Герой нашої розповіді — фермер Михайло Войтовик — неухильно дотримується курсу «нульового» обробітку і невтручання у структуру ґрунту. Він орієнтується водночас на рекомендації першопрохідців цієї технології та на власні досвід і міркування. І досяг не просто певних успіхів, а вже стабільних позитивних результатів, у тому числі на вирощуванні озимої пшениці.
ФГ «Мрія», яке очолює Михайло Вікторович, розташоване у Київській області, поблизу Білої Церкви. Регіон має достатньо родючі землі, проте вже не перший рік потерпає від посух. Скажімо, минулого сезону чимало полів тут не бачило опадів по 100 і більше днів поспіль, починаючи з квітня. Тут можна і потрібно отримувати високі врожаї і достойну рентабельність роботи, однак спочатку зрозуміти: як саме потрібно це робити…
У регіоні є багато міцних господарств площею від 2 до 6 тис. га, а також підрозділів аграрних холдингів. Тому для того, аби не просто виживати, а й розвиватися, такому господарству, як «Мрія» потрібно бути по-справжньому ефективним. До речі, площа всіх трьох полів ФГ «Мрія» сумарно становить аж… 300 га. Три сотні гектарів, на яких ростуть озима пшениця, соя, гречка як покривна пожнивна культура й віднедавна соняшник. І, як стверджує керівник господарства Михайло Войтовик, більше йому й не потрібно: краще добре обробити таку площу, ніж абияк удесятеро більшу.
Аби в читача не склалося враження, що нульовий обробіток ґрунту тут застосовують через технічну або економічну скруту, просто перелічимо парк машин та агрегатів ФГ «Мрія». Це трактор John Deere, комбайн Claas, самохідний обприскувач Challenger, причіпний обприскувач Amazone, зернова сівалка, просапна сівалка Kinze, навантажувач Manitou і ще дещо. Тому обприскати всі три поля тут можуть буквально за декілька годин, так само, як і майже миттєво зібрати врожай будь-якої культури. Додамо, що в господарстві є новеньке власне зерносховище. Усе це придбали та побудували саме на ті кошти, які вдалося заробити завдяки переходу на нульовий обробіток ґрунту, помноженому на власне агрономічне бачення Михайла Вікторовича.
— Коли починав, то працював як усі: нескінченні оранки, боронування та культивації. Відповідно, постійний брак коштів на пальне й інші ресурси та сумнівні перспективи щодо розвитку. До нульової технології обробітку ґрунту приглядався, однак не вірив, що вона буде ефективною у наших умовах. Як це так: сіяти в необроблену землю? Однак мене переконали сходи, що я побачив у реальних промислових посівах. І відтоді вже понад 10 років я витрачаю щонайбільше 20 л/га пального. Якщо порівнювати з тим, що було раніше, це принаймні утричі менша цифра, — розповідає Михайло Войтовик.
Саме озима пшениця та соя — основні культури в сівозміні ФГ «Мрія». Керівник господарства роками насичував сівозміну соєю, займаючи нею до двох третин площі, аби наситити ґрунт азотом. Одразу по пшениці висівають гречку, яка в попередні роки встигала дозрівати, даючи приблизно тонну зерна.
— Втім, упродовж останніх двох сезонів ми не дочекалися пожнивного врожаю гречки через збіг несприятливих кліматичних умов. Після сівби довго не було опадів, а вже 1 вересня у видолинках (рельєф наших полів доволі нерівний) зафіксували перші приморозки. Тому гречку я розглядаю більше як покривну культуру. Якщо й надалі клімат мінятиметься у бік різко континентального, варто буде перейти на висівання багатокомпонентних сидеральних сумішей, —
вважає Михайло Вікторович.
Віднедавна на полях ФГ «Мрія» з’явився соняшник і став попередником озимої пшениці. Це зумовило певні зміни в технології, хоча й несуттєві. Як відомо, одним із ключових постулатів ноу-тіл є саме правильна сівозміна, що дає змогу убезпечитися від спалахів шкідників і хвороб, а також розпушувати ґрунт за допомогою кореневої системи окремих культур. Саме з цією метою, а не заради широкої популярності й прибутковості соняшнику, ФГ «Мрія» ввело до сівозміни «квітку сонця». Своєю чергою, це спричинило потребу в гербіцидній обробці посівів озимої пшениці, адже потрібно прибирати падалицю.
Тепер детально опишемо технологію чи, радше, філософію вирощування пшениці, яку сповідує Михайло Войтовик. Як бачимо, вона невіддільна від загальних агрономічних принципів, що застосовують у господарстві.
Я вважаю, що рано чи пізно ми прийдемо і до щадного обробітку ґрунту, і до органічного виробництва. Це неправильно, що ми в Україні їмо хліб із пшениці, яка містить чимало хімічних залишків. Тому я орієнтуюся передусім на вирощування вітчизняних сортів, придатних для хлібопекарства, й намагаюся до мінімуму звести застосування пестицидів, — пояснює Михайло Вікторович.
Щиро кажучи, далеко не завжди почуєш такі слова від агровиробника. Нас привчили до того, що головне — це рентабельність, а там хоч трава не рости, і бджола не гуди! Вже й не гуде… Цей рік став рекордним за кількістю випадків масової загибелі цих корисних комах, від яких безпосередньо залежить існування власне життя на планеті. Хтось скаже: так у цього ж фермера гроші є (он техніки скільки понакупляв!), то він може собі дозволити дбати про екологію. А нам потрібно якусь більш-менш нормальну маржу вимучити!
Це лише на перший погляд. Однак високої рентабельності ФГ «Мрія» досягла не всупереч екології та ощадному ставленню до ґрунту, а завдяки їм. Піти таким шляхом, підвищуючи цю саму рентабельність роботи, може кожен агроном, якого не лякає слово «ноу-тіл». До того ж, усупереч поширеній думці, нормальні результати врожайності по «нулю» наш герой почав отримувати одразу, а не за шість чи сім років, як вважають. Зазвичай цей показник дорівнює 70 ц/га, а за найбільш несприятливих умов — коли не випадає жодної краплини дощу — не опускається нижче за 40 ц/га.
Тож який вигляд має технологія, яку застосовують у господарстві?
Почнімо з того, що у «Мрії» поверхнею поля не проходить жоден ґрунтообробний агрегат — їх тут просто немає. Роботу дискаторів і мульчувачів виконує потужний Claas Lexion 440, що якісно подрібнює пожнивні рештки й рівномірно розподіляє їх полем. Цю органічну масу ніхто не чіпає — просто в неї акуратно кладуть насіння за допомогою сівалки прямого висіву. Не застосовують тут і такого наразі дефіциту, як органічні добрива — їх же приорювати потрібно. Утім, вони не дуже й потрібні. Упродовж десятиріччя накопичення пожнивних решток на полях Михайла Войтовика вміст гумусу зріс на 0,7%! При цьому кількість хробаків, які «працюють» у тому числі й на підвищення родючості ґрунту, в середньому, дорівнює 167 особин на 1 м². Це в десятки разів (!) більше, аніж на сусідніх полях.
Тому не дивно, що тут вносять значну меншу кількість добрив порівняно з традиційною технологією. Це, ясна річ, позитивно позначається на рентабельності вирощування культур.
— Під озимину ми вносили 70 кг нітроамофоски під час сівби. Буває таке, що взагалі не вносимо. Однак пару років тому почали використовувати польські багатокомпонентні NPK, а цьогоріч плануємо давати іспанські легкорозчинні мікродобрива у невеликих нормах. Навесні двічі вносимо КАС. Перший раз — одразу після відновлення вегетації в нормі 130 кг/га, а вдруге — за декілька тижнів — після виходу в трубку — в нормі 80 кг/га. Додам, що перед сівбою ми обробляємо посівний матеріал спеціалізованою сумішшю елементів,— розповідає фермер.
Усе логічно: у ґрунті все є, до того ж пожнивні рештки у повному обсязі лишаються в полі. Якщо ґрунт живий, ефективно керувати майбутньою урожайністю можна шляхом отаких от цільових підживлень, вносячи саме ті речовини, яких потребують рослини в цей момент і які вони точно засвоять.
— Нині я продовжую висівати вітчизняні сорти пшениці, виходячи із низки міркувань. По-перше, на мою думку, вони значно переважають іноземну селекцію щодо пристосованості до місцевих умов і стресостійкості. По-друге, вирощувати саме українську пшеницю для мене важливо з екологічних і світоглядних міркувань. Цілком імовірно, що, наприклад, німецькі сорти пшениці могли б забезпечити вищу врожайність в окремі роки, однак сила вітчизняної селекції — у сумарній кількості переваг, — переконаний Михайло Войтовик.
Перед сівбою насіння пшениці обробляють універсальним протруйником і вже згадуваним препаратом, що містить макро- та мікроелементи. На цьому, власне, й закінчується осінній догляд посівів озимини. Показово, що навесні кількість обробок пестицидами незначна, всупереч поширеним міфам: мовляв, за ноу-тіл потрібно по коліно заливати «хімією» поля.
— Можемо один раз обробити інсектицидами, а можемо й жодного разу. Я намагаюся висівати ранні сорти озимої пшениці, що встигають визріти до появи шкідників. Зазвичай проводимо дві фунгіцидні обробки, хоча такого сухого літа, як нинішнє, вистачить однієї. Гербіцидами посіви пшениці взагалі не обробляли, бо сіяли її одразу після сої. Зараз же після соняшнику потрібно один раз надійно прибрати падалицю, — пояснює фермер.
Зауважимо, що наявність шару подрібнених пожнивних решток і застосування покривної культури суттєво спрощує боротьбу з бур’янами. Так само продумана сівозміна істотно знижує ступінь загрози з боку шкідників і захворювань.
Хочу відзначити, що життєва та агрономічна філософія Михайла Вікторовича настільки багатогранна, що спробувати цілковито зрозуміти її та передати в одній статті неможливо. Тому скажу просто: наш співрозмовник фермер Михайло Войтовик — це кваліфікований аграрій, що вміє думати, і розумна порядна людина, яка небайдуже ставиться до довкілля й до долі країни. Тому, якщо когось зацікавила технологія вирощування озимої пшениці й інших культур, яку практикують у ФГ «Мрія», раджу за нагоди зустрітися і поспілкуватися з Михайлом Вікторовичем. Його триста гектарів варті трьох тисяч у плані ефективності господарювання і майбутнього сільського господарства в Україні.
Ігор ПАВЛЮК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
