У середині квітня 2023 року видання Nutrition Insight в статті “Експерти стверджують, що виключення м'яса та молочних продуктів з раціону «зашкодить здоров'ю людини»” (Removing meat and dairy from diets would “harm human health”, experts flag”) писало:
Серед зростаючої кількості досліджень, що пов’язують зменшення споживання м’яса з різними перевагами для здоров’я, нове дослідження робить висновок, що вилучення або зменшення споживання м’яса з раціону є ризикованим, оскільки воно є продуктом з високим вмістом поживних речовин, який продовжує відігравати ключову роль у здоров’ї та розвитку людей. Дослідники пояснюють, що м’ясо є джерелом високоякісного білка та поживних речовин, які не завжди легко отримати за допомогою безм’ясної дієти, і часто є неоптимальними або дефіцитними для населення світу… Продукти тваринного походження перевершують продукти рослинного походження, оскільки одночасно забезпечують низкою біодоступних мікроелементів та високоякісних макроелементів, критично важливих для росту та когнітивного розвитку.
Як зазначається в цій статті, анатомія, травлення та метаболізм людини вказують на те, що людство в значній мірі залежить від споживання м'яса, а усунення всього населення від еволюційних моделей харчування підвищує ризик дефіциту поживних речовин та хронічних захворювань. Специфічні поживні речовини, що містяться в м'ясі, які важко отримати в безм'ясному раціоні, включають вітаміни групи В, особливо вітамін В12, ретинол, довголанцюгові омега-3 жирні кислоти, залізо та цинк у біодоступних формах, таурин, креатин та карнозин, всі з яких важливі для здоров'я.
У грудні 2022 року шведські дослідники попередили, що рослинні альтернативи м’ясу мають дуже високий рівень фітатів – антинутрієнтів, які перешкоджають засвоєнню мінеральних речовин в організмі людини. Як наслідок, хоча замінник м’яса може здаватися багатим на необхідні поживні речовини, такими як залізо, організм людини не може їх засвоїти.
У статті “Дослідження показує, що високопоживні замінники м'яса, представлені на ринку, не можуть засвоюватися людським організмом” (Highly nutritious meat substitutes on the market cannot be absorbed by the human body, study flags) у виданні Nutrition Insight про це повідомлялося так:
У дослідженні, опублікованому в науковому журналі Nutrients, було проаналізовано 44 замінників м’яса, що продаються у шведських супермаркетах, переважно виготовлені з соєвих та горохових білків. Дослідження також охоплювало ферментовані соєві продукти з темпе та мікопротеїнів — грибів.
Усі продукти мали високий вміст заліза та цинку, але низьку біодоступність (крім продуктів на основі темпе та мікопротеїнів). Це означає, що мінеральні речовини проходять через шлунково-кишковий тракт, не всмоктуючись. В мікопротеїнах не було заліза, але було відносно багато цинку. Серед цих продуктів спостерігалася велика різниця в поживній цінності та в тому, наскільки корисними вони можуть бути з точки зору здоров’я. Загалом, засвоєння заліза та цинку з цих продуктів було надзвичайно низьким.
Найбільш доступне залізо для засвоєння надходить із м’яса та риби, що містять легко засвоювати гемове залізо. М’ясо та риба також містять так званий «м’ясний фактор» — м’язові тканини або амінокислоти, — які стимулюють засвоєння негемового заліза з усієї їжі. Таким чином, є дві причини, чому залізо краще засвоюється з тваринним білком. Тваринним білком також стимулюється засвоєння цинку.
Але глобалісти нав'язують світу ідею, що вживання м'яса є основою техногенної зміни клімату, і для «порятунку планети», від нього необхідно відмовитися.
23 вересня 2019 року в статті “Should meat be banned to save the planet?” (Чи маємо ми заборонити м'ясо, щоби врятувати планету?) британська газета The Guardian повідомила, що судовий адвокат Майкл Менсфілд запропонував прийняти нові закони проти екоциду — практики, яка руйнує планету, — і що згідно з цими законами метою заборони має бути м'ясо. Окрім повної заборони споживання м’яса, було запропоновано також низку інших примусових стратегій, таких як зміна сільськогосподарських субсидій та торговельного законодавства, зміна раціону харчування в лікарнях та школах, додавання попереджувальних етикеток, освіта (тобто, пропаганда) та запровадження різних податків, включаючи спеціальні податки на м’ясо та більш узагальнені вуглецеві податки.
У цій статті газета The Guardian посилалася на дослідження Оксфордського університету, опубліковане влітку 2018 року, в якому стверджувалося, що виробництво м’яса та молочних продуктів є причиною 60% викидів тепличних газів, що виробляються в аграрному секторі, а велика рогата худоба використовує 83% доступних сільськогосподарських угідь, забезпечуючи при цьому лише 18% калорій та 37% харчового білка.
У 2020 році Європейська Комісія схвалила “Європейську Зелену Угоду” (European Green Deal), головною метою якої є досягнення кліматичної нейтральності ЄС до 2050 року, План полягає в тому, щоб переглянути кожен чинний закон з точки зору його кліматичних переваг, а також запровадити нове законодавство, в тому числі, щодо біорізноманіття та сільського господарства.
Зміни в аграрному секторі через впровадження Європейського зеленої угоди у 2025–2026 роках спрямовані на перехід до «зеленої» моделі виробництва, що базується на стратегії «Від ферми до виделки» (Farm to Fork). Для аграріїв це означає посилення екологічних стандартів, скорочення використання хімікатів та впровадження нових технологій контролю.
Стан на початок 2026 року:
• Зниження використання пестицидів: ЄС зберігає мету скоротити використання хімічних пестицидів на 50% до 2030 року. Хоча у 2024–2025 роках відбулися певні законодавчі спрощення для зменшення бюрократичного навантаження на фермерів, загальний тренд на екологізацію залишається незмінним.
• Добрива та вуглецеве коригування (CBAM): З 2026 року механізм CBAM починає повноцінно застосовуватися до імпорту добрив. Це може призвести до здорожчання ресурсів для аграріїв, які використовують імпортні азотні добрива з високим вуглецевим слідом.
• Органічне виробництво: Діють нові правила сертифікації для груп виробників, що обмежують розмір ферм (до 5 га) або оборот (до 25 000 євро) для участі в кооперативних схемах сертифікації. Ціль ЄС — довести частку органічних земель до 25% до 2030 року.
• Цифровізація та моніторинг: Впроваджується обов'язкова звітність згідно з Директивою про корпоративну сталу звітність (CSRD), яка поступово поширюється на великі агрокомпанії, що працюють на ринку ЄС.
Нагадаю фрагмент статті “Агромек 2024: в Данії пройшла найбільша в Північній Європі агропромислова виставка”, яка була надрукована в “Агробізнес сьогодні”.
Окремо необхідно сказати про нещодавно прийняту в Данії урядову програму “Зелений курс”, яка й була у фокусі цьогорічної виставки Агромек. Програма включає такі розділи.
Вуглецевий податок на сільське господарство. Податок спрямований на скорочення викидів CO2 на 1,8-2,6 млн. тонн до 2030 року. Ефективний податок становитиме приблизно 16 євро на тонну CO2 в 2030 році із зростанням до 40 євро на тонну CO2 в 2035 році.
Фермери з поголів'ям ВРХ отримають знижку в 60 відсотків на їхні викиди CO2. Це означає, що вони сплачуватимуть податок лише на решту 40 відсотків.
Для порівняння: податок для промисловості становитиме приблизно 47 євро/т, починаючи з 2025 року із зростанням до приблизно 100 євро на тонну CO2 в 2030 році.
(На думку данських фермерів податок у розмірі еквівалентному 30 євро/голову ВРХ призведе до зниження прибутковості та конкурентоспроможності данського скотарства, а також до зростання імпорту продукції тваринництва з країн із менш жорсткими вимогами до екологічних вимог і якості продукції.)
Скорочення азоту. Викиди азоту в сільському господарстві мають бути скорочені на 13,780 тис. тонн, що сприятиме покращенню якості води в річках і озерах, що має важливе значення для відповідності екологічним стандартам ЄС.
З нових вимог виключено о-в Борнгольм, оскільки на місцеве водне середовище впливають викиди із сусідніх країн.
Трансформація землі. 15 відсотків данських сільськогосподарських угідь (390 тис. га) до 2045 року буде перетворена на природні середовища існування та ліси. Це спрямовано на збільшення біорізноманіття та створення здоровіших екосистем.
При цьому 140 тис. га низин будуть виведені з виробництва.
(Тут також негативними ефектами є скорочення виробництва сільськогосподарської продукції та, як наслідок, зростання цін на неї та збільшення імпорту.)
До запровадження “Зеленої революції” в 1940-х роках людство, особливо в країнах третього світу”, потерпало від голоду. “Зелена революція” забезпечила технологічно зумовлене зростання продуктивності сільського господарства. Завдяки “Зеленій революції” були впроваджені високоврожайні сорти та гібриди зернових культур (пшениці, кукурудзи та рису) у поєднанні з інтенсивними хімічними добривами, пестицидами та сучасним зрошенням.
Завдяки “Зеленій революції” світове виробництво продовольчого зерна подвоїлося між 1960 і 2000 роками. Врожайність сільськогосподарських культур у деяких районах зросла на 40% протягом 5 років.
“Зелена революція” стала критичним поворотним моментом у світовому сільському господарстві, який врятував понад мільярд людей від голоду.
А “органічне землеробство” – це повернення до ведення сільського господарства архаїчними методами та до зростання голоду в світі.
Тепер все людство прирікається на погане здоров'я та низький рівень когнітивних здібностей лише тому, що група глобалістів стверджує, що виробництво продуктів харчування має негативний вплив на довкілля та клімат.
На закінчення
Є всі підстави підозрювати, що остаточна заборона на м’ясо зрештою стане реальністю. Малоймовірно, що це буде зроблено за допомогою законів, що безпосередньо заборонять виробництво м'яса. Радше, виробництво м’яса поступово зійде нанівець, оскільки тваринники будуть змушені обмежувати розміри стад задля дотримання різних вимог щодо використання добрив та викидів вуглецю. А місце м’яса потім займуть фейкові альтернативи. Це і є метою глобалістів – поневолити людство, постачаючи запатентовані ними штучні продукти харчування, на які вони матимуть повне право власності.
Юрій Михайлов
