Так вважає співрозмовниця Наталія Гученко, яка разом із батьками вирощує зернові, олійні та баштанні на Полтавщині. Раніше аграрії працювали як одноосібники. У 2023 році зареєстрували ФОП і тепер мріють про власну переробку. Подробиці пані Наталя розповіла у інтерв’ю для Агробізнесу Сьогодні.
? Скільки гектарів зараз в обробітку і як давно вирощуєте?
– Господарство у нас невелике - 36 гектарів. Знаходиться в Лубенському районі Полтавської області. Обробляємо власну землю, частину орендуємо. У нас родинна справа - батьки почали обробляти землю ще з 2001 року. Працювали як одноосібники. Згодом до справи долучилися і ми з братом, також допомагають родичі. В основному вирощуємо зернові, олійні та частково баштанні культури (кавун, диня). Останніми роками кліматична ситуація в нашій місцевості сприятлива для цього.
___________________
Найбільш рентабельний у нас соняшник, але на полі він не дуже якісний попередник. Тому стараємося робити сівозміну
___________________
? Скільки садите кавунів? Яка у них врожайність на Полтавщині?
– Баштанних сіємо невелику площу, близько гектара. Спеціальної техніки для цього не маємо, тому все вручну. Диню в минулому році вперше посадили, а кавун вже вирощуємо 20 років. У нас декілька сортів, завжди купуємо якісне голландське насіння. Кавуни виростають від 5 до 15 кілограмів. Врожайність становить близько 5 тонн із гектара. Ринку збуту великого немає, кавун в основному купують місцеві жителі. Найближче велике місто від нас за 90 км, обласний центр – за 160 кілометрів. Везти 5-6 тонн кавунів в таку дорогу немає сенсу. Кавуни – це не основний наш продукт. Так більше для душі і для великої родини. Хочеться показати, що смачні кавуни ростуть і на Полтавщині.
? Переважно яка культура господарство витягує, тобто найбільш врожайна з року в рік?
– Стараємося робити сівозміну культур на полях: пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Пшеницю та ячмінь сіємо на невеликих площах. Найбільш рентабельним можна назвати соняшник. Кукурудза витягує кожен рік, але все залежить від кінцевої ціни на неї. Вирощені зернові та олійні відвантажуємо на елеватори та переробні підприємства, частину залишаємо для господарства.
___________________
В цьому році, як і в попередні, буде засаджувати кавунами та динями близько гектару. І хочемо ще додати крапельний полив
___________________
? В цьому році посівна вже закінчилася? Чи ще залишилися польові роботи?
– Кукурудзу і соняшник вже посіяли, а соя - чекає. І для кавунів ще погодні умови не дуже підходять. Баштанні люблять тепло, а ґрунт ще не прогрівся достатньо, на сьогодні це +7°C. Зараз йдуть дощі, то земля перенасичена вологою. Трішки потепліє і будемо висівати кавуни і дині. Цього року плануємо засаджувати близько гектара баштанних. І хочемо ще додати крапельний полив. Змінюються кліматичні умови і на це теж треба звертати увагу, бо урожай залежить від якості насіння і сприятливих погодних умов.
? Скажіть, щодо крапельного поливу, то вже продумали, як це буде? У вас є річка або якась свердловина? Де братимете фінанси на реалізацію?
– Ще плануємо, тільки розраховуємо схему. Біля будинку на подвір’ї є свердловина, а на поле за потреби будемо привозити воду і проводити полив. Розкладемо зрошувальну систему і вже через фільтри будемо подавати водичку. Розрахуємо на власні кошти. З грантами нам поки що не фортунило. Для кредитування в нас обмежені можливості, тому розрахуємо в основному на власні кошти. Весь час господарювали як одноосібники. У 2023 році батько Шаповаленко Олександр Миколайович оформив ФОП. Це родинна справа, тому я теж активно допомагаю.
? Розкажіть про участь у міжнародній освітньо-грантовій програмі TalentA, яку Corteva Agriscience реалізує в Україні. Про що дізналися і як це допомагає тепер в господарській діяльності.
– Дізналася про TalentA від Corteva випадково, десь із соцмереж - була реклама про навчання, про підтримку жінок-фермерок. Оскільки працюю в цій сфері разом із батьками і в майбутньому планую також займатися агровиробництвом, тому вирішила подати заявку. Навчання проходило майже 4 місяці, з листопада торік до лютого 2025 року. Лекції були дуже цікаві. Розповідали про нові ЗЗР, гібриди, технології, а також про маркетинг. Багато корисного винесла із навчанням. На грант також подавала заявку. Оскільки виробляємо майже всі культури, які потрібні для збалансованих комбікормів: сою, пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу, тому написала короткий опис ідеї, і планувала отримати грант на купівлю обладнання для гранулювання. Заявка, на жаль, не пройшла, але досвід був цінний.
___________________
На купівлю невеликої лінії закритого циклу гранулювання корму нам потрібно близько 200 тис. А ще додатково треба 70-80 тис. гривень за підключення трьохфазного живлення
___________________
? Але ідея залишилася, тобто все одно плануєте купити обладнання для виробництва комбікорму? Яка ціна питання?
– Так, ідею маємо, тому що є сировинна база та невеликий склад, де можна організувати виробництво комбікорму. На купівлю невеликої лінії гранулювання корму нам потрібно близько 200 тисяч гривень. А ще треба підключити трьохфазне живлення, бо звичайна лінія на 220 вольт не підходить. Це ще додатково треба заплатити плюс 70-80 тисяч гривень за саме підключення. Наразі все залежить, якщо чесно, від фінансової спроможності. Знайдемо гроші – буде переробка!
? Отож, можливість виробляти та продавати готові комбікорми, а не лише реалізовувати зернові на елеватори суттєво підвищить рентабельність вашого господарства?
– Так, сподіваємося на це, оскільки зараз на рентабельність вийти в наших реаліях дуже важко. Не кожне маленьке господарство може мати всю необхідну техніку для якісного господарювання: і комбайни, і трактори, і ґрунтообробні агрегати, бо зараз це дуже дороговартісно. Доводиться брати в найм. Власна техніка є, але вже застаріла і потребує постійних вкладень коштів. У нас класичний обробіток ґрунту, бо впроваджувати нові технологій зараз малим агровиробникам дуже складно.
Крім того, треба купувати якісний посівний матеріал, ЗЗР, добрива, пальне, а також вчасно сплачувати податки. Буває таке, що в кінці року плюс із мінусом не сходиться. Щоб була можливість оновити техніку, потрібні доступні кредити для аграріїв.
___________________
В наступному році спробуємо працювати з банками з приводу кредитів, бо насправді важко самотужки викручуватися
___________________
? Чи брали кредит, який був під нуль відсотків в 2022-му році?
– Ні, в нас не було можливості. Лише з 2023-го року почали працювати як ФОП. Тому будемо пробувати кредитуватися. Раніше кредити можна було брати, але тільки під великі відсотки, тобто невигідно.
? Ви кажете, що далі плануєте працювати в аграрній сфері разом з батьками. Скажіть, наскільки важливо брати участь у різних освітніх заходах, які пропонуються?
– На своєму досвіді, хоч і невеликому, але бачу, що участь у освітніх програмах дає поштовх для розвитку, для вивчення нових технологій. Наприклад, паралельно із участю в TalentA, була слухачем курсів і вебінарів по запровадженню вуглецевого землеробства для агровиробників. Це також цікаво, але для малих виробників, насправді, дуже важко переходить на системи No-Till , Strip-Till і запроваджувати вуглецеве землеробство. Цікаво вивчати новий досвід. Навчатися ніколи не пізно, тому потрібно брати участь у вебінарах, конференціях, щоб бути в курсі новинок в агровиробництві. Зараз багато цікавих матеріалів, де досвідчені аграрії діляться своїм досвідом. Все досить швидко розвивається і змінюється, потрібно лише встигати за новинками. Без них вже неможливо бути рентабельними та конкурентними на ринку.
Розмовляла Тетяна Ковальчук
