У конференц-залі столичного «Гольф-центру» зібралося близько 330 чоловік — аграрії, науковці, урядовці, галузеві експерти, директори й технологи комбікормових підприємств. Про це повідомив Олег Клименко, керуючий партнер групи компаній «ПроАгро», які організували цей захід. Крім того, для віртуальних учасників було організовано 30 точок підключення у мережі Інтернет — і, так би мовити, в прямому ефірі можна було задавати питання учасникам конференції чи брати участь у дискусії.
Ми пам’ятаємо приказку: всі проблеми приходять через харчування. Нема важливішого для здоров’я, ніж правильна їжа. Що ми їмо? А якщо це продукти тваринного походження, то логічно спитати: а що їли ці тварини протягом життя? Розвиток вітчизняного тваринництва, підвищення якості молока і м’яса багато в чому залежить саме від годівлі тварин.
Раціони, які практикувалися у нас у минулі роки, є надлишковими за наявністю клітковини і недостатніми за багатьма іншими параметрами. Наприклад, щодо показників енергонасиченості. Відповідні були й результати. Нещодавно білоруський президент Олександр Лукашенко, побувавши на білоруській молочній фермі, назвав її «Освенцимом». Бо, зокрема, там давали коровам таку «колгоспну пайку», що й копита відкинути недовго.
Старші тваринники пригадують, що за надій 3500 кг на корову на рік радянській доярці присвоювали звання Героя Соціалістичної праці. Нині середня українська корова протягом 2018 року дала 6050 кг молока, а деякі чимало наших господарств стабільно отримують 7500–8000 кг на корову. Лідери ж, як дослідне господарство «Асканійське», надоюють по 9000 кг на корову. Але! Надої-то зростають, а поголів’я падає. «У нас в Україні колись було 15 млн корів, я пам’ятаю цю цифру. А зараз — лише 3,75 млн. Менше стало свиней, іншої живності… А от з поголів’я птиці ми вже перевершили колишні показники», — зауважив народний депутат Леонід Козаченко. Тобто основний споживач комбікормів нині не молочне скотарство, а птахівництво і свинарство.
Дискусії точилися, зокрема, навколо питання, як визначити ємність ринку комбікормів? Нині виникло чимало невеликих компаній і одноосібників, які нікому не подають жодної звітності про свої успіхи або невдачі. З’явилися комбікормові заводи у гаражах, які «калапуцять»-мутять комбікорми в бетономішалках замість міксерів-кормозмішувачів, причому із сировини невідомого походження. Але в таких умовах продукцію грамотно скомбінувати, щоб отримати якісні корми, просто неможливо.
«Ми хотіли б прибрати з ринку «сірих» і «чорних» виробників комбікормів. Тих, які десь роблять невідомо що, а потім продають за демпінгом. Сподіваємося на взаємодію із Держпродспоживслужбою», — сказав голова Міжрегіонального союзу птахівників та кормовиробників Вадим Шиян.
Із зацікавленістю вислухали фахівці з комбікормів свого колегу, директора Ізюмського комбінату хлібопродуктів (Харківська обл.) Вісхана Ісламова. Очолюваний ним КХП є лідером у системі виробництва хлібопродуктів і комбікормів на Слобожанщині та по всій Україні. На підприємстві впроваджена система управління якістю, що відповідає останнім міжнародним стандартам. Купуючи на Ізюмському КХП повнораціонні, добре збалансовані комбікорми, тваринники мають гарантію екологічної чистоти сировини, що входить до складу рецептури, і впевнені у високій якості кінцевого продукту.
Кілька учасників делегувала на конференцію група компаній «Константа». Вона виробляє комбіновані корми і білково-мінерально-вітамінні добавки (БМВД) для поліпшення продуктивності домашніх тварин, птиці та риби. «Константа» має два комбікормові заводи, які розташовані в Житомирській і Донецькій областях. Вони здатні виробляти до 35 тис. т корму на місяць за сучасною технологією та індивідуальними рецептами замовників. Ця компанія — одна з найбільших агропромислових підприємств в Україні з сучасним обладнанням для виробництва продукції найвищої якості.
У ході конференції слухачі обговорювали й інші проблеми кормовиробництва в Україні. Зокрема, йшлося про те, як підвищити ефективність тваринництва та птахівництва, застосовуючи інноваційні підходи у кормовиробництві. Науковий співробітник Інституту тваринництва НААН України Ігор Седюк дав порівняльні характеристики ефективності використання високобілкових добавок у годівлі високопродуктивних корів. Він розповів, що у його Інституті спільно з виробниками сої був створений новий продукт «ТЕП Мікс» із відмінною поживністю.
Науковці й виробники провели ряд дослідів, замінюючи сою екструдовану і шрот соняшнику «ТЕП Міксом». Хоч він і дорожчий від соняшникової макухи, але ефективніший у годуванні. Середньодобові надої зростали, як і жирність молока. І в підсумку збільшувався прибуток на кожну корову. Також під час годування ним продовжувалося продуктивне довголіття корів.
Партнерами вчених, зокрема, виступило підприємство «Арніка ФІД», що займається розробкою, виготовленням і реалізацією високоенергетичних кормів на основі сої тостованої експандованої повножирової (ТЕП-сої). Вміст протеїну у ній становить 38–40%, жиру — 18–22%. У разі обробки у такій сої повністю знищується дія патогенних організмів і антипоживних речовин, однак лишається високий вміст біологічно доступних незамінних амінокислот і поліненасичених жирних кислот. Це дозволяє чудово збалансувати харчування сільськогосподарських тварин і птиць.
А фахівець компанії Farmet (Чехія) Павєл Лангер привернув увагу до способів переробки сої. Також компанією розроблений ряд технологій для виробництва кормів. Причому це технології органічні, коли процес здійснюється без застосування хімікатів.
Технічний директор фірми «Біопротон» (Фінляндія) Курт Лундквіст розповів про ензімні ферменти, необхідні у годуванні. Їх небагато, як нот у музиці. Але з них потрібно правильно скласти композицію, щоб вона давала потрібний гармонійний ефект від годівлі. Фінляндія — країна з найбільш безпечними продуктами харчування у ЄС. Корми для тварин теж відповідають цій тенденції, так що у фінів є чому повчитися.
Директор компанії «Укрсорго» Ярослав Бардин виступив із «місіонерською» доповіддю про роль цієї культури у годівлі тварин. І навіть дав фантастичний прогноз, що через кілька років сорго повністю витіснить у раціонах тварин таку звичну усім сьогодні кукурудзу.
Представник Міжрегіонального союзу птахівників та кормовиробників запросив усіх на Всесвітній День яйця-2019, що відбудеться у Харкові на щорічному заході «Агропорт».
Ми можемо бути самодостатніми у всіх компонентах кормів. Усе здатні виробляти у своїй державі, вважає Леонід Козаченко. Українські агровиробники спроможні й надалі нарощувати наш валовий продукт. Але більш логічно нині — розвивати кормову базу для тваринництва й харчової промисловості. Збільшення валу й асортименту комбікормів забезпечить потреби перспективних споживачів цієї продукції — галузей птахівництва, свинарства та скотарства.
Коментарі
Віктор ШЕРЕМЕТА, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України
— Ми з вами непогано працюємо, показуємо гарні результати. Але наші рекордні врожаї зернових йдуть за кордон на фураж. Нам варто більше використовувати їх самим, наприклад, згодовуючи худобі, виробляючи комбікорми на продаж. Іноді від нас хочуть принципово тільки сировину. Наприклад, Саудівська Аравія для своїх верблюдів закуповує лише ячмінь — комбікорми їм непотрібні. І ще. Чи є у нас можливості переробки? На жаль, не зовсім так. Тому ми запровадили новий напрям державної підтримки: 30% компенсації на будівництво тваринницьких приміщень, елеваторних і комбікормових заводів та їх обладнання. Скажу, що й та підтримка державою аграріїв, яка діяла протягом 2018 року, залишилася і на 2019-й. Усі напрями ми зберегли. Як ви знаєте, протягом останніх 30 років у нас падала кількість корів… І от минулого року цей процес зупинено. Нині приріст поголів’я сягає майже 3%. Впровадження нових технологій та устаткування на виробництві покращить якість комбікормів. Крім того, це продукція із доданою вартістю, що стимулюватиме виробників виходити на зовнішні ринки збуту.
Вісхан ІСЛАМОВ, директор Ізюмського КХП (Харківська обл.)
— Я працюю на комбікормах уже 30 років. Ми розташовані на кордоні з Донецькою областю. Раніше сферою збуту продукції у нас був Крим, Луганська і Донецька області. Ми навіть не думали заходити кудись, скажімо, у Запорізьку область і далі. Але сьогодні доводиться. У нашому регіоні немає жодного агрохолдингу, та є великі комбікормові заводи і багато маленьких. Так що у нас значна конкуренція. Конкурувати успішно може тільки той, хто дає якісний комбікорм, доступний за ціною. Ізюмський КХП — підприємство хоч і державне, але в доброму стані. Ми намагаємося впроваджувати все нове, що з’являється у нашій сфері. Коли я починав працювати 30 років тому, на виробництво комбікорму йшло близько 15 видів сировини. Сьогодні вже потрібно десь 100 різних компонентів. Ми спочатку впровадили у виробництво стандарт ISO 9001:2008, а з 2015 року стандарт безпеки інгредієнтів і комбікормів GMP+. У нас з’явився новий сегмент продукції: комбікорми для населення. Раніше я навіть не думав, що бабуся у селі буде купувати комбікорм для свого теляти або курей-несучок. Але потихеньку і цей напрям у нас розвивається.
Ігор СЕДЮК, старший науковий співробітник Інституту тваринництва НААН України (Харків)
— Раціон корів тільки одними об’ємними кормами (навіть якщо вони високої якості) збалансувати неможливо. Для збільшення продуктивності молочних корів сьогодні використовується великий асортимент кормових добавок. Деякі з них обов’язкові, інші — бажані. Вони приносять велику користь тваринам, це факт незаперечний. Зараз стали частіше для корів застосовувати високоенергетичні добавки. Раніше це були макухи та шроти соняшнику. Тепер також продукти переробки сої, ріпаку.
Вадим ШИЯН, голова Міжрегіонального союзу птахівників та кормовиробників України
— Ми багато говоримо про пільги, преференції тощо. Але ключове питання завжди — продажі. Немає продажів — немає грошей. Як розширити можливості нашого збуту на внутрішньому та експортному ринках? Ми керуємося тією ідеєю, що економічне зростання у ХХI ст. визначатимуть громадські організації. Ми не літаємо в космос — ходимо по землі, робимо нормальні речі. Наприклад, для виходу на країни Африки і Азії створили сервісну структуру. Поодинці туди пробитися важко. Ми запустили в королівстві Марокко пілотний проект. Чотири українські компанії зайшли туди і вже підписали перші контракти. Наших виробників агропродукції хочуть бачити також на міжнародних виставках, навіть готові компенсувати частину витрат, пов’язаних з їх відвідуванням. Треба цим користуватися. Ми шукаємо нових партнерів, нові регіони, щоб об’єднати зусилля і розширювати спільні можливості.
Василь ЗАГАРНИЙ, Ігор ПЕТРЕНКО
спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
