×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Піролізні генератори тепла

/ Механізація АПК / Вівторок, 11 квітня 2017 16:05
Віктор БОРЗНЕНКО, Григорій МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ
спеціально для "Агробізнес Сьогодні"
Останніми роками дедалі більш популярними стають піролізні твердопаливні печі для обігріву приміщень, які виготовляють кілька вітчизняних виробників у різних регіонах України. Завдяки процесу піролізу коефіцієнт корисної дії такого пристрою сягає 90%, агрегат не потребує повсякчасного нагляду і дуже швидко монтується або переміщується із однієї будівлі в іншу. Такі генератори тепла широко застосовують для опалення будівель різноманітного призначення: теплиць, майстерень, СТО, олієцехів, птахофабрик, тваринницьких комплексів тощо.

 

Останнім часом ми дедалі частіше застосовуємо для обігріву приміщень ті різновиди палива, що замінюють дороговартісні електроенергію й газу. Це дрова, відходи деревообробки, торф, тріска, вживаний гофрокартон, а також спеціальні пелети, виготовлені з відходів агровиробництва: пресованої соломи, кукурудзяних качанів тощо. Відповідно зростає попит на пічки (теплогенератори), для яких підходять саме ці паливні субстанції. Модним трендом стають піролізні твердопаливні теплогенератори. Завдяки процесу піролізу коефіцієнт корисної дії такого пристрою сягає 90–92%. Бо ці обігрівальні пристрої працюють за принципом піролізу, тобто тверде паливо у них тліє в умовах нестачі кисню.

Завдяки цій технології ціна отриманого тепла зазвичай у 5–10 разів нижче, ніж від отриманого на мазуті чи електричній енергії. Піролізний котел дуже ощадливий: при цьому способі видобування тепла температура у камері горіння досягає 1500 градусів за Цельсієм, до того ж, майже зовсім не залишається відходів — зола становить десь приблизно 0,1% від первісного завантаження. Її використовують як добриво.

Піролізні теплогенератори забезпечують швидкий прогрів приміщення, викид вуглекислого газу у них мінімальний. Конструкція дозволяє спалювати сміття й органічні відходи. Тому їх нині широко застосовують для опалення господарських будівель різноманітного призначення: дач, кафе, магазинів, теплиць, виробничих майстерень, СТО, олієцехів, птахофабрик, тваринницьких комплексів. Ще одна перевага: ці генератори можуть працювати до 10–12 годин на одній закладці палива і навіть довше. Час такої роботи залежить від температури на вулиці та приміщенні, ступеня утеплення будівлі, а також від різновиду застосованого палива.

Виробників таких теплогенераторів за останні кілька років в Україні з’явилося чимало. Наприклад, піролізні пічки тривалого горіння «Бізон» виготовляє ПП «Сухарєв» (Запоріжжя). Працюють вони на твердому паливі (дровах), деревних відходах, соняшниковому лушпинні, торфі, паливних брикетах, тюках і пелетах із соломи.

ТОВ «Ремонтно-механічний завод Білогір’я» (Хмельницька обл.) теж розробив і продає економні піролізні котли на вугіллі, дровах, брикетах, тобто твердому паливі. Під маркою «БілЕко» вони випускають широку лінійку агрегатів потужністю від 10 до 500 кВт для обігріву приміщень обсягом від 80 до 5000 кв. м. Відоме підприємство із Сумщини «Завод Кобзаренка» також випускає піролізні теплогенератори з повітряним теплообміном, які функціонують на соломі. Вона є відносно дешевим і ефективним енергоносієм. При спалюванні тони соломи виділяється близько 3 МВт енергії. Теплова здатність солом’яних брикетів у порівнянні з вугіллям становить 80–90%.

Підприємство «Українські технологічні системи» із Тернопільської області виготовляє ефективні теплогенератори «Дракон». Компанія «ТеплоФормат» (Черкаси) робить твердопаливні піролізні котли «КОТеко Unika». Основним видом палива для них є знову ж таки дрова й обрізки деревини, брикети.

У всіх згаданих твердопаливних теплогенераторах теплоносієм виступає безпосередньо повітря. Це означає, що вказані вище печі не потребують монтажу додаткових інженерних систем: труб, фітингів, батарей, насосів та ін. Таким чином, виходить економія коштів на матеріали і роботу. Її легко й швидко можна запустити в дію і за потреби вимкнути, не боячись замерзання опалювальних мереж.

 18 листопада 2025
Закладання 500-метрового малинового саду розпочалось у Синівському аграрному професійному ліцеї, що на Сумщині.
Закладання 500-метрового малинового саду розпочалось у Синівському аграрному професійному ліцеї, що на Сумщині.
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Фонд державного майна України оголосив на 1 грудня 2025 року приватизаційний аукціон з продажу єдиного майнового комплексу ДП «Львівський лікеро-горілчаний завод», стартова ціна – 164,2 млн грн.
Фонд державного майна України оголосив на 1 грудня 2025 року приватизаційний аукціон з продажу єдиного майнового комплексу ДП «Львівський лікеро-горілчаний завод», стартова ціна – 164,2 млн грн.
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Станом на 18 листопада українські аграрії засіяли 6 389,9 тис. га озимих культур, що становить 97,5% від прогнозованих площ.
Станом на 18 листопада українські аграрії засіяли 6 389,9 тис. га озимих культур, що становить 97,5% від прогнозованих площ.
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
У листопадовому світовому балансі олійних культур на 2025/26 МР експерти FAS USDA знизили прогноз світового виробництва олійних культур порівняно з оцінками вересня на 3,54 млн т до 688 млн т, що все одно на 4,25 млн т перевищить показник попереднього сезону – 683,75 млн т (656,73 млн т у 2023/24 МР).
У листопадовому світовому балансі олійних культур на 2025/26 МР експерти FAS USDA знизили прогноз світового виробництва олійних культур порівняно з оцінками вересня на 3,54 млн т до 688 млн т, що все одно на 4,25 млн т перевищить показник попереднього сезону – 683,75 млн т (656,73 млн т у 2023/24 МР).
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Після півторарічної перерви на Тереблянському родовищі в Закарпатській області із 7 листопада відновили видобування кам'яної солі.
Після півторарічної перерви на Тереблянському родовищі в Закарпатській області із 7 листопада відновили видобування кам'яної солі.
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Експорт м’яса птиці з України у жовтні 2025 року становив 38,3 тис. т, що на 4% більше, ніж у вересні 2025 року (36,8 тис. т).
Експорт м’яса птиці з України у жовтні 2025 року становив 38,3 тис. т, що на 4% більше, ніж у вересні 2025 року (36,8 тис. т).
18 листопада 2025

Please publish modules in offcanvas position.