Україна цього сезону спостерігала, як падають закупівельні ціни на горох. Низькі ціни — багато в чому парадоксальний результат наших рекордних урожаїв. Більша пропозиція тисне ціни донизу. Однак є й інша причина: помітне падіння експорту гороху в Індію. Зменшився експорт — більше продукції лишається всередині країни. А коли збільшується пропозиція, то вартість її знижується.
Слід зазначити: за минулий рік частка проданої до азійських країн продукції у загальному обсязі агроекспорту України становить понад 43%. Найкрупніший імпортер — Індія, а за друге місце борються Єгипет та Китай. Індія купує у нас соняшникову олію, кукурудзу, пшеницю, бобові. Соняшникова олія там зараз навіть користуються більшою популярністю, ніж соєва, яку раніше індуси полюбляли більше. Це дуже великий ринок. В Індії спостерігається постійне збільшення чисельності народонаселення, на відміну від багатьох інших країн, особливо розвинутих, які потроху сповзають у «демографічну яму».
Один із найбільших споживачів гороху у світі — саме Індія з населенням понад 1 млрд людей, серед яких більшість — вегетаріанці. В Україну вже зайшли трейдери-індуси, які були готові купувати бобові у наших фермерів «із коліс», просто з-під комбайна. Та й самі наші експортери охоче возили «за три моря» свій горох, вбачаючи в країні слонів величезний попит і профіт.
От уже два роки поспіль Індія майже не купує горох у зарубіжних продавців, встановивши високі митні бар’єри. Чому так і як довго це триватиме? Про це на конференції розмірковували кілька експертів. Виступили з власним баченням і самі індійці. Зокрема, експерт світового агроринку Гурусвамі Чандрашекхар і щойно призначений Посол Індії в Україні Партха Сатпатхі.
В аналітичній компанії «УкрАгроКонсалт» відзначають, що валовий збір бобових культур у Чорноморському регіоні за останні 5 років подвоївся. Причина такого швидкого зростання передусім полягає у добрій маржинальності, яка демонструвалася горохом. «Позаминулого року прибутковість цієї культури досягала 80%. А ось за результатами минулого впала всього до 10%, — навів цифри Сергій Феофілов, гендиректор «УкрАгроКонсалту». — Індія — так, це той фактор, який призвів до того, що ціни обвалилися. Але не тільки вона винна. В цілому весь сировинний сектор за останні 3–5 років показує негативні тенденції зниження вартості».
Індія навчилася сама себе забезпечувати горохом. У тій країні клімат такий, що можна збирати два врожаї щорічно. Цим займаються сотні мільйонів малих фермерів, у кожного з яких в обробітку є по гектару-два землі. В Індії, як і в багатьох країнах, теж відбувається «зелена революція», тобто нові сільськогосподарські технології приходять і туди, хоча й з деякими застереженнями, викликаними традиційним трибом життя суспільства.
Деякі німецькі виробники машин здувають нафталін зі своїх креслень 1940–50-х років і продають в Індію «старі добрі» вузькозахватні агрегати, виробництво яких освоюють заново. Два роки поспіль індійці збирали непогані врожаї. Ця країна має велику спроможність до споживання бобових, однак нині майже повністю задовольняє внутрішній попит. У таких умовах багато країн включають економічний протекціонізм. Уряд Індії відреагував подібним чином: почав обмежувати імпорт.
Протекціонізм, звісно, б’є по правилах світової торгівлі. Чи й надалі так триватиме? Не факт. Посівні площі під бобові в Індії точно не збільшуватимуться — там немає неосвоєних земель. Врожаї теж навряд чи зростуть. Найбільш чисельний контингент фермерів — це малі аграрії, не надто схильні до інновацій. І за несприятливих умов картина різко змінюється. Основними причинами волатильності виробництва будь-якої аграрної продукції в Індії можна назвати кліматичні фактори. Є ризик, що наступного року або через рік на землеробство Індії вплине Ель-Ніньо. Це явище планетарного масштабу. Воно полягає у характерних для Тихого океану коливаннях температури води й атмосферного тиску, що виникають раз на кілька років і тривають близько півроку. У період Ель-Ніньо в Індії спостерігаються потужні мусонні дощі й урагани, тоді як США при цьому страждають від посух і смерчів. Коли виникає Ель-Ніньо, фермери багатьох країн несуть багатомільярдні збитки, і навіть гинуть люди. Що характерно: вчені не вміють точно передбачати, коли ж з’явиться це явище.
Отже, Індію не втрачено назавжди — наступного сезону або через рік кліматичні умови можуть призвести до повеней чи неврожаїв, і споживачам-індусам потрібно буде купувати бобові за кордоном. Бо там споживання на душу населення продуктів харчування зростає незалежно від погодних умов. Тож в Індії, вірогідно, ввізні мита на горох будуть зняті. Бобові займають основну частку в раціоні харчування населення, сягаючи приблизно 25–35%. Крім гороху, там дуже популярні нут, маш, сочевиця — можливо, є сенс ретельніше зайнятися і ними.
Однак експерти агроринку пропонують українцям шукати й інші напрямки експорту гороху. Поруч — наш сусід Туреччина, де горох теж полюбляють і охоче купують. Хоча нашим експортерам вдається продавати дещо до Туреччини, але експорт цієї культури туди закриває Росія, з якою складно конкурувати, в тому числі через її агресивні дії на Азовському і Чорному морях, спрямовані проти наших торгових суден.
Споживачі гороху є в країнах Азії — Малайзії, Індонезії, Камбоджі, В’єтнамі та ін. Там теж бобові користуються неабияким попитом. Чимало гороху за підсумками минулого сезону в Україні купив Ємен — 22 тис. т, обігнавши ту ж таки Індію. Не слід забувати про нашого сусіда — Євросоюз. Агенція «АПК-Інформ» повідомляє про рекордні поставки гороху в жовтні в Іспанію, яка закупила 85 тис. т. Стабільно імпортують у нас цю культуру Австрія, Німеччина. Нинішнього року український горох вийшов на ринки Швейцарії та Нідерландів, але не звичайний, а органічний, вирощувати який дещо складніше.
Також усі аналітики й пропагандисти настійно радять розвивати переробку. Навіть відшліфований горох, запакований у пакети, — це вже та первісна переробка, яка помітно підвищує ціну продукту.
Зрештою цю культуру українці вирощували ще «за царя Гороха», коли про імпорт за далекі моря не думали взагалі. Ринок самої України міг би споживати набагато більше бобових, ніж зараз. «Відповіддю на падіння цін для українських виробників гороху може бути підвищення його внутрішнього споживання і переробка», — вважає Сергій Феофілов.
У США, наприклад, горох широко використовується навіть у виготовленні продуктів харчування для кішок і собак. Це новий сектор у внутрішньому попиті, а можуть же бути й інші. Їх треба шукати і заповнювати пропозиціями.
Коментар
Гурусвамі ЧАНДРАШЕКХАР, експерт світового агроринку, Індія
— Яка ситуація зараз? За останні два роки виробництво бобових в Індії збільшилося. Ми мали два роки поспіль дуже великі врожаї. Це створило величезну товарну кількість бобових у країні. Відбулося падіння цін на них. Фермери запротестували. Уряд зреагував на протести у два способи. Перший: почав скуповувати у них продукцію — це називається операцією підтримки цін. Другий: обмежив імпорт, регулюючи мита і тарифи. Так чинять у багатьох країнах. Наприклад, те саме зробив Дональд Трамп на американському ринку сталі й алюмінію: обмежив імпорт, бо він хоче підтримати своїх виробників. Ми збираємо два врожаї щорічно. У лютому-березні вже зберемо перший врожай, восени — другий. Але сільське господарство Індії дуже вразливе до зовнішніх умов, нестабільне через наші кліматичні умови. Що робитиме Індія далі? На майбутнє, я думаю, наш Уряд провадитиме політику розширення споживання бобових. Ми маємо проблему дефіциту споживання протеїну населенням. Душове споживання бобових в Індії дуже низьке. Є великі можливості, щоб його розширювати. Крім того, ми з тривогою очікуємо на Ель-Ніньо… Не припиняйте бізнес із Індією. Вона вас приємно здивує ще не раз.
Василь ЗАГАРНИЙ, Ігор ПЕТРЕНКО
спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
