізнес у найближчі роки й де він є сьогодні?

Поблизу Борисполя компанія «АгроРегіон» облаштувала для конференцій і презентацій чудовий майданчик «Термінал Z». Назву обрано з натяком на повітряну браму України, що розташована за кілька кілометрів звідси. Просторий намет поєднав усі переваги спілкування на свіжому повітрі в супроводі найсучасніших технічних засобів: презентаційних плазмопанелей, мобільних кондиціонерів, навушників із синхронним перекладом.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) зібрала фахову спільноту, щоб обговорити актуальні проблеми агросфери. Латинський вислів Quo vadis? («Куди рухаємося?»), узятий як гасло, приписують євангелічному апостолові Петру. Це — одне з вічних питань, пов’язаних не лише з конкретним сьогоденням, а й із сенсом життя взагалі.

Як ідуть реформи після ухвалення рішення про відкриття ринку землі? За понад 20 років дії мораторію на купівлю-продаж землі у юридичній і моральній сфері України утворилося чимало злоякісних новоутворень. У земельних відносинах по всій Україні постали «народні республіки кривих дзеркал»: земля обробляється в тіні й не оподатковується. Нею розпоряджаються самопроголошені «польові командири» — представники місцевих кланів. Нотаріуси та юристи допомагали, придумуючи емфітевзиси й інші схеми, аби перехитрити свого партнера, клієнта і державу. Та ще й практика оренди, тимчасового користування — не викликала серйозної довіри інвесторів. Аграрії, банки, геть усі розуміють, що в будь-який момент ділянку можуть неочікувано «висмикнути» з-під оренди. Наприклад, власник паю подає до суду — й угода оренди припиняється.

15 16 430 431 21 1

І от, нарешті, цьому покладено край: ми побачили «землю в ілюмінаторі». У парламенті досягнуто компромісу щодо відкриття ринку землі. Й немає протестів, ми більше не бачимо серйозних нарікань від аграріїв і громадськості щодо «продажу матері-землі». Всі забули про жахіття, мовляв, «чорнозем вивезуть ешелонами у Китай» абощо.

Земельна реформа спрямована на встановлення зрозумілих і чесних правил гри. Ми повинні завершити життя в режимі «викривленого дзеркала», — вважають експерти. Суть земельної реформи — наведення порядку в земельних відносинах. Земля є абсолютно нормальним об’єктом купівлі-продажу, дарування, передачі в спадщину. «Зняття мораторію суттєво вплине на ринок землі. Ціна на неї зросте за 10 років приблизно у 10 разів, — переконаний президент УКАБ Алекс Ліссітса. — Цей прогноз засновується на аналогії: саме так відбувалося в багатьох інших країнах, які відкривали ринок землі».

«Я дожив до часу, коли є політична воля в країні робити реформи, а не тільки вдавати, що вони є», — переконаний Роман Лещенко. Від того, яким чином ми нині реалізуємо земельну реформу, залежить майбутнє країни на багато років вперед.

Однак в агросекторі завжди працювали десятки тисяч бюрократів. Це досвідчені люди. Вони вивільняються з насиджених місць, і повинні рухатися не в інші чиновницькі крісла, а у галузі переробки, трейдингу чи логістики. Таким чином створюватимуть додатковий валовий продукт для держави», — вважає голова Держгеокадастру Роман Лещенко.

Розлогу характеристику сучасному стану справ в аграрному бізнесі дав Алекс Ліссітса. Приблизно 11% населення планети все ще голодують. Однак натомість 39% дорослого населення мають надлишкову вагу. Мабуть, варто думати про механізми справедливого перерозподілу харчових продуктів із багатих країн до бідних.

Як ми спрацювали протягом року? Знову маємо рекорд за кількістю площ під соняшником. Нині це вже понад 6 млн гектарів, але оцінити ринок соняшника найважче, бо десь третина його — в тіні. Стабільною культурою в «портфелі» українських фермерів зостається пшениця, бо на Півдні важко знайти їй якусь альтернативу. Щодо зернових — тенденція зрозуміла. В Україні щороку збільшується кількість гектарів під кукурудзою — нині її посіяно понад 5 млн гектарів. Стабільно менше щороку сіємо жита і ячменю. Водночас споживання борошна зменшується, тоді як молока, олії, яєць, цукру більш-менш стабільне, з незначними коливаннями. Споживання яловичини впало, натомість птиці — зросло майже вдвічі. Люди почали вживати більше овочів, фруктів і ягід. Це — перспективні ніші для агробізнесу на майбутнє.

15 16 430 431 20 2

Через зміни клімату посухи стануть частішими і у світі, і в Україні також. Матимемо проблеми із суховіями. На Півдні України без потужної іригації, без штучного зрошення важко буде очікувати на добрі результати.

Латинська Америка останніми роками обганяє Україну по віддачі врожаю на гектар. Хоча по прибутку на гектар ми поки що попереду: у них — 100 дол./га, у нас — близько 200. Однак маржа, вочевидь, падатиме. Ми конкурували завдяки дешевій робочій силі в сільськогосподарському секторі. Тепер цієї переваги вже немає.

На думку Алекса Ліс­сітси, прибутковість в агросекторі найближчим часом знижуватиметься. Тому для більшої ефективності слід шукати цікавіші рішення, ніж соняшник чи кукурудза. Привабливими є нішеві культури, органічне агровиробництво. Цікавий новий напрям агробізнесу — рослинне молоко та м’ясо. Звісно ж, допомогти можуть сучасні технології, інновації — як, скажімо, ультраточне землеробство чи ферми-зоопарки.

У нас слабо розвинені навіть дуже поширені види маркетингу. Наприклад, брендування агропродукції. А це ж відома технологія для посилення продажу. Є такі відомі бренди, як «Мелітопольська черешня», «Чумак», «Медові брати», але їх вкрай мало. Де наші яблуневі або малинові бренди?

Отже, ситуація в агробізнесі нині стрімко змінюється. Втім, українці вже призвичаїлися до того, бо ми народ адаптивний і беручкий.

Генеральний директор УКАБ Роман Сластьон нагадав: «Ще 15 років тому в нас не було розвиненої інфраструктури для зернових: портів, елеваторів, вагонів-зерновозів тощо. Розвиток інфраструктури відбувався паралельно зі зростанням вирощування зернових культур». Саме такий комплексний підхід, на його думку, дав нам змогу нині досягати рекордних урожаїв і показників експорту зернових.

Однак учасники дискусії зазначала й «короткозорість» віт­чизняної аграрної політики. «Ми не можемо ухвалити жодної програми, якої дотримувалися б бодай протягом п’яти років», — зауважив Алекс Ліссітса.

Ми годуємо пів світу вже сьогодні. А через п’ять років, застосовуючи агросферу як важіль прогресу, можемо стати одним зі світових лідерів. Однак від продажу сировини слід рухатися далі. Нам потрібні заводи, які перероблятимуть агропродукцію і вироблятимуть біоетанол, смакові делікатеси, інгредієнти для багатьох складних харчових продуктів. Наші прекрасні природно-кліматичні умови — озера, річки, моря, каньйони — дозволяють розвивати зелений туризм. Агросфера разом з IT-технологіями та переробкою має дати поштовх розвитку інших галузей: суднобудування, машинобудування.

 

Коментарі

15 16 430 431 21 2Юлія КАМЕНЄВАдиректор відділу маркетингу компанії LNZ Group

— З маркетингового боку завжди величезна проблема — достукатися до дрібного сегмента ринку. Це велике завдання в агробізнесі, і ми над ним працюємо щодня, намагаємося знайти нові інструменти. Багато переймаємо від США в сільському господарстві. Зокрема, запозичили ідею онлайн-продажу. Звичайно ж, вони будуть у нас збільшуватися, як збільшуються в Америці. Наш останній передовий проєкт — продаж насіння через інтернет. У серпні цій нашій ініціативі виповнюється вже рік. І ми побачили величезну позитивну динаміку. Аграрії бувають консервативні.
Є такі, що заходять на наш сайт, але все одно передзвонюють і просять про зустріч. Багато фермерів, особливо старшого віку, люблять спілкування в стилі: «А побалакати»? Якщо треба, ми виїжджаємо до них і розмовляємо. Або без зайвих слів швидко висилаємо потрібне насіння.

 

15 16 430 431 22 1Роман ЛЕЩЕНКОголова Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру

— Ставши на державну службу, я поставив колегам по геокадастру запитання: скільки в нас землі — конкретна цифра? Відповідають: «Романе Миколайовичу, тільки Господь знає». Або: скільки захисників Вітчизни вже отримали землю? Не було таких даних. Держава роздавала землю із заплющеними очима. І ми, нарешті, почали зводити ці дані в таблицю. Виявилися і погані нюанси. Деякі люди отримали свої безоплатні два гектари багато разів у різних місцях країни. Якщо ви спитаєте мене: скільки мільйонів гектарів державної землі нині перебуває в тіні? Я вам скажу: не менше як дванадцять. Ідеться про великі кошти, що крутяться в тіньовій економіці. Наша мета — кожен гектар української землі має оподатковуватися. Ми маємо також ухвалити низку законів, що стосуються розпорядження землями: щодо децентралізації, спрощення процесів землеустрою, дерегуляції, мінімізації контактів із чиновниками. Сьогодні Держгеокадастр — дуже чисельний орган: у мене працює десять тисяч людей. Навіщо?.. Але чим більше ми ламаємо старі схеми, тим більше нас атакують. Розрубати цей гордіїв вузол можна тільки відкрито, публічно. Ми прагнемо до максимальної цифровізації всіх процесів обігу землі, щоб мінімізувати ганебні речі, що існували досі. Наприклад, коли державний орган є розпорядником мільйонів гектарів землі. Й чиновник, що сидить в Києві, вирішує долю якогось пасовища в Голопристанському районі на Херсонщині. Ми формуємо одну велику базу даних, де є всі наші землі, ліси та води. Усе наше національне багатство, яке є власністю українського народу. Щоб будь-хто в режимі реального часу міг знайти будь-яку ділянку і подивитися, що там є, кому вона належить. І буде можливість зареєструватися всім одноосібникам, фермерам — хто хоче працювати легально.

 

15 16 430 431 22 2Алекс ЛІССІТСАпрезидент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»

— Ми обробляємо землі на Чернігівщині, Полтавщині й Сумщині. Цього року відмовилися від сої. До цього призвели не так зміни клімату, як недолуга політика уряду щодо тих «соєвих правок». Куди рухатися далі? У нас є група молодих агрономів і фахівців, які тестують різні можливі технології. Конкретно поки що сказати важко, але факт: працюватимемо інтенсивно. Однак економічні наслідки глобальної кризи й непевних дій українського уряду можуть бути надзвичайно неприємними для всіх агропідприємств.Чи врятує нас Китай? Нині туди йде велика кількість української аграрної продукції… Але в певних країнах запроваджено експортні й карантинні обмеження, протекціонізм — і це теж впливатиме на нас. Це означає, що наш експорт має бути якомога більш диверсифікований. Питання, які у світі ставлять: збереження довкілля, підтримування біорізноманіття, здоров’я людей і тварин — впливатимуть і на нас. Безпечність і якість стануть надважливими характеристиками аграрної продукції. Ми не помічаємо іноді, як і куди рухається ринок. А він розвивається швидко. Українці як нація — адаптивні, швидко пристосовуються до новацій. Прибутковість в агросекторі, мабуть, падатиме. Однак до нас заходитимуть нові технології, а чи готові ми до цього? Нам треба підвищувати якість освіти й науки. Без цього неможливі інновації, а без них — зростання продуктивності виробництва.

 

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 

 16 липня 2024
Збиральна кампанія озимих та ярих колосових культур в розпалі. Тож невдовзі необхідно буде готуватися до осінньої посівної. Про що можна і потрібно подбати завчасно – розповідають фахівці Ukravit.
Збиральна кампанія озимих та ярих колосових культур в розпалі. Тож невдовзі необхідно буде готуватися до осінньої посівної. Про що можна і потрібно подбати завчасно – розповідають фахівці Ukravit.
16 липня 2024
 16 липня 2024
У січні-червні 2024 року Україна відправила на експорт 33 тис. тонн яєць, що на 28,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-червні 2024 року Україна відправила на експорт 33 тис. тонн яєць, що на 28,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
16 липня 2024
 16 липня 2024
У Мукачево Закарпатської області, завдяки заснуванню у місті нового індустріального парку,створять близько 900 нових робочих місць у переробній промисловості.
У Мукачево Закарпатської області, завдяки заснуванню у місті нового індустріального парку,створять близько 900 нових робочих місць у переробній промисловості.
16 липня 2024
 15 липня 2024
Експлуатаційні переваги самохідних обприскувачів Massey Ferguson 535 R пояснюються передусім вдалою конструкцією цієї моделі.
Експлуатаційні переваги самохідних обприскувачів Massey Ferguson 535 R пояснюються передусім вдалою конструкцією цієї моделі.
15 липня 2024
 15 липня 2024
У липневому звіті WASDE знизив прогноз світового урожаю насіння соняшнику у 2024/25 маркетинговому році на 0,6 млн т до 54,8 млн т. Основні скорочення припали на Україну – на 0,2 млн т до 14,5 млн т, і росію – на 0,5 млн т до 16,5 млн т.
У липневому звіті WASDE знизив прогноз світового урожаю насіння соняшнику у 2024/25 маркетинговому році на 0,6 млн т до 54,8 млн т. Основні скорочення припали на Україну – на 0,2 млн т до 14,5 млн т, і росію – на 0,5 млн т до 16,5 млн т.
15 липня 2024
 15 липня 2024
АТ «Укрзалізниця» наразі не планує надавати знижку в розмірі 30% на перевезення агропродукції до портів Дунаю.
АТ «Укрзалізниця» наразі не планує надавати знижку в розмірі 30% на перевезення агропродукції до портів Дунаю.
15 липня 2024

Please publish modules in offcanvas position.