- Анастасіє, Ваша компанія — один із лідерів виробництва органічної продукції в Україні. Як Вам це вдалося?
— У 2012 році, коли було досягнуто згоди щодо еквівалентності стандартів ЄС та США, Андрій Пилипченко, власник та засновник агропромислової групи «Арніка», ухвалює стратегічне рішення щодо поступового переходу компанії на органічну технологію виробництва. На період 2012-2016 років припадають найбільш гучні злиття та поглинання в органічному секторі по вертикалі виробництва та дистрибуції продуктів, у яких беруть участь глобальні компанії, як-то Danone, Amazon, Whitewave Foods, Whole Foods Market, Campbell та інші.
Так, станом на 2017 рік в компанії була відпрацьована широкозахватна технологія обробки ґрунтів та сертифіковано за органічним стандартом 6 313 гектарів землі. Глобальний ринок органічної продукції на цей час зростає на 10-13% щорічно (в деяких країнах, наприклад у Франції, ріст складає до 20 %), в ньому вже задіяно 181 країна світу та 69, 8 млн гектарів земель, а обсяг ринку в 2017 році досяг 97 млрд дол. Крім того, на межі споживчих трендів з’являються нові продукти із лінійки новітньої, функціональної, рослинної їжі, де за основу беруться саме продукти органічного походження, що слугує додатковим імпульсом для подальшого розвитку сектора. Також з’являються нові приватно-правові стандарти, які висувають все більші вимоги до соціальної та екологічної складової органічного виробництва, підвищуючи його толерантність до навколишнього середовища, безпечність та якість вироблених продуктів.
- Яку філософію ведення бізнесу вкладаєте у свою діяльність?
— Сьогодні діяльність компанії ґрунтується на філософії економічної, соціальної та екологічної ефективності, міжнародної експортної експансії та створення цілісної екосистеми. У нас не виникає сумнівів щодо правильності обраного органічного шляху, який наразі змінює обличчя агропродовольчого сектора та культури споживання мільйонів людей. Зараз у нас сертифіковано 14, 9 тис. га землі. Маємо плани щодо розширення земельного банку. Компанія сертифікована як за міжнародними (Регламенти ЄС), так і національними стандартами окремих країн, які вже є нашими партнерами, або потенційно ними стануть (NOP — США, COR — Канада та JAS -Японія) тощо.
- Чи Ви рекомендуєте зараз вкладати матеріальні ресурси в органічне виробництво?
— Рішення щодо переходу на органічну технологію виробництва повинно ґрунтуватися не стільки та не лише на загальному інвестиційному кліматі в країні, який залежить від низки умов політичного та економічного характеру, стану реформування окремих напрямів господарської діяльності та інших умов. Це рішення, насамперед, повинно спиратися на розуміння власниками та командою компанії філософії цього бізнесу, аналізом витратної складової для започаткування органічної технології з урахуванням перехідного періоду, усвідомленням необхідності докорінних агротехнічних та технологічних змін, з якими неодмінно зіштовхнеться компанія.
- У світі вже досить давно йде просвітницька кампанія щодо здорового харчування. Чи є запит на здорове харчування в Україні і чи готові українці платити премію за органік?
— Дійсно, у багатьох розвинених країнах світу велика ставка робиться на здоров’я та довголіття нації, важливим складником у цій справі є щоденне харчування та стиль життя людей. Так, наприклад, у Франції на початку цього року були оновлені рекомендації French National Health and Nutrition Programme щодо дотримання дієти та здорового способу життя.
У рекомендаціях, зокрема, йдеться про:
- збільшення кількості споживання фруктів та овочів (хоча б 5 разів на день), бобових — сочевиця, квасоля та нут (як мінімум, двічі на тиждень) та горіхів;
перехід на ріпакову та оливкову олію, органічні продукти харчування, сезонні та регіональні продукти, помірне споживання молочних продуктів, цільнозернові пасту та хліб, коричневий рис та цільнозернове борошно; - зменшення споживання солодких напоїв, продуктів із високим вмістом цукру та солі, м’яса та м’ясних продуктів.
Також у національній програмі закликають дотримуватися такого харчування, яке буде слугувати збереженню навколишнього середовища та його біорізноманіттю, а тому великий акцент робиться саме на органічних та локальних продуктах. Крім того, у Франції у березні 2019 року було започатковано роботу Національного агентства громадського харчування, голова якого буде призначатися міністром продовольства та сільського господарства Франції. Одним із пріоритетних завдань цього агентства — контролювати, щоб частка органічних продуктів у закладах громадського харчування сягала 50% із розробкою відповідних інструментів впровадження даної ініціативи.
Багато подібних ініціатив відбувається і в інших країнах світу. При цьому ставка робиться на виховання свідомих споживачів, а також підвищення обізнаності та поінформованості щодо тих чи інших продуктів харчування, їх корисності та безпечності.
І тут Ваше питання можна переформулювати наступним чином: «Чи достатньо обізнані українці, щоб купляти саме органічну продукцію? І чи готові вони платити більше за своє здоров’я?». Щодо першого питання, то, вважаю, що в нас на державному рівні, на жаль, не так багато робиться, щоб органічні продукти харчування стали складовою в раціоні українців. Мається на увазі, немає просвітницьких, інформаційних кампаній, або ж більш глобальних речей, як-то підтримки розвитку виробників у перехідний та органічний періоди. Але тут і ми, і наші колеги з органічного цеху, сходимося на тому, що індивідуальні ініціативи виробників органічного продукту, які інформаційно підтримуються профільними асоціаціями, а також ініціативи роздрібних мереж щодо промоції органічного продукту на своїх полицях, є дієвими та важливими заходами щодо інформування населення про переваги органічного продукту.
Сьогодні, думаю, органічний кошик українського споживача є достатньо сформованим злаковими, бобовими, кондитерськими, молочними, м’ясними та хлібо-булочними продуктами. При цьому продукт є доступний у більшості роздрібних мереж, а різниця в ціні на деякі позиції становить від 15 до 30%, порівняно із традиційним продуктом.
Чи готовий середньостатистичний українець платити більше за «органік»? Навряд чи. Чи готовий обізнаний середньостатистичний українець платити більше за якісний та безпечний органічний продукт, відповідно, сертифікований? Це вже зовсім інше питання.
- Наскільки сильним є тренд «smart organic»? І чи не думаєте, що в недалекому майбутньому всі жителі планети стануть флексітаріанцями?
— Тенденція «smart organic» пов’язана, в першу чергу, зі свідомим підходом до споживання органічних продуктів харчування. При цьому багато споживачів не обмежуються лише розумінням технології органічного виробництва, а тому також звертають увагу на те, де та за яких обставин був вироблений продукт, які цінності сповідує та чи інша компанія-виробник. Стандарти соціальної та екологічної відповідальності стають дедалі важливішими критеріями під час остаточного вибору продукту.
Щодо тренду флексітаріанства, то це — система харчування, яка пов’язана з детоксикацію організму від тваринного білка, а також від їжі, яка піддавалась будь-якій обробці. Тобто, фактично флексітаріанці — це ті, хто робить вибір у своєму харчуванні на користь рослинної їжі (тобто plant-based foods), споживаючи альтернативні тваринним білки, але є більш гнучкими в плані раціону, порівняно із веганами та вегетаріанцями. Саме на флексітаріанців роблять ставку глобальні виробники рослинного молока та рослинних м’ясних і молочних продуктів, і саме ці компанії є провідниками основних продуктових інновацій, що відбуваються в food-секторі. Пошук нових рослинних джерел протеїну, підвищення його перетравності, створення продуктів високої поживної цінності, «боротьба» за смак та структуру рослинних альтернатив м’ясу та м’ясним продуктам — все це є основою для створення потужних високотехнологічних продуктових портфоліо та запуску R&D проєктів.
Найбільшої популярності наразі набуває здоровий «снекінг», і цей тренд стає глобальним, особливо серед молодого покоління. Із дослідження DuPont Nutrition & Health стало відомо, що 2/3 міленіалів Північної Америки споживають протягом дня 1-2 снеки, віддаючи перевагу високо протеїновим корисним снекам. За даними Euromonitor, щорічний сукупний ріст ринку рослинних снеків становить 5% (Латинська Америка), 4,3% (Європа), 2,4% (Північна Америка). Серед «снек-новинок», що будуть представлені компанією DuPont на ринку, — Supro Naggets (cоєвий протеїн) та Trurpo (70% горохового протеїну).
Говорити про те, що всі жителі планети навіть у довгостроковій перспективі зможуть стати флексітаріанцями або веганами, які взагалі відмовляться від споживання продуктів тваринного походження в будь-якому вигляді (чи то мед, чи молоко, чи м’ясо), не приходиться. Але наразі, думаю, тренд є достатньо стійким, хоча й нішевим, а з позиції агробізнесу — дуже цікавим.
Розмовляла Ірина Прохорчук
