agro business 160 160

Оксана Просоленко: «2021 рік став переломним завдяки суттєвій перевазі у закупівельній ціні на не ГМО сою»

Оксана Просоленко: «2021 рік став переломним завдяки суттєвій перевазі у закупівельній ціні на не ГМО сою»

/ Експертна думка / Понеділок, 07 лютого 2022 10:24

На сьогодні Україна стає все привабливішою для деяких країн в імпорті сої. Проте існують певні чинники ризику як для імпортерів, так і для внутрішніх виробників і покупців цієї культури. Про основні тенденції вирощування цієї перспективної культури розповідає Оксана Просоленко, виконавчий директор, регіональний директор Східної Європи Асоціації «Дунайська Соя».

• Розкажіть, будь ласка, якими є результати вирощування сої в Україні за підсумками 2021 року?

— Насамперед слід зазначити, що цьогорічна середня врожайність сої 2,64 т/га стала рекордною для України. Попри те, що зібрана нині площа під соєю 1,27 млн гектарів є трохи нижчою, ніж тогорічна 1,32 млн, загальний валовий збір 3,32 млн тонн на 19% вищий за торішній. Лідерами серед регіонів за врожайністю сої цього року є такі області: Хмельницька — 3,37 т/га, Запорізька — 3,04 т, Львівська — 2,98, Івано-Франківська — 2,92, Херсонська — 2,91 т/га. Для порівняння: торік середня врожайність по країні становила 2,07 т/га, у 2019 — 2,30, у 2018 — 2,59 т/га.

 

• Чи правда, що 50% сої, яку вирощують на вітчизняних полях, є генетично модифікованою? Як можна змінити цю тенденцію?

— Відповідно до Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» забороняється промислове виробництво незареєстрованих ГМО ліній і сортів. Офіційна статистика щодо співвідношення часток посівів ГМО та не ГМО сої відсутня, але є деякі дані іноземних інституцій. Так, за результатами досліджень Асоціації AgentGreen (Румунія) 2018 року в 48% відібраних зразків рослин сої було виявлено генетично модифіковані організми. Такі посіви є нелегальними, їх засівають «сірим» насінням сумнівної якості та продуктивності. Але ситуація змінюється: 2021 рік певною мірою став переломним завдяки суттєвій перевазі в закупівельній ціні на не ГМО сою.

 

• Що відбувається з ГМО соєю на внутрішньому ринку?

— Здебільшого таку сою використовують для переробки на корми. Це, своєю чергою, викликає ризик потрапляння ГМО до споживача через харчові продукти. До того ж урожай генетично модифікованої сої неможливо використовувати для експорту.

 

• До яких ризиків призводить висівання генетично модифікованої сої в Україні?

— Існує хибна думка щодо простішої технології вирощування трансгенної сої завдяки можливості суцільної обробки гліфосатумісними гербіцидами. Неоригінальне насіння сумнівного походження чи внутрішнього розмноження справді може бути дешевшим, проте воно не гарантує високої врожайності. Ця проблема поширюється й на інші культури, які висівають сортами, а не гібридами.

Протягом останніх двох років у рамках власних DonauSojaCropTour ми рандомно оглядаємо промислові поля сої в Україні. Наші експерти підраховують очікувану біологічну врожайність й оцінюють технологічний рівень вирощування цієї культури в різних регіонах. «Спрощена» технологія вирощування з висіванням несанкціонованого насіння за нашими дослідженнями забезпечує врожайність сої 1,7 т/га. Водночас завдяки висіванню сертифікованого насіння з дотриманням високоефективної технології вирощування, за результатами агрокомпаній — партнерів нашої Асоціації, урожайність сої досягає 3–3,7 т/га.

 

• Чому цікаво та вигідно вирощувати сою?

— Соя є найпоширенішим у світі джерелом виробництва рослинного білка. У зв’язку зі зміною Європейського законодавства переробники, а також виробники харчових продуктів, мають бути впевнені у походженні сировини, яку вони використовують. Відтак значно посилилась відповідальність усіх учасників харчового ланцюга за якість і безпеку готової продукції.

Як відомо, соя є невіддільною частиною ланцюга виробництва та постачання харчових продуктів. Цей факт став додатковим поштовхом щодо збільшення попиту на сою та продукти її переробки локального (європейського) виробництва. Для українських агровиробників також відкриваються певні можливості. Вже цього сезону різниця в ціні між ГМО та не ГМО соєвими бобами становила 150–200 доларів США. Водночас висока вартість азотних добрив і ризик їх дефіциту через скорочення виробництва можуть додати сої привабливості проти інших сільгоспкультур. Завдяки здатності бульбочкових бактерій на сої фіксувати азот із повітря під цю культуру потрібно вносити менше азотних добрив, що буде актуальним наступного сезону.

01 02 464 465 20

 

• Які особливості слід брати до уваги для успішного вирощування сої?

— У цьому питанні передусім потрібно вміло підбирати технологію вирощування. Соя є рекомендованим попередником під кукурудзу, пшеницю. Розуміння впливу сої як попередника дає можливість деяким фермерам заощаджувати на внесенні добрив тощо. Зменшення частки бобових культур в сівозміні призводить до дисбалансу розвитку ґрунтової біоти, що погіршує структуру та водоутримувальну здатність ґрунту. Бобові є одним із джерел відновлення ґрунту й структурування його частинок, що є важливим для накопичення та збереження вологи.

Важливим для формування врожаю є рівномірність випадання опадів, зокрема дощу. У разі випадання 800 мм дощу за рік можна було б отримати урожайність більшу за 3,5 т/га без надмірних додаткових зусиль.

З агрономічного погляду слід зважати на такі показники: рання або пізня весна, рання або пізня осінь і посухи. З огляду на ці чинники потрібно аналізувати агрометеорологічні дані та вивчати різні моделі. Ці знання дозволять скорегувати технологію вирощування сої під конкретні умови, а також допоможуть у виборі відповідних сортів культури.

 

• Як скасування «соєвих правок» вплинула на ринок сої в Україні?

— Запровадження «соєво-ріпакових правок» уже 2017 року мало негативні наслідки для сільгоспвиробників. За нашими оцінками, скасування експортного ПДВ спричинило збільшення собівартості сої. Водночас зменшились внутрішні ціни на культуру. Додатковим навантаженням на аграріїв стали несприятливі кліматичні умови. Як наслідок, значно скоротились посівні площі під соєю: у 2019 році засіяно 1,58 млн гектарів сої, що на 8% менше, ніж 2018 року, та на 21% менше, ніж 2017 року.

Проєкт закону про скасування «соєвих (ріпакових) правок» президент України підписав 21 травня 2020 року, коли посівна майже закінчилась. У цей час аграрії здебільшого вирішили про структуру посівів. Відтак скасування «соєвих правок» не стимулювало збільшення посівних площ (1,32 млн гектарів у 2020 році) і не відбилось на цьогорічних площах (1,27 млн гектарів). Наступного року ми очікуємо збільшення посівів під соєю завдяки очевидному підвищенню її рентабельності.

 

• У які країни експортують українську сою?

— Попри наявність потенціалу та передумов розвитку переробки сої в Україні, обсяг експорту соєвих бобів майже вдвічі перевищує обсяг їхньої внутрішньої переробки за останні роки. З огляду на це зауважу, що ринок можна вважати експортно орієнтованим. Внутрішнє споживання сої становить 700–800 тис. тонн щороку. Основні експортні потоки української сої спрямовано до Білорусі, Європейського Союзу та Туреччини.

 

• На експорт потрапляє тільки традиційна соя, вирощена із сертифікованого насіння?

— Законодавчо в Україні генетично модифікована соя не визнана, тобто офіційно на нашому ринку її немає, тому відсутні й офіційні дані, за якими можна б було оцінювати якість сої, яка прямує на експорт. За нашими відомостями, на експортні ринки прямує більша частина не ГМО сої. Тому що зазвичай вона дорожча за модифіковану, яку споживають на внутрішньому ринку.

 

• На якому етапі нині законопроєкт про регулювання ГМО в Україні?

— При Міністерстві економіки створена робоча група за участі широкого кола галузевих асоціацій щодо створення законопроєкту відповідно до директив Європейського парламенту та Ради ЄС щодо регулювання обігу ГМО. Асоціація «Дунайська Соя» дотримується активної позиції у цій робочій групі й надала низку рекомендацій щодо гармонізації європейського законодавства в рамках цього закону.

Наприкінці листопада нинішнього року було зареєстровано законопроєкт до першого читання, нині він на розгляді у відповідних комітетах Верховної Ради. Документ передбачає удосконалення системи оцінювання ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та на довкілля, зміну механізмів держреєстрації, удосконалення вимоги до маркування ГМО продукції та правил щодо її простежуваності. Також передбачено посилення державного контролю у сфері поводження з ГМО.

 

Розмовляла Тетяна Ковальчук

 

 23 лютого 2024
Основною тенденцією 2023 року знову стало збереження позицій м’ясопродукції українського виробництва на міжнародному ринку за рахунок курятини.
Основною тенденцією 2023 року знову стало збереження позицій м’ясопродукції українського виробництва на міжнародному ринку за рахунок курятини.
23 лютого 2024
 23 лютого 2024
Автоматизоване крапельне зрошення дає змогу заощаджувати до 30-40% води і частку мінеральних добрив для підживлення рослин. Технологія істотно скоротить виробничі витрати та водночас підвищить врожайність посівів.
Автоматизоване крапельне зрошення дає змогу заощаджувати до 30-40% води і частку мінеральних добрив для підживлення рослин. Технологія істотно скоротить виробничі витрати та водночас підвищить врожайність посівів.
23 лютого 2024
 23 лютого 2024
Завдяки ваучерній підтримці Львова ветеран війни Роман Качалаба разом з дружиною відкрив сімейну екоферму. Подружжя отримало від міста 300 тисяч гривень і придбали для розвитку власної справи модульний вагон-кухню.
Завдяки ваучерній підтримці Львова ветеран війни Роман Качалаба разом з дружиною відкрив сімейну екоферму. Подружжя отримало від міста 300 тисяч гривень і придбали для розвитку власної справи модульний вагон-кухню.
23 лютого 2024
 22 лютого 2024
22 лютого Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава» (№ 5593-д).
22 лютого Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава» (№ 5593-д).
22 лютого 2024
 22 лютого 2024
Високу рентабельність вирощування можливо забезпечити й на значних посівних площах, запровадивши сучасні технології крапельного зрошення разом з оптимальним підживленням кожної культури шляхом фертигації.
Високу рентабельність вирощування можливо забезпечити й на значних посівних площах, запровадивши сучасні технології крапельного зрошення разом з оптимальним підживленням кожної культури шляхом фертигації.
22 лютого 2024
 22 лютого 2024
Від початку повномасштабного вторгнення рф та блокування морських портів України сухопутні логістичні хаби допомогли створити альтернативні маршрути експорту та відвантажити значні обсяги агропродукції.
Від початку повномасштабного вторгнення рф та блокування морських портів України сухопутні логістичні хаби допомогли створити альтернативні маршрути експорту та відвантажити значні обсяги агропродукції.
22 лютого 2024

Please publish modules in offcanvas position.