На Поліссі чи Волині, приміром, є ділянки, де ґрунти занадто вологі. Для поліпшення їх водно-повітряного режиму застосовують кротування. Що це таке? Агромеліоративний прийом, спрямований на перерозподіл гравітаційної вологи з верхніх орних горизонтів у глибші підорні шари. Кротовини (порожнисті круглі ходи в ґрунті) діаметром 6–8 см влаштовують на глибині 35–50 см. Обробіток ґрунту кротувачем здійснюється раз на 2–3 роки. Цей спосіб відомий доволі давно: «кротовий плуг» системно застосовується в Англії, де дуже вологі ґрунти, ще з XVIII ст.
Як часто буває, інженерна думка людини стежить за природою і намагається повторювати її у винайдених агрегатах. Так відбулося і з кротувачем, у самій назві якого закладена ідея, звідки походить ця агромашина. Тому варто сказати кілька слів про відповідну тварину.
Кріт європейський, або звичайний (Talpa Europaea) — відомий в Україні пухнастий ссавець, що риє землю, відгортаючи ґрунт лапами нагору. Кроти живуть тільки в місцях з м’яким ґрунтом, наприклад, у долинах річок, на узліссях, у садах і на городах. В напівпустелях, пустелях він не зустрічається, бо не любить сухого піску. Кроти приносять користь, винищуючи шкідливих комах і розпушуючи землю, збагачуючи її органічними речовинами.
Рийна активність їх призводить до поліпшення структури ґрунту: надлишок вологи по отворах-кротовинах стікає у нижчі ґрунтові горизонти. Однак кріт виступає також шкідником для посівів, бо перегризає коріння рослин, тим самим порушуючи їх нормальне живлення. Кроти також знищують корисних дощових черв’яків. Саме цих недоліків позбавлений агрегат кротувач, який перейняв лише корисні риси підсліпуватої землерийної тваринки.
Отже, кротування відбувається спеціальними начіпними агрегатами, які формують у ґрунті отвір-кротовину, зазвичай циліндричної форми, діаметром 6–8 см у суглинних і глинистих ґрунтах. Залежно від марки кротувача, відстані між кротовинами варіюються.
Процес кротування здійснюється робочим органом навісного кротувача, що складається із ножа, власне кротувача і розширювача. Нерідко кротування проводять одночасно з оранкою. У цьому випадку агрегат-кротувач кріплять на рамі плуга. Кротування ґрунту виконують зазвичай на 20 см глибше орного шару. Також його нерідко використовують в поєднанні з глибоким розпушуванням.
Перерозподіл надмірної вологи з поверхневого шару ґрунту в нижні йде по вертикальній щілині від проходу стійки кротувача. Процес кротування викликає перерозподіл гравітаційної вологи і посилення аерації поверхневих шарів землі. Все це підвищує родючість ґрунтів і врожайність більшості культур.
На деяких ґрунтах (підзолистих, болотяно-підзолистих, дерново- глейових) кротування є вельми ефективним способом поліпшення їх стану. Цей прийом, зокрема, можна використовувати для попереднього підсушування ґрунтів, заболочених поверхневими водами. Слід, однак, мати на увазі, що доцільність і терміни проведення кротувань визначає агроном.
На українському ринку доволі давно відомий начіпний кротувач «ГК-4», який може працювати на всіх типах дерново-підзолистих ґрунтів. Робоча ширина захвату — 4,1 м. Кількість стійок може бути від 2 до 6. Маса агрегату сягає 1 600 кг. Глибина обробітку ґрунту — до 70 см. Робоча швидкість руху на операції кротування — 4,0–10,0 км/год. Однак для його роботи ухил поверхні поля не повинен перевищувати 8°.
На ринку відомий і кротувач «Агрідіггер» у кількох модифікаціях із різною кількістю «кротових лап», тобто робочих органів. Застосування його забезпечує аерацію нижніх шарів ґрунту, підвищує гуміфікацію органічних залишків у цих шарах і покращує водно-повітряний режим ґрунту, що активізує розвиток і зростання культурних рослин. Потужна рама з фірмовими італійськими стійками забезпечують надійність цього кротувача у важких умовах.
Також на нашому ринку на перезволожених і глинистих ґрунтах для відтоку зайвої вологи від оброблюваного шару ґрунту використовують кротувач «Тальпа» (Talpa). Ця назва агрегату якраз у перекладі з латини і означає «кріт». За його допомогою створюється система порожнин у ґрунті, рівномірно розподілених по площі, для попередження й ліквідації локальних підтоплень сільськогосподарських угідь. Основні вузли агрегату: рама, робочий орган, глибиномір, гідросистема.
Деякі модифікації кротувачів можна використовувати і для технології стрип-тіл, тобто стрічкового землеробства. Застосовуючи таку техніку, дбайливий орач збереже і примножить родючість своїх полів.
Василь ЗАГАРНИЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
