Михайло Травецький: «Криза молочного бізнесу в Україні — це фактично криза переробних підприємств»

Михайло Травецький: «Криза молочного бізнесу в Україні — це фактично криза переробних підприємств»

/ Актуальна розмова / П'ятниця, 17 квітня 2026 09:21

За останні понад 10 років молочну галузь України спіткала певна криза. Нині закупівельні ціни на молоко знижуються і становлять уже менше ніж 14 гривень за літр. Великі компанії переглядають свої інвестиційні плани. Натомість деякі невеликі ферми говорять про закриття або планують зробити це пізніше

Про реальну ситуацію на молочному ринку країни «Агробізнесу Сьогодні» розповів засновник «Велесової ферми» та керівник тваринницького напряму одного з агрохолдингів Михайло Травецький.

 

03 553 82 1

Михайло Травецький

 

За його словами, на власній фермі найнижча ціна на молоко зараз становить 40 грн/л. Максимальна ж, після переробки у готову продукцію, сягає 80 грн/л. Щоправда, на «Велесовій фермі» мають власну переробку, тому не залежать від ситуації, яка сьогодні складається на молочному ринку. Тим часом на сировину для великих компаній ціна коливається в межах від 13,5 до 14,5 грн/л.

Якщо говоримо про великі ферми, які сьогодні виробляють понад 25 тонн молока на добу, то ціна може бути навіть до 14,5 грн/л за жирності 3,0–3,4%. Якщо жирність більша, то ціна буде трохи вища. Коли невеликі ферми продають молоко безпосередньо на молокозавод, то ціна становить 11–12 грн/л. Якщо ж здають молоко перекупникам, які потім везуть його на молокозавод, то ціна від 8 до 10 грн/л. Така зараз цінова ситуація на молочному ринку», — розповів Михайло Травецький.

Поріг беззбитковості великих і маленьких молочних ферм

Для кращого розуміння ситуації експерт пропонує порівняти дві ферми, навіть великі, де поголів’я становить тисячу корів, і подивитися на їхню продуктивність. Одна ферма на тисячу голів має продуктивність 25 літрів від корови, інша — така ж за розміром, але з продуктивністю вже 40 літрів. Зрозуміло, що вища продуктивність гарантує і меншу собівартість виробництва молочної продукції.

На сьогоднішній день собівартість молока напряму залежить від менеджменту на комплексі. Чим краще налаштовані процеси годівлі, утримання, доїння, тим більший шанс того, що собівартість молока буде нижчою. Усе залежить і від того, наскільки господарство забезпечене кормами власного виробництва. Сьогодні на великих комплексах, які доять понад 40 літрів молока від корови, собівартість коливається в межах 11–13 грн/л без ПДВ. Нинішні ціни — це якраз межа беззбитковості. Якщо з 15 березня ще просядемо на 50 коп., то вже не тільки маленькі ферми, а й великі підприємства переступатимуть межу збитковості. Виграватимуть лише ті виробники, молоко із ферм яких має хорошу жирність. Сьогодні вона коливається в межах від 3,7 до 4,2%. Якщо молоко від корів джерсейської породи, то там жирність понад 5%. Відповідно, це дельта, на якій ще можна заробляти. Загалом, якщо у березні буде ще обвал ціни, то можна констатувати повний мінус молочної галузі», — так вважає власник «Велесової ферми».

За його словами, на невеликих підприємствах, де 100–200 голів, ситуація з одного боку критична: малий обсяг виробництва, складна логістика, не завжди висока якість молока. Але там діє принцип управлінського рішення. Фактично такі господарства можуть налагодити власне виробництво і переробку молока та відійти від прямого впливу переробних підприємств. Якщо виробляють дві тонни, то неважко почати розливати молоко і вивозити його на ринки, виготовляти сири, йогурти тощо. Ферми, де утримують 100–200 голів, мають певний запас міцності, адже ще залишилися пасовища. Можна вийти на випас і фактично вдвічі знизити собівартість виробництва літра молока. І це може стати прямим шансом на виживання.

03 553 84 2

 

Зниження ціни на молоко спричинене не лише локальними факторами

Як пояснив Михайло Травецький, за традицією зима — це час для бізнесу виробників молока. Починаючи приблизно з вересня, ціна на продукт зростає, адже його обсяги на ринку зменшуються. Крім того, саме взимку корови переважно тільні, і надої знижуються або й припиняються на певний період. Натомість попит восени та взимку збільшується, адже люди споживають більше молочного жиру, масла, щоб зігрітися — це фізіологія. Відповідно споживання зростає, попит є, сировини менше, і ціна підвищується.

Зараз у країні спостерігається нестандартна ситуація, оскільки війна спричинила демографічну кризу в Україні. Кажуть, що в країні залишилося близько 30 млн населення, тобто фактично 25–30% людей виїхали за кордон. Якщо населення поменшало, а це переважно жінки та діти, то й споживання молочної продукції зменшилося. Крім того, суттєво впливає на ситуацію імпорт молочної продукції.

На сьогодні понад 30% на ринку — це польське молоко, більше 50% — польські та голландські сири. Це свідчить про те, що у нас уже відбувається зміна кон’юнктури ринку і смакових уподобань або потреб. Якщо на ринку є 20–30% імпортного молока, то фактично ми його споживаємо, купуємо. До речі, імпортна продукція часто дешевша за українську», — зазначив експерт молочного ринку.

Принагідно він розповів і про ситуацію у світі, яка впливає на український ринок. Наприклад, Китай навчився виробляти власне молоко у достатній кількості. Фактично країна наростила поголів’я, обсяги виробництва і стала незалежною від європейського чи світового імпорту. Водночас Китай удвічі підвищує податки на ввезення молока.

Тим часом США більш орієнтовані на великотоварне виробництво молока, тому там формуються значні надлишки продукції. У цій країні собівартість виробництва на 10–20% нижча. Відповідно американські виробники почали активно постачати дешеве молоко та молочну продукцію на європейський ринок. У свою чергу Європа встановлює захисні бар’єри, адже необхідно реагувати на таку конкуренцію. Країни ЄС зменшують квоти фермерам на виробництво молока, щоб утримувати ціну і баланс ринку. Тому один із найбільших європейських виробників — голландська компанія FrieslandCampina — сьогодні вже має певний вплив на переробку молока в Україні та фактично диктує ціни на рівні 13–13,5 грн/л, щоб зберігалася певна економіка виробництва.

На думку засновника «Велесової ферми» та керівника тваринницького напряму одного з агрохолдингів Михайла Травецького, Україну може очікувати своєрідна «американізація» молочного ринку, коли основний акцент робитиметься на підприємствах із понад тисячею голів дійного стада. Водночас невеликі ферми зможуть вижити, якщо менше залежатимуть від переробних підприємств та інших чинників, які нині впливають на молочний бізнес.

03 553 84 1

Він переконаний, що успішними залишаться ті, хто справді відданий своїй справі, любить працювати з тваринами і не відмовлятиметься від ферми навіть при виникненні нових викликів. На його думку, чим менше буде посередників, тим ефективніше працюватиме молочний бізнес. Сьогодні законодавча база вже дозволяє дрібним фермерам прозоро працювати: це і торгівля на ринках через касові апарати, і продаж продукції через інтернет. Можна самостійно виготовляти якісну продукцію, легально її реалізовувати, сплачувати податки й бути успішним у цій справі.

На питання щодо годівлі корів, він відповідає, що корівки живуть у максимально наближених до природних умовах і випасаються від ранньої весни до пізньої осені. Фактично вони харчуються травою й п’ють джерельну воду. Взимку їдять сіно і м’яке зерно: овес, ячмінь і плющену кукурудзу. Годують їх вволю. У раціон додають премікси. Преміксні групи використовують, коли готують корів до отелення, а також у післяотельний період. Це німецькі промислові добавки JOSERA, якими раніше в Україні приватний сектор не користувався. Такі суміші дають усі необхідні тварині макро- і мікроелементи. Коли ж корова виходить на пік лактації, поступово припиняємо давати кормові добавки.

Михайло Травецький переконаний: якщо власник ферми справді хоче займатися молочним бізнесом, то працюватиме у правовому полі. Якщо ж не готовий до цього, то краще продавати поголів’я.

 

Коментар

03 553 82 3Олександр Поліщук, фахівець з годівлі ВРХ ТзОВ "Йозера Україна"

— Компанія Josera пропонує сучасні рішення для годівлі ВРХ, поєднуючи німецьку якість, інновації та практичну ефективність на різних етапах продуктивного циклу. Ми давно співпрацюємо з Михайлом і цінуємо його чесний зворотний зв’язок із практики. Адже як прогресивний фермер він постійно тестує інноваційні продукти та залишає у використанні ті, що дають реальні результати на його господарстві.

Одним з таких продуктів є ReproLac, який сприяє покращенню відтворення завдяки високому вмісту -каротину та захищених вітамінів і мікроелементів. Його використання сприяє підтримці високого імунного статусу, молочної продуктивності та довголіття корів, а отже — підвищенню рентабельності ферми.

Що стосується транзитного періоду, надзвичайно важливо підтримати метаболізм і здоров’я корів, тому доцільно доповнювати раціон такими продуктами, як DairyPilot, який сприяє стабілізації обміну речовин, підвищенню споживання сухої речовини та вдалому старту лактації, а також DairySafe, що підтримує функцію печінки та допомагає знизити ризики кетозу.

 11 серпня 2026
Заперечення проти транзиту змінили конструкцію. Раніше йшлося про ризик, що українське зерно осяде на польському ринку, — і проти цього пропонували пломби й контроль. Тепер галузева спілка стверджує, що шкода настане навіть за умови, коли жодна тонна в Польщі не залишиться.
Заперечення проти транзиту змінили конструкцію. Раніше йшлося про ризик, що українське зерно осяде на польському ринку, — і проти цього пропонували пломби й контроль. Тепер галузева спілка стверджує, що шкода настане навіть за умови, коли жодна тонна в Польщі не залишиться.
11 серпня 2026
 11 серпня 2026
Україна зібрала найбільший урожай льону за вісім років і вийшла з ним на ринок, який за три місяці втратив третину вартості. Причина обвалу — не в Україні: конкурент зі Східної Азії наростив постачання до Європи в рази, скориставшись митними обмеженнями проти третьої країни. Український льон при цьому продається дешевше за казахстанський.
Україна зібрала найбільший урожай льону за вісім років і вийшла з ним на ринок, який за три місяці втратив третину вартості. Причина обвалу — не в Україні: конкурент зі Східної Азії наростив постачання до Європи в рази, скориставшись митними обмеженнями проти третьої країни. Український льон при цьому продається дешевше за казахстанський.
11 серпня 2026
 11 серпня 2026
Офіційні цифри показують падіння виробництва майже всіх ягід, тоді як площі під малиною, ожиною та смородиною за три роки зросли. Суперечність пояснюється не станом галузі, а тим, кого держава рахує, а кого ні. У деяких сегментах поза обліком опиняється більша частина врожаю.
Офіційні цифри показують падіння виробництва майже всіх ягід, тоді як площі під малиною, ожиною та смородиною за три роки зросли. Суперечність пояснюється не станом галузі, а тим, кого держава рахує, а кого ні. У деяких сегментах поза обліком опиняється більша частина врожаю.
11 серпня 2026
 11 серпня 2026
Сто п'ятдесят гектарів — стільки промислових мигдалевих садів налічується в країні, яка щороку ввозить понад чотири тисячі тонн цього горіха. Для порівняння: під фундуком в Україні майже вісім тисяч гектарів. Розрив між попитом і власним виробництвом тут найбільший серед усіх горіхових культур.
Сто п'ятдесят гектарів — стільки промислових мигдалевих садів налічується в країні, яка щороку ввозить понад чотири тисячі тонн цього горіха. Для порівняння: під фундуком в Україні майже вісім тисяч гектарів. Розрив між попитом і власним виробництвом тут найбільший серед усіх горіхових культур.
11 серпня 2026
 11 серпня 2026
Гроші призначені не на переїзд самої родини, а на те, без чого вона втратить джерело доходу на новому місці — тварин і техніку. Перші тринадцять заяв уже подано, і подавати їх треба не в райцентр, а старості села. Виплата при цьому надходить не одним платежем.
Гроші призначені не на переїзд самої родини, а на те, без чого вона втратить джерело доходу на новому місці — тварин і техніку. Перші тринадцять заяв уже подано, і подавати їх треба не в райцентр, а старості села. Виплата при цьому надходить не одним платежем.
11 серпня 2026
 10 серпня 2026
Картоплю фрі для українських ресторанів швидкого харчування досі везуть з-за кордону — власних технологій глибокого перероблювання в країні немає. Так само стовідсотково імпортним залишається картопляне борошно для хлібопекарів і кондитерів. Обидві залежності мають закритися з одного майданчика під Черкасами.
Картоплю фрі для українських ресторанів швидкого харчування досі везуть з-за кордону — власних технологій глибокого перероблювання в країні немає. Так само стовідсотково імпортним залишається картопляне борошно для хлібопекарів і кондитерів. Обидві залежності мають закритися з одного майданчика під Черкасами.
10 серпня 2026

Please publish modules in offcanvas position.